Рішення

від 31.01.2022 по справі 160/22386/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Справа № 160/22386/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання: Голубцової А.І.,

за участі представників сторін:

представника позивача: Коваленко О.М.,

представника відповідача: Авілова Р.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22386/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (вул. Виробнича, буд. 15, офіс 10, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005; код ЄДРПОУ 35679845) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №104073/21) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 02.09.2021 № 4072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ», прийнятий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169880718 від 08.11.2021 (форми «В4»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169910718 від 08.11.2021 (форми «П»).

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржених податкових повідомлень - рішень. Позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» здійснює оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, господарські операції із контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які вказують на правомірність формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Позивач вважає, що висновки акта перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом. Також, позивач зазначив, що за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийняття оскарженого наказу від 02.09.2021 №4072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ», наслідком та реалізацією якого є безпосереднє проведення перевірки у період дії карантину та прийняття рішення за результатом перевірки, є протиправним та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/22386/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.12.2021 о 09:45 год. Останнє судове засідання по справі відбулося 01.02.2022.

08.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №111293/21), в якому відповідач заперечив проти заявленого адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні. Відповідачем зазначено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законом, в результаті аналізу ланцюгу постачання товарів, отриманих ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» від постачальників: ТОВ «ВАЛЕРІ ОПТ» (код ЄДРПОУ 42298733) на суму ПДВ 150 000,00 грн.; ТОВ «ПАО-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42449391) на суму ПДВ 187 199,22 грн.; ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 41634676) на суму ПДВ 383 833,24 грн.; ТОВ «АКО ПРОМГРУП» (код ЄДРПОУ 42356302) на суму ПДВ 302 668,00 грн.; ТОВ «МАСТЕРС-К» (код ЄДРПОУ 41651764) на суму ПДВ 301 661,00 грн.; ТОВ «КАРІУС» (код ЄДРПОУ 41655455) на суму ПДВ 272 416,61 грн.; ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» (код ЄДРПОУ 42687713) на суму ПДВ 185 910,00 грн.; ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43139703) на суму ПДВ 65 250,00 грн.; ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» (код ЄДРПОУ 41793969) на суму ПДВ 46 690,00 грн.; ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ41794868) на суму ПДВ 37 310,00 грн. за період 2018-2019 роки, згідно наявних баз даних ДПС України, не встановлено подальшого ланцюга постачання від постачальників товарів, тобто неможливо дослідити походження товарів. Відповідач наголошує, що фактично ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» з означеними постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товарів і складено первинні документи всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом 2 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу, контрольованого в результаті минулих подій, внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Крім того, відповідач зазначає, що ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» в порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України завищено витрати у бухгалтерському обліку та, відповідно, занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у податковій звітності всього у сумі 9 664 691,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2018 року в сумі 6 375 725,00 грн., за 2019 рік в сумі 2 715 559,00 грн. та за 2020 рік в сумі 573 407,00 грн. За результатами означеної перевірки відповідачем також встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість всього у сумі 1 932 938 грн., в тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 535 661,00 грн., за листопад 2018 року в сумі 843 449,00 грн., за вересень 2019 року в сумі 302 668,00 грн., за листопад 2019 року в сумі 65 250,00 грн., за грудень 2019 року в сумі 185 910,00 грн. Також, як зазначено відповідачем, означеною перевіркою встановлено відсутність складання та відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних на суму ненарахованих податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2020 року в розмірі 270015,00 грн., у відповідності до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України. З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення є правомірними, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

09.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №111829/21), в якій позивач зазначає, що відзив за своїм змістом є повною копією акта №3491/04-36-07-18/35679845 від 08.10.2021 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 3567945), телефон +380507376990», а також наголосив, що відповідачем у відзиві не надано доказів, що свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами, оскільки здебільшого висновки ґрунтуються на припущеннях податкового органу. З огляду на зазначене, позивач вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

20.12.2021 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №116589/21), в якому відповідач заперечив проти означеного адміністративного позову. Зокрема, відповідач не погоджується з позовними вимогами ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» про скасування наказу, обґрунтовуючи його оскарження недоцільним, адже контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення, і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, отже, цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а саме оскарження наказу після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

13.01.2022 Дніпропетровському окружному адміністративному суду позивачем надано додаткові пояснення (вх. №3110/22), якими спростовано доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій, в яких зазначено про здійснення фінансових розрахунків з контрагентами-постачальниками та використання придбаного товару.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35679845) зареєстроване як юридична особа, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 122410200004040728 (далі - ЄДР), перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області від 27.12.2007. Позивач є платником ПДВ від 26.12.2008 на підставі витягу №1604174500461 з Реєстру платників податку на додану вартість, ІПН 356798404652. Місцезнаходження платника податків: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Виробнича, буд. 15.

У періоді, який перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» було платником: податку на додану вартість; податку на прибуток; податку на доходи фізичних осіб; військового збору; єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; акцизного податку на пальне; податку на землю та орендної плати за землю; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності позивача є (коди за КВЕД): 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Судом встановлено, що у період з 13.03.2021 по 01.10.2021 фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №4072-п від 02.09.2021 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ», повідомлення №1893 від 02.09.2021, наказу №4470-п від 23.09.2021 про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 35679845) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» за період діяльності 01.10.2018-30.06.2021 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складений акт №3491/04-36-07-18/35679845 від 08.10.2021 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 35679845), телефон +380507376990» (далі - акт перевірки).

За підсумками означеної перевірки згідно з висновками акта перевірки, контролюючий орган зазначив про порушення позивачем:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого встановлено неправомірне заниження податку на прибуток всього у сумі 1 602 813,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2018 року в сумі 1 147 631,00 грн., за 2019 рік в сумі 279 154,00 грн., за 2020 рік в сумі 176 028,00 грн., також встановлено неправомірне завищення збитків за півріччя 2021 року в сумі 760 175,00 грн.;

- п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено неправомірне заниження податку па додану вартість всього в сумі 2 201 215,00 грн., в т.ч. за листопад 2018 року в сумі 1 379 110,00 грн., вересень 2019 року в сумі 216 065,00 грн., жовтень 2019 року в сумі 78 745,00 грн., листопад 2019 року в сумі 60 920,00 грн., грудень 2019 року в сумі 73 392,00 грн., вересень 2020 року в сумі 45 678,00 грн., грудень 2020 року в сумі 266 466,00 грн., березень 2021 року в сумі 1 140,00 грн., травень 2021 року в сумі 1 294,00 грн., червень 2021 року в сумі 78 405,00 грн., також встановлено завищення залишку від`ємного значення з ПДВ всього в сумі 1 738,00 грн., в т.ч. за червень 2021 року в сумі 1 738,00 грн.;

- п. 201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 270 015,00 грн. (Штрафні санкції за порушення п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України будуть застосовані з дотриманням вимог Законів України від 17.03.2020 №533-ІХ, від 30.03.2020 №540-ІХ, від 13.05.2020 №591-ІХ;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями від 08.07.2010 №2464-VI, п. 1 р. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 №435 несвоєчасне подання звіту по єдиному внеску за грудень 2020 року подано 21.01.2021 (граничний термін подання - до 20.01.2020) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДПІ (Дніпровський р-н).

На підставі акта перевірки №3491/04-36-07-18/35679845 від 08.10.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 751 518,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 959 509,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169880718 від 08.11.2021 (форми «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1738,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 0169910718 від 08.11.2021 (форми «П»), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму у розмірі 760175,00 грн.

Не погодившись з оскарженими наказом та податковими повідомленнями -рішеннями, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» звернулося до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо позовної вимоги ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» про визнання протиправним та скасування наказу від 02.09.2021 №4072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ», прийнятого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, суд зазначає таке.

ПК України передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Приписами статті 77 ПК України регламентовано, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані - графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1 статті 77 ПК України).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (пункт 77.4 статті 77 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року №524, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок №524), відповідно до пункту 1 розділу І якого, цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік). Річний план-графік складається відповідно до вимог статті 77 ПК України.

План - графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім випадків, коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше ніж 1 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року, і не раніше ніж 1 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку план-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС.

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Аналіз наведених норм ПК України та Порядку №524 дає підстави для висновку, що план-графік проведення документальних планових перевірок, затверджений та оприлюднений на офіційному веб-сайті ДПС України, є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Судом встановлено, що згідно з планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» включено до графіку документальних планових перевірок на 2021 рік.

Отже, на відповідача як територіальний орган ДПС покладений обов`язок призначення документальної планової виїзної перевірки позивача на 2021 рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX внесено зміни до ПК України, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин.

Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19.12.2020 до 28.02.2021 на території України установлено карантин згідно з постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020 , №956 від 13.10.2020, №1100 від 11.11.2020, №1236 від 09.12.2020.

Разом з цим, відповідно до положень пункту 4 розділу II «Прикінцеві Положення» Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі Закон №909-ІХ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Дана норма не є нормою Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а тому на даний час є діючою, неконституційною не визнана.

Таким чином, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Суд зауважує, що положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» ПК України, як і пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №909-ІХ були прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України було введено та продовжено у подальшому карантин. Отже, враховуючи право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, яке надано положеннями Закону №909-ІХ, суд відхиляє доводи позивача про відсутність повноважень у Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, встановлених положеннями пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» ПК України.

З метою реалізації вимог пункту 4 розділу II «Прикінцеві Положення» Закону №909-ІХ, 03.02.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі - Постанова №89), якою визначено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. Отже, Постановою №89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

З викладеного вище вбачається, що Постанова №89 є чинною, доказів скасування або визнання її нечинною до суду не надано.

Судом встановлено, що спірний наказ від 02.09.2021 № 4072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ», яким визначено строки проведення перевірки, а саме з 13.09.2021 тривалістю 10 робочих днів, підписано в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області та направлено разом з повідомленням на адресу позивача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням.

Таким чином, наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області 02.09.2021 №4072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» не суперечить приписам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, виданий у відповідності до норм чинного законодавства та відповідає цим вимогам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 по справі № 160/2604/21, в якій суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ набув чинності з 29.05.2020 та його положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» допущено контролюючий орган до проведення перевірки, контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення, і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, отже цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 02.09.2021 №4072-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ», прийнятого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»), №0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»); №0169910718 від 08.11.2021 (форми «П») Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, суд зазначає таке.

У відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до положень пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У п. 185.1 ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями пп. «а» та «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З наведених законодавчих положень встановлено, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 ПК України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі статтею 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пункт 2.4. Положення № 88 передбачає, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» та ТОВ «ВАЛЕРІ ОПТ» (код ЄДРПОУ 42298733), ТОВ «ПАО-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42449391), ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 41634676), ТОВ «АКО ПРОМГРУП» (код ЄДРПОУ 42356302), ТОВ «МАСТЕРС-К» (код ЄДРПОУ 41651764), ТОВ «КАРІУС» (код ЄДРПОУ 41655455), ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» (код ЄДРПОУ 42687713), ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43139703), ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» (код ЄДРПОУ 41793969), ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ41794868), і реальність зміни майнового стану першого.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ» (Постачальник), на підставі договору поставки №030918_03 від 03.09.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, товари, найменування, кількість, ціна яких вказується в рахунках, накладних, документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію/поставку товару.

Згідно пунктів 1.2. та 1.3 означеного Договору визначено, що номенклатура Товару, його кількість та ціна встановлюється Сторонами за спільною згодою та зазначається в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар. Одиниця виміру: тонна, кілограми, літри, штуки або інші метричні одиниці вимірювання для даного виду товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору товар поставляється протягом 5 календарних днів з моменту оплати. Постачання Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох Сторін.

Згідно п. 2.4. Договору, поставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Ціна та кількість Товару визначається на підставі виставлених рахунків.

Згідно п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані: видаткова накладна №42 від 16.10.2018 на поставку масла дизельного, кількість - 6000 кг, ціна з ПДВ - 504 000,00 грн. (рахунок на оплату №42 від 16.10.2018); видаткова накладна №43 від 17.10.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 2200 кг, ціна з ПДВ - 396 000,00 грн. (рахунок на оплату №43 від 17.10.2018), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Всього було поставлено товару на суму 900 000,00 грн., з ПДВ.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №146 від 16.10.2018, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

За результатом поставки товару та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України у період, що перевірявся, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №41 від 16.10.2018, №42 від 17.10.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14628 від 28.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №9/01 від 09.01.2019 про надання інформації до ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ» листом за вих. №28 від 30.01.2019 щодо надання інформації було повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ, а інформація щодо самого постачальника не підлягає розголошенню.

Позивачем зазначено, що станом на дату проведення перевірки, розрахунку з постачальником не було здійснено у зв`язку з тим, що на момент виникнення заборгованості були відсутні фінансові можливості здійснити розрахунки і між сторонами існувала усна домовленість про оплату на підставі звернення постачальника, але останній так і не звертався із вимогою про сплату боргу.

Придбаний товар було реалізовано в повному обсязі ТОВ «БК ЄВРОДОР», що підтверджується видатковими накладними: №47 від 16.10.2018 на поставку масла дизельного, кількість - 6000 кг, на суму 518 400,00 грн.; №106 від 22.10.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 80 кг, на суму 84085,85 грн.; №117 від 25.10.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 1045 кг, на суму 190 194,18 грн.; №135 від 26.10.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 738 кг, на суму 134 318,95 грн.; №200 від 09.11.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 337 кг, на суму 206 938,55 грн, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Тобто, всього реалізовано 2200 кг адгезійної добавки WETFIX BE.

Контролюючим органом в акті перевірки викладено висновки про те, що перерахування ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» на користь ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ» грошових коштів не здійснювалось. Станом на 30.06.2021 в бухгалтерському обліку по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість у розмірі 900000,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ».

Однак, вказане спростовується положеннями договору про можливість відстрочення платежу за домовленістю сторін (п. 3.2 Договору поставки № 030918_03 від 03.09.2018).

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що підприємством не надано товарно-транспортні накладні до вищезазначених операцій, у зв`язку з чим, неможливо дослідити факт передачі товарів від продавця до покупця, за рахунок кого та яким числом відбувалося транспортування товару (звідки відбулось навантаження та у який час). Однак, сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту. Окрім того, відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема, податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки.

Наведена позиція підтримана в постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 820/4411/16 (адміністративне провадження № К/9901/51563/18), від 15.05.2019 у справі № 804/12339/13-а, від 30.08.2019 у справі № 804/17176/14.

Висновки контролюючого органу про відсутність у ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ» по ланцюгу постачання трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ «ВАЛЕРІ-ОПТ» працівників з кваліфікацією та здібностями, необхідними для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Також, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані сертифікати якості придбаної продукції, а тому неможливо підтвердити походження ТМЦ та встановити її виробника - імпортного або українського. Натомість, означені доводи контролюючого органу спростовуються тим, що сертифікати якості та відповідності на товари не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Зазначені документи, у відповідності до ст. 83 ПК України не входять до кола матеріалів, які є підставою для висновків під час перевірки та у відповідності до ст. 85 ПК України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «ПАО-ТОРГ» (Постачальник) на підставі договору поставки товарів №01/11/18 від 01.11.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, товари, найменування, кількість, ціна яких вказується в рахунках, накладних, документах на товар.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. Договору, номенклатура Товару, його кількість та ціна встановлюється Сторонами за спільною згодою та зазначається в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар. Одиниця виміру: тонна, кілограми, літри, штуки або інші метричні одиниці вимірювання для даного виду товару.

Згідно п. 2.1. Договору, постачання Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох Сторін.

Відповідно до п. 2.3. Договору, у випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого в рамках дії цього Договору товару зі сторони Покупця, Постачальник має право відмовити Покупцю в поставці наступної погодженої партії товару до моменту 100% погашення існуючої заборгованості за раніше поставлений товар, а також до Постачальника не застосовуються будь-які санкції, передбачені за прострочення поставки товару. Постачання здійснюється за рахунок Постачальника.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Ціна та кількість товару визначається на підставі виставлених рахунків.

