Рішення

від 29.09.2021 по справі 580/5033/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року справа № 580/5033/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Трегулова Б.Л.,

представників позивача Радіонової Л.П. (за довіреністю), адвоката Довбія Ю.Ю.,

представника відповідача Чернікова О.В. (за самопредставництвом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Енерго з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2021 №3495/23000901 на суму 3000 грн., від 05.01.2021 №6/2300090121 на суму 1020 грн. та №2/230009012 на суму 80 000 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що згідно акту фактичної перевірки №1468/23-00-09-0122/24413907 від 20.11.2020 встановлено, що реєстрація витратомірів-лічильників у резервуарі на акцизному складі (уніфікований номер 1007402) відбулася 22.07.2021; за період діяльності з 01.04.2020 по 21.07.2020 позивач здійснював зберігання та відпуск пального. Внаслідок вказаного позивач допустив порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230, п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

На підставі акта фактичної перевірки №1468/23-00-09-0122/24413907 від 20.11.2020 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення про застосування штрафів, передбачених п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач зазначає, що наказ №1946-п від 09.11.2020 на проведення фактичної перевірки прийнятий за відсутності підстав для проведення перевірки, оскільки у наказі не зазначена інформація, яка свідчить про можливі порушення позивачем вимог законодавства та посилання на конкретні (фактичні) підстави проведення перевірки. Позивач вважає, що саме по собі посилання на норми п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України не є достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки.

Також наказ про проведення перевірки №1946-п від 09.11.2020 підписано від імені контролюючого органу в.о. начальника Тетяною Харьковською, в той час як згідно даних ЄДРПОУ вказаний керівник Харьковська Тетяна Олександрівна, що викликає сумніви у належності повноважень Тетяни Харьковської підписувати документи розпорядчого характеру.

Посилається на практику Верховного Суду, зокрема, правові позиції, викладені у постановах від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/267, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, згідно з якими у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Зазначає, що матеріалами перевірки не доведено належними та допустимими доказами факт зберігання позивачем пального, оскільки вказані обставини можуть бути підтверджені лише укладеними господарськими договорами.

Усі податкові повідомлення-рішення підписані особою з невстановленими повноваженнями ОСОБА_1 , в той час як керівником структурного підрозділу ДПС україни в Черкаській області є ОСОБА_2 , що суперечить нормам ст. 58 Податкового кодексу України і пункту 1 розділу 111 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Крім цього, рішення ДПС України на скаргу позивача у процедурі адміністративного оскарження прийнято з порушенням строку, встановленого ст. 56 Податкового кодексу України, тому податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 30.08.2021, зазначив, що фактичною підставою для призначення перевірки слугував лист ДПС України від 14.07.2020 №11586/7/99-00-09-02-03-07, згідно якого за результатами співставлення даних Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та іншими базами даних ДПС виявлено, що за уніфікованим номером акцизного складу 1007402, який знаходиться за адресою Черкаська обл, Уманський р-н, с. Бабанка, вул. Покровська, 2 не встановлено витратоміри-лічильники.

Порушення позивачем вимог Податкового кодексу України підтверджено актом фактичної перевірки. Посадові особи ГУ ДПС у Черкаській області під час проведення перевірки дотримувались вимог законодавства, тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Наказом ТОВ «Енерго» (позивач у справі) №3 від 20.03.2020 зупинено діяльність АЗС в смт Бабанка, по вул. Покровська, 2, з 01.04.2020 до обладнання АЗС рівнемірами-лічильниками у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Згідно звітів з фіскальної пам`яті РРО (повного та скороченого) за період з 02.04.2020 по 22.07.2020 операції з реалізації пального на АЗС смт Бабанка, вул. Покровська, 2 не здійснювались.

Згідно фіскального номера РРО №3000259416) відповідно до чеків від 16.06.2020 №112-133 та від 19.06.2020 №134-135, здійснювався відпуск пального, зазначено «повірка».

Згідно з протоколами повірки №3, №4 від 19.06.2020 Державним підприємством «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації здійснена повірка паливороздавальних колонок на АЗС смт Бабанка, власник ТОВ «Енерго».

