Рішення

від 04.08.2022 по справі 520/4273/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 серпня 2022 р. справа №520/4273/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Бідонька А.В. розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський в області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківський в області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський в області в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 форма (ОК-5) в періоди 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р. в позначках «про сплату страхових внесків» вказати замість «Ні» позначку «Так», сформувати в періоди 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р. позначку «Так» об «про сплату страхових внесків» в формі ОК-5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з липня 2021 р. отримує пенсію за віком, обчислену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківський області (Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова). Пенсія за віком (60 років) позивачу була розрахована, виходячи зі стажу 38 років 2 місяці 23 дні у сумі 3317 грн., перерахована на сьогодні - 3980 грн. Також зазначає, що позивачу не було зараховано до страхового стажу періоди з 01.07.2015 року до 09.11.2016 року. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, та звернувся до суду за захистом свої прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав відзив, відповідно до якого вказав, що За даними Державної податкової служби України у Харківській області ТОВ «ФАРТ», код ЄДРПОУ 24287638, станом на 29.11.2021 має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з чим період з липня 2015 по листопад 2016 року не зарахований до страхового стажу позивача, позначки про сплату єдиного внеску в довідці ОК-5 не сформовані. Підтвердження страхового стажу працівникам підприємства в повному обсязі можливе тільки при повному погашенні боргів по єдиному внеску. Таким чином, з питання погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску позивач мас звертатися до підприємства ТОВ «ФАРТ». ЄДРПОУ 24287638 (адреса місцезнаходження страхувальника вул. Плеханівська, буд. 135, м. Харків, 61036) та до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області за адресою: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057.

Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківський області.

Позивач зазначає, що йому не було зараховано до страхового стажу періоди з 01.07.2015 року до 08.11.2016 року, при цьому позивач працював на посаді начальника цеху у ТОВ «Фарт», що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, копія якої наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що у зазначений період позивач отримував щомісяця заробітну плату, цей факт документується у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру обов`язкового державного соціального страхування ПФУ, у документі «індивідуальні відомості про застраховану особу» - форма ОК-5. У цій формі зазначено, що на підприємстві ТОВ «ФАРТ» (код 24287638) у цей період (липень 2015 по жовтень 2016 рік) отримував заробітну плату, однак щодо страхових внесків зазначено, що страхові внески не сплачувались за позивача.

Відповідно до листа-відповіді № 17261-26818/М-02/8-2000/21 від 02.12.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області позивача на його звернення повідомлено, що за даними Державної податкової служби України у Харківській області ТОВ "ФАРТ" має заборгованість станом на 29.11.2021 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з чим період з липня 2015 по листопад 2016 року не зарахований до страхового стажу. Підтвердження страхового стажу працівникам підприємства в повному обсязі можливе тільки при повному погашенні боргів по єдиному внеску. Запропоновано позивачу звертатися до ТОВ "ФАРТ" та до ГУ ДПС у Харківській області.

Листом ГУ ДПС у Харківській області від 02.02.2022 року позивача повідомлено про те, що станом на 24.01.2022 за даними інтегрованої картки платника єдиного внеску ТОВ "ФАРТ" за період з липня 2015 по жовтень 2016 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не сплачений та обліковується заборгованість.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування частини страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту Закон України №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Положеннями частини другої статті 24 Закону України №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону України №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону України №1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник, зокрема, щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача період роботи з 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р. у ТОВ "ФАРТ", у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків.

Так, з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5 від 17.02.2022) вбачається, що за період роботи з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. у ТОВ "ФАРТ" (ідентифікаційний код 24287638) відсутні дані про сплату страхових внесків.

08.11.2016 року позивача було звільнено за власним бажанням з ТОВ "ФАРТ", що підтверджується копією трудової книжки.

Разом з тим, із вказаних відомостей (довідка форми ОК-5 від 17.02.2022) також вбачається нарахування позивачу заробітної плати за вказаний період роботи.

Крім того, спірний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці позивача,

Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРТ» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача відсутні правові підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказаний період роботи.

Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи позивача, період роботи з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРТ», а відтак, наявні правові підстави для скасування спірного рішення відповідача.

Відтак, з метою повного та ефективного захисту прав позивача позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський в області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р. та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківський в області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р.

Позивачем в прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права, як зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський в області в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 форма (ОК-5) в періоди 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р. в позначках «про сплату страхових внесків» вказати замість «Ні» позначку «Так», сформувати в періоди 01.07.2015 р. по 09.11.2016 р. позначку «Так» об «про сплату страхових внесків» в формі ОК-5.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а також жодним чином не порушує прав позивача, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується на підставі положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський в області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківський в області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2015 р. по 08.11.2016 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 05.08.2022 року.

Суддя Бідонько А.В.