Рішення

від 07.08.2022 по справі 200/13520/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року Справа№200/13520/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку загального провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю ТДК Дельта, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі відповідач, Управління), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДК Дельта» (далі третя особа-1, ТОВ «ТДК Дельта»), Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі третя особа-2, ГУ ДКСУ у Донецькій області) в якій просить:

визнати протиправними дії Управління по погодженню 06.05.2021, 01.06.2021, 06.07.2021, 17.08.2021, 01.09.2021 ТОВ «ТДК Дельта» продовження строків розслідування нещасного випадку, що стався 08.02.2021 з ОСОБА_1 на виробництві;

визнати протиправною бездіяльність Управління, що виразилась у нездійсненні контролю за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 на виробництві 08.02.2021 непроведенні перевірки своєчасності та об`єктивності розслідування зазначеного нещасного випадку, невнесення на адресу ТОВ «ТДК Дельта» припису про проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337;

зобов`язати Управління вжити заходів щодо здійснення контролю за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 на виробництві 08.02.2021 у тому числі шляхом проведення перевірки своєчасністю та об`єктивністю розслідування зазначеного нещасного випадку та внесення на адресу ТОВ «ТДК Дельта» припису про проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337;

стягнути з Управління на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн.;

зобов`язати Управління подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

Позов мотивовано таким.

Позивач є інвалідом з дитинства (діагноз ДЦП). Починаючи з квітня 2020 року по лютий 2021 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТДК Дельта». Незважаючи на установленні обмеження у використанні праці осіб з інвалідністю, був залучений до робіт з підвищеною небезпекою машиніст автокрану.

Внаслідок грубого порушення роботодавцем вимог техніки безпеки з позивачем 08.02.2021 стався нещасний випадок на виробництві, про що останній одразу ж повідомив власника Товариства та його директора.

У порушення вимог законодавства ТОВ «ТДК Дельта» протягом тривалого часу (понад 7 місяців) не здійснює належним чином розслідування нещасного випадку. На думку позивача, така бездіяльність підприємства свідчить про відмову роботодавця від проведення розслідування та затвердження акта за формою Н-1.

За захистом порушеного права, представник позивача звернувся до територіального органу Держпраці, однак Управління, протиправно не здійснює контроль за проведенням ТОВ «ТДК Дельта» розслідування, натомість безпідставно видає підприємству погодження на продовження строків розслідування, чим порушує вимоги законодавства України й право позивача на отримання акта за формою Н-1.

Крім того, позивач наполягає, що відповідні дії Управління завдали йому моральної шкоди, яка проявляється у нестерпних душевних стражданнях, душевному дискомфорті, безсонні, підвищеному артеріальному тиску, болях у серці.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ТОВ «ТДК Дельта» надано пояснення у справі від 29.11.2021 № 1/56 вих № 21, за змістом яких зазначено, що 18.02.2021 на адресу підприємства, за вх. № 2/1вх-21 від машиніста автокрану ОСОБА_1 надійшло повідомлення про нещасний випадок, який стався на виробництві 08.02.2021 о 16-00 год. по АДРЕСА_1 . Наказом від 18.02.2021 № 3 на підприємстві утворено комісію для розслідування нещасного випадку. Згідно відповіді КНП Добропільська ЛІЛ ОСОБА_1 проходив лікування у лікаря травматолога з діагнозом: забій обох колінних суглобів (травма у побуті 09.02.2021). У ході розслідування вказаною вище комісією установлено факт відкриття Покровським РУП ГУНП в Донецькій області кримінальних проваджень за фактом незаконного заволодіння ОСОБА_1 краном автомобільним, який перебуває у користуванні ТОВ «ТДК Дельта» за ст. ст. 356 та ч. 2 ст. 192 Кримінального кодексу України.

У зв`язку із викладеними обставинами, у позовних вимогах ОСОБА_1 потрібно відмовити, оскільки триває досудове розслідування згідно вказаних кримінальних проваджень.

Візиву на позовну заяву від відповідача у встановлені процесуальним законом строки до суду не надійшло, натомість подано заяву про закриття провадження у справі.

Вказана заява вмотивована тим, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник з трудових правовідносин.

ГУ ДКСУ у Донецькій області правом на подання пояснень щодо позовної заяви не скористалось.