Листом ДПС України від 14.07.2020 №11586/7/99-00-09-02-03-07, направленим на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві було повідомлено, що за результатами співставлення даних Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та іншими базами даних ДПС виявлено ряд суб`єктів господарювання, якими порушено правила обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, зокрема, але не виключно, відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Зобов`язано керівників головних управлінь територіальних управлінь та їх заступників відповідальних за напрямом роботи по контролю за підакцизними товарами, організувати роботу та вжити заходів щодо проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання. якими порушено правила обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах, та притягнення до відповідальності відповідно до ст. 1281 Податкового кодексу України.

У Інформації щодо акцизних складів, по яких не подано інформацію про встановлені витратоміри-лічильники пального (додаток до листа ДПС від 14.07.2020 №11586/7/99-00-09-02-03-07) зазначений акцизний склад за за уніфікованим номером 1007402, який знаходиться за адресою Черкаська обл, Уманський р-н, с. Бабанка, вул. Покровська, 2.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 09.11.2020 №1946-п на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Енерго» (ЄДРПОУ 24413907) за місцем провадження діяльності за адресою: Черкаська область, Уманський район, смт Бабанка, вул. Покровська, 2, з 10.11.2020 тривалістю 10 діб, за період діяльності з 19.12.2019 по 19.11.2020 з метою дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального за місцем фактичного провадження діяльності.

Наказ від 09.11.2020 №1946-п підписаний в.о. начальника Тетяною Харьковською.

На підставі наказу від 09.11.2021 №1946-п посадовим особам відповідача видані направлення на проведення перевірки від 09.11.2021 №191, 192, які були надані представнику позивача Палійчук А.М. перед початком перевірки.

Також представнику позивача Палійчук А.М. було вручено письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копії) за вказаним переліком від 11.11.2020.

На виконання письмового звернення відповідача від 11.11.2020 позивач супровідним листом від 17.11.2020 №18 надав копії документів із зазначенням переліку наданих документів.

19.11.2021 відповідачем складений акт відмови від надання документів, оскільки не надані копії підтверджуючих документів.

Актом фактичної перевірки №1468/23-00-09-0122/24413907 від 20.11.2020 встановлено, що згідно баз даних АІС «Податковий блок» реєстрація витратомірів-лічильників у резервуарі на акцизному складі (уніфікований номер 1007402) відбулася 22.07.2021.

Станом на 31.03.2020 на ТОВ «Енерго» згідно системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обліковується лімітний обсяг пального (залишок) та згідно баз даних АІС «Податковий блок» здійснювалося зберігання та відпуск пального відповідно до чеків від 16.06.2020 №112-133 та від 19.06.2020 №134-135, в яких зазначено обсяг відпущеного пального (фіскальний номер РРО №3000259416).

ТОВ «Енерго» як розпорядник акцизного складу не надавало щоденних даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику: акцизний склад №1007402 за 22.07.2020, 23.07.2020, 24.07.2020, 25.07.2020, 26.07.2020, 11.08.2020, 29.09.2020;

За період діяльності з 01.04.2020 по 21.07.2020 у ТОВ «Енерго» була відсутня реалізація пального, при цьому здійснювалось зберігання та відпуск пального.

На письмове звернення ТОВ «Енерго» станом на 19.11.2020 не надано до Головного управління ДПС у Черкаській області підтверджуючі документи, зазначені у письмовому зверненні.

На підставі акта фактичної перевірки №1468/23-00-09-0122/24413907 від 20.11.2020 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

-від 05.01.2021 №6/2300090121, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (ненадання до Головного управління ДПС у Черкаській області підтверджуючих документів, зазначених у письмовому зверненні), на підставі п. 121.1 ст. 121Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 1020 грн;

-від 05.01.2021 №2/2300090121, яким за порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників рівня пального у резервуарі) на підставі п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 80 000 грн.

-від 11.05.2021 №3495/23000901, яким за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального) на підставі п. 1281.3 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 3000 грн.

Не погоджуючись із спірними повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам у справі, суд зазначає наступне.

Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі- Закон №481).

Ч. 1 ст. 16 Закону №481 передбачає, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів» від 05.08.2015 №609 ліцензії на зберігання пального видають територіальні органи ДПС.

