Ухвала

від 07.08.2022 по справі 440/6197/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

08 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6197/22

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги , у якій просить:

- визнати протиправними дії Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги при прийнятті наказу №1449 від 20.08.2021 та доручення №657 від 28.08.2021 та визнати неправомірними наказ центру №1449 від 20.08.2021 та доручення №657 від 28.08.2021;

- визнати протиправними дії Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в розгляді заяви позивача від 10.08.2021 та про відмову у призначенні захисника для надання правової допомоги;

- стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України) до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03.08.2022 позивач надіслав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У обґрунтування зазначеної заяви позивач повідомив, що 30.09.2021 звернувся до ГУ ДПС у Полтавській області щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків стосовно позивача за період з І кварталу 2020 року по ІІ квартал 2021 року. У відповіді від 28.10.2021 за вих. №560/П/16-31-12-01-18 Головне управління ДПС України у Полтавській області ніяких відомостей щодо отриманих позивачем доходів не надало, а лише роз`яснило порядок отримання таких відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме: необхідно звернутись із заявою особисто або через представника до контролюючого органу, при цьому представник до заяви повинен додати довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку або ж створити "Електронний кабінет" та отримати інформацію в електронній формі.

Також позивач зазначає про відсутність можливості створити "Електроний кабінет" або з`явитись до контролюючого органу особисто, оскільки відбуває покарання у Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23", а також немає можливості звернутись до нотаріуса з метою посвідчення довіреності, виданої представнику.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №340/741/20.

Суд зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об`єктивно підтверджується майновий стан позивача.

Позивачем надано до суду лист Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 29.09.2021 №15/04-03/7384/ШР-21 про те, що протягом 2020-2021 засуджений ОСОБА_1 до праці не залучався та відповідно ніякої зарплатні не отримував. На особовому рахунку засудженого ОСОБА_1 відсутні грошові кошти.

Таким чином, надані до суду документи свідчать про те, що ОСОБА_1 саме у Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" у 2020-2021 році доходи не отримував.

Водночас, за приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Зважаючи на вищенаведене, належними та допустимими доказами на підтвердження того, що розмір судового збору (992,40 грн) за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, тобто за 2021 рік, та того, що поточний майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, можуть бути відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2021 рік та за І, ІІ квартали 2022 року, які містять дані про суму нарахованих та/або отриманих доходів фізичної особи.

Отже, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №160/12251/20.

Позивачем не надано до суду відповідних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

При цьому, до клопотання позивач додав копію листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.10.2021 за вих. №560/П/16-31-12-01-18 "Щодо отримання довідки про доходи", у якому ОСОБА_1 роз`яснено порядок отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4, 6, 8 розділу Х Положення №822 відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною в додатку 17 до цього Положення.

Отже, фізична особа може отримати відомості про себе наявні у Державному реєстрі як особисто, так і через представника, тобто ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до контролюючого органу із заявою про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів через представника у спосіб, встановлений законодавством України.

Докази на підтвердження того, що позивач звертався до Головного управління ДПС у Полтавській області з відповідною заявою про отримання довідки про доходи та пакетом документів через представника та за результатами їх розгляду отримав відмову у видачі такої довідки ОСОБА_1 не надав.

Крім того, відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про нотаріат" до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються, зокрема, довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів.

Отже, довід позивача про неможливість звернення до нотаріату для посвідчення довіреності на представника є безпідставним та не обґрунтованим.

Таким чином, сам лише факт неможливості особистого звернення позивача до контролюючого органу із заявою про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за наявності можливості у позивача отримати відповідні відомості через представника, у встановленому законодавством порядку, не може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною другою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Водночас, позивачем не зазначено про вжиті заходи для отримання самостійно через представника у порядку, встановленому законодавством, документа, який він просить витребувати ухвалою суду на стадії до відкриття провадження у справі, та права на отримання якого позивач не позбавлений.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору (992,40 грн) за подання даної позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, тобто за 2021 рік, а надані позивачем довідки підтверджують лише факт не отримання ним заробітку у 2020-2021 роках в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", тоді як поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття заробітна плата.

Позивачем не надано до суду й доказів на підтвердження наявності будь-яких з інших умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", за яких у суду виникає право звільнити особу від сплати судового збору, зокрема, не надано доказів того, що позивач є військовослужбовцем або батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда та інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, не надано доказів того, що позивач є одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, не надано доказів, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, не надано доказів того, що ОСОБА_1 діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 від 03.08.2022 про звільнення від сплати судового збору необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, суд враховує, що позивачу необхідний додатковий час для реалізації права отримати відповідні відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з метою усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивач є особою, засудженою до довічного позбавлення волі.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 121, 132, 133, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 03.08.2022 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди до 09 вересня 2022 року.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.С. Канигіна