Рішення

від 31.07.2022 по справі 911/732/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2022 р. м. Київ Справа № 911/732/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Найченко А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд», м. Жовква Жовківського району Львівської області

до відповідачаПриватного підприємства «Термобуд-Київ», смт. Ворзель Бучанського району Київської області

про стягнення 768 215, 35 грн.,

за участю представників:

від позивача: Кикіш С.Р., адвокат, ордер серія АІ №1162605 від 19.05.2022;

від відповідача:не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд», м. Жовква Жовківського району Львівської області (далі за текстом ТОВ БРП «Технобуд»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.05.2022 б/н до відповідача - Приватного підприємства «Термобуд-Київ», смт. Ворзель Бучанського району Київської області (далі за текстом ПП «Термобуд-Київ»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 768 215,35 грн., з яких:

504 960,44 грн. безпідставно набутих коштів у вигляді попередньої оплати,

67 115,75 грн. пені (п. 7.4 Договору субпідряду від 08.06.2021 №08/06),

152 204,18 грн. штрафу (п. 7.5 Договору субпідряду від 08.06.2021 №08/06),

5 810,50 грн. 3% річних,

38 124,48 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 08.06.2021 між ТОВ БРП «Технобуд» (генпідрядник) та ПП «Термобуд-Київ» (субпідрядник) було укладено Договір субпідряду №08/06, за умовами якого субпідрядник взяв на себе зобов`язання якісно та в установлені строки власними силами, засобами, з власних матеріалів та/або матеріалів, наданих генпідрядником, виконати: «Реставраційні роботи по укріпленню склепінь торкретуванням будівлі №3, казематів цитаделі по вул. Грабовського, 11 в м. Львові» загальною площею 768 кв.м., а генпідрядник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору.

На виконання умов договору, а саме, п. 2.6 здійснив авансовий платіж по рахунку №СФ-0030 від 09.06.2021 в розмірі 504 960,44 грн.

Враховуючи, що відповідач у строки, встановлені договором, до виконання умов Договору субпідряду від 08.06.2021 №08/06 не приступив, позивач направив на адресу відповідача повідомлення №1-24/11/2021 про відмову від договору субпідряду та повернення сплаченого авансу. Як твердить позивач, вказане повідомлення відповідачем було отримано та проігноровано, авансовий платіж не повернуто.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно Договору субпідряду від 08.06.2021 №08/06, позивач просить суд стягнути з відповідача:

504 960,44 грн. безпідставно набутих коштів у вигляді попередньої оплати,

за прострочення виконання робіт: 67115,75 грн. пені (за період з 10.08.2021 по 10.02.2022), 10% штрафу в сумі 152 204,18 грн. на підставі пунктів 7.4, 7.5 договору;

за прострочення повернення авансового платежу: 5 810,50 грн. 3% річних (за період з 22.12.2021 по 10.05.2022) та 38 124,48 грн. інфляційних втрат (за період січень 2022 березень 2022 року) згідно ст. 625 ЦК України.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/732/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.06.2022. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати: докази виконання та передання робіт генпідряднику за Договором субпідряду від 08.06.2021 №08/06; платіжні документи (платіжні доручення, квитанції, касові ордери, банківські виписки), що підтверджують повернення генпідряднику ТОВ БРП «Технобуд» коштів у розмірі 504 960,44 грн.; докази надання відповіді на письмову вимогу від 24.11.2021 №1-24/11/2021, яка була отримана відповідачем 14.12.2021.

30.05.2022 на електронну пошту суду від представника ТОВ БРП «Технобуд» надійшло повідомлення від 27.05.2022 про виконання вимог ухвали суду від 25.05.2022.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2022 підготовче судове засідання відкладено на 04.07.2022.

У підготовче судове засідання 04.07.2022 з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача ПП "Термобуд-Київ" просила суд відкласти судове засідання на іншу дату з метою ознайомлення з матеріалами позовної заяви та підготовки відзиву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2022 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18.07.2022, встановлено додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 18.07.2022, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2022.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу суду від 18.07.2022 було доставлено до електронної скриньки представника ПП «Термобуд-Київ» 20.07.2022 відповідно до його заяви. Додатково, у зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення поштових послуг, ухвала господарського суду Київської області від 18.07.2022 була направлена засобами електронного зв`язку на адресу представника відповідача 21.07.2022, що підтверджується Довідкою господарського суду Київської області.