Згідно п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Отже до повноважень відповідача відноситься здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог Закону №481.

Згідно 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З наказу про проведення фактичної перевірки від 09.11.2020 №1946-п вбачається, що фактична перевірка позивача призначена на підставі п.п. 80.2.5 Податкового кодексу України та ст. 16 Закону №481 з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки слугував лист ДПС України від 14.07.2020 №11586/7/99-00-09-02-03-07, яким повідомлено про виявлення ряду суб`єктів господарювання, якими порушено правила обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, зокрема, відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Зокрема, у Інформації щодо акцизних складів, по яких не подано інформацію про встановлені витратоміри-лічильники пального (додаток до листа ДПС від 14.07.2020 №11586/7/99-00-09-02-03-07) зазначений акцизний склад за за уніфікованим номером 1007402, який знаходиться за адресою Черкаська обл, Уманський р-н, с. Бабанка, вул. Покровська, 2, який належить позивачу.

Отже фактична перевірка позивача призначена для здійснення функцій, визначених Законом №481, та на законній підставі.

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

У наказі на проведення перевірки від 09.11.2020 №1946-п міститься чітке посилання на п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, отже наказ відповідає вимогам п.81.1 ст. 81 вказаного Кодексу, тому посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки у наказі на проведення перевірки від 09.112020 №1946-п є необгрунтованим.

Щодо підписання наказу на проведення фактичної перевірки від 09.11.2020 №1946-п в.о. начальника Тетяною Харьковською суд зазначає, що згідно Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі юридична особа) незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності (п. 1.1); цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів (п. 1.2).

Згідно п. 5.22 ДСТУ 4163:2020 підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище.

Наказом ДПС України від 09.12.2020 №1275-о на заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Харьковську Тетяну Олександрівну покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Черкаській області.

Отже зазначення у наказі про проведення перевірки імені та прізвища відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.01.2021 №6/2300090121 про застосування штрафної санкції у сумі 1020 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України (ненадання до Головного управління ДПС у Черкаській області підтверджуючих документів, зазначених у письмовому зверненні) на підставі п. 121.1 ст. 121Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Згідно п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно п. 121.1 ст. 212 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Отже правопорушенням, яке є підставою для застосування штрафу, є факт ненадання документів на вимогу контролюючого органу

Судом встановлено, що після початку фактичної перевірки представнику позивача Палійчук А.М. було вручено письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копії) за вказаним переліком.

На виконання письмового звернення відповідача від 11.11.2021 позивач супровідним листом від 17.11.2020 №18 надав копії документів із зазначенням переліку наданих документів.

У судовому засіданні встановлено, що підставою для застосування штрафної санкції у сумі 1020 грн стало ненадання всіх документів за переліком, вказаним у письмовому зверненні від 11.11.2020, зокрема, змінних звітів форми 17-НП.

Щодо вказаних звітів представник позивача пояснив, що змінні звіти форми 17-НП не ведуться, тому не були надані.

Суд зазначає, що п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України не передбачає застосування штрафу у разі часткового надання документів, тому враховуючи часткове надання документів, що підтверджується листом відповідача від 31.12.2020 №34805/10/23-00-09-0110 «Про надання відповіді на заперечення», вважає, що підстави для застосування штрафу відсутні.

З огляду на вказане податкове повідомлення-рішення від 05.01.2021 №6/2300090121 про застосування штрафної санкції у сумі 1020 грн є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.01.2021 №2/2300090121, яким за порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників рівня пального у резервуарі) на підставі п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 80 000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Отже на території акцизних складів, на яких здійснюється зберігання та реалізація пального, кожне місце відпуску пального з акцизного складу повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками, а кожен введений в експлуатацію стаціонарний резервуар повинен бути обладнаний рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції).

Функції витратомірів-лічильників виконують паливороздавальні колонки, на які є позитивні результати повірки.

П.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 встановлює заборону реалізації пального за відсутності рівнемірів-лічильників чи витратомірів лічильників.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Згідно 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Враховуючи приписи п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України порушенням, за яке застосовується відповідальність у вигляді штрафу, є будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Судом встановлено, що відповідач застосував штраф за відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників 3-х паливороздавальних колонок, через які здійснювався відпуск пального відповідно до чеків від 16.06.2020 №112-133 та від 19.06.2020 №134-135, у сумі 20 000 грн за кожну, всього 80 000 грн.

