Рішення

від 01.08.2022 по справі 344/21196/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21196/21

Провадження № 2/344/1552/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Стефанець Г.Я.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кавацюк Н.Я., ОСОБА_3 , про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29.12.2021 р. звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кавацюк Н.Я., ОСОБА_3 , про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.02.2022 р. відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 р. закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 2/3 частки двокімнатної квартири з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НРК 058010 від 20.08.2021р, спадкова справа № 7/2021, зареєстровано в реєстрі за № 687, а також на частину земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:06:004:0263 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, яка належала на праві спільної сумісної власності її батьку, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 946918 від 13.11.2008 року, список співвласників земельної ділянки: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини до Івано-Франківського міського нотаріального округу приватного нотаріуса Кавацюк Наталії Ярославівни. Відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 41/02/31 від 13.07.2021 року , нотаріус Кавацюк Н.Я. - відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки частка ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 946918 від 13.11.2008 року, що знаходиться в АДРЕСА_2 не визначена.

Визначення частки померлого ОСОБА_4 у спільному майні, яке і буде об`єктом спадкування, можливе в судовому порядку. У зв`язку з цим, рекомендовано позивачці ОСОБА_1 звернутися до суду за місцем знаходження спадкового майна.

Позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька частину двокімнатної квартири з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія НРК 058010 від 20.08.2021р, спадкова справа № 7/2021, зареєстровано в реєстрі за № 687. Відповідно до неї переходить й право власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості.

Що стосується іншого власника 1/3 частки квартири номер АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , то під час відведення земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га ним було подано нотаріально посвідчену заяву, згідно якої він відмовився від приватизації даної земельної ділянки.

Тому просила визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 946918 від 13.11.2008 року що знаходиться в АДРЕСА_2 - становить ?. Та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу ) частки земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 , її представник у судове засідання 02.08.2022 р. не прибули, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Від представника позивача адвоката Неште А.І. до суду надійшла заява в якій просила розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с.84).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 02.08.2022 р. не з`явилася повторно, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, в тому числі через сайт «Судова влада», що підтверджується матеріалами справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кавацюк Н.Я., та ОСОБА_3 в судове засідання 02.08.2022 р. не з`явилася, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином. Від них до суду надійшли заяви, в яких просили розгляд справи здійснювати без їх участі (а.с.68-69, 91).

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Частина перша статті 1216 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина перша статті 316 Цивільного кодексу України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності з положеннями статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з вимогами статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Стаття 358 Цивільного кодексу України зазначає порядок здійснення права спільної часткової власності. Так, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності.

Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

У відповідності з вимогами частини першої статті 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частинами першою-другою статті 86 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.

Відповідно до пункту г частини першої статті 87 Земельного кодексу України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до частини першої-другої статті 89 Земельного кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.

Стаття 1225 Цивільного кодексу України встановлює правила спадкування права на земельну ділянку. Так, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Стаття 377 Цивільного кодексу України передбачає, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Згідно частини першої-другої статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті. У разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

У випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт (частина сьома статті 120 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 01.10.2020 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 2/3 частки двокімнатної квартири з коморою в підвалі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НРК 058010 від 20.08.2021р, спадкова справа № 7/2021, зареєстровано в реєстрі за № 687, а також на частину земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, яка належала на праві спільної сумісної власності батьку позивача, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 946918 від 13.11.2008 року, список співвласників земельної ділянки: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.10-13).

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини до Івано-Франківського міського нотаріального округу приватного нотаріуса Кавацюк Наталії Ярославівни, однак відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 41/02/31 від 13.07.2021 року, нотаріус Кавацюк Н.Я. - відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки частка ОСОБА_4 у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 946918 від 13.11.2008 року, що знаходиться в АДРЕСА_2 не визначена (а.с.9).

Позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька частину двокімнатної квартири з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія НРК 058010 від 20.08.2021р, спадкова справа № 7/2021, зареєстровано в реєстрі за № 687 (а.с.10-11).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як зазначено вище позивач позбавлений можливості одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з тим, що з поданих позивачем нотаріусу документів неможливо встановити частку у праві власності на вказану земельну ділянку за померлим ОСОБА_4 , що підтверджується постановою державного нотаріусу про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Стаття 1225 ЦК України встановлює, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст. 370 ЦК України частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Обставини, які вказують на необхідність відходу від принципу рівності часток при визначенні їх розміру, судом не встановлені.

Позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька частину двокімнатної квартири з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія НРК 058010 від 20.08.2021р, спадкова справа № 7/2021, зареєстровано в реєстрі за № 687, таким чином згідно положень чинного законодавства до неї переходить й право власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 41, 129 Конституції України, статей 15, 16, 316-319, 355, 358, 368, 377, 1215-1218, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, статей 86, 87, 89, 120 Земельного кодексу України, керуючись статтями 2, 4, 9, 10-13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 946918 від 13.11.2008 року що знаходиться в АДРЕСА_2 , - становить 1/2 (одну другу).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:06:004:0263, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0762 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.08.2022 р.

Суддя Богдан АТАМАНЮК