Згідно п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до їх повного проведення.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані: видаткова накладна №758_16 від 09.11.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 1000 кг, ціна з ПДВ - 181 800,00 грн. (рахунок на оплату №758 від 09.11.2018); видаткова накладна №758_18 від 09.11.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 1000 кг, ціна з ПДВ - 181 800,00 грн.; видаткова накладна №758_19 від 09.11.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 1000 кг, ціна з ПДВ - 181 800,00 грн.; видаткова накладна №758_20 від 09.11.2018 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 1000 кг, ціна з ПДВ - 181 800,00 грн.; видаткова накладна №761 від 15.11.2018 на поставку поліпропілену, кількість - 4 714 кг, ціна з ПДВ - 197 988,00 грн. (рахунок на оплату №761 від 15.11.2018); видаткова накладна №762 від 15.11.2018 на поставку поліпропілену, кількість - 3266 кг, та Iterlatex, кількість 1170 кг, загальна ціна - 198 007,32 грн. (рахунок на оплату №762 від 15.11.2018), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за поставлені товари здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №956 від 29.11.2018 на суму 109 080,00 грн., згідно рахунку №758 від 09.11.2018; №1039 від 11.12.2018 на суму 33 378,30 грн., згідно рахунку №761 від 15.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно повідомлення до Договору про відступлення права вимоги №ПБ-15/04/19 від 15.04.2019 (Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги №ПБ-15/04/19), новим кредитором за вказаними поставками на суму 300 617,02 грн. стало ТОВ «ДАНВЕЛТОРГ».

Оплата за поставлені товари від нового постачальника (кредитора) ТОВ «ДАНВЕЛТОРГ» здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №349 від 19.04.2019 на суму 690 000,00 грн., згідно рахунку №161 від 15.04.2019, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно повідомлення до Договору про відступлення права вимоги №ПБ-06/05/19 від 06.05.2019 (Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги №ПБ-06/05/19 від 06.05.2019), новим кредитор за вказаними поставками на суму 680 120,00 грн. стало ТОВ «ТАТАН-ГРУП».

Оплата за поставлені товари від нового постачальника (кредитора) ТОВ «ТАТАН-ГРУП» здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №440 від 21.05.2019 на суму 330 000,00 грн., згідно рахунку №9_041341 від 21.05.2019; №441 від 21.05.2019 на суму 330 000,00 грн., згідно рахунку №9_041342 від 21.05.2019; №442 від 21.05.2019 на суму 320 000,00 грн., згідно рахунку №9_041343 від 21.05.2019, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Всього було поставлено товару на суму 1 123 195,32 грн.

За результатом поставки товару та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України у період, що перевірявся, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №16 від 09.11.2018; №18 від 09.11.2018; №19 від 09.11.2018; №20 від 09.11.2018; №31 від 15.11.2018; №33 від 15.11.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14631 від 28.10.2021).

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №168 від 09.11.2018 та довіреності №173 від 15.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №10/01 від 10.01.2019 про надання інформації до ТОВ «ПАО-ТОРГ» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «ПАО-ТОРГ» листом за вих. №21 від 01.02.2019 щодо надання інформації було повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ, а інформація щодо самого постачальника не підлягає розголошенню.

Придбаний товар - адгезійна добавки WETFIX BE у кількості 3000 кг було реалізовано ТОВ «БК ЄВРОДОР» та ТОВ «БУДТРАНСТЕХНОЛОДЖІ», згідно видаткових накладних: №200 від 09.11.2018, кількість - 800 кг, на суму 206 938,55 грн.; №225 від 09.11.2018, кількість - 1643 кг, на суму 299 032,57 грн.; №252 від 16.11.2018, кількість - 304 кг, на суму 55 329,22 грн.; №51 від 19.04.2019, кількість - 407 кг, на суму 75 702,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Інший товар - адгезійна добавка WETFIX BE у кількості 1000 кг, поліпропілен у кількості 7980 кг, та Iterlatex, кількість 1170 кг використано для власних потреб в якості сировини для виробництва готової продукції: емульсія бітумна, полімерна добавка Гурам.

Контролюючим органом в акті перевірки викладено висновки про те, що перерахування ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» на користь ТОВ «ПАО-ТОРГ» грошових коштів не здійснювалось. Однак, вказане спростовується наданими до матеріалів справи належним чином оформленими платіжними дорученнями та наявністю факту відступлення права вимоги від ТОВ «ПАО-ТОРГ» до ТОВ «ТАТАН-ГРУП», ТОВ "ДАНВЕЛТОРГ" на підставі Договору про відступлення права вимоги №ПБ-06/05/19 від 06.05.2019, № ПБ-15/04/19 від 15.04.2019 відповідно, що не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що підприємством не надано товарно-транспортні накладні до вищезазначених операцій, таким чином, неможливо дослідити факт передачі товарів від продавця до покупця, за рахунок кого та яким числом відбувалося транспортування товару (звідки відбулось навантаження та у який час). Однак, відсутність товарно-транспортних накладних не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не за договорами поставки.

Доводи відповідача щодо безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції у господарській діяльності не підтверджені доказами, самі по собі є лише припущеннями контролюючого органу та не підтверджують наявність порушень норм податкового законодавства.

Також, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані сертифікати якості придбаної продукції, тому неможливо підтвердити походження ТМЦ та встановити її виробника - імпортного або українського. Натомість, означені доводи контролюючого органу спростовуються тим, що сертифікати якості та відповідності на товари не є первинним документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Зазначені документи, у відповідності до ст. 83 ПК України не входять до кола матеріалів, які є підставою для висновків під час перевірки та у відповідності до ст. 85 ПК України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» (Постачальник) на підставі договору поставки товарів №08/11 від 07.11.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти й оплатити товар в повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, асортимент, кількість та ціна товару визначається сторонами за кожну партію окремо.

Згідно п. 3.1. Договору, поставка товарів здійснюється Постачальником окремими партіями на підставі заявки (усної або письмової) Покупця та виходячи в межах наявного в нього асортименту протягом строку дії Договору. Заявка на партію товару погоджується відповідальними особами Сторін.

Відповідно до п. 3.3. Договору, поставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника або поштовим відправленням Постачальника.

Відповідно до п. 3.4. Договору, з моменту підписання накладної представниками обох Сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий по кількості і якості, а право власності і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару, такими що перейшли від Постачальника до Покупця.

Згідно п. 9.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів:

- видаткова накладна №РН-0000211 від 07.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість - 20,800 т, ціна з ПДВ - 363 999,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000132 від 07.11.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00219 від 07.11.2018 на суму з ПДВ - 4368,00 грн (рахунок-фактура №СФ-00000040 від 07.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №071118-01 від 07.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0000216 від 08.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість - 24,200 т, ціна з ПДВ - 423 499, 91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000138 від 08.11.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00221 від 08.11.2018 на суму з ПДВ - 5082,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-00000043 від 08.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №081118-01 від 08.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0000219 від 09.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість - 20,800 т, ціна з ПДВ - 363 999,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000140 від 09.11.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00223 від 09.11.2018 на суму з ПДВ - 4368,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-00000045 від 09.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №091118-01 від 09.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0000225 від 12.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість - 20,800 т, ціна з ПДВ - 363 999,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000160 від 12.11.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00226 від 12.11.2018 на суму з ПДВ - 4368,00 грн (рахунок-фактура №СФ-00000047 від 12.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №121118-01 від 12.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0000228 від 13.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість - 20,800 т, ціна з ПДВ - 363 999,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000154 від 13.11.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00228 від 13.11.2018 на суму з ПДВ - 4368,00 грн (рахунок-фактура №СФ-00000049 від 13.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №131118-01 від 13.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-000231 від 14.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість - 24,200 т, ціна з ПДВ - 423 499,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000163 від 14.11.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00230 від 14.11.2018 на суму з ПДВ - 5082,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-00000051 від 14.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №141118-01 від 14.11.2018.

На підтвердження податкових зобов`язань також було зареєстровано податкові накладні: №34 від 07.11.2018; №42 від 08.11.2018, податкова накладна №51 від 09.11.2018; №58 від 12.11.2018; №68 від 13.11.2018; №74 від 14.11.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14624 від 28.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Сплата поставленого товару в повному обсязі підтверджена платіжними дорученнями: №1051 від 14.12.2018 на суму 363 999,91 грн., згідно рахунку №13/11 від 13.11.2018; №1055 від 17.12.2018 на суму 363 999,91 грн., згідно рахунку №14/11 від 14.11.2018; №1016 від 03.12.2018 на суму 363 999,91 грн., згідно рахунку №12/11 від 12.11.2018; №911 від 22.11.2018 на суму 352 900,00 грн., згідно рахунку №08/11 від 08.11.2018; №929 від 28.11.2018 на суму 434 599,82 грн., згідно рахунку №07/11 від 07.11.2018; №957 від 29.11.2018 на суму 423 499,91 грн., згідно рахунку №06/11 від 06.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалося директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №164 від 07.11.2018, належним чином засвідчена копія якої містяться в матеріалах справи.

Всього поставлено товар на суму 2 302 999,46 грн.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №11/01 від 11.01.2019 про надання інформації до ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» листом за вих. №11 від 21.01.2019 щодо надання інформації було повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ, а інформація щодо самого постачальника є конфіденційною.

Придбаний товар у повному обсязі було реалізовано ТОВ «БК ЄВРОДОР» згідно видаткових накладних: №230 від 14.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість 24,2 т, на суму 423 499,91 грн.; №264 від 16.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість 44,342 т та 18,9 т, на суму 1 144 639,74 грн.; №304 від 19.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість 5,467 т, 9,815 т, 24, 202 т, на суму 846 999,80 грн.; №254 від 16.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС, кількість 11,567 т., на суму 202 422,46 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на відсутність у ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» складських приміщень, відокремлених підрозділів за адресою відвантаження, зазначеною в товарно-транспортних накладних, основних фондів, у тому числі, транспортних засобів, працівників з відповідною кваліфікацією, придбання реалізованих товарів, які не є імпортерами означених товарів, зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «АКО ПРОМГРУП» (Постачальник) на підставі договору поставки №99 від 02.09.2019 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого вказується у рахунках, видаткових накладних тощо, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплати його.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Сторони домовились, що остаточна вартість, асортимент, кількість, одиниця виміру Товару вказується у рахунках та видаткових накладних.

Згідно до п. 2.1. Договору, Постачальник передає Покупцю товар (партію товару) на умовах Міжнародних правил тлумачень термінів - «ІНКОТЕРМС» 2010. Поставка товару (партії товару) за домовленістю Сторін здійснюється на умовах СРТ - поставка, до названого Покупцем пункту призначення силами, засобами та за рахунок Постачальника. Також Сторони можуть погодити поставку на умовах самовивозу тощо. Строк поставки товару не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дати узгодження умов поставки або перерахування попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Постачальник вважається таким, що виконав свій обов`язок з поставки товару (партії товару) з моменту передачі товару Покупцю. Передача товару (партії товару) підтверджується підписаною та оформленою належним чином товарно-транспортною накладною та/або видатковою накладною на товар (партію товару).

Згідно п. 5.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін Договору та скріплення печаткою і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання. У разі відсутності письмової заяви однієї зі сторін, про припинення дії Договору за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається кожного разу пролонгованим на один календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані: видаткова накладна №235 від 02.09.2019 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 5000 кг, ціна з ПДВ - 930 000,00 грн; №б/н від 02.09.2019 на поставку відходів п/п кольорових, кількість - 2,0 т, ціна з ПДВ - 16 008,00 грн; №б/н від 02.09.2019 на поставку поліетилену, кількість - 20,0 т, ціна з ПДВ - 356 400,00 грн; №б/н від 02.09.2019 на поставку бітумного емульгатора, кількість - 2000,0 кг, ціна з ПДВ - 513 600,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

На підтвердження податкових зобов`язань було зареєстровано податкові накладні: №52 від 02.09.2019; №53 від 02.09.2019; №51 від 02.09.2019; №50 від 02.09.2019 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14640 від 29.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №129 від 02.09.2019, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Всього було поставлено товар на суму 1 816 008,00 грн.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №04/11 від 04.11.2019 про надання інформації до ТОВ «АКО ПРОМГРУП» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «АКО ПРОМГРУП» листом за вих. №17 від 17.11.2019 щодо надання інформації було повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ, а інформація щодо самого постачальника є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Придбаний товар було використано для власних потреб в якості сировини для виробництва готової продукції: емульсія бітумна, полімерна добавка Гурам.

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані паспорти/сертифікати якості товару, тому неможливо підтвердити походження ТМЦ та встановити її виробника - імпортного або українського.

Такі доводи контролюючого органу спростовуються тим, що сертифікати якості та відповідності на товари не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Зазначені документи, у відповідності до ст. 83 ПК України не входять до кола матеріалів, які є підставами для висновків під час перевірки та у відповідності до ст. 85 ПК України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.

В акті перевірки також зазначено, що підприємством не надано товарно-транспортні накладні до вищезазначених операцій, таким чином, неможливо дослідити факт передачі товарів від продавця до покупця, за рахунок кого та яким числом відбувалося транспортування товару (звідки відбулось навантаження та у який час). Однак, відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема, податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки.

Доводи контролюючого органу про формування документообігу по нереальній господарській операції спростовуються наданими до матеріалів справи належним чином оформленими первинними документами, а висновки контролюючого органу про відсутність у ТОВ «АКО ПРОМГРУП» джерела походження товарів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «МАСТЕРС-К» (Постачальник) на підставі договору поставки товарів №15 від 28.08.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, товари, найменування, кількість, ціна яких вказується в рахунках, накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію/поставку товару.

Згідно п. 1.2. Договору, номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з письмовими заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару протягом трьох календарних днів з дати узгодження поставки. Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох Сторін.

Згідно п. 2.2. Договору, постачання Товару здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника, якщо інше не визначено за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. У разі відсутності письмової заяви жодної зі сторін, про припинення дії цього Договору, поданої до моменту припинення дії Договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів продовження дії цього Договору є необмеженою.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів:

- видаткова накладна №РН-0110 від 01.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90, кількість - 29,580 т, ціна з ПДВ - 550 188,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000115 від 01.10.2018); факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-101 від 01.10.2018 на суму з ПДВ - 21 084,62 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000021 від 01.10.2018), а також товарно-транспортною накладною №011018-03 від 01.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0310 від 03.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90, кількість - 13,500 т, ціна з ПДВ - 251 100,00 грн; факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-132 від 03.10.2018 на суму з ПДВ - 19 512,90 грн, а також товарно-транспортною накладною № 031018-03 від 03.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0510 від 05.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90, кількість - 13,500 т, ціна з ПДВ - 251 100,00 грн.; факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-156 від 05.10.2018 на суму з ПДВ - 19 512,90 грн., а також товарно-транспортною накладною №051018-03 від 05.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи;

- видаткова накладна №РН-0810 від 08.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90, кількість - 13,500 т, ціна з ПДВ - 251 100,00 грн; факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-188 від 08.10.2018 на суму з ПДВ - 19 512,90 грн, а також товарно-транспортною накладною №081018-03 від 08.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-0910 від 09.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90, кількість - 13,500 т, ціна з ПДВ - 251 100,00 грн.; факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-191 від 09.10.2018 на суму з ПДВ - 19 512,90 грн, а також товарно-транспортною накладною №091018-03 від 09.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

- видаткова накладна №РН-1010 від 10.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90, кількість - 13,730 т, ціна з ПДВ - 255 378,00 грн.; факт доставки (транспортування) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-199 від 10.10.2018 на суму з ПДВ - 19 845,35 грн., а також товарно- ранспортною накладною №101018-03 від 10.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження податкових зобов`язань також було зареєстровано податкові накладні: №8 від 01.10.2018; №49 від 03.10.2018; №84 від 05.10.2018; №116 від 08.10.2018; №136 від 09.10.2018; №157 від 10.10.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14625 від 28.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт оплати товару в повному обсязі підтверджується платіжними дорученнями: №787 від 25.10.2018 на суму 400 000,00 грн., згідно рахунку №115 від 01.10.2018; №799 від 29.10.2018 на суму 1 409 966,00 грн., згідно рахунку №115 від 01.10.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Всього було поставлено товар на суму 1 809 966,00 грн.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №131 від 01.10.2018.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №20/12 від 20.12.2018 про надання інформації до ТОВ «МАСТЕРС-К» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «МАСТЕРС-К» листом за вих. №3 від 11.01.2019 щодо надання інформації було повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ.