Водночас наданими позивачем копіями чеків від 16.06.2020 №112-133 та від 19.06.2020 №134-135 та протоколами повірки №3, №4 від 19.06.2020 державного підприємства «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації підтверджується, що відпуск пального через паливороздавальні колонки здійснювався при проведенні повірки паливороздавальних колонок.

Представник позивача пояснив, що пальне відпускалось через паливороздавальні колонки у ємність з послідуючим зливанням у резервуари.

Відповідач не надав до суду доказів на підтвердження відпуску пального з АЗС до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам, тобто не довів факт реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

За вказаних обставин порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України відсутнє, тому податкове повідомлення-рішення від 05.01.2021 №2/2300090121 про застосування штрафу у сумі 80 000 грн є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.05.2021 №3495/23000901, яким за порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального) на підставі п. 1281.3 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 3000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Відповідальність за невиконання вказаного обов`язку передбачена п. 1281.3 ст. 1281 Податкового кодексу України, який передбачає, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Судом встановлено, що відповідач застосував штрафні санкції за неподання 3-х електронних звітів про фактичні залишки пального, і позивач вказані порушення визнає.

Отже податкове повідомлення-рішення від 11.05.2021 №3495/23000901 прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Суд не погоджується з доводами позивача про відсутність у

ОСОБА_3 повноважень на підписання податкових повідомлень-рішень.

Згідно п. 58.2. ст. 58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

П. 1 р. 111 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року N 846), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 05.01.2021 №2/230009012 на суму 80 000 грн. та №6/2300090121 на суму 1020 грн підписані в.о. начальника ГУ ДПС у Черкаській області Тетяною Харьковською.

Наказом ДПС України від 09.12.2020 №1275-о на заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Харьковську Т.О. покладено виконання обов`язків начальника управління,

Податкове повідомлення-рішення від 11.05.2021 №3495/23000901 на суму 3000 грн підписано заступником начальника ГУ ДПС у Черкаській області Тетяною Харьковською, яка була призначена на посаду першого заступника начальника ГУ ДПС у Черкаській області наказом ДПС України від 01.06.2020 №449-0.

Отже Тетяна Харьковська наділена повноваженнями підписувати спірні податкові повідомлення-рішення, тому доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Щодо посилання позивача на недотримання ДПС України строків прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача у процедурі адміністративного оскарження судом встановлено, що скарга позивача на податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками фактичної перевірки, була направлена до ДПС України 08.02.2021 та згідно листа ДПС України від 02.03.2021 №4785/6/99-00-06-03-02-06 отримана 12.02.2021.

З рішення бізнес-омбудсмена №DDN-2021/6/16-32460 вбачається, що рішенням ДПС України від 28.04.2021 №9687/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України частково задовольнила скаргу позивача та скасувала податкове повідомлення-рішення №5/2300090121 від 05.01.2021 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 4000 грн.

На підставі рішення ДПС України від 28.04.2021 №9687/6/99-00-06-03-02-06 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.05.2021 №№3495/23000901 на суму 3000 грн, яке оскаржується у даній справі.

Згідно п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Згідно п. 56.9 вказаної статті керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. (п. 56.9 ст. 56 вказаного кодексу). 56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

З 29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591, яким пункт 528 розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

«Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу»

Враховуючи вказані приписи, строк розгляду скарги позивача в процедурі адміністративного оскарження не пропущений.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позову про скасування податкових повідомлень-рішень сплатив судовий збір у сумі 6810 грн, (по 2270 грн за кожне податкове повідомлення-рішення).

Враховуючи, що скасуванню підлягають два податкових повідомлення-рішення, судовий збір у сумі 4540 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 5 січня 2021 року №6/2300090121 на суму 1020 гривень 00 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 5 січня 2021 року №2/2300090121 на суму 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго» (210 кілометр автодороги Київ-Одеса, с. Собківка, Уманський район, Черкаська обл, 20352, код ЄДРПОУ 24413907) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4 540 (чотри тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 листопада 2021 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО