Ухвала

від 05.08.2022 по справі 372/2566/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2566/21

Провадження 1-кс-445/22

ухвала

Іменем України

05 серпня 2022 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області клопотання заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №120211112300000699, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. На обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що в ході досудового слідства встановлено, що в період часу з 23 березня по 18 вересня 2007 року між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_6 були укладені кредитні договори, зокрема: Кредитний договір №28807С45 від 23.03.2007, у відповідності до умов якого Позичальник отримав кредит у розмірі 400000 доларів США, строком виконання зобов`язання до 15.03.2028 року; Кредитний договір №28807С185 від 18.09.2007, у відповідності до умов якого Позичальник отримав кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2000000,00 доларів США, строком виконання зобов`язання до 18.09.2028 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №28807С185 від 18.09.2007 між Банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки №28807Z233 від 24 жовтня 2007 року, зі змінами, внесеними договорами між Банком та ОСОБА_6 №28807Z233-1 від 31 березня 2010 року, №28807Z233-2 від 27 липня 2011 року, №28807Z233-3 від 31 липня 2012 року, відповідно до умов яких в іпотеку АТ «Укрексімбанку» Позичальником було передано нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 0,1157 га. (кадастровий номер 3222484501:01:001:1216), що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Лісники, вул. Гайова, 98, заставною вартістю 494000,00 грн.;

- домоволодіння загальною площею 256,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 2588200,00 грн. (знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222484501:01:001:1216);

Окрім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №28807С185 від 18.09.2007 між Банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки №28811Z20 від 27 липня 2011 року, зі змінами, внесеними договором між Банком та ОСОБА_6 №28811Z20-1 від 06 липня 2012 року, відповідно до умов якого в іпотеку АТ «Укрексімбанку» Позичальником було передано нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 0,0672 га. (кадастровий номер 3222484501:01:001:1114), що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Лісники, вул. Гайова, 92 заставною вартістю 287 700,00 грн.;

- домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м. житловою площею 109,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Лісники, вул. Гайова, 92, заставною вартістю 1206 800,00 грн.;

- земельну ділянку площею 0,1791 га. (кадастровий номер 3222484500:02:002:0008), що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Лісники, вул. Чапаєва, 42 заставною вартістю 766 900,00 грн.

У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за кредитними договорами виникла прострочена заборгованість, розмір якої перед Банком на теперішній час складає 1889343,64 доларів США. Позичальник скористався кредитними ресурсами, натомість свої зобов`язання перед Банком не виконав.

12.05.2015 Дніпровським районним судом міста Києва (справа №755/20233/13-ц) винесено рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості за кредитним договором від 23.03.2007 №28807С45 від 23.03.2007 у сумі 307125,11 доларів США.

14.06.2016 Апеляційним судом міста Києва (справа 755/20232/13-ц) було винесено рішення на користь Банку про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором №28807С185 від 18.09.2007 у сумі 908451,83 доларів США та 8471, 16 доларів США пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом).

У подальшому, виконавчі документи, в установленому Законом порядку та строки, було пред`явлено до відповідних органів Державної виконавчої служби для їх примусового виконання.

Під час виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва про стягнення з Позичальника на користь Банку заборгованості за кредитним договором №28807С45 від 23.03.2007 державним виконавцем було отримано інформацію щодо нерухомого майна Боржника з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Також, згідно зі змісту отриманих довідок вбачається, що відомості про іпотеку та заборону відчуження об`єктів нерухомого майна за договором іпотеки №28808Z233 від 24 жовтня 2007 та договором іпотеки №28808Z20 від 27 липня 2007 року, зі змінами, внесеними договором між Банком та ОСОБА_6 №28811Z20-1 від 06 липня 2012 року відсутні. Також було встановлено відсутність інформації про речові права на нерухоме майно Боржника (домоволодіння та земельні ділянки), що були передані в іпотеку АТ «Укрексімбанк» згідно умов вищезазначених договорів.

В ході подальшого вивчення та опрацювання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, було встановлено наступне.

31 серпня 2016 року до Державного реєстру Іпотек, державним реєстратором КП КОР «Готово» ОСОБА_7 за №16160367 внесено запис про іпотеку та встановлено обтяження на об`єкт нерухомості (шляхом перенесення запису №11436789 від 27.07.2011 до спецрозділу):

- земельну ділянку площею 0,1791 га. (кадастровий номер 3222484500:02:002:0008), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , котра на підставі зазначеного вище договору іпотеки була передана ОСОБА_6 в іпотеку АТ «УкрексімБанк».

Цього ж дня, державним реєстратором КП КОР «Готово» ОСОБА_7 , до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про припинення іпотеки на підставі рішення Гірницького районного суду м. Макіївки у справі №2/267/759/14 від 03 березня 2014 року.

05 вересня 2016 року, до Державного реєстру Іпотек, державним реєстратором КП КОР «Готово» ОСОБА_7 за №16214838 та 16215858 внесено запис про іпотеку та встановлено обтяження на об`єкт нерухомості відповідно (шляхом перенесення запису №5901733 від 24.10.2007 до спецрозділу):

- земельну ділянку площею 0,1157 га. (кадастровий номер 3222484501:01:001:1216), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра на підставі зазначеного вище договору іпотеки була передана ОСОБА_6 в іпотеку АТ «УкрексімБанк».

