Ухвала

від 04.08.2022 по справі 335/3275/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 335/3275/20

провадження № 61-7433ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на його користь 1/2 частину коштів, що зберігаються в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на депозитному рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 в сумі 125 000,00 грн; 1/2 частину вартості автомобіля марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 у сумі 119 776,00 грн; визнати грошові кошти в сумі 124 000,00 доларів США, отримані ОСОБА_2 за договором позики грошових коштів від 13 березня 2006 року, спільною сумісною власностю подружжя; стягнути з ОСОБА_1 на його користь 62 000,00 доларів США, що складає 1/2 частину коштів, що підлягають сплаті ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором позики.

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 16 листопада 2021 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частини автомобіля марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 у сумі 119 776,00 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Запорізький апеляційний суд постановою від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2021 року - без змін.

ОСОБА_1 04 серпня 2022 року подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Разом із цим, посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження судових рішень на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-2670цс16, не заслуговують на увагу, оскільки висновки, на які посилається скаржник, не є висновками Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у квітні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у справі).

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення в частині стягнення з неї на користь позивача 1/2 частини автомобіля марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 у сумі 119 776,00 грн, а тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 2 395,52 грн (119 776,00 грн х 1 % х 200 %).

Згідно з наданої квитанції від 01 серпня 2022 року № 0.0.2627273882.1 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 300,00 грн.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 095,52 грн (2 395,52 грн - 1 300,00 гр).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 095,52 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 липня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев