Постанова

від 02.08.2022 по справі 908/3168/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/3168/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 (головуючий суддя Мороз В. Ф., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 (головуючий суддя Боєва О. С., судді Науменко А. О., Ярешко О. В.)

у справі № 908/3168/19

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежна Україна 42А"

до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради,

про визнання незаконним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежна Україна 42А" (далі - ОСББ "Незалежна Україна 42А", Позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - Відповідач-1), Запорізької міської ради (далі - Відповідач-2), Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" (далі - КП "ВРЕЖО № 7", Відповідач-3) про:

- визнання незаконним та скасування пунктів 1 та 2 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 393/5 від 19.07.2017 "Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ "Незалежна Україна 42А" житлового будинку № 42А по вул. Незалежної України" з відповідним Додатком в частині щодо залишення в комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя нежитлового приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв. м, нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв. м та частини нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв. м, які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі;

- зобов`язання КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" передати вказані приміщення за актом приймання-передачі в управління ОСББ "Незалежна Україна 42А".

2. Позов обґрунтовано тим, що оспорюваним рішенням житловий будинок по вул. Незалежної України, 42A було вилучено із господарського відання Комунального підприємства "Наше місто" (далі - КП "Наше місто") і передано в управління Позивачу, крім спірних нежитлових приміщень, які залишені в комунальній власності міста Запоріжжя. Проте зазначені нежитлові приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, тобто об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тому підлягають передачі Позивачу в управління разом з рештою будинку.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022, позов задоволено. Визнано рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 393/5 від 19.07.2017 "Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ "Незалежна Україна 42А" житлового будинку № 42А по вул. Незалежної України недійсним в частині залишення в комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя нежитлового приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв. м, нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв. м та частини нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв. м, які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі. Зобов`язано КП "ВРЕЖО № 7" передати в управління ОСББ "Незалежна Україна 42А" за актом приймання-передачі нежитлове приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв. м, нежитлове приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв. м та частину нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв. м, які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі. Судові витрати покладено на Відповідачів.

4. Судові рішення мотивовано тим, що спірні нежитлові приміщення розташовані в підвальному поверсі житлового будинку № 42А є допоміжними приміщення, які необхідні для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку та належать на праві сумісної власності власникам квартир житлового будинку, якими створено ОСББ "Незалежна Україна 42А", і останнє вправі вимагати передачі йому житлового будинку в управління з усіма допоміжними приміщеннями, а отже рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради як таке, що порушує законні права та інтереси управителя ОСББ підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача за первісним позовом

5. КП "ВРЕЖО № 7" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021, і передати справу на новий розгляд.

6. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, оскільки не враховано правові висновки, які викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 908/816/17 щодо незмінності первинного функціонального призначення нежитлового приміщення.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

7. Учасники справи не скористалося наданим процесуальним законом правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

Фактичні обставини справи встановлені судами

8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно зі Свідоцтвом на право власності № 886 від 14.05.2001 житловий будинок, розташований у м. Запоріжжя по вул. 40 років Радянської України, 42А, було зареєстровано на праві комунальної власності за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

9. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.07.2016 внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ "Незалежна Україна 42А", код ЄДРПОУ 40680386, місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 42A.

10. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 393/5 від 19.07.2017 "Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ "Незалежна Україна 42A" житлового будинку № 42А по вул. Незалежної України" було вирішено, зокрема, вилучити з господарського відання КП "Наше місто" Запорізької міської ради житловий будинок № 42А по вул. Незалежної України, крім нежитлових приміщень, зазначених у Додатку. Зобов`язано КП "Наше місто" Запорізької міської ради передати в управління ОСББ "Незалежна Україна 42A" житловий будинок № 42А по вул. Незалежної України разом з будкою для двірників інвентарний номер № 94900284, та оригіналом технічної документації на будинок, крім нежитлових приміщень, зазначених у Додатку.

11. В Додатку до вказаного рішення наведено перелік житлових квартир та нежитлових приміщень комунальної власності м. Запоріжжя, які не вилучаються з господарського відання КП "Наше місто" Запорізької міської ради та передаються в обслуговування ОСББ (нежитлові приміщення комунальної власності станом на 01.08.2017), а саме: літ. А-4, приміщення № XI підвал, площею 193,90 кв. м; літ. А-5, приміщення № XII підвал, площею 82,49 кв. м та літ.А-4, підвал, частина приміщення № XII площею 126,09 кв. м, всього загальною площею 402,48 кв. м.

