Постанова

від 20.07.2022 по справі 757/67871/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2022 року м. Київ

Справа №757/67871/21-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/5207/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КІКБУД» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Волкової С. Я. 10 січня 2022 року у м. Києві, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КІКБУД» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІКБУД» до Приватного підприємства «Аудиторська фірма «Сінтез-Баланс», ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна, Міністерство юстиції України про визнання правочину недійсним та скасування рішень державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КІКБУД» про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтовування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Дана заява ґрунтувалась тільки на припущеннях, а ініційований позивачем вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні прав інших осіб.

Не погодилось із вказаною ухвалою суду ТОВ «КІКБУД», представником товариства подана апеляційна скарга, в якій він посилається на неповне з`ясування судом обставин справи. Вказує на те, що аргументи, наведені судом свідчать про повне ігнорування ним фактичних обставин, наведених в заяві.

В заяві про забезпечення позову позивачем зверталась увага суду на те, що для відповідачів не існує жодних перешкод для вчинення будь-яких дій відносно вказаного об`єкту нерухомого майна, що матиме наслідком неможливість виконання рішення суду, проте судом дані обставини були проігноровані.

Вказує, що суд не взяв до уваги те, що одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться в заяві та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення.

Звертає увагу, що суд неповно з`ясував обставини, які вказують на протиправність дій відповідачів, можливість недобросовісних дій та наявність фактів, що вказують на потенційні труднощі позивача у подальшому виконанні рішення суду.

На підставі викладеного просить задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення заяви про забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бутенко О.А. вказує на те, що ухвала суду є законною і обґрунтованою. Зазначає, що посилання апелянта на те, що між заявленими предметом і підставою позову та із запропонованим способом забезпечення позову є причинно-наслідковий зв'язок - є хибними. На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача - Катрук Є.А. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила про задоволення заявлених ними вимог щодо забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бутенко О.А. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Тому колегія суддів, керуючись положеннями ст.ст. 371,372 ЦПК України, вважала за можливе розглядати справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів виділеного провадження вбачається, що в грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати недійсним договір іпотеки від 02 квітня 2021 року, укладений між ПП «Аудиторська фірма «Сінтез-Баланс» та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. за реєстровим №168 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57452869 від 02 квітня 2021 року , прийняте приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В., з одночасним припиненням права іпотеки, що зареєстроване на підставі договору іпотеки від 02 квітня 2021 року, укладеним між ПП «Аудиторська фірма «Сінтез-Баланс» та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. за реєстровим №168 та з скасуванням запису про іпотеку № 41321947 від 02 квітня 2021 року;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57453126 від 02 квітня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В., з одночасним припиненням права іпотеки, що зареєстроване на підставі договору іпотеки від 02 квітня 2021 року, укладеним між ПП «Аудиторська фірма «Сінтез-Баланс» та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. за реєстровим №168 та з скасуванням запису про іпотеку № 41321173 від 02 квітня 2021 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний правочин та реєстраційні дії стосуються майна, що було передано позивачу в якості внеску до статутного капіталу, чим порушуються його права.

Також в грудні 2021 року позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач наголошував на нагальній потребі вжиття заходів забезпечення позову, так як їх невжиття може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення. Вказував, що існує реальна загроза подальшого відчуження спірного майна.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обрати такий спосіб, який у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 04 травня 2022 року у справі № 175/3514/19.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом неодноразово, зокрема, в постанові від 06 липня 2022 року у справі № 354/1616/21.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Відповідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом також неодноразово, зокрема, в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 285/4519/21-ц.

З позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір з приводу вчинення відповідачами правочинів щодо передачі майна в іпотеку. Наслідком укладення договору іпотеки, є виникнення обтяження на нерухоме майно, що обмежує власника у праві вільного розпорядження предметом іпотеки. У той же час іпотекодержатель набуває прав на предмет іпотеки у конкретно визначених договором або законом випадках. А отже між сторонами дійсно існує спір щодо права передачі майна в іпотеку, однак спірні правовідносини не стосуються права власності на майно, у позовних вимогах відсутні вимоги майнового характеру, дані про реалізацію або намір реалізації прав іпотекодержателя в матеріалах справи відсутні.

Наведена вище судова практика вказує на те, що наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку. З урахуванням фактичних обставин даної справи і змісту позовних вимог, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу, апеляційний суд приходить до висновку, що в цій справі відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КІКБУД» - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 04 серпня 2022 року.