Ухвалою суду від 15.12.2021 ухвалено вийти зі спрощеного позовного провадження та подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2022 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору є визнання протиправними дій Управління по погодженню ТОВ «ТДК Дельта» продовження строків розслідування нещасного випадку, що стався 08.02.2021 з ОСОБА_1 на виробництві та бездіяльності Управління, що виразилась у нездійсненні контролю за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 на виробництві 08.02.2021, непроведенні перевірки своєчасності та об`єктивності розслідування зазначеного нещасного випадку, невнесення на адресу ТОВ «ТДК Дельта» припису про проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 й відповідно вчинити заявлені позивачем дії.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України)

Статтею 39 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі Закон № 2694, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці.

Пунктом 13 ч. 4 вказаного Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків; Аналогічне вказано у п. 13 ч. 4 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340.

З цього суд дійшов висновку, що рішення, дії чи бездіяльність органу Держпраці щодо контролю за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків є владними повноваженнями останього та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

01 серпня 2022 до суду надійшла заява від представника позивача Трофімчука В. В. про розгляд даної справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 02.08.2022 підготовче провадження у справі закрито, вирішено розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцепроживання: АДРЕСА_2 .

Наказом ТОВ «ТДК Дельта» від 19.08.2020 № 7 наказано прийняти ОСОБА_1 за професією машиніст крана автомобільного.

Наявні у справі докази (протоколи опитування свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, пояснювальні записки потерпілого та посадових осіб) свідчать, що 08.02.2021 з ОСОБА_1 при виконанні робіт з розвантаження залізобетонних плит за адресою вул. Добролюбова, 80 м. Добропілля близько 16-00 год. стався нещасний випадок внаслідок падіння крану автомобільного реєстраційний номер НОМЕР_3 .

11 лютого 2021 року позивачем складено й направлено керівнику ТОВ «ТДК Дельта» повідомлення про нещасний випадок, де викладено прохання організувати розслідування нещасного випадку, який з ним трапився 08.02.2021 під час виконання трудових обов`язків та за результатами розслідування надати один екземпляр акта за формою Н-1.

Наявні у справі матеріали справи (сторонами не заперечується) свідчать, що вказане повідомлення надійшло на адресу ТОВ «ТДК Дельта» 18.02.2021 за вх. № 2/1вх-21.

18 лютого 2021 року ТОВ «ТДК Дельта» за вих. № 1/4 вих-21 оформлено запрошення до співпраці, де ОСОБА_1 повідомлено про утворення комісії та організацію проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08.02.2021 о 16-00 год. із машиністом крана автомобільного ТОВ «ТДК Дельта» ОСОБА_1 .

Також 18 лютого 2021 ТОВ «ТДК Дельта» на адресу Управління складено повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) № ? вих 21.

ТОВ «ТДК Дельта» звернулось до Управління із заявою про продовження строків, розслідування нещасного випадку від 23.04.2021, яка того ж дня зареєстрована за вх. № 2611/п, де викладено прохання продовжити термін розслідування нещасного випадку до отримання відповіді від ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. За текстом заяви зазначено, що копія запиту до ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області щодо надання інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029 додається.

06 травня 2021 року Управлінням прийнято рішення «Про продовження строків розслідування нещасного випадку» за № к/1442 (зазначення листа від 18.03.2021 № 21 є помилковим, що сторонами визнається, прим. суду), де із посиланням на п. 30 Порядку № 337 погоджено ТОВ «ТДК Дельта» подовження строків розслідування нещасного випадку до 26.05.2021.

25 травня 2021 року ТОВ «ТДК Дельта» звернулось до Управління із заявою про продовження строків розслідування нещасного випадку № 1/33 вих 21, яка зареєстрована 26.05.2021 за вх. № 3193/п, де вказано що з наявної відповіді ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.05.2021 № 13319/302-2021 СД ВП № 1 Покровського РУП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029, яке перебуває на стадії збирання доказів шляхом проведення необхідних слідчих дій. На підставі п. 30 Порядку № 337 викладено прохання продовжити термін розслідування нещасного випадку до прийняття рішення СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у кримінальному провадженні № 12021053230000029 (повідомлення особі про підозру, закриття кримінального провадження чи спрямування обвинувального акта, тощо). Додатки до вказаної заяви відсутні. (прим. суду)

01 червня 2021 року Управлінням прийнято рішення «Про продовження строків розслідування нещасного випадку» № К/1847, де Управлінням погоджено подовження строків розслідування до 26.06.2021 відповідно до п. 30 Порядку № 337 у зв`язку із відсутністю відповіді від ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