Придбаний товар було реалізовано ТОВ «БК ЄВРОДОР», згідно видаткових накладних: №108 від 23.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС у кількості 40,5 т, на суму 816 072,46 грн.; №113 від 24.10.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС у кількості 26,622 т, на суму 509 151,18 грн.; №203 від 06.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 модифікованого полімером СБС у кількості 0,6 т та 30,188 т на суму 592 602,37 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про нереальність проведених господарських операцій, у зв`язку з тим, що не доведено транспортування (доставку) придбаних ТМЦ, які зазначені у первинних документах. Натомість, недоліки товарно-транспортних накладних не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, оскільки зазначені документи не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки. Крім того, щодо ненадання сертифікатів якості слід зазначити, що наявність чи відсутність сертифікатів якості ніяким чином не може підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій, з огляду на те, що сертифікати якості не є первинними документами.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на придбання ТОВ «МАСТЕРС-К» реалізованих товарів у контрагентів, які не є імпортерами означених товарів, зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «КАРІУС» (Постачальник) на підставі договору поставки №02/11 від 02.11.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, асортимент, кількість та ціна товару, визначається сторонами за кожну партію окремо.

Згідно п. 2.1 Договору, асортимент, кількість та ціна товару, що продається за даним Договором, вказується у накладних.

Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка товарів здійснюється Постачальником окремими партіями на підставі заявки (усної або письмової) Покупця та виходячи в межах наявного в нього асортименту протягом строку дії Договору. Заявка на партію товару погоджується відповідальними особами Сторін.

Згідно з п. 3.3 Договору, поставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника або поштовим відправленням за рахунок Постачальника. Сторони можуть додатково погодити поставку на умовах самовивозу.

Відповідно до п. 3.4 Договору, з моменту підписання накладної представниками обох Сторін, поставка Товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий по кількості і якості, а право власності і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару, такими, що перейшли від Постачальника до Покупця.

Згідно п. 9.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів:

- видаткова накладна №РН-0000159 від 01.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90, модифікованого полімером СБС, кількість - 24,200 т, ціна з ПДВ - 423 499,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000156 від 01.11.2018); факт доставки (перевезення) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00210 від 01.11.2018 на суму з ПДВ - 5082,00 грн (рахунок-фактура №СФ-00000033 від 01.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №011118-01 від 01.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи;

- видаткова накладна №РН-0000211 від 02.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90, модифікованого полімером СБС, кількість - 20,800 т, ціна з ПДВ - 363 999,91. грн (рахунок-фактура №СФ-000000101 від 02.11.2018); факт доставки (перевезення) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00213 від 02.11.2018 на суму з ПДВ - 4368,00 грн (рахунок-фактура №СФ-00000036 від 02.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №021118-01 від 02.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи;

- видаткова накладна №РН-0000165 від 05.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90, модифікованого полімером СБС, кількість - 24,200 т, ціна з ПДВ - 423 499,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000170 від 05.11.2018); факт доставки (перевезення) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00216 від 05.11.2018 на суму з ПДВ - 5082,00 грн (рахунок-фактура №СФ-00000038 від 05.11.2018), а також товарно-транспортною накладною № 051118-01 від 05.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи;

- видаткова накладна №РН-0000169 від 06.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90, модифікованого полімером СБС, кількість - 24,200 т, ціна з ПДВ - 423 499,91 грн. (рахунок-фактура №СФ-000000173 від 06.11.2018); факт доставки (перевезення) бітуму підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00218 від 06.11.2018 на суму з ПДВ - 5082,00 грн. (рахунок-фактура №СФ-00000039 від 06.11.2018), а також товарно-транспортною накладною №061118-01 від 06.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи;

На підтвердження податкових зобов`язань також було зареєстровано податкові накладні: №5 від 01.11.2018; №17 від 02.11.2018, податкова накладна №43 від 05.11.2018; №60 від 06.11.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14629 від 28.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Всього було поставлено товар на суму 1 634 499, 64 грн.

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями: №1015 від 03.12.2018 на суму 423 499,91 грн., згідно рахунку №05/11 від 05.11.2018; №958 від 29.11.2018 на суму 363 999,91 грн., згідно рахунку №02/11 від 02.11.2018; №963 від 30.11.2018 на суму 363 999,91 грн., згідно рахунку №09/11 від 09.11.2018; №964 від 30.11.2018 на суму 423 499,91 грн., згідно рахунку №01/11 від 01.11.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №159 від 01.11.2018.

Між ТОВ «КАРІУС» та ТОВ «ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС» було укладено договір відступлення права вимоги №0611 від 06.11.2018, за яким ТОВ «ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС» набуло статусу нового кредитора з правом вимоги до ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» у розмірі 59 500,00 грн. Відповідна заборгованість була оплачена, що підтверджується платіжним дорученням №1050 від 14.12.2018.

Таким чином, грошове зобов`язання було виконано в повному обсязі за поставлений товар.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №23/01 від 23.01.2019 про надання інформації до ТОВ «КАРІУС» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «КАРІУС» листом за вих. №01 від 06.11.2018 щодо надання інформації повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ, а інформація, щодо самого постачальника є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Придбаний товар було реалізовано ТОВ «БК ЄВРОДОР», згідно видаткових накладних: №191 від 05.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС у кількості 20,8 т та 24,2 т, на суму 787 499,82 грн.; №193 від 05.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС у кількості 14,052 т та 24,2 т на суму 669 436,09 грн.; №286 від 19.11.2018 на поставку бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 модифікованого полімером СБС у кількості 20,633 т на суму 361 077,42 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, грошове зобов`язання було виконано в повному обсязі за поставлений товар.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на неможливість ТОВ «КАРІУС» надання послуг з транспортування бітуму, відсутність у ТОВ «КАРІУС» основних фондів, у тому числі, транспортних засобів, працівників з відповідною кваліфікацією, придбання реалізованих товарів, які не є імпортерами означених товарів, зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, зазначення контролюючим органом про придбання ТОВ «КАРІУС» реалізованих товарів у контрагентів, які не є імпортерами означених товарів, зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» (Постачальник) на підставі договору поставки №100 від 10.10.2019 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого вказується в рахунках, видаткових накладних тощо, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. 1.2 Договору, Сторони домовились, що остаточна вартість, асортимент, кількість, одиниця виміру товару вказується в рахунках та видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник передає Покупцю товар (партію товару) на умовах Міжнародних правил тлумачень термінів - «ІНКОТЕРМС» 2010. Поставка товару (партії товару) за домовленістю Сторін здійснюється на умовах СТР - поставка, до названого Покупцем пункту призначення, силами, засобами та за рахунок Постачальника. Також Сторони можуть погодити поставку на умовах самовивозу тощо. Строк поставки товару не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дати узгодження умов поставки або перерахування попередньої оплати.

Згідно п. 5.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін Договору та скріплення печаткою і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання. У разі відсутності письмової заяви однієї зі Сторін, про припинення дії Договору за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається кожного разу пролонгованим на один календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані видаткові накладні: №1025 від 02.12.2019 на поставку поліетилену, кількість - 3,00 т, ціна з ПДВ - 53 460,00 грн.; №1024 від 02.12.2019 на поставку поліпропілену, кількість - 10000,00 кг, ціна з ПДВ - 504 000,00 грн.; №1026 від 02.12.2019 на поставку адгезійної добавки WETFIX BE, кількість - 3000,00 кг, ціна з ПДВ - 558 000,00 грн, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження податкових зобов`язань також було зареєстровано податкові накладні: №104 від 02.12.2019; №102 від 02.12.2019; №103 від 02.12.2019 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14642 від 29.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Всього поставлено товар на суму 1 115 460,00 грн.