12. Відповідно до Акта приймання-передачі з господарського відання КП "Наше місто" Запорізької міської ради в управління ОСББ "Незалежна Україна 42A" передано житловий будинок по вул. Незалежної України, 42А (літ. А-4, А-5). В розділі 2 даного Акта приймання-передачі, зазначено відомості про площу житлового будинку, вказана загальна площа будинку 4806,74 кв. м; загальна площа квартир 3257,44 кв. м, що є повністю приватизованими; загальна площа допоміжних приміщень 1549,3 кв. м, в т.ч.: сходові клітини 378 к.в, технічне підпілля (підвал) 1171,3 кв. м. Крім того, вказано відомості щодо нежитлових приміщень в кількості 5 одиниць, загальною площею 693,38 кв. м, з них: три знаходяться у комунальній власності загальною площею 402,48 кв. м, які, як зазначено в Акті, передаються на обслуговування ОСББ "Незалежна Україна 42A" для забезпечення санітарно-технічного стану згідно правил експлуатації житлових та нежитлових приміщень, та забезпечення мешканців якісними житлово-комунальними послугами.

13. Вказаний Акт 31.12.2017 було підписано головою ОСББ "Незалежна Україна 42A" з Актом розбіжностей від 28.12.2017, в якому, зокрема, з посиланням на пункт 1.1 рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 (справа №1-2/2004) вказано, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

14. На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 439/9 від 21.09.2018 "Про передачу майна комунальної власності в господарське відання КП "ВРЕЖО № 7" Запорізької міської ради" нежитлові приміщення, в тому числі спірні приміщення, передані від КП "Наше місто" до господарського відання КП "ВРЕЖО № 7".

15. За даними первинної технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б.42А, станом на 08.08.1952, нежитлові приміщення ХІ підвального поверху літ. А-4 та нежитлове приміщення № 62 не існували. За даними первинної інвентаризації житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б.42А, станом на 08.08.1952 в підвальному поверсі житлового будинку були розташовані нежитлові приміщення, які використовувались із функціональним призначенням (рос.): "служебное", "учрежденческое", "конторское", "кільт.просвет". При проведенні поточної інвентаризації, виконаної 26.01.1999, був встановлений факт утворення із частини зазначених нежитлових приміщень підвального поверху нежитлового приміщення ХІ загальною площею 211,4 кв. м та нежитлового приміщення ХІІ загальною площею 420,2 кв. м, які використовувались із функціональним призначенням "комунально-побутове". При проведенні поточної технічної інвентаризації, виконаної 16.06.2005, був встановлений факт утворення із частини нежитлового приміщення XII ізольованого нежитлового приміщення загальною площею 221,8 кв. м, якому був наданий № 62. При проведенні технічної інвентаризації, виконаної 17.10.2016, був встановлений факт проведеного перепланування в приміщення № 62. Функціональне призначення нежитлового приміщення ХІ підвального поверху та нежитлового приміщення № 62 підвального поверху літ. А-4 визначено згідно їх фактичного використання.

16. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 11.12.2019, нежитлове приміщення ХІ підвалу, літ.А-4, площею 193,90 м. кв., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 42, зареєстровано 13.03.2014 у цілому на праві комунальної власності за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради; нежитлове приміщення № 62, загальною площею 422,1 кв. м за вказаною адресою зареєстровано на праві комунальної власності за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частці 53/100 (дата внесення запису 04.05.2005).

17. Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСББ "Незалежної України 42А" до господарського суду з даним позовом, для захисту своїх порушених прав та законних інтересів, оскільки, за доводами Позивача, спірні приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, і є об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, які повинні бути передані в управління створеного власниками ОСББ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

18. Положеннями статті 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Предметом позову у даній справі є вимога ОСББ "Незалежної України 42А" про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 393/5 від 19.07.2017 в частині визначених у Додатку нежитлових приміщень загальною площею 402,48 кв. м (приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв. м; приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв. м; частина приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв. м), які залишені в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

20. За змістом частини першої статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

21. Положеннями частини першої статті 10, частин першої, другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

22. Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

23. За приписами статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

24. За змістом частин першої, другої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

25. Згідно з частиною п`ятою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

26. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина восьма статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, виконавчі комітети наділені повноваженнями щодо розпорядження об`єктами права комунальної власності відповідно до закону, проте вилучення об`єктів права комунальної власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу є можливим лише у випадках, передбачених законом.

27. Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

28. Положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

29. За змістом статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

30. Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж (частина вісімнадцята статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

31. Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" регламентовано особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

32. Положеннями пунктів 1, 2, 3, 6 та 8 частини першої статті 1 цього Закону визначено:

багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

33. Отже, допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

34. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

35. Положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

36. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

37. У Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

38. Отже, з урахуванням вищенаведених законодавчих положень, визначальним для правильного вирішення даного спору є з`ясування та визначення правового статусу спірних нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення належності спірні приміщення до числа допоміжних.