У судове засідання 01.08.2022 з`явився представник позивача. Відповідач своїх уповноважених представників для участі у судовому засіданні не направив. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 «Пономарьов проти України», сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У судовому засіданні 01.08.2022 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ БРП «Технобуд» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення 768215,35 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

08.06.2021 між ТОВ БРП «Технобуд» (генпідрядник) та ПП «Термобуд-Київ» (субпідрядник) укладено Договір субпідряду №08/06, відповідно до якого субпідрядник взяв на себе зобов`язання якісно та у встановлені строки власними силами, засобами, з власних матеріалів та/або матеріалів, наданих генпідрядником, виконати: «Реставраційні роботи по укріпленню склепінь торкретуванням будівлі №3, казематів цитаделі по вул. Грабовського, 11 в м. Львові» загальною площею 768 кв.м., а генпідрядник зобов`язався прийняти виконані роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору.

За умовами Договору:

- факт виконаних робіт по даному Договору підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт (п. 1.2 Договору);

- об`єкт будівництва, на якому виконуються роботи: будівля №3 літ. А-3 Західної квадратної башти казематів Цитаделі на вул. Грабовського, 11 у Львові (п. 1.3 Договору);

- ціна Договору становить 1 522 041,84 грн., у тому числі ПДВ 20% - 253 673,64 грн., зазначена в Договірній ціні: Додаток №1 до договору №08/06 від 08.06.2021 «Договірна ціна» (далі Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1 Договору);

- розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін (п. 2.4 Договору);

- генпідрядник здійснює попередню оплату за матеріали для виконання робіт відповідно до графіку фінансування визначеного Додатком №3 до Договору, на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору сторонами (п. 2.5 Договору);

- проміжні розрахунки з субпідрядником проводяться генпідрядником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт чи наданих субпідрядником рахунків на попередню оплату за матеріали для виконання робіт відповідно до графіку фінансування визначеного Додатком №3 до Договору (п. 2.6 Договору);

- кінцевий розрахунок проводиться генпідрядником протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт, але не раніше дати реєстрації субпідрядником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 2.7 Договору);

- строк виконання робіт відповідно графіку виконаних робіт визначеного Додатком №2 до Договору: початок робіт 14 червня 2021 року, закінчення робіт 09 серпня 2021 року (п. 3.1 Договору);

- строки виконання робіт можуть переглядатися сторонами тільки за їх взаємною згодою шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткової угоди до Договору (п. 3.2 Договору);

- датою передачі виконаних субпідрядником та прийняття генпідрядником робіт є дата підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 4.1 Договору);

- генпідрядник зобов`язаний своєчасно оплатити аванс та за виконанні роботи відповідно до умов Договору (п. 5.1.5 Договору);

- субпідрядник зобов`язаний дотримуватись строків виконання робіт (п. 5.2.3 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та Договором. Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє сторони від виконання їх зобов`язань за Договором (п. 7.1 Договору);

- у випадку порушення субпідрядником терміну виконання робіт, вказаного у цьому Договорі, останній сплачує Генпідряднику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє під час прострочення, за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт за цим Договором (п. 7.4 Договору);

- у разі порушення строків виконання та передання робіт більше ніж на 10 (десять) робочих днів, субпідрядник сплачує генпідряднику штраф у розмірі 10% (десяти) відсотків від вартості несвоєчасно переданих робіт (п. 7.5 Договору);

- цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов цього Договору (п. 11.1 Договору);

- договір може бути достроково розірвано за ініціативою генпідрядника, шляхом письмового попередження субпідрядника про таке розірвання за 10 (десять) робочих днів, до за планової дати розірвання Договору (п. 11.4 Договору).

Сторонами також підписано додатки:

- №1 «Договірна ціна»;

- №2 «Графік виконання робіт»;

- №3 «Графік фінансування».

Укладений сторонами договір від 08.06.2021 №08/06 за своєю правовою природою є договором підряду.

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до частини 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно із п. 3.1 Договору термін виконання робіт становить: початок робіт - 14 червня 2021 року, закінчення робіт 09 серпня 2021 року. Пунктом 2.5 Договору передбачено обов`язок генпідрядника здійснити попередню оплату за матеріали для виконання робіт відповідно до графіку фінансування визначеного Додатком №3 до Договору, на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору сторонами.