Факт оплати у сумі 117123,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №2000 від 20.12.2019, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №174 від 02.12.2019, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №28/01 від 23.01.2019 про надання інформації до ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» листом за вих. №18 від 04.02.2020 щодо надання інформації повідомлено, що товар було отримано постачальником, який не є платником ПДВ, а інформація, щодо самого постачальника є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Також, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. № 05/08 від 05.08.2020 про надання інформації до ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» щодо ризиковості підприємства. У відповідь ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» листом за вих. №43 від 31.08.2020 про надання інформації повідомлено, що згідно рішення від 27.08.2020 ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» не відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Придбаний товар було використано для власних потреб в якості сировини для виробництва готової продукції: емульсія бітумна, полімерна добавка Гурам.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що постачальником не надано товарно-транспортні накладні до вищезазначених операцій, таким чином, неможливо дослідити факт передачі товарів від продавця до покупця, за рахунок кого та яким числом відбувалося транспортування товару (звідки відбулось навантаження та у який час). Однак, як зазначалося вище, сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на придбання ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» реалізованих товарів у контрагентів, які не є імпортерами означених товарів, зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Доводи контролюючого органу щодо неможливості встановлення походження ТМЦ у зв`язку з ненаданням сертифікатів якості не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог Закону №996-XIV.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 808/849/17 від 23.10.2018.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» (Постачальник) на підставі договору поставки №125 від 01.11.2019 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого вказується в рахунках, видаткових накладних тощо, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. 1.2 Договору, Сторони домовились, що остаточна вартість, асортимент, кількість, одиниця виміру товару вказується в рахунках та видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник передає Покупцю Товар (партію Товару) на умовах Міжнародних правил тлумачень термінів - «ІНКОТЕРМС» 2010. Поставка товару (партії товару) за домовленістю Сторін здійснюється на умовах СРТ - поставка, до названого Покупцем пункту призначення, силами, засобами та за рахунок Постачальника. Також Сторони можуть погодити поставку на умовах самовивозу тощо. Строк поставки товару не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дати узгодження умов поставки або перерахування попередньої оплати.

Згідно з п. 5.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін Договору та скріплення печаткою і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання. У разі відсутності письмової заяви однієї зі Сторін, про припинення дії Договору за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається кожного разу пролонгованим на один календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані видаткові накладні: №1101/05 від 01.11.2019 на поставку поліпропілену, кількість - 6000,00 кг, ціна з ПДВ - 302 400,00 грн.; №1101/04 від 01.11.2019 на поставку поліетилену, кількість - 5,00 т, ціна з ПДВ - 89 100,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Всього було поставлено товар на суму 391 500,00 грн.

Факт оплати товару у розмірі 41 108,00 грн підтверджується платіжним дорученням №1926 від 03.12.2019 на суму 41108,00 грн. згідно рахунку 0212 від 02.12.2019, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

На підтвердження податкових зобов`язань також було зареєстровано податкові накладні: №137 від 01.11.2019; №138 від 01.11.2019 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14641 від 29.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалося директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №157 від 01.11.2019, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №08/01 від 08.01.2020 про надання інформації до ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» листом за вих. №7 від 20.01.2020 про надання інформації повідомлено, що товар було отримано у постачальника, який не є платником ПДВ, а інформація, щодо самого постачальника є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Придбаний товар було використано для власних потреб в якості сировини для виробництва готової продукції: емульсія бітумна, полімерна добавка Гурам.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що постачальником не надано товарно-транспортні накладні до вищезазначених операцій, таким чином, неможливо дослідити факт передачі товарів від продавця до покупця, за рахунок кого та яким числом відбувалося транспортування товару (звідки відбулось навантаження та у який час). Однак, як зазначалося вище, сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на придбання ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» реалізованих товарів у контрагентів, які не є імпортерами означених товарів, зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Доводи контролюючого органу щодо неможливості встановлення походження ТМЦ у зв`язку з ненаданням сертифікатів якості не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог Закону №996-XIV.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» (Постачальник) на підставі договору поставки №03918_1 від 03.09.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, товари, найменування кількість, ціна яких вказується в рахунках, накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію/поставку товару.

Згідно п. 1.2. Договору, номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюється Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця й зазначається в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тієї чи іншої партії товару протягом 5 календарних днів. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою).

Згідно п. 2.3. Договору, в тлумаченні базисів постачання товару за цим Договором мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року, в частині, яка не суперечить цьому Договору.

Сторони погодили, що транспортування (постачання) товару за цим Договором здійснюється за рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. У разі відсутності письмової заяви жодної зі Сторін про припинення дії цього Договору, поданої до моменту припинення дії Договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів подовження дії цього Договору є необмеженою.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надана видаткова накладна №187 від 16.10.2018 на поставку мінерального порошку, кількість - 161 т, ціна з ПДВ - 280 140,00 грн. (рахунок на оплату №187 від 16.10.2018), належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

На підтвердження податкових зобов`язань було зареєстровано податкову накладну №1 від 16.10.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14627 від 28.10.2021), належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №147 від 16.10.2018, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Всього було поставлено товар на суму 280140,00 грн.

Факт оплати товару у розмірі 210 600,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №853 від 09.11.2018, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №14/01 від 14.01.2020 про надання інформації до ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» листом за вих. № 18 від 01.02.2019 про надання інформації повідомлено, що товар був придбаний у постачальника, який не є платником ПДВ, а інформація, щодо самого постачальника є конфіденційною.

Придбаний товар було реалізовано ТОВ «БК ЄВРОДОР» згідно видаткових накладних: №101 від 22.10.2018 на поставку мінерального порошку у кількості 56,52 т на суму 153 619,20 грн.; №133 від 26.10.2018 на поставку мінерального порошку у кількості 104,48 т на суму 188 064,00 грн., належним чином засвідчені копії якої містяться в матеріалах справи.

Доводи контролюючого органу в акті перевірки щодо неможливості встановлення походження ТМЦ, у зв`язку з ненаданням паспортів/сертифікатів якості не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог Закону № 996-XIV (правова позиція Верховного Суду у справі № 808/849/17 від 23.10.2018).

Крім того, на спростування доводу контролюючого органу щодо ненадання документів на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, позивачем надано до матеріалів справи належним чином оформлені первинні документи, а висновки контролюючого органу про відсутність у ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» джерела походження товарів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (Покупець) придбав товар у ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» (Постачальник) на підставі договору поставки №03918_3 від 03.09.2018 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, товари, найменування кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію/поставку товару.

Відповідно до п. 1.2. Договору, номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюється Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця та зазначається в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тієї чи іншої партії товару протягом 5 календарних днів. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання Товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.

Згідно п. 2.3. Договору, в тлумаченні базисів постачання товару за цим Договором мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року, в частині, яка не суперечить цьому Договору. Сторони погодили, що транспортування (постачання) товару за цим Договором здійснюється за рахунок Постачальника.

Згідно п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. У разі відсутності письмової заяви жодної зі Сторін про припинення дії цього Договору, поданої до моменту припинення дії Договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів подовження дії цього Договору є необмеженою.

На підтвердження фактичного придбання товару позивачем надані видаткові накладні: №178 від 17.10.2018 на поставку масла гідравлічного, кількість - 2000 кг, ціна з ПДВ - 156 000,00 грн. (рахунок на оплату №178 від 17.10.2018); №165 від 16.10.2018 на поставку мінерального порошку, кількість - 39 т, ціна з ПДВ - 67 860,00 грн. (рахунок на оплату №165 від 16.10.2018), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження податкових зобов`язань було зареєстровано податкові накладні: №1 від 16.10.2018; №2 від 17.10.2018 (факт реєстрації контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджено відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №14626 від 28.10.2021), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання наведеного вище товару здійснювалось директором ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» Згамою А.С. на підставі довіреності №148 від 16.10.2018, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Всього було поставлено товар на суму 223 860,00 грн.

Факт оплати товару в повному обсязі підтверджується платіжними дорученнями: №696 від 05.10.2018 на суму 94 832,00 грн., згідно рахунку №155 від 05.09.2018; №695 від 05.10.2018 на суму 129 998,50 грн., згідно рахунку №155 від 05.09.2018, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» зверталося з листом за вих. №14/01/1 від 14.01.2020 про надання інформації до ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» щодо джерела первинного походження реалізованого товару. У відповідь ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» листом за вих. №11 від 29.01.2019 щодо походження товару повідомлено, що товар був придбаний у постачальника, який не є платником ПДВ, а інформація, щодо самого постачальника є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Придбаний товар було реалізовано ТОВ «БК ЄВРОДОР», згідно видаткових накладних: №35 від 16.10.2018 на поставку мінерального порошку у кількості 33,69 т на суму 66 706,20 грн.; №199 від 05.11.2018 на поставку мінерального порошку у кількості 5,31 т на суму 13 428,00 грн.; №59 від 17.10.2018 на поставку масла гідравлічного у кількості 2 000 кг на суму 163 200,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження використання придбаного товару для власної господарської діяльності в якості сировини для виробництва готової продукції позивачем надано калькуляцію собівартості продукції (бухгалтерський облік) за період: з жовтня 2018 року по грудень 2019 року, в якій визначені обсяги використаної сировини для придбання бітумної емільсії та полімерної добавки Гурам, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що до перевірки не надані сертифікати якості придбаної продукції, а тому неможливо підтвердити походження ТМЦ та встановити її виробника - імпортного або українського.