39. При цьому чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними первинної технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б.42А , станом на 08.08.1952, нежитлові приміщення ХІ підвального поверху літ. А-4 та нежитлове приміщення № 62 не існували; при проведенні поточної інвентаризації 26.01.1999 встановлений факт утворення із частини зазначених нежитлових приміщень підвального поверху нежитлового приміщення ХІ, загальною площею 211,4 кв. м та нежитлового приміщення ХІІ, загальною площею 420,2 кв. м, які використовувались із функціональним призначенням "комунально-побутове"; при проведенні поточної технічної інвентаризації 16.06.2005, встановлено факт утворення із частини нежитлового приміщення XII ізольованого нежитлового приміщення загальною площею 221,8 кв. м, якому був наданий номер 62; при проведенні технічної інвентаризації 17.10.2016, встановлено факт проведеного перепланування в приміщенні № 62.

41. Відповідно до висновку судового експерта Лещенка К.І. № 2611 від 24.02.2020, складеного за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження по письмовому зверненню начальника КП "ВРЕЖО № 7", та відповідно до висновку експерта № 361-20, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по справі № 908/3168/19, встановлено, що через нежитлове приміщеннях ХІ цокольного поверху (літ. А-4) проходять мережі інженерних комунікацій, на які встановлено запірну арматуру, і якщо вона є дублюючою, а основні прилади та запірна арматура, які передбачені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, встановлені за межами даного приміщення в доступних для огляду, технічного обслуговування та ремонту місцях, то дане нежитлове приміщення не є допоміжним. Але, якщо запірна арматура, яка є в наявності на внутрибудинкових інженерних мережах, у межах нежитлового приміщення ХІ цокольного поверху (літ. А-4) житлового будинку № 42-А по вул. Незалежної України у м. Запоріжжі, є основною та необхідна для огляду, технічного обслуговування та ремонту інженерної мережі, то дане нежитлове приміщення є допоміжним. Водночас, за результатами проведеного дослідження наданої експертам документації встановлено, що нежитлове приміщення № 62 підвального поверху (літ. А-4) житлового будинку № 42-А по вул. Незалежної України у м. Запоріжжя є допоміжним приміщенням.

42. Відповідно до Акту обстеження та випробування мереж водопостачання та опалювання від 02.04.2021, складеного під час аварійного ремонту по стояку гарячої води у будинку по вул. Незалежна України, 42-А, встановлено, що в підвалі першого та другого під`їздів, яке у технічному паспорті позначено як приміщення ХІ, знаходяться аварійні запірні крани стояків гарячої та холодної води; дублюючі комунікації в підвалі першого під`їзду відсутні, а наявні є основними і єдиними, у зав`язку із чим перекриття стояків припиняє подачу води і енергоносія в опалювальній системі мешканцям 1-4 поверхів першого під`їзду будинку. Вказаний Акт підписаний майстром-слюсарем аварійної служби Ткач П.Б. (посвідчення майстра МАС видане КП "Запоріжремсервіс" 31.10.2017 за № 751), головою правління ОСББ Хиба О.О. та мешканцями квартир № 5, № 6 .

43. Суди оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, з урахуванням стандарту доказування "вірогідності доказів" дійшли висновку, що приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв. м, підвалу № ХІІ площею 82,49 кв. м та частина приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв. м (які було об`єднано в одне, і на даний час обліковується як нежитлове приміщення № 62, підвальний поверх (літ. А-4), площею 219,90 кв. м), які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі, є допоміжними, тобто такими, що необхідні для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку та належать на праві сумісної власності власникам квартир житлового будинку, якими створено ОСББ "Незалежна Україна 42А", а отже спірне рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо залишення зазначених нежитлових приміщень у господарському віданні КП "Наше місто" Запорізької міської ради, порушує права Позивача та підлягає визнанню недійсним, як таке, що суперечить чинному законодавству України, що регулює спірні правовідносини.

44. З огляду на встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірні нежитлові приміщення підвального поверху є допоміжними приміщеннями в розумінні Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", та є необхідними для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку в цілому, а тому підлягають передачі в управління Позивача.

45. Разом з тим, аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі № 908/3168/19, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 908/816/17, правовою позицією у якій обґрунтовано наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки застосування норм матеріального права у кожній із цих справ, зроблено з урахуванням оцінки поданих сторонами доказів.

46. Інші доводи скаржника правильних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

47. Таким чином, наведені в обґрунтування касаційної скарги доводи про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в тому числі щодо неврахування висновків Верховного Суду, при прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для зміни чи скасування законних і обґрунтованих судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

Висновки Верховного Суду

48. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

49. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

50. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень немає, отже у задоволенні касаційної скарги з зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження слід відмовити.

Щодо судових витрат

51. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 у справі № 908/3168/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.