25 червня 2021 року ТОВ «ТДК Дельта» звернулось до Управління із заявою про продовження строків розслідування нещасного випадку № 1/38 вих 21, яка зареєстрована 29.06.2021 за вх. № 3819/п, де вказано що з наявної відповіді ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.05.2021 № 13319/302-2021 СД ВП № 1 Покровського РУП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029, яке перебуває на стадії збирання доказів шляхом проведення необхідних слідчих дій. На підставі п. 30 Порядку № 337 викладено прохання продовжити термін розслідування нещасного випадку до прийняття рішення СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у кримінальному провадженні № 12021053230000029 (повідомлення особі про підозру, закриття кримінального провадження чи спрямування обвинувального акта, тощо). Додатки до вказаної заяви відсутні. (прим. суду)

06 липня 2021 року Управлінням прийнято рішення «Про продовження строків розслідування нещасного випадку» № К/2229, де Управлінням погоджено подовження строків розслідування до 26.06.2021 відповідно до п. 30 Порядку № 337 у зв`язку із відсутністю відповіді від ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.

27 липня 2021 року ТОВ «ТДК Дельта» звернулось до Управління із заявою про продовження строків розслідування нещасного випадку № 1/43 вих 21, яка зареєстрована 27.07.2021 за вх. № 4432/П, де вказано що з наявної відповіді ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.05.2021 № 13319/302-2021 СД ВП № 1 Покровського РУП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029, яке перебуває на стадії збирання доказів шляхом проведення необхідних слідчих дій. На підставі п. 30 Порядку № 337 викладено прохання продовжити термін розслідування нещасного випадку до прийняття рішення СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у кримінальному провадженні № 12021053230000029 (повідомлення особі про підозру, закриття кримінального провадження чи спрямування обвинувального акта, тощо). Додатки до вказаної заяви відсутні. (прим. суду)

17 серпня 2021 року Управлінням прийнято рішення «Про продовження строків розслідування нещасного випадку» № К/2733, де Управлінням погоджено подовження строків розслідування до 27.08.2021 відповідно до п. 30 Порядку № 337 у зв`язку із відсутністю відповіді від СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029.

26 серпня 2021 року ТОВ «ТДК Дельта» звернулось до Управління із заявою про продовження строків розслідування нещасного випадку № 1/46 вих 21, яка зареєстрована 26.08.2021 за вх. № 5096/п, де вказано що з наявної відповіді ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.05.2021 № 13319/302-2021 СД ВП № 1 Покровського РУП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029, яке перебуває на стадії збирання доказів шляхом проведення необхідних слідчих дій. На підставі п. 30 Порядку № 337 викладено прохання продовжити термін розслідування нещасного випадку до прийняття рішення СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у кримінальному провадженні № 12021053230000029 (повідомлення особі про підозру, закриття кримінального провадження чи спрямування обвинувального акта, тощо). Додатки до вказаної заяви відсутні. (прим. суду)

01 вересня 2021 року Управлінням прийнято рішення «Про продовження строків розслідування нещасного випадку» № К/2875, де Управлінням погоджено подовження строків розслідування до 26.09.2021 відповідно до п. 30 Порядку № 337 у зв`язку із відсутністю відповіді від СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у кримінальному провадженні № 12021053230000029. Також запропоновано повторно спрямувати запит до СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з метою встановлення стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029

30 серпня 2021 року представник позивача адвокат В. Трофімчук звернувся до начальника Управління Короля В. І. із заявою № 271 «Про перевірку об`єктивності розслідування нещасного випадку та надання припису» за змістом якої просив провести перевірку об`єктивності розслідування комісією ТОВ «ТДК Дельта» нещасного випадку, що стався 08.02.2021 із ОСОБА_1 на виробництві, якості оформлених матеріалів та їх відповідності вимогам Порядку; за результатами перевірки видати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку; про результати розгляду заяви повідомити заявника.

