Ухвала

від 03.08.2022 по справі 320/106/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2022 року Київ № 320/106/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Почерняк Ірини Сергіївни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю імені О.Г. Бузницького до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

адвокат Почернюк І.С. звернулась до суду в інтересах ТОВ імені Бузницького О.Г. з вимогами до ГУ ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2021 №3196745/32547122 та зобов`язання ДПС України зареєструвати вказану накладну в ЄРПН.

Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву було залишено без руху як таку, що не відповідає положенням ст.ст.160, 161 КАСУ, позивачеві було запропоновано усунути виявлені недоліки у десятиденний строк у спосіб, визначений ухвалою.

04.02.2022, ухвалою суду позовна заява була повернути заявникові з усіма документами у зв`язку з невиконанням вимог суду про усунення недоліків позовнвої заяви.

13.07.2022, постановою ШААС ухвала суду від 04.02.2022 була скасована як така, що прийнята з надмірним формалізмом. При цьому, судом зроблено посилання на рішення ЄСПЛ у справах: «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25; «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal», «Perez de Rada Cavanilles v. Spain».

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі, після повернення її з апеляційної інстанції, суд виходив із такого:

відповідно до преамбули Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", цей закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) і протоколів (994_535, 994_059, 994_802, 994_804, 994_170, 994_171, 994_536, 994_537, 994_180, 994_527) до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

При цьому, аналіз ст. 1 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», свідчить, що під практикою ЄСПЛ закон розуміє усю без винятку практику ЄСПЛ.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАСУ, при вирішенні справ суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Частиною 1 ст.7 КАСУ визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, Україна в особі відповідних її органів влади має здійснювати застосування усієї практики ЄСПЛ, використовуючи норми Конвенції поряд з рішеннями, в яких Судом тлумачаться її положення, а не окремих його положень вилучених із контексту рішення.

Крім того, суд звертає увагу на відсутність офіційного перекладу ЄСПЛ рішень, зазначених вище державною мовою. А, згідно ст. 18 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди мають використовувати лише офіційний переклад рішення Суду, що надрукований у офіційному виданні, або, за відсутності перекладу, користуватися оригінальним текстом. Посилання на оригінальний текст та/або офційне видання відсутнє.

У форматі посилання на практику ЄСПЛ слід констатувати, що застосування обмеження у вигляді згадування окремих положень рішення, без посилання на конкретну статтю Конвенції, пояснення її значення, обґрунтування підстав для її використання при розгляді відповідної адміністративної справи, не означає, що судом при вирішенні питання щодо повернення позову положення Конвенції не бути дотримані.

23.06.2022, Україна отримала статус кандидата в члени ЄС разом із додатком у вигляді

конкретного to-do list у сфері реформ та законодавчих перетворень. Найбільше нарікань Єврокомісії стосувались відсутності дійсних реформ у судовій системі та невідповідність діяльності судів європейським стандартам судочинства. За твердженням ЄС, судова реформа "виявилася половинчастою".

Розпочаті в Україні адміністративна та судова реформи, створення в Україні системи адміністративних судів, розробка нормативної бази регулювання адміністративного судочинства відбуваються без врахуванням в цих процесах міжнародних стандартів, окремих теоретичних положень доктрини та позитивного практичного досвіду зарубіжних держав.

Урахування здобутків європейських держав в сфері адміністративного процесу, правових стандартів, вироблених на загальноєвропейському рівні, дослідження практики Європейського суду з прав людини є необхідним для розробки і вдосконалення теоретичного та нормативного підґрунтя функціонування адміністративних судів в Україні.

У некримінальному провадженні для застосування статті 6 ЄКПЛ має бути наявний спір стосовно права чи обов`язку цивільного характеру, що має підґрунтя в національному законодавстві, незалежно від того, чи вони захищені ЄКПЛ. "Спір має бути дійсним і серйозним, а результат провадження має бути безпосередньо вирішальним для цього права"- Хартія прав і свобод.

ЄСПЛ визначив різні провадження як такі, що не входять до сфери цивільних прав та обов`язків, у тому числі некримінальні справи з податкових питань, вирішення справ щодо в`їзду, перебування та депортації іноземців, а також провадження у справах про право висувати кандидатуру на виборах.

Як і в праві РЄ, право на доступ до суду відповідно до права ЄС не є абсолютним. Воно може бути обмежене національними процедурами для забезпечення ефективності відправлення правосуддя.

Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Практика ЄСПЛ показує, що переважна більшість заяв (92% поданих у 2013 р.) стикається з мотивом неприйнятності і відповідно відхиляється Судом з формальних підстав. Досвід ЄСПЛ і статистичні дані показують, що більшість індивідуальних заяв не відповідають критеріям щодо їх прийнятності. Так, Правило 47 Регламенту Суду зробило ще суворішими правила звернення до Суду, і ці правила набули чинності 1 січня 2014 року. Новий начебто спрощений формуляр заяви необхідно заповнити повністю і супроводити усіма потрібними документами на підтвердження, інакше заява не розглядатиметься. Заява вважається неприйнятною навіть у разі скріплення документі, доданих до формуляру біндерами та/або скріпкою (це що до надмірного формалізму).

Заяву в принципі буде оголошено неприйнятною через запізнення, якщо формуляр заяви або документи по справі будуть доповнені лише після вичерпання шестимісячного строку.

За національним законодавством України, ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали справи №320/106/22, суд приходить про необхідність залишення позовної заяви без руху з одночасним покладанням на позивача обов`язку надати суду оригінал позовної заяви з усіма долученими до нього документами, у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи; викладення у позовній заяві змісту позовних вимог до кожного відповідача, з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема викладення обставин вчинення ДПС України дій, допущення бездіяльності чи прийняття рішення стосовно позивача, якими порушені права останнього; обгрунтування порушення прав та інтересів заявника діями, рішенням та бездіяльністю чи рішенням ДПС України із розкриттям змісту порушених прав; зазначення місця знаходження оригіналів письмових доказів копії яких долучено до справи; надання суду копії договору про надання безоплатної правової допомоги адвокатом Почерняк І.С. задля визначення оплатності договору для встановлення правосубєктності представника позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що перелік заяв по суті справи викладено у ст.159 КАСУ. Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв на зразок "доповнення", "уточнення" позовних вимог (правова позиція справа № 369/11526/16-ц (провадження № 61-44511св18). До заяв по суті справи не відноситься і заява "про усунення недоліків позовної зяави", тому позивачеві необхідно подати заяву, яка відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановлених ст.160 КАСУ із викладенням обставин, якими обгрунтовавні заявлені вимоги, зокрема, порядок виконання договору від 12.02.2021, укладеного позивачем з ПП "Дружба" та АХ "МХП"; надання документального підтвердження оплати за цими договорами; докази руху (зміни) активів позивача за результатом виконання вказаних угод; копії видаткових та прибуткових накладних; довіреності на одержання товару; документального підтвердження наявності у позивача складських приміщень, автомобільного транспорту для здійснення перевезень товару із наданням суду копій цих документів; копії податкових накладних, якими оформлювались вищевказані господарськи операції.

Поміж іншого, пунктами 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Відповідно до пунктів 10, 13 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних приймає комісія регіонального рівня, та таке рішення може бути оскаржене в адміністративному чи судовому порядку.Відтак, позивачу необхідно надати пояснення щодо підстав заявлення вимог щодо оскарження рішень за результатами його скарги до Головного управління ДПС у Київській області.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю імені О.Г. Бузницького до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби України у Київськаій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.