Такі доводи контролюючого органу не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на те, що сертифікати якості та відповідності на товари не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Зазначені документи, у відповідності до ст. 83 ПК України не входять до кола матеріалів, які є підставою для висновків під час перевірки та у відповідності до ст. 85 ПК України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.

Доводи контролюючого органу в акті перевірки щодо неможливості встановлення походження ТМЦ, у зв`язку з ненаданням паспортів/сертифікатів якості не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог Закону № 996-XIV.

Окрім того, на спростування доводу контролюючого органу про ненадання позивачем документів на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, позивачем надано до матеріалів справи належним чином оформлені первинні документи, а висновки контролюючого органу про відсутність у ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» джерела походження товарів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» та вищеозначеними контрагентами зроблені на підставі даних ЄРПН, підсистеми «СФП» АІС «Податковий блок», податкової звітності контрагентів за ланцюгами постачання. При цьому, контролюючим органом не наведено будь-яких посилань на наявність актів контролюючих органів щодо проведення документальних або зустрічних перевірок підприємств та/або рішень судів, якими було б встановлено відсутність господарських операцій у спірний період. До того ж, в акті перевірки не наведено інформації про наявність судових рішень щодо визнання укладених правочинів недійсними.

Висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних контролюючого органу, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критеріїв оцінки реальності господарських операцій є необгрунтованими, оскільки під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувалися та не аналізувалися, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно - аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така інформація також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні норм процесуального закону.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/16272/13-а).

Суд зазначає, що контролюючим органом не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставок товару, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та які свідчили б про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 804/1984/16.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18.

Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 року у справі № 520/4829/19 та від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19.

Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10.11.2020 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 440/3779/18, касаційне провадження № К/9901/23882/19 (ЄДРСРУ № 92787333).

Отже, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку, а сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Втім, на підтвердження своїх висновків, контролюючий орган посилається лише на неподання контрагентами позивача податкової звітності, відсутності у них достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, можливу підміну послуг. Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, є недостатніми, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №814/1439/17.

Суд враховує позицію позивача про те, що посилання контролюючого органу як на підставу відсутності реальності операцій позивача на дані контрагентів з баз даних АІС «Податковий блок», як-то відсутність у підприємства матеріально-технічної можливості, трудових та інших ресурсів, достатньої кількості персоналу тощо, є необґрунтованими.

Наведені обставини, з урахуванням наданих документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами, оскільки здебільшого ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Дані посилання не є підставами для сумнівів реальності операцій та не свідчать про відсутність самих операцій, документи щодо яких об`єктивно не спростовані.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 13.08.2021 у справі №810/3791/16 (касаційне провадження №К/9901/40149/18), від 13.08.2021 у справі №820/3627/15 (касаційне провадження №К/9901/39609/18), від 11.08.2021 у справі №809/1560/17 (адміністративне провадження №К/9901/51246/18), від 21.01.2021 у справі №820/4411/16 (адміністративне провадження №К/9901/51563/18), відповідно до яких відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників можливе за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренди персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Щодо посилання відповідача на дані ЄРПН, підсистему «СФП» АІС «Податковий блок» у розрізі дослідження ланцюгів придбання/отримання товару, суд звертає увагу, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Наведена позиція підтримана в постановах Верховного Суду від 30.07.2021 у справі №160/2286/19 (адміністративне провадження №К/9901/35118/19), від 19.08.2021 у справі №817/1567/18 (адміністративне провадження №К/9901/12584/19), від 20.07.2021 у справі №440/360/20 (адміністративне провадження №К/9901/22842/21), від 30.07.2021 у справі №826/11734/18 (адміністративне провадження №К/9901/35147/19).

Такі посилання податкового органу не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операцій за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів контролюючого органу про фіктивність господарських операцій.

Натомість, контролюючим органом не здійснювалося дослідження усіх господарських операцій контрагентів, зокрема, щодо попередніх періодів та інших обставин, які мають значення.

Дефектність та фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкового органу стосовно фіктивності контрагента та нереальності фінансово-господарських відносин зі спірними контрагентами не можуть бути вичерпними доказами нереальності операцій, за які позивач має нести негативні наслідки.

Також, суд враховує і те, що позивач є самостійною юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Контролюючим органом не було належним чином проведено аналіз, не надано оцінку первинним та бухгалтерським документам позивача та його контрагентів, оскільки не зазначені конкретні та деталізовані висновки за результатами такого аналізу та оцінки.

Разом із тим, усі господарські операції, що становлять предмет перевірки підтверджені належним чином засвідченими вищеописаними первинними документами, недоліків їх складання контролюючим органом не встановлено.

Судом встановлено, що ТОВ «ВАЛЕРІ ОПТ» (код ЄДРПОУ 42298733), ТОВ «ПАО-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 42449391), ТОВ «ІНФО ПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 41634676), ТОВ «АКО ПРОМГРУП» (код ЄДРПОУ 42356302), ТОВ «МАСТЕРС-К» (код ЄДРПОУ 41651764), ТОВ «КАРІУС» (код ЄДРПОУ 41655455), ТОВ «ЛЕВПРОМБУДТОРГ» (код ЄДРПОУ 42687713), ТОВ «МОГОТЕКС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43139703), ТОВ «ДОМ ПРОДАЖ» (код ЄДРПОУ 41793969), ТОВ «ОПТПРОМТОРГ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ41794868), за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією на момент господарських взаємовідносин із позивачем були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин із позивачем були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а отже, мали спеціальну правосуб`єктність для вчинення задекларованих із позивачем операцій.

Податкові накладні по господарським операціям із зазначеними контрагентами зареєстровані в ЄРПН, про що зазначено в акті перевірки.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладало на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства. Законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наведена позиція підтримана в постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №826/12392/18 (адміністративне провадження №К/9901/35204/19), від 10.09.2021 у справі №460/2315/19 (адміністративне провадження №К/9901/11183/20), від 07.09.2021 у справі №813/2013/16 (касаційне провадження №К/9901/19900/18), від 21.01.2021 у справі №820/11465/15 (адміністративне провадження №К/9901/41786/18), від 21.01.2021 у справі №806/417/15 (адміністративне провадження №К/9901/31650/18), від 23.07.2020 у справі №826/6806/17.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини другої ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява №803/02), Суд, у п. 38 рішення зазначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання».

Також, слід врахувати позицію Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), у п. 23 якого зазначено, що «у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б».

З аналізу викладеного вбачається, що Європейський Суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.77 № 77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. У той же час, доводи контролюючого органу про неможливість підтвердження реальності фінансово-господарських операцій зі спірними контрагентами мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому Позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Однак, обов`язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т. ч. на його контрагентів та контрагентів по ланцюгу постачання.

Окремо суд зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

Конкретних та деталізованих порушень з боку позивача з приводу провадження господарської діяльності, податковим органом не наведено. Вчинення порушень безпосередньо позивачем акт перевірки не містить.

Контролюючим органом не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання є безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні норм процесуального закону.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту.

Окрім того, відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема, податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки.

Наведена позиція підтримана в постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 820/4411/16 (адміністративне провадження № К/9901/51563/18), від 15.05.2019 у справі № 804/12339/13-а, від 30.08.2019 у справі № 804/17176/14.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16 (адміністративне провадження № К/9901/48931/18) сформулював правовий висновок про те, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути самостійною підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулася.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16.

Сертифікати якості та відповідності на товари не є первинним документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій.

Зазначені документи, у відповідності до ст. 83 ПК України не входять до кола матеріалів, які є підставим для висновків під час перевірки та у відповідності до ст. 85 ПК України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.05.2017 по справі № К/800/36463/16.

Ненадання сертифікатів якості та паспортів на товар не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог Закону № 996-XIV (правова позиція Верховного Суду у справі № 808/849/17 від 23.10.2018).

Судом досліджено належним чином засвідчені копії первинних документів, які містяться в матеріалах справи, недоліків та порушень складення вказаних первинних документів ні контролюючим органом, ні судом не встановлено.