Листом у відповідь від 06.09.2021 № К/2924 Управління повідомило, що 18 лютого 2021 року на адресу Управління від ТОВ «ТДК Дельта» надійшло повідомлення про нещасний випадок, де вказано, що 18.02.2021 від ОСОБА_1 підприємством отримано заяву (від 18.02.2021 № 2/1 вх-21) про розслідування нещасного випадку, який стався з ним на виробництві 08.02.2021. Наказом на підприємстві створено комісію відповідно до п. 9 Порядку та листа КНП «Добропільська ЛІЛ» від 24.02.2021 № 377 у якому зазначено, що травма до категорії важких не відноситься. Відповідно до п. 10 Порядку даний нещасний випадок до категорії важких не відноситься. До Управління від директора ТОВ «ТДК Дельта» надійшли листи від: 24.02.2021 № 1/7 вих-21, від 18.03.2021 № 1/19 вих-21, від 23.04.2021 № 1/28, від 25.05.2021 № 1/33вих21, від 25.06.2021 № 1/38вих21, від 27.07.2021 № 1/43вих21, від 26.08.2021 № 1/46вих21 щодо продовження терміну розслідування нещасного випадку до отримання відповіді на запит до ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області щодо наявності або відсутності в діях потерпілого ознак кримінального правопорушення. Управлінням прийнято відповідні рішення щодо продовження строків розслідування вищезазначеного нещасного випадку. Станом на теперішній час до управління не надходили матеріали розслідування вказаного нещасного випадку, що виключає можливість перевірити об`єктивність розслідування.

У матеріалах справи наявна відповідь ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.05.2021 № 133/9/302-2021 на запит голови комісії з розслідування нещасного випадку, що стався в ТОВ «ТДК Дельта» ОСОБА_2 від 13.04.2021 № 2655, за змістом якої повідомлено, що у провадженні СД відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження за заявою ОСОБА_3 внесеного до ЄРДР за № 12021053230000029 від 09.02.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а саме самовільного всупереч установленого законом порядку використання (заволодіння) крану автомобільного «Краз» НОМЕР_3 . На теперішній час СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування, а саме кримінальне провадження перебуває на стадії збирання доказів, шляхом проведення необхідних слідчих дій. Підозру гр. ОСОБА_1 не повідомлено.

Згідно листа Донецької обласної прокуратури від 11.06.2021 № 09/2-1339вих-21 на ім`я ОСОБА_4 (представник позивача) повідомлено про задоволення клопотання про зміну органу досудового розслідування та з інших питань й матеріали кримінального провадження спрямовано до Покровської окружної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування.

Також, згідно відповіді Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 20.09.2021 вх. № 75аз/301 на адвокатський запит ОСОБА_5 повідомлено, що до відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надходили запити щодо надання інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні від 09.02.2021 № 12021053230000029, на які була надана відповідь ОСОБА_2 , яка є головою комісії з розслідування нещасного випадку, що стався в ТОВ «ТДК Дельта» 17.05.2021 вих. № 13319302-2021.

У матеріалах справи також наявні.

Акт від 09.02.2021, відповідно якого комісія у складі: директора ТОВ «ТДК Дельта» Середи В. І., водія транспортного засобу ОСОБА_6 , водія навантажувача ОСОБА_7 склали цей акт про те, що машиніст автокрану ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 09.02.2021 протягом усього дня.

Лист КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» від 24.02.2021 № 377 на ім`я директора ТОВ «ТДК Дельта» про те, що ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до лікаря травматолога 10.02.2021 з біллю в обох колінних суглобах (з його слів травма у побуті впав на вулиці) Після огляді та обстеження встановлено діагноз: забій обох колінних суглобів. Травма до категорії тяжких не відноситься. Клінічних проявів вживання алкоголю та наркотичних речовин не виявлено.

Згідно витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань:

11.03.2021 зареєстровано кримінальне провадження № 12021053230000115 за ч. 2 ст. 192 Кримінального кодексу України (у зв`язку із заявою ОСОБА_3 про самовільне заволодіння ОСОБА_1 автокраном державний номер НОМЕР_3 );

09.02.2021 зареєстровано кримінальне провадження № 12021053230000029 за ст. 356 Кримінального кодексу України (у зв`язку із заявою ОСОБА_8 про самовільне заволодіння ОСОБА_1 автокраном державний номер НОМЕР_3 ).

На виконання протокольної ухвали суду від 12.01.2022 відповідачем надано такі докази у справі.

Запити (аналогічного змісту) ТОВ «ТДК Дельта» до начальника відділу № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області зареєстрований 18.03.2021 вх. № 1850, від 13.04.2021 № 2655 та від 01.07.2021 № 4882 щодо наявності в діях машиніста автокрану ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення у зв`язку із самовільним заволодінням краном автомобільним НОМЕР_3 . Також висловлено прохання повідомити про хід кримінального провадження № 1202105323000029 та його результати.

