Рішення

від 07.08.2022 по справі 420/4052/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4052/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Ананьївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056807, місцезнаходження: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певну дію, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 21 лютого 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Ананьївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056807, місцезнаходження: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Ананьївської міської ради від 11.02.2022 року № 578-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «Ілліча»;

- зобов`язати Ананьївську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради судові витрати за подання правничої допомоги у розмірі 4000 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2022 року справа передана головуючому судді Юхтенко Л.Р.

Ухвалою від 09 червня 2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Ананьївської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 28.09.2021 року №3058 позивачу було відмовлено у розгляді зазначеного клопотання з підстав: згідно з наданого кадастрового матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності колишнього КСП «ім. Ілліча».

Позивачем вказану відмову було оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду, та рішенням від 13.01.2022 року по справі 420/18806/21 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Ананьївської міської ради щодо неприйняття у встановлений законом спосіб рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали Ананьївського (Подільського) району Одеської області та зобов`язано Ананьївську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до положень, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року по справі №420/18803/21 та від 13.01.2022 року по справі №420/18806/21 була повторно розглянута заява позивача та рішенням від 11.02.2022 року № 578-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» було відмовлено позивачу у задоволенні зазначеної заяви.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо повторної відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають приписам ст. 19 Конституції України та приписам ст.ст. 118,121 Земельного кодексу України.

Так, позивач зазначив, що рішенням відмовлено у наданні дозволу у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельних ділянок зазначене в графічних матеріалах знаходяться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «ім. Ілліча».

Позивач вказав, що вказана відмова не передбачена ч.7 ст.118 ЗК України або іншими легальними підставами, відносно яких висловлена позиція Верховного суду.

Відповідач не зазначив у рішенні жодного законного обґрунтування на підтвердження своїх міркувань.

Також позивач звернув увагу, що вказана земельна ділянка колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Ілліча», що припинено, стала власністю Антаньївської територіальної громад, та може передаватися у власність для всіх потреб.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками надіслані через систему «Електронний Суд» до електронного кабінету відповідача, а позивачу - на електронну адресу.

До суду надійшов відзив на позовну заяву (Вхід. № ЕС/2014/22 від 21.06.2022 року), в якому відповідач зазначив, що позовна заява подана з порушенням вимог ч. 7 ст. 161 КАС України.

Відповідач вказав, що Ананьївською міською радою не приймалось рішення про прийняття у комунальну власність Ананьївської міської територіальної громади земельні ділянки, що обліковувалась за колишнім КСП «ім. Ілліча», тому зазначена позивачем земельна ділянка не належить до земель комунальної власності.

Окрім цього, відповідач звернув увагу, що починаючи з 07 квітня 2022 року діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 року № 2145-ІХ, відповідно до якого безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

До суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № 20571/22 від 27.06.2022 року), в якій позивач підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на те, що немає доказів того, що вказана земельна ділянка розпайована та паї невитребувані.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

Так, суд встановив, що 13.09.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Ананьївської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007.

До клопотання додано копія паспорту, ІПН, графічні матеріали із офіційної кадастрової карти Держгеокадастру вказаних у заяві земельних ділянок на 1 арк.

Судом встановлено, що листом від 28.09.2021 року №3058 позивачу було відмовлено у розгляді зазначеного клопотання, з підстав: згідно наданого кадастрового матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності колишнього КСП «ім. Ілліча».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/18806/21 визнано протиправною бездіяльність Ананьївської міської ради щодо неприйняття у встановлений законом спосіб рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали Ананьївського (Подільського) району Одеської області та зобов`язано Ананьївську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до положень, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

Суд встановив, що на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року по справі №420/18803/21 та від 13.01.2022 року по справі №420/18806/21 була повторно розглянута заява позивача та рішенням від 11.02.2022 року № 578-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» було відмовлено позивачу у задоволенні зазначеної заяви у звязку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тому як бажане місце розташування земельних ділянок, зазначене в графічних матеріалах, знаходяться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «ім. Ілліча».

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.

Частиною 2 статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 №280/97-ВР встановлює повноваження для міських рад розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.п. «а», «б» ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної, комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 цієї ж статті кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою у відмові у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тому як бажане місце розташування земельних ділянок, зазначене в графічних матеріалах, знаходяться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «ім. Ілліча».

Виходячи зі змісту ч.7 ст.118 ЗК України, приписами ЗК України встановлено вичерпаний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам: - законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; - генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації; - схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;- проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте в оскаржуваному рішенні зазначено підстави для відмови у наданні дозволу, які не передбачені частиною 7 ст.118 ЗК України.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" набув чинності 01 січня 2019 року.

Таким чином, з 01 січня 2019 року землі припинених колективних сільськогосподарських підприємств, крім земельних ділянок, які на день набрання чинності вказаним Законом перебували у приватній власності, вважаються власністю територіальних громад.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не надано доказів припинення КСП "ім. Ілліча", а надані відповідачем до відзиву графічні матеріали не дають можливості встановити, чи дійсно бажана позивачем до відведення земельна ділянка знаходиться в межах земель КСП "ім.Ілліча".

За викладених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття рішення відповідача.

Таким чином, суд доходить, що оскаржуване рішення не містить мотивації відмови, отже не відповідає приписам Земельного кодексу України, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування п.1 рішення Ананьївської міської ради від 11.02.2022 року № 578-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «Ілліча» є протиправними та підлягають задоволенню.

З урахуванням того, що суд встановив, що відповідач не розглянув клопотання позивача у спосіб встановлений ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та не навів мотивацію відмови у його задоволенні, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Ананьївської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007, які викладені у клопотанні від 13.09.2021 року є передчасними.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, приписами КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано всі умови для прийняття такого рішення, а саме: не вказано підставу відмови та не викладено мотиву відмови, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 245 КАС України.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов`язання надати дозвіл є передчасними та не належать задоволенню.

У свою чергу, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним, керуючись приписами ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Ананьївську міську раду розглянути повторно подану ОСОБА_1 заяву від 13.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007, які викладені у клопотанні від 13.09.2021 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та не розглянуто клопотання у спосіб встановлений ст. 118 Земельного кодексу України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які належать до сплати відповідно до Закону.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 992, 40 грн., тобто у сумі, який належав до сплати відповідно до закону.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., суд зазначає таке.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у повному обсязі у стягненні витрат за надання правничої допомоги.

Розглянувши клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., враховуючи заперечення відповідача, суд доходить такого висновку.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.09.2021 року між адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем та Чорною Людмилою Петрівною укладено договір б/н про подання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обмовлені сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

- Надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього … в загальних, та адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, …

Відповідно до п. 4.2 - 4.3 Договору, за домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись у вигляді передоплати або авансу, а також після отримання рішення суду яке набрало законної сили.

Відповідно до додатку 1 до договору від 10.09.2021 року, попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат які позивач поніс і які очікує понести складається з:

- Вивчення рішення Одеського ОАС, надання Замовнику консультації та роз`яснень - 14.02.2022 року, 30 хв/1000 грн.;

- Ознайомлення з рішенням Ананьївської МР від 11.02.2022 року, збирання доказів до позову, складання позову до Одеського ОАС - 16.02.2022 року, 2 години/2000 грн.;

- Зібрання доказів, підготовка позову до Одеського ОАС - 16.02.2022 року - 2 години/1500 грн.;

- надання консультації замовнику, складення акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, підготовка відповіді на відзив - 17.02.2022 року - 1 година/1000 грн.

Також, сторонами на виконання вказаного договору складено Акт виконаних робіт від 17.02.2022 року відповідно до якого адвокат надав такі послуги:

- Вивчення рішення Одеського ОАС, надання Замовнику консультації та роз`яснень - 14.02.2022 року, 30 хв/1000 грн.;

- Ознайомлення з рішенням Ананьївської МР від 11.02.2022 року, збирання доказів до позову, складання позову до Одеського ОАС - 16.02.2022 року, 2 години/2000 грн.;

- Зібрання доказів, підготовка позову до Одеського ОАС - 16.02.2022 року - 2 години/1500 грн.;

- надання консультації замовнику, складення акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, підготовка відповіді на відзив - 17.02.2022 року - 1 година/1000 грн.

Всього надано послуг на суму: 4000 грн.

Також додатково зазначено, що відповідно до п. 4.3 Договору, сторони домовились, що оплата правової допомоги буде здійснена в повному обсязі після отримання рішення суду яке набере законної сили.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінивши наданий позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат та акт виконаних робіт від 17.02.2022 року, та з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд доходить висновку, що наведені у цьому опису витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.

Враховуючи вищевикладені висновки, суд вважає, що витрачений адвокатом час на вивчення рішення Одеського ОАС, ознайомлення з рішенням Ананьївської МР від 11.02.2022 року, збір доказів, роз`яснення та консультації, додаткові консультації замовнику, складання акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, не є неминучими витратами, оскільки вони охоплюються роботою написання позовної заяви, а тому не належать відшкодуванню.

Витрати на підготовку позовної заяви є фактичними та неминучими, але враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 1000,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу належать стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію даної справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, наявність сформованої судової практики з розгляду даної категорії справ, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню складають 500 грн., а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Ананьївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056807, місцезнаходження: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певну дію, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Ананьївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056807, місцезнаходження: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51) від 11.02.2022 року № 578-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів» в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ананьївської міської територіальної громади за межами населених пунктів, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене в графічних матеріалах, знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «Ілліча».

Зобов`язати Ананьївську міську раду (код ЄДРПОУ 04056807, місцезнаходження: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51) розглянути повторно подану ОСОБА_1 заяву від 13.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічної кадастровій карті: ІКК Район: Ананьївський КОАТУУ: 5120280700 Зона: 01 Квартал: 001, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120282000:01:002:0007, які викладені у клопотанні від 13.09.2021 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради (код ЄДРПОУ 04056807, місцезнаходження: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500, 00 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко