Ухвала

від 04.08.2022 по справі 910/10377/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/10377/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022

у справі № 910/10377/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод"

до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс",

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.07.2022 надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 910/10377/21, подана до Суду 27.07.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022, якою закрито апеляційне провадження у справі № 910/10377/21 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі № 910/10377/21 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу у даній справі, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у даній справі позов Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод" про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов`язано Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації виключити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" за адресою: 04114, м. Київ, Оболонський район, провулок Макіївський, будинок, 1, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою як особа, яка не була залучена до участі у даній справі в порядку ст. 254 ГПК України.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник посилався на те, що оскаржуваним судовим рішенням порушені його права, оскільки третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" є боржником перед Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" за судовими рішеннями у справах № 910/7047/18 та № 910/28/20 на загальну суму 319 млн грн. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" 07.02.2022 отримало витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого дізналось про виключення місцезнаходження боржника та його керівника з цього реєстру.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, предметом розгляду у справі № 910/10377/21 була позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Гребінківський машинобудівний завод" до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, а саме: виключити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" за адресою: 04114, м. Київ, Оболонський район, провулок Макіївський, будинок, 1, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції досліджувались питання правомірності (неправомірності) реєстрації місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" за адресою: 04114, м. Київ, Оболонський район, провулок Макіївський, будинок, 1, питання реєстрації за позивачем права власності на будівлю, що знаходиться за адресою: 04114, м. Київ, Оболонський район, провулок Макіївський, будинок, 1. Крім того, судом досліджувалось питання наявності інтересу позивача щодо попередження можливих порушень його прав, пов`язаних із реалізацією права власності на будівлю за вказаною адресою.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в оскаржуваному рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів скаржника - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз". Оскаржуване скаржником рішення (його мотивувальна чи резолютивна частини) не містять будь-яких посилань на права, інтереси чи обов`язки Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", не містять навіть згадки про вказане товариство, оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання з приводу прав, інтересів чи обов`язків Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз".

Беручи до уваги те, що при ухваленні у даній справі рішення питання про права, інтереси та (або) обов`язки Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" місцевим судом не вирішувались, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на підставі п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.

За правилами ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто ч. 1 ст. 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За таких обставин чинний ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.ст. 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10).

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, суб`єктивна думка особи, яка не була учасником судового процесу про порушення судом першої інстанції положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 4 ГПК України, положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", за відсутності таких необхідних підстав для перегляду судом апеляційної інстанції судового рішення за апеляційною скаргою особи, яка не була учасником судового процесу, як то: згадування в оскаржуваному судовому рішенні про скаржника, вирішення питань про його права та обов`язки, тощо, не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Таким чином суд апеляційної інстанції має з`ясувати саме порушення прав, обов`язків скаржника оскаржуваним ним судовим рішенням. В даному випадку, з урахуванням наведених позицій Верховного Суду, судом апеляційної інстанції не встановлено такого порушення прав та обов`язків скаржника оскаржуваним ним рішенням, з чим погоджується і Верховний Суд.

Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України шляхом закриття апеляційного провадження у справі № 910/10377/21 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021.

Отже конструкція цієї правової норми процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України ГПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні ЄСПЛ від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, п. 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь - яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

За змістом ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на зазначене, правильне застосування п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України під час постановлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даної норми, у зв`язку з чим Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 910/10377/21.

Керуючись ст. ст. 234, 264, 293, 304 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 у справі № 910/10377/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.