Надані відповідачем інші запити до органу досудового розслідування судом до уваги не беруться, оскільки за темпоральним критерієм не стосуються спірних правовідносин.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Статтею 3 Конституції України установлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (ч. 2 ст. 2 КАС України)

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі Закон № 2694, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Стаття 22 Закону № 2694.

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Стаття 39.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96), п. 13 ч. 4 якого Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків;

Аналогічне вказано у п. 13 ч. 4 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340 (далі Положення № 340).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі Порядок № 337, у редакції від 06.01.2021)

Пункт 1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пункт 2. Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Пункт 4. Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

Пункт 8. Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстрації підприємства (установи, організації): територіальному органові Держпраці.

Пункт 9. Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

Пункт 10 регламентує визначення нещасних випадків щодо яких проводиться спеціальне розслідуванню. Підстави для проведення спеціального розслідування за фактом даного нещасного випадку у контексті п. 10 Порядку № 337 відсутні.

Пункт 12. На підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі комісія).

Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Пункт 30. Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Пункт 43. Заклади судово-медичної експертизи, експертно-технічні центри, органи досудового розслідування, інші органи та установи на запит роботодавця, голови комісії (спеціальної комісії), потерпілого (членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи) повинні безоплатно надавати у найкоротший строк матеріали та висновки щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, - після проведення цих досліджень.

Пункт 33. Комісія (спеціальна комісія), зокрема, зобов`язана :

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

Пункт 34. Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Пункт 39. Розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів, проводиться з обов`язковим використанням відомостей (матеріалів) розслідування такої події (протокол огляду та ескіз місця події, пояснення свідків, висновки, постанови тощо), підготовлених відповідними органами (органами досудового розслідування).

На запит голови комісії (спеціальної комісії) відповідними органами (органами досудового розслідування) протягом 10 днів після закінчення досудового розслідування надаються відомості (матеріали) про обставини та причини події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства.

У разі неотримання таких відомостей (матеріалів) за наявності обставин, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, комісією (спеціальною комісією) протягом 10 робочих днів після продовження строку розслідування (спеціального розслідування) на кожного потерпілого (крім осіб, причетних до керування транспортним засобом) складається, підписується та затверджується тимчасовий акт за формою Н-1, у розділах 6, 7, 9 якого зазначаються інформація, встановлена на час складання акта, найменування органу, що проводить досудове розслідування, відомості про внесення події до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пункт 53. Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Висновки суду щодо викладеного.

Пункт 30 Порядку № 337 надає правову можливість роботодавцю продовжити строк розслідування за письмовим погодженням органу Держпраці, однак для реалізації вказаної можливості законодавцем висувається ряд умов, а саме: у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43.

Обставини даної справи свідчать, що підставою для продовження строків розслідування є випадки, передбачені п. 43 Порядку № 337 до отримання матеріалів та висновків органу досудового розслідування.

Поряд із цим, у п. 43 Порядку № 337 зазначено, що запитувані висновки та матеріали мають надаватись у найкоротший строк.

Судом установлено, що ТОВ «ТДК Дельта» 18.03.2021 та 13.04.2021 зверталось із запитом до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області із листом, де містилось прохання повідомити чи вбачаються в діях машиніста автокрану ОСОБА_1 ознаки кримінального правопорушення за фактом заволодіння краном автомобільним Д/Н НОМЕР_3 ОСОБА_1 , який перебуває у користуванні ТОВ «ТДК Дельта» (внесено до ЄДРДР за № 1202105323000029 від 09.02.2021) на підставі ст. 356 КК України. Також зазначено, що вказані відомості є необхідними, з огляду на положення п. 53 Порядку № 337.

17 травня 2021 року ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надано відповідь, де вказано, що … триває досудове розслідування … на теперішній час про підозру ОСОБА_1 не повідомлено … після завершення зібрання усіх доказів та надання їм оцінки буде вирішуватись питання щодо наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Отже, на суб`єкта владних повноважень, у даному випадку територіального органу Держпраці, Порядком № 337 покладено обов`язок надати правову оцінку відповідності заяв роботодавця про продовження строку розслідування нещасного випадку обставинам, наведеним у п. п. 30, 43 Порядку № 337.

Суд вважає, що у відповідача не було ані правових, ані матеріальних (доказових) підстав для продовження строку розслідування, виходячи з такого.

Пункт 43 Порядку № 337 в імперативному порядку установлює, що підставою для зупинення розслідування є виключно необхідність отримання від органу досудового розслідування на запит, зокрема, роботодавця матеріалів та висновків щодо нещасного випадку.

ТОВ «ТДК Дельта», направляючи запити до органу досудового розслідування, не ставило питання про надання матеріалів та висновків щодо нещасного випадку. Поряд із цим наявність чи відсутність ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 за наслідками досудового розслідування не має жодного значення у контексті п. 53 Порядку № 337, оскільки за змістом останнього нещасний випадок визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Статтею 62 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України установлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Натомість нормами Порядку № 337 не передбачено продовження строку розслідування нещасного випадку на період досудового розслідування за винятками, передбаченими у п. 39 та пп. 17 п. 52 вказаного порядку.

При цьому законодавцем у п. 30 Порядку № 337 визначено, що відповідне розслідування має бути закінчено протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії. І лише як виключення наведено випадки продовження строків розслідування, зокрема, й на період досудового розслідування до яких обставини, установлені у даній справі, не належать.

Щодо матеріальної обґрунтованості прийнятих Управлінням рішень про продовження строків розслідування.

Судом установлено, що 23.04.2021 ТОВ «ТДК Дельта» звернулось із листом вих. № 1/28 про продовження строку розслідування, за текстом якого викладено прохання продовжити строк розслідування нещасного випадку до отримання відповіді на запити спрямовані ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 18.03.2021, та від 13.04.2021 також зазначено, що копія запиту до органу досудового розслідування від 13.04.2021 додається. На цій підставі Управлінням продовжено строк розслідування.

17 травня 2021 року отримано відповідь від органу досудового розслідування.

Лист підприємства від 25.05.2021 про продовження строку розслідування у якості підстави для продовження строку містить посилання на необхідність отримання «рішення по кримінальному провадженню», а листи від 25.06.2021, від 27.07.2021, від 26.08.2021 містили також посилання на факт відмови потерпілого ОСОБА_1 надавати пояснення щодо нещасного випадку й на неодноразову неявку деяких свідків обставин нещасного випадку.

Суд звертає особливу увагу, що до перелічених вище листів (окрім від 23.04.2021) не додано доказів викладених у них обставин.

Судом витребувано у відповідача усі наявні матеріали на підставі яких приймались відповідні рішення.

Відповідачем не надано жодного документа, який би містив штамп вхідної кореспонденції Управління.

На запитання суду звідки у відповідача надані додатки до листів підприємства про продовження строку розслідування представник відповідача у підготовчому засіданні від 27.01.2022 зазначив, що вони були отримані в режимі усного спілкування, що на переконання останнього, нормам Порядку № 337 не суперечить.

Суд вважає, що вказані пояснення є повністю неприйнятними та такими, що суперечать, зокрема, принципам ведення діловодства в органах державної влади.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» факт надходження документа до установи обов`язково фіксується шляхом проставлення на вхідних документах відмітки про його надходження до установи, яка проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому куті нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Позаяк, рішення Управління від: 01.06.2021, 06.07.2021, 17.08.2021, 01.09.2021 у якості підстави для продовження визначають відсутність відповіді СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021053230000029, а не наведені ТОВ «ТДК Дельта» обставини відсутність «рішення органу досудового розслідування» та відмову потерпілого надавати пояснення й неявка свідків.

Отже, установлені судом обставини свідчать, що рішення відповідача про продовження строку розслідування нещасного випадку не відповідають ознакам правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, такі є необґрунтованими, непропорційними за наслідками, неправомірними в аспекті застосування положень Порядку № 337.

Щодо порушення такими рішеннями прав/охоронюваних законом інтересів позивача, що є також актуальним в аспекті юрисдикційних повноважень суду у даній справі.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені конституційним зверненням і конституційним поданням щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Об`єктом правового захисту в адміністративному судочинстві є не лише права, але й законні інтереси. Оскаржувані рішення можуть мати вплив на їх законні інтереси.

Правова позиція щодо тлумачення поняття «законний інтерес» викладена у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) та постанові Верховного Суду від 20.02.2019 справа №522/3665/17, зокрема: «поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Зі змісту наведених правових норм висновується, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Натомість обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); (д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 822/3345/17 зазначено: «у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача, при цьому захист порушеного права на майбутнє не допускається.».

Отже, суд має переконатись, що, по-перше, у позивача наявне відповідне право/законний інтерес, по-друге порушення має місце саме у сфері публічно-правових відносин.