Водночас, складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору із напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні в матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Суд зазначає, що відповідачем ані в акті перевірки, ані до матеріалів справи не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначено судом, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару/послуги має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги, не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно наявності у підприємства тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо, для здійснення господарської діяльності, отже, на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Також, контролюючим органом, всупереч вимог статті 77 КАС України, не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

У відповідності до положень статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

При цьому, податкове законодавство України також не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.05.2021 по справі № 826/4212/17.

Доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій із позивачем на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, ПК України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об`єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об`єктом документальної перевірки.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2020 по справі №820/1376/16 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно бути відомо про таку діяльність його постачальників.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Крім того, у постановах від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі № 826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 у справі № 520/10016/18 вказав, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій, з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Враховуючи викладене, звітування контрагентів позивача до контролюючих органів не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем та наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії первинних документів підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку, за наслідками господарських операцій позивача із контрагентами, які, як встановлено судом, складено за результатами проведених операцій, з дотриманням вимог податкового законодавства і які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та які узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом.

Суд, перевіривши податкові повідомлення - рішення № 0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»), № 0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»); № 0169910718 від 08.11.2021 (форми «П») Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України дійшов висновку, що відповідачем суду не були надані достатні докази, які свідчать, що оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»), № 0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»); № 0169910718 від 08.11.2021 (форми «П») прийняті обґрунтовано та правомірно, судом встановлено, що означені податкові повідомлення-рішення прийняті без врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.

За наведених підстав оскаржені податкові повідомлення - рішення № 0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»), № 0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»); № 0169910718 від 08.11.2021 (форми «П») є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2021 № 0169880718 (форми "В4"), суд зазначає також таке.

Як зазначено в акті перевірки від 08.10.2021 № 3491/04-36-07-18/35679845 (стор. 64 акта), перевіркою відображених у колонці Б рядку 4.1 «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою» показників податкових декларацій за період з 01.10.2018 - 30.06.2021 у загальній сумі 0 грн. встановлено відсутність їх декларування ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ».

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.10.2018 по 30.06.2021 у загальній сумі 0 грн. на підставі таких документів: податкових декларацій з ПДВ з додатками, звітів про фінансові результати, оборотно-сальдових відомостей, відомостей синтетичного та аналітичного обліку по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», інформації з ЄРПН щодо зареєстрованих податкових накладних та інших встановлено їх заниження в загальній сумі 270 015 грн., в тому числі за:

Грудень 2020 року - 270015 грн. за рахунок наступного:

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» до перевірки було надано наказ № 1 від 30.12.2020 «Про створення резерву сумнівних боргів», в якому, зокрема, зазначено:

« 3. Списати з бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість строк позовної давності, якої минув, а саме: ОСОБА_1 оплата за ремонт 24 185,00; ТОВ «ЕКОЛАСТ» поставка матеріалів 01.12.2017 - 363 857,40; ПП «КАНАЛ» договір 17/08 від 17.08.2016 - 235 750,00; ТОВ «ХОРСЕН» поставка матеріалів грудень 2017- 985 080,00».

« 4. Бухгалтеру ОСОБА_2 забезпечити відображення у бухгалтерському обліку створення резерву сумнівних боргів та списання зазначених заборгованостей».

Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено, що у грудні 2020 року перевіряємим підприємством списано кредиторську заборгованість перед наступними контрагентами-постачальниками - платниками ПДВ:

ДП «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості» - 35400,00;

ТОВ «ЕКОЛАСТ» - 363857,40;

ПП «КАНАЛ» - 235750,00

ТОВ «ХОРСЕН» - 985080,00.

В бухгалтерському обліку ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» вказані операції відображено записом:

Дт631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт717 ««Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Зазначені суми списаної кредиторської заборгованості віднесено до складу доходу декларації з податку на прибуток за 2020 рік, але на суми ПДВ, які попередньо ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» було включено до складу податкового кредиту, перевіряємим підприємством не нараховано компенсуючі податкові зобов`язання.

Проведеним аналізом податкових декларацій з ПДВ, розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та даних системи співставлений податкових зобов`язань та податкового кредиту встановлено, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» суми ПДВ від вартості придбаних товарів/послуг попередньо було віднесено до складу податкового кредиту у наступних податкових періодах:

- по контрагенту-постачальнику ТОВ "ЕКОЛАСТ" до складу податкового кредиту за грудень 2017 року віднесено суму ПДВ у розмірі 70515 грн. (ряд.29 [417106304623] (J02151) Додаток 5 'Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)' реєстр.№ 9295157008 від 16.01.2018);

- по контрагенту-постачальнику ПП «КАНАЛ» до складу податкового кредиту за листопад 2017 року віднесено суму ПДВ у розмірі 162566,41 грн. (ряд.7[303637104823] (J02151)Додаток 5 'Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)' реєстр № 9270019903 від 18.12.2017);

- по контрагенту-постачальнику TOB "ХОРСЕН до складу податкового кредиту за грудень 2017 року віднесено суму ПДВ у розмірі 164180 грн. (ряд.25[410651110136] (J2151) Додаток 5 'Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)' реєстр.№ 9295157008 від 16.01.2018;

- по контрагенту-постачальнику ДП «НТЦ «Дорожній контроль якості» до складу податкового кредиту за грудень 2019 року віднесено суму ПДВ у розмірі 5900 грн. (ряд.4[214762126536] (J02151)Додаток 5 'Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)' реєстр.№9332214257 від 20.01.2020 задекларовано в сумі 11800 грн; ряд.3[214762126536] Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) задекларовано в сумі «-»5900грн).

З урахуванням означеного контролюючим органом зроблено висновок про те, що що при списанні до складу доходів кредиторської заборгованості не здійснено компенсаційне коригування шляхом нарахування податкових зобов`язань на суми ПДВ попередньо включені до складу податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 270015 грн. за грудень 2020 року, з огляду на таке.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, що діяла в момент вчинення правопорушення) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.5 п. 198.3 ст.198 ПКУ).

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.2 п.201.10 ст.201 ПКУ).

Ознаки безнадійної заборгованості визначено пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ, згідно з яким безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

У відповідності з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Правові наслідки припинення зобов`язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст.605 ЦКУ зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі ст.257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Виходячи з вищевикладеного, товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих, оскільки фактично оплата за них не відбулась.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факи їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України,

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Отже, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності (тобто фактично отримані покупцем на безоплатній основі), то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за правилами визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

У відповідності з п. 189.1 ст.189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Проте, пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких підстав, якщо платник податків отримав товари, роботи, послуги на підставі договору купівлі-продажу (надання робіт/послуг), посилання контролюючого органу на порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України є таким, що не відповідає чинного податкового законодавства.

Окрім того, стаття 192 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Дана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною. Так, при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов`язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов`язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

Отже, є помилковим висновок податкового органу про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості, оскільки це суперечить ст. 192 ПК України.

Суд наголошує, що відповідно п.п. 4,1.4 п. 4.1 статті 4 ПК України, встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, за умови коли статтею 192 ПК України визначено вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту, платник ПДВ не зобов`язаний коригувати податковий кредит з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.

Окремо слід зауважити, що у відповідності до положень п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, а тому сума списаної кредиторської заборгованості оподатковується податком на прибуток підприємства. При цьому, сума податкового кредиту з ПДВ не підлягає коригуванню.

З урахуванням означеного, висновки контролюючого органу, що платником податку було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за рахунок заниження податкових зобов`язань з ПДВ по операціям зі списання кредиторської заборгованості за червень 2021 року в сумі 1738,00 грн. є необгрунтованими та такими, що не грунтуються на нормах чинного податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення- рішення №0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»), №0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»), №0169880718 від 08.11.2021 (форми «В4»), №0169910718 від 08.11.2021 (форми «П») є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «БК «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 132, 134, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (вул. Виробнича, буд. 15, офіс 10, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005; код ЄДРПОУ 35679845) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0169860718 від 08.11.2021 (форми «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0169870718 від 08.11.2021 (форми «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0169880718 від 08.11.2021 (форми «В4»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0169910718 від 08.11.2021 (форми «П»).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 35679845) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 20415 (двадцять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст судового рішення складений 11.02.2022.

Суддя О.В. Царікова