- домоволодіння загальною площею 256,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 2588200,00 грн. (знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3222484501:01:001:1216);

Цього ж дня, державним реєстратором КП КОР «Готово» ОСОБА_7 , до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про припинення іпотеки на підставі рішення Гірницького районного суду м. Макіївки у справі №267/2985/13-ц від 28 лютого 2014 року.

07 жовтня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу №2680,2681 від 07.10.2016, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , право власності ОСОБА_6 на вказані об`єкти нерухомості було припинено та зареєстровано за громадянином Силеш Гергель.

05 вересня 2016 року до Державного реєстру Іпотек, державним реєстратором КП КОР «Готово» ОСОБА_7 за №16217281 внесено запис про іпотеку та встановлено обтяження на об`єкти нерухомості (шляхом перенесення запису №11436962 від 27.07.2011 до спецрозділу):

- земельну ділянку площею 0,0672 га. (кадастровий номер 3222484501:01:001:1114), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра на підставі зазначеного вище договору іпотеки була передана ОСОБА_6 в іпотеку АТ «УкрексімБанк».

- домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м. житловою площею 109,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , котра на підставі зазначеного вище договору іпотеки була передана ОСОБА_6 в іпотеку АТ «УкрексімБанк».

Цього ж дня, державним реєстратором КП КОР «Готово» ОСОБА_7 , до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про припинення іпотеки на підставі рішення Гірницького районного суду м. Макіївки у справі №2/267/759/14 від 03 березня 2014 року.

07 жовтня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу №2682, 268 від 07.10.2016, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , право власності ОСОБА_6 на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,0672 га. (кадастровий номер 3222484501:01:001:1114), домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м. житловою площею 109,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено та зареєстровано за громадянином Силеш Гергель.

05 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу №3075 від 05.06.2019, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , право власності ОСОБА_10 на вказані об`єкти нерухомості було припинено та зареєстровано за громадянином ОСОБА_11

24 березня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу №592 від 24.03.2020, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 право власності ОСОБА_11 на вказані об`єкти нерухомості було припинено та зареєстровано за громадянкою ОСОБА_13 .

Так, умови діючих договорів забезпечення, укладених між Банком та ОСОБА_6 , містять пряму заборону на здійснення будь-яких дій, пов`язаних з передачею предмета застави/іпотеки в оренду (суборенду), лізинг, суперфіцій, а також відчуження предмету іпотеки третім особам без згоди Банку.

Звернення стягнення на предмет іпотеки АТ «Укрексімбанк» на той час не проводив, згоду на відчуження предметів іпотеки не надавав.

Окрім цього, в ході моніторингу Державного реєстру судових рішень, було встановлено що рішення суду у справах від 28.02.2014 за №267/2985/13-ц провадження №2/267/59/14 та від 03.03.2014 за №2/267/759/14 провадження №267/84/14-ц, котрі стали підставою для припинення обтяження державним реєстратором жодного відношення до іпотек АТ «Укрексімбанк» та правовідносин з ОСОБА_6 не мають та суддями Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області не приймались, що підтверджується повідомленням Краматорського міського суду Донецької області від 15.11.2021 за №240/21/2021.

21.10.2021 об`єкти нерухомого майна, а саме земельна ділянка із кадастровим номером 3222484501:01:001:1114 та домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка із кадастровим номером 3222484501:01:001:1216 та домоволодіння площею 256,90 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка із кадастровим номером 3222484500:02:002:0008, у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

20.07.2022 з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, від представника потерпілого надійшло клопотання про накладення арешту на майно, а саме заставне нерухоме майно яке протиправно вибуло із застави банку - земельну ділянку із кадастровим номером 3222484501:01:001:1114 та домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

На даний час у слідства є достатні підстави вважати, що 05.09.2016 на земельну ділянку із кадастровим номером 3222484501:01:001:1114 та домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , протиправно, на підставі неіснуючого рішенню Гірницького районного суду міста Макіївка Донецької області (у справі 2/267/759/14 від 03.03.2014) припинено іпотеку та повернуто у власність ОСОБА_6

07.10.2016 право власності ОСОБА_6 на вказані об`єкти нерухомого майна було припинено та зареєстровано за Силеш Гергель.

Відповідно до інформаційних витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2022 за №305320015 та №305319532, дані об`єкти нерухомості перебувають у приватній власності ОСОБА_13 .

З метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а також з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у кримінальному провадженні та запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрати, використання, реалізації, передачі, відчуження вказаного майна, наявна необхідність у застосуванні арешту на земельну ділянку загальною площею 0,0672 га, з кадастровим номером 3222484501:01:001:1114 та домоволодіння загальною площею 267,7 кв.м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а тому прокурор звернулась до суду з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Представник власникам майна заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки воно є необґрунтованим, безпідставним, та недоведеним.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 1 ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.

Згідно положень ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Прокурор в клопотанні зазначив, що метою арешту вищезазначеного нерухомо майна є збереження його як речового доказу яке було визнано речовим доказом ще 21.10.2021 року, проте відповідних доказів на підтвердження необхідності накладення арешту на майно через вісім місяців після визнання речовим доказом не надавав.

Згідно п.5ч.1,2ст.173КПК України, слідчийсуддя,суд відмовляютьу задоволенні клопотання проарешт майна,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин у слідчого судді відсутні законні підстави для задоволенню клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.171,172,173 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволені клопотання заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна, відмовити повністю.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1