Суд з цього приводу висловлює такі міркування.

Безумовно позивач бажає отримати акт за формою Н-1, натомість роботодавець протягом тривалого часу з певних причин унеможливлює реалізацію такого права. Наявність однієї лише бездіяльності роботодавця щодо складення акта за формою Н-1 свідчить про порушенням трудових прав позивача та підлягає захисту у порядку цивільного судочинства.

Однак у даній справі такі дії роботодавця (суд не надає їм оцінки за відсутності відповідної компетенції) легітимізовані рішеннями Управління про продовження строків розслідування нещасного випадку шляхом реалізації владних повноважень, передбачених як Порядком № 337, так і п. 13 ч. 4 Положень № 96 та № 340.

Водночас у публічно-правовій сфері позивач має право звернутись до Управління на підставі п. 54 Порядку № 337, а саме:

Пункт 54. Контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Зазначені в цьому пункті органи та особи … у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку … вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Пункт 55. Посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Отже «охоронюваний законом» інтерес позивача ґрунтується на положеннях п. п. 54, 55 Порядку № 337 та являє собою у правовому розумінні захищений законодавством публічно-правовий інтерес у здійсненні органом Держпраці контролю за своєчасністю та об`єктивністю проведенням розслідування нещасного випадку.

Тобто, суд вважає, що як охоронюваний законом інтерес позивача, так і повноваження відповідача перебувають у площині публічно-правових відносин, а отже їх захист має здійснюватись адміністративним судом.

Натомість матеріали справи свідчать, що законний представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 30.08.2021 № 271 про перевірку об`єктивності розслідування нещасного випадку та надання припису на яку отримав лист Управління від 06.09.2021 № К/2924 про відмову у вчиненні запитуваних дій, з огляду на наявні рішення про продовження строків розслідування до отримання відповіді органу досудового розслідування (була отримана ТОВ «ТДК Дельта» ще у травні 2021 року).

На підставі викладеного, суд вважає, що порушено охоронюваний законом інтерес позивача у здійсненні органом Держпраці контролю за своєчасністю та об`єктивністю проведенням розслідування нещасного випадку.

Звідси суд вважає, що спірні рішення Управління про продовження строків розслідування нещасного випадку підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Водночас позивачем у даній справі заявлено про протиправність дій відповідача щодо погодження продовження строків розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 08.02.2021.

З цього приводу суд зазначає, що вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданих йому владних управлінських функцій, які грунтуються на положеннях законодавства. Вчинення дій вичерпується шляхом їх реалізації у нормативно-правовий спосіб, як правило, шляхом прийняття індивідуального акта. Тому, за наявності прийнятого акта індивідуального характеру, яким вирішено питання щодо прав/законних інтересів особи чи обов`язків, саме останній створює для нього правові наслідки.

Тому, на переконання суду, визнання відповідних дій протиправними не забезпечує відновлення порушеного права/інтересу, за наявності неоскарженого рішення, яким вирішено питання про право/законний інтерес позивача та створює юридичну колізію між наявним судовим рішенням та чинним рішенням суб`єкта владних повноважень.

Вказане унеможливлює ефективний захист позивача у заявлений ним спосіб.

Верховним Судом у постанові від 07.02.2020 справа № 826/11086/18 зазначено таке: «Розгляд судом адміністративної справи здійснюється не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, та в межах позовних вимог відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 9 зазначеного Кодексу є складовою диспозитивності як одного із принципів адміністративного судочинства.

Встановлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, цією нормою встановлено виключення у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.».

Отже, не змінюючи предмет позову, суд має право самостійно обрати спосіб захисту порушеного права/законного інтересу позивача, що також узгоджується із положеннями п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Постановляючи вказані висновки, суд взяв до уваги правову позицію Верховного Суду, що наведена у п. 33 постанови Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №465/273/16-а.

У контексті викладеного також необхідно установити правову природу спірних у справі рішень про продовження строків розслідування, а саме наявність ознак, що притаманні актам індивідуальної (ненормативної) дії.

Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що до ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України)

Зі свого боку суд зазначає таке.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 справа № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 справа № 183/6195/17 (2-а/183/251/17), від 21.12.2019 справа № 826/14366/15.

Суд, системно проаналізувавши положення Порядку № 337, Положень № 96 та № 340, дійшов висновку, що спірні рішення відповідають усім ознакам індивідуального (ненормативного) акта, що наведені вище.

