Постанова

від 02.08.2023 по справі 440/6197/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 р. Справа № 440/6197/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Канигіна Т.С., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.11.22 по справі № 440/6197/22

за позовом ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України)

до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги при прийнятті наказу №1449 від 20.08.2021 та доручення №657 від 28.08.2021 та визнати неправомірними наказ центру №1449 від 20.08.2021 та доручення №657 від 28.08.2021;

- визнати протиправними дії Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в розгляді заяви позивача від 10.08.2021 та про відмову у призначенні захисника для надання правової допомоги;

- стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі положень ч. 2 ст. 312 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 позовну заяву залишено без руху. Надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останнім зазначено, що тривалий час перебуває в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань № 23", не залучається до суспільно корисної праці, доходів не має. До клопотання долучено довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 29.09.2021 №15/04-03/7384/Шр-21 про те, що у довічно засудженого ОСОБА_1 кошти на особовому рахунку відсутні, до праці не залучався, доходи за 2020-2021 роки не отримував. Також, додано лист начальника Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 10.02.2022 №15/14/1049/Дм-22 про відсутність доходів у позивача за 2021-2022 роки.

Залишаючи позовну заяву без руху Полтавський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у нього відсутня фінансова можливість сплатити судовий збір за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі. При цьому, надані позивачем довідки не свідчать про відсутність у нього доходів за попередній рік, а лише підтверджують факт не отримання ним заробітку у 2020 - 2022 роках в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", тоді як поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття заробітна плата.

Колегія суддів зазначає, що мета встановлення судового збору за подання позовної заяви не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення дохідної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних і очевидно необґрунтованих позовів. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2022 року 2481,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до позовної заяви додано лист Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від від 29.09.2021 №15/04-03/7384/Шр-21, в якій відбуває покарання позивач, підтверджено, що у довічно засудженого ОСОБА_1 кошти на особовому рахунку відсутні, до праці не залучався, у позивача за 2020-2021 роки відсутні доходи та листа Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 10.02.2022 №15/14/1049/Дм-22 про відсутність доходів у позивача за 2021-2022 роки. Також, відсутні умови для праці засуджених до довічного позбавлення волі.

Вищенаведене дозволяє дійти висновку про те, що довічно засуджений ОСОБА_1 , який відбуває довічне покарання в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№23)" доходів за 2020-2022 роки не мав, що і мало наслідком відсутність коштів для сплати судового збору у визначеному законом розмірі за подання до суду цієї позовної заяви.

На підставі викладеного вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та повернення позовної заяви.

Згідно п. 1 ч. 4. ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України, ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

З урахуванням положень ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та враховуючи, що позивачем надавались докази на підтвердження його незадовільного матеріального стану, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Згідно ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 18.11.2022 та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 242, 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 по справі №440/6197/22 скасувати, справу № 440/6197/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило