Постанова

від 03.08.2022 по справі 547/690/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/690/20 Номер провадження 22-ц/814/1234/22Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Триголов В.М.,

секретар Клименко Я.О.,

з участю представника позивача адвоката Лобова М.О., представників відповідачів адвокатів Баранової В.І., Бехтер Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017»

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2022 року, постановлене суддею Старокожко В.П.,

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» (далі ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт») до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Олександр Вікторович, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі,

в с т а н о в и в:

20.07.2020 ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просить: визнати недійсною угоду б/н від 16.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 15.09.2016, визнати недійсним договір оренди землі б/н від 28.11.2019 з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017», а також скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В. про припинення права оренди позивача щодо спірної земельної ділянки та про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.09.2016 ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» уклало із ОСОБА_1 договір оренди належної їй на праві власності вказаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано 24.04.2017. У грудні2019 року від ТОВ «Райземінвест-2017» стало відомо про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що угодою від 16.11.2017 договір оренди землі від 15.09.2016 розірвано з реєстрацією відповідної угоди 23.11.2019, а 28.11.2019 відповідачі уклали між собою договір оренди спірної земельної ділянки, на підставі якого 04.12.2019 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В. зареєстровано право оренди ТОВ «Райземінвест-2017».

Зазначає, що угода від 16.11.2017 про дострокове розірвання договору оренди землі №б/н від 15.09.2016 укладена від імені ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» є підробленою, вчиненою представником за довіреністю Сліпаченко П.П. поза межами його повноважень, всупереч інтересам позивача та без наступного її схвалення товариством.

Крім того, ОСОБА_2 всупереч вимогам трудового договору під час виконання обов`язків директора виробничого підрозділу «Агрофірма «Семенівська» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» став учасником господарського товариства ТОВ «Райземінвест-2017», та вчинив на користь останнього оспорювану угоду, що вказує на системність дій, спрямованих на реалізацію зловмисної домовленості щодо позбавлення позивача права оренди та передачу земельної ділянки в користування ТОВ «Райземінвест 2017», який є прямим конкурентом позивача. За таких обставин позивач вважає, що за сукупністю обставин та приписів статей 92, 203, 215, 232, 238 ЦК України угода про розірвання договору оренди та укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними, а державна реєстрація припинення права оренди позивача та право оренди відповідача - скасуванню.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 13.04.2022 позов ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» - задоволено.

Визнано недійсною угоду б/н від 16.11.2017 про розірвання договору оренди землі, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича, індексний номер 49825517 від 23.11.2019 про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303, з одночасним визнанням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303 на підставі договору оренди землі від 15.09.2016.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 28.11.2019, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича, індексний номер 50006403 від 04.12.2019 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0303.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» 4204,00 грн. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» 4204,00 грн. судових витрат.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що, укладаючи 16.11.2017 угоду про розірвання договору оренди, директор структурного підрозділу ТОВ ІПК «Зернопродукт» ВП АФ «Семенівська» Сліпаченко П.П. діяв з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю від 09.09.2016, за відсутності волевиявлення позивача на укладення спірного договору з ОСОБА_1 , яка була обізнана про відсутність у нього повноважень на розірвання договору оренди землі, що є підставою для визнання вказаної угоди недійсною. Оскільки угода про розірвання договору оренди з позивачем є недійсною, а договір оренди землі, укладений між позивачем і власником земельної ділянки є чинним, одна земельна ділянка не може бути одночасно предметом двох договорів оренди, тому договір оренди землі, укладений між відповідачами порушує права позивача як належного орендаря та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі статей 24,25,27 Закону України «Про оренду землі», статей 13, 203,215 ЦК України. З огляду на викладене, враховуючи що при проведенні реєстраційних дій приватний нотаріус не перевірив повноважень Сліпаченка П.П. на підписання угоди про розірвання договору оренди та здійснив державну реєстрацію на підставі недійсної угоди, таке рішення приватного нотаріуса, як і рішення про реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017», підлягає скасуванню.

ТОВ «Райземінвест-2017» не погодилося із рішенням районного суду та оскаржило його в апеляційному порядку. Посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заперечує висновок районного суду, що дії директора підрозділу Сліпаченка П.П. при підписанні угоди про розірвання договору всинені з перевищенням повноважень. При цьому суд не врахував, що ОСОБА_1 діяла добросовісно на момент укладення вказаної угоди, не знала і не могла знати про обмеження повноважень директора підрозділу ОСОБА_2 та відсутність відповідних повноважень на вчинення цього правочину.

Посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, доводить, що з огляду на приписи статей 92,237-239,241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстав порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення невиконання органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права чи виконував обов`язки за цією довіреністю. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності вільного волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на укладення угоди про розірвання договору оренди. Посилаючись на норми статей 229,230 ЦК України, які передбачають правові наслідки правочину, вчиненого під впливом помилки або обману, зазначає про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявність передбачених вказаними нормами підстав для визнання правочину недійсним.

Вважає, що районний судне застосував діючу на час реєстрації оспорюваної додаткової угоди про розірвання договору оренди редакцію частин 5,6 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка в період з 04.02.2019 по 03.10.2019 не вимагала від реєстратора перевірку обсягу цивільної правоздатності та дієздатності (у тому числі повноваження за довіреністю особи, що підписала договір).

Звертає увагу на судову практику в питанні розмежування віндикаційного та негаторного позовів. Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц,зазначає, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок,вважає порушеним, є усунення перешкод в користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Вважає, що, виходячи з положень статті 15 ЦК України та статті 5 ЦПК України позивачем не зазначено та не доведено, у чому саме полягає порушення його прав у зв`язку з державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заперечує правомірність висновків суду про наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки на момент укладення та державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Райземінвест-2017», вже був розірваний договір оренди, укладений позивачем та ОСОБА_1 .

Зазначає про порушення районним судом норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності повноважного представника відповідача, прийнявши до уваги лише докази позивача.

26.05.2022 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін, як законне та обґрунтоване.

У суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Райземінвест-2017» - адвокат Баранова В.І. підтримала апеляційну скаргу, наполягаючи на її задоволенні.

Представник позивача адвокат Лобов М.А. заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у позові та в рішенні районного суду. Звертає увагу на порушення здійснення державної реєстрації при реєстрації договору оренди землі від 28.11.2019, що був укладений між відповідачами, зокрема, реєстратор не перевірив повноваження ТОВ «Райземінвест-2017» Сліпаченка П.П. на його укладення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Її представник адвокат Бехтер Л.В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.09.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» укладено договір про оренду земельної ділянки площею 4,6658 га, кадастровий номер 5324583200:00:002:0303, що знаходиться на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області строком на 10 років./а.с. 20-21 т.1/

Право оренди за вказаним договором зареєстроване 24.04.2017державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А.І., індексний номер рішення: 35083714 від 10.05.2017, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно./а.с.23-24 т.1/

Згідно довіреності від 09.09.2016, посвідченої приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Похилою І.Г., зареєстрована в реєстрі за №1142, ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» уповноважив директора ВП АФ «Семенівська» Сліпаченка П.П. представляти підрозділ та інтереси товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань:

- укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками;

- укладання та підписання договорів оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходяться на колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна;

- укладання та підписання договорів купівлі права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та оформлення прав власності Товариства на такий майновий пай;

- укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень до 45000,00 (сорока п`яти тисяч гривень);

- у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю.

Для цього, представнику позивач надав право підписувати договори оренди земельних ділянок чи земельних часток (паїв) від імені орендаря та інші будь-які документи, які пов`язані з оформленням та реєстрацією таких договорів. Також ОСОБА_2 мав право на укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі, купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством, з урахуванням обмежень 45000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_2 уповноважений організовувати та контролювати здійснення документообігу в ВП АФ «Семенівська», а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю та з функціональними обов`язками директора виробничого підрозділу. Довіреність дійсна до 09.09.2018./а.с.40 т.1/

12.12.2016 між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_2 укладено трудовий договір (контракт) №2, за змістом якого останній призначається на посаду директора виробничого підрозділу АФ «Семенівська» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт».

Згідно п.1.2. трудового договору ОСОБА_2 , як директор ВП, зобов`язується безпосередньо здійснювати поточне управління підрозділом в межах повноважень, наданих Положенням про ВП, забезпечувати ефективне використання і збереження майна товариства, переданого в користування підрозділу./а.с.41-42 т.1/

Наказом генерального директора від 04.01.2018 ОСОБА_2 звільнений з посади директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України./а.с.42 т.1/.

Угодою від 16.11.2017, підписаною ОСОБА_1 , як орендодавцем, та орендарем ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», в особі директора ВП АФ «Семенівська» Сліпаченка П.П., що діяв на підставі довіреності від 09.09.2016, розірвано договір оренди б/н від 15.09.2016. Повернення об`єкта оренди здійснюється на підставі Акту прийому-передачі протягом одного дня з моменту державної реєстрації цієї угоди. В цей же день орендарем земельна ділянка передана власнику ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки./а.с.115,116 т.1/

Відомості про реєстрацію зазначеної угоди внесені приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.08.2019./а.с.24-25 т.1/

28.11.2019 між ТОВ «Райземінвест 2017» та ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки, про що прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 500006403 від 04.12.2019, видане приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В./а.с.23-24 т./.

05.12.2019ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» отримано лист-вимогу про не проведення польових робіт./а.с.25,26 т.1/

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів, районний суд виходив із того, що ОСОБА_2 , як директор ВП АФ «Семенівська», при укладенні угоди від 16.11.2017 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.09.2016 діяв з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання вказаної угоди недійсною. Враховуючи недійсність угоди про розірвання договору оренди, договір оренди землі, укладений між позивачем і власником земельної ділянки є чинним, а тому договір оренди землі, укладений між відповідачами, підлягає визнанню недійсним. Оскільки при проведенні реєстраційних дій реєстратор не перевірив повноважень ОСОБА_2 на підписання угоди про розірвання договору оренди та здійснив державну реєстрацію на підставі недійсної угоди, таке рішення приватного нотаріуса, як і рішення про реєстрацію наступного права оренди ТОВ «Райземінвест-2017», підлягає скасуванню.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, визнає їх помилковими. При цьому виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі», чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 237 та частиною першою статті 239 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, які вона представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноваженьщодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, у частині третій статті 92 ЦК України передбачено виняток із загального правила до визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 27.04.2016 №6-62цс16, від 12.04.2017 №6-72цс17.

Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-2, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

У відповідності до ст.ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст.77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд першої інстанції викладеного в повній мірі не врахував та залишив поза увагою, що у спірних правовідносинах позивачем не доведено недобросовісність дій орендодавця при укладанні угоди від 16.11.2017 про розірвання договору оренди, в якій сторону орендаря представляв за довіреністю Сліпаченко П.П., однобічно проаналізувавши тільки дії останнього при укладанні оскаржуваної угоди.

Між тим, представник відповідача ОСОБА_1 наполягала на наявності у власника земельної ділянки волевиявлення саме на розірвання укладеного із ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» договору оренди, а також відсутності у неї підстав ставити під сумнів повноваження ОСОБА_2 при укладенні оспорюваної угоди. До того ж, як договір оренди, так і угода про його розірвання, однакові за реквізитами сторін, а в пункті 38 договору оренди землі сторони передбачили можливість припинення договору шляхом його розірвання, зокрема, за взаємною згодою сторін.

Довіреність від 09.09.2016, за якою ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» уповноважило директора виробничого підрозділу Агрофірма «Семенівська» Сліпаченка П.П. представляти інтереси товариства,не містить жодних обмежень. /а.с.40 т.1/

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 немала сумнівів щодо повноважень ОСОБА_2 на укладання оспорюваної угоди. Доказів протилежного стороною позивача не надано та із матеріалів справи не убачається.

При цьому апеляційний суд не аналізує та не оцінює заявлену в позові підставу визнання оспорюваної угоди недійсною внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, що передбачена ст.232 ЦК України, оскільки в суді першої інстанції така підстава позивачем не доводилася та не були предметом судового розгляду.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, та встановивши, що власник спірної земельної ділянки ОСОБА_1 під час укладення спірного договору діяла добросовісно, у відповідності до вимог закону і не знала та не могла знати, що у директора ВП АФ «Семенівська» Сліпаченко П.П. відсутні повноваження на розірвання договору, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з висновком Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постановах від 01.04.2020 справа №669/794/17, від 11.06.2020 справа №669/763/17, від 24.09.2020 справа №669/759/17, від 30.06.2021 справа №669/801/17.

За відсутності підстав для визнання недійною угоди б/н від 16.11.2017 про розірвання договору оренди землі б/н від 15.09.2016, укладену між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_1 , та визнання недійсним договору оренди землі від 28.11.2019, відсутні підстави для скасування рішень приватного нотаріуса щодо реєстрації припинення права оренди та реєстрації такого права за відповідачем.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст.141 ЦПК України, із ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» на корись ТОВ «Райземінвест-2017» підлягає до стягнення 12612,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 п.п.3,4, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Райземінвест-2017»- задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2022 року скасувати, ухваливши нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт`до Отченашенко Маргарити Іванівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» 12612,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.08.2022.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

В.М. Триголов