Висновуючись у наведений спосіб, суд також має навести обґрунтування кореляції своїх висновків із наявною дискрецією відповідача, що безумовно присутня за змістом п. п. 54, 55 Порядку № 337.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень. (див. п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2021 справа № 640/33771/20).

Водночас, дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень. (див п. 45, 46 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 справа № 1840/2970/18)

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

На підставі наведеного, суд вважає, що приймаючи спірні рішення, відповідач дія не у межах законної дискреції, оскільки за наявних фактичних обставин орган Держпраці не мав права продовжувати строк розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 .

Отже визнання судом протиправними та скасування відповідних рішень не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Щодо способу захисту порушеного права.

Конституційний Суд у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути відповідним наявним обставинам.

Стаття 245 КАС України.

1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

4. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У постановах Верховного Суду від 05.12.2019 справа № 235/5301/16-ц та від 21.05.2020 справа № 186/1053/17 вказано, що право вимагати від роботодавця проведення повторного розслідування нещасного випадку шляхом видачі відповідного припису є дискреційними повноваженнями Держпраці, тобто повноваженнями, які надають адміністративного органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятим, і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2019 у справі № 804/15988/15. У цій же постанові суд касаційної інстанції вказав: «При цьому варто вказати, що розслідування нещасного випадку на виробництві, а отже і встановлення обставин, за яких нещасний випадок трапився, належить до виключної компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, що утворюється відповідно до Порядку № 1232. Водночас суд такими повноваженнями не наділений.».

Звідси суд зазначає, що повноваження відповідача у частині перевірки об`єктивності розслідування нещасного випадку комісією підприємства, складення обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку № 337 є дискреційними та суд не в праві втручатись у діяльність суб`єкта владних повноважень, де він володіє законодавчо установленою свободою розсуду.

У контексті викладеного, виходячи із протиправності рішень Управління про продовження строків розслідування, належним способом захисту є зобов`язання територіального органу Держпраці повторно розглянути заяву представника позивача Трофімчука В. В. від 30.08.2021 № 271 «Про перевірку об`єктивності розслідування нещасного випадку та надання припису» із урахуванням висновків суду щодо застосування п. п. 30, 43, 53 Порядку № 337.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що заявлені у цій справі позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування рішень Управління про продовження строків розслідування нещасного випадку від 06.05.2021, 01.06.2021, 06.07.2021, 17.08.2021, 01.09.2021 та зобов`язання останнього повторно розглянути заяву представника позивача Трофімчука В. В. від 30.08.2021 № 271 «Про перевірку об`єктивності розслідування нещасного випадку та надання припису» із урахуванням висновків суду щодо застосування п. п. 30, 43, 53 Порядку № 337.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 51). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 53). З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем (п. 54).

Застосовуючи ці правові висновки у контексті обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу на те, що позивач не довів, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою.

Ураховуючи викладене, у цій частині позовних вимог належить відмовити.

Щодо встановлення судового контролю

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. (ч. 1 ст. 382 КАС України).

Закріплені у статті 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на фактичне задоволення позовних вимог, у спосіб установлений судом, а також відсутність доказів на підтвердження наміру відповідача ухилитись від виконання судового рішення, суд не знаходить обґрунтованих підстав для встановлення судового контролю за виконанням Управлінням постановленого у цій справі рішенням.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням того, що по суті позовні вимоги задоволено, однак у спосіб обраний судом, а вимога про відшкодування моральної шкоди в адміністративному судочинстві не є об`єктом справляння судового збору, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений згідно платіжного доручення від 12.10.2021 № 31451 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, ЄДРОПОУ 43866127) третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю ТДК Дельта (85001, Донецька область, м. Добропілля, провул. Луганський 2Б, ЄДРПОУ 42490937), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 68, ЄДРПОУ 37967785) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасування рішення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці «Про продовження строків розслідування нещасного випадку» від 06.05.2021 № К/1442, від 01.06.2021 № К/1847, від 06.07.2021 № К/2229, від 17.08.2021 № К/2733, від 01.09.2021 № 2875.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці повторно розглянути заяву представника позивача Трофімчука Віталія Вікторовича від 30.08.2021 № 271 «Про перевірку об`єктивності розслідування нещасного випадку та надання припису» із урахуванням висновків суду щодо застосування пунктів 30, 43, 53 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці суму судових витрат у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 08 серпня 2022 року.

Суддя І.В. Буряк