09.06.2021 субпідрядником було надано генпідряднику рахунок №СФ-0030 на суму 504960,44 грн., який згідно графіку фінансування, встановленого Додатком №3 до Договору, включив в себе аванс (матеріали) за червень в розмірі 270520,00 грн. та аванс (роботи) за червень в розмірі 234 440,44 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ БРП «Технобуд» здійснило оплату рахунку №СФ-0030 від 09.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням №3913 від 14.06.2021 на суму 504 960,44 грн., копію якого долучено до матеріалів справи.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1 Договору та Графіку виконання робіт сторонами було передбачено завершення робіт 09 серпня 2021 року.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач твердить, що відповідач до виконання робіт за договором не приступив.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Пунктом 5 ухвали від 25.05.2022 про відкриття провадження у справі суд зобов`язував відповідача подати докази виконання та передання робіт генпідряднику за Договором субпідряду від 08.06.2021 №08/06. Суд ухвалою від 04.07.2022 за клопотанням представника відповідача оголошував перерву до 18.07.2022 та встановлював додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 18.07.2022, про що представник відповідача повідомлялась судом особисто під розпис.

Однак відповідач відзив та докази виконання та передання робіт за договором суду не подав, у зв`язку з чим суд у порядку частини 2 ст. 74 ГПК України факт невиконання робіт за договором субпідрядником ПП «Термобуд-Київ» вважає встановленим.

ТОВ БРП «Технобуд» звернувся до ПП «Термобуд-Київ» із повідомленням від 24.11.2021 №1-24/11/2021 щодо відмови від договору субпідряду №08/06 від 08.06.2021 та повернення сплаченого авансу, яке було направлено 26.11.2021 засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копії поштової накладної №7902612260337 та опису вкладення в цінний лист.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7902612260337, вищевказане поштове відправлення отримано особисто керівником ПП «Термобуд-Київ» Парфенюком Ю.Л. 14.12.2021.

Доказів надання відповідачем відповіді на повідомлення від 24.11.2021 №1-24/11/2021 щодо відмови від договору субпідряду №08/06 від 08.06.2021 та повернення сплаченого авансу суду не подано.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/не вчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, оскільки самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, пунктом 11.4 Договору передбачено, що договір може бути достроково розірвано за ініціативою генпідрядника, шляхом письмового попередження субпідрядника про таке розірвання за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати розірвання Договору.

Таким чином, у разі порушення підрядником строку виконання робіт законом та договором надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, відповідачем не розпочато роботи на виконання умов Договору, відтак, порушено строки виконання робіт за договором, у зв`язку з чим, позивач правомірно відмовився від договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, надіславши відповідачу повідомлення про відмову від договору від 24.11.2021 №1-24/11/2021, яке відповідачем отримано 14.12.2021.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, оскільки позивач на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України відмовився від договору, надіславши відповідачу повідомлення-вимогу про відмову від договору, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, враховуючи умови п. 11. 4 Договору, такий припинив свою дію 29.12.2021 (через 10 робочих днів після отримання повідомлення про розірвання).

Щодо нарахованих позивачем за прострочення виконання робіт пені за період 10.08.2021-10.02.2022 грн. в розмірі 67115,79 грн. та штрафу (10% від вартості робіт) в розмірі 152 204,18 грн., суд встановив таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4 Договору встановлено, що у випадку порушення субпідрядником терміну виконання робіт, вказаного у цьому Договорі, останній сплачує Генпідряднику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє під час прострочення, за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт за цим Договором. Пунктом 7.5 Договору встановлено, що у разі порушення строків виконання та передання робіт більше ніж на 10 робочих днів, субпідрядник сплачує генпідряднику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно переданих робіт.

Оскільки пунктом 3.1 договору передбачено завершення робіт за договором 09.08.2021, правомірним є нарахування пені з 10.08.2021 в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною 6 ст. 232 ГПК України, тобто до 10.02.2022, оскільки відповідно до частини 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Щодо нарахування позивачем, у відповідності до п. 7.5 Договору штрафу у розмірі 10% відсотків від вартості несвоєчасно переданих робіт, суд зазначає таке.

Умовою застосування до боржника неустойки у вигляді штрафу є по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, та по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, пеня та штраф є різновидом неустойки, і в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій; таке формулювання пункту 7.5 сторони погодили у Договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина», та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

Крім того, як пеня так і штраф передбачені умовами укладеного сторонами на основі вільного волевиявлення господарського договору (пункти 7.4 та 7.5), підписаного сторонами протоколу розбіжностей до договору у порядку частин 3-7 ст. 181 ГК України суду не подано.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правильність розрахунку пені та штрафу, суд встановив, що вірно розрахована належна до стягнення з відповідача пеня становить 67115,79 грн. Позивач заявив до стягнення 67115,75 грн. пені. Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимогу позивача про стягнення з відповідача пені слід задовольнити повністю у заявленому розмірі. Розрахунок суми штрафу здійснено позивачем арифметично вірно; вимога про стягнення штрафу належить до задоволення повністю.

Щодо вимог про стягнення з відповідача сплачених коштів в розмірі 504 960,44 грн., суд встановив таке.

Позивач здійснив платіж на суму 504960,44 грн. платіжним дорученням від 14.06.2021 № 3913.

У випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/2051/19).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд відзначає, що у разі припинення зобов`язань сторін за договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченого йому авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.

Отже, з огляду на припинення Договору внаслідок односторонньої відмови, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання та передання робіт генпідряднику на вказану суму, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 504960,44 грн., сплачених за роботи, які не були виконані, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 5 810,50 грн. (за період 22.12.2021 - 10.05.2022) та інфляційних втрат в сумі 38124,48 грн. (за період січень-березень 2022), суд встановив таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї правової норми поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли у кредитора виникає законне право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним невиконанням робіт та розірванням договору підряду у відповідача (субпідрядника) виникло зобов`язання повернути позивачу (генпідряднику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням.

Суд враховує правову позицію постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

У відповідача виникло перед позивачем грошове зобов`язання з повернення грошових коштів невикористаного авансу у розмірі 504 960,44 грн., а тому відповідно на нього можуть нараховуватися 3% річних та інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Але вказане грошове зобов`язання виникло не раніше, ніж дата розірвання договору (29.12.2021) у порядку пункту 11.4 Договору через 10 робочих днів з дати отримання вимоги.

При цьому у порядку ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, розрахунок 3% річних позивачем здійснено невірно, оскільки невірно визначено дату початку періоду їх нарахування.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за належний період (з 30.12.2021 по 10.05.2022 не виходячи за межі заявленого позивачем періоду), суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять суму 5 478,47 грн., відтак, вказану вимогу слід задовольнити частково.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат (з січня по березень 2022 року в межах заявленого позивачем періоду), суд встановив, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати становлять суму 38 135,80 грн.

Позивач заявив до стягнення інфляційні втрати в сумі 38124,48 грн.; суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити повністю у заявленому розмірі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд» частково та ухвалює рішення про стягнення з Приватного підприємства «Термобуд-Київ» 504 960,44 грн. основного боргу, 5 478,47 грн. процентів річних, 38124,48 грн. інфляційних втрат, 152204,18 грн. 10% штрафу та 67 115,75 грн. пені.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 11 518,25 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Термобуд-Київ» (08296, Київська обл., Бучанський район, смт. Ворзель, просп. Свободи, буд. 35, ідентифікаційний код 33699440)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд» (80300, Львівська обл., Жовківський район, м. Жовква, вул. Б. Хмельницького, буд. 35А, ідентифікаційний код 23956631)

504 960,44 грн. (п`ятсот чотири тисячі дев`ятсот шістдесят гривень сорок чотири копійки) основного боргу,

5644,49 грн. (п`ять тисяч шістсот сорок чотири гривні сорок дев`ять копійок) процентів річних,

38 124,48 грн. (тридцять вісім тисяч сто двадцять чотири гривні сорок вісім копійок) інфляційних втрат,

152 204,18 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі двісті чотири гривні вісімнадцять копійок) 10% штрафу,

67 115,75 грн. (шістдесят сім тисяч сто п`ятнадцять гривень сімдесят п`ять копійок) пені,

11520,74 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять гривень сімдесят чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 05.08.2022.

Суддя О.В. Конюх