Рішення

від 07.08.2022 по справі 520/1676/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 р. № 520/1676/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 26 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії 26 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 02.08.2021 включно з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22 вересня 2010 р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», після чого виплатити позивачу відповідну індексацію грошового забезпечення (компенсацію), виходячи з вимог законодавства у встановлений законом термін;

- зобов`язати 26 окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 02.08.2021 включно з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22 вересня 2010 р. №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», після чого виплатити позивачу відповідну індексацію грошового забезпечення (компенсацію), виходячи з вимог законодавства у встановлений законом термін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дії вчинені відповідачем є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні позовних вимог просить відмовити

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в 26 окремій авіаційній ескадрильї по 02.08.2021.

Наказом командира 26 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 02.08.2021 №218-ОС "Про особовий склад", позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 02.08.2021.

У позовній заяві позивачем зазначено, що при виключенні його зі списків особового складу, на думку позивача, відповідач не розрахував позивача за всіма видами забезпечення, а саме не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 02.08.2021 включно.

09.12.2021 позивач подав заяву до командира 26 окремої авіаційної ескадрильї з проханням провести індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2015 -02.08.2021 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідачем було надано відповідь від 22.12.2021 №11/3883, якою позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку по захисту Вітчизни здійснюється, насамперед, за Законом України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-XII).

Відповідно до ч. 2 ст .2 Закону України №2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону України №2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", ""Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Отже, норми Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України №2011-ХІІ) присвячені унормуванню відносин з приводу прав, пільг та соціальних гарантій військовослужбовців.

Відповідно ст. 1 Закону України №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1); до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2); грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону; грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 4).

Отже, у силу ч. 2 ст. 2 і ст. 40 Закону України №2232-XII та ч. 3 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ до грошового забезпечення військовослужбовця беззаперечно підлягає застосуванню процедура індексації грошового доходу громадянина.

За визначенням ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 2 зазначеного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру (зокрема і оплата праці та грошове забезпечення) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок був затверджений постановою КМУ від 17.07.2003. №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі - Порядок №1078).

Пунктом 1 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 було передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, а п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 - що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Отже, у нормах Порядку №1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.

Відповідно до п. 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 №690 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 №170 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.

Постановою КМУ від 13.06.2012 №526 пункт 10-1 Порядку №1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Водночас із цим, цією ж самою постановою відбулось доповнення Порядку №1078 і п.10-2, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Окрім того, згідно з абз. 3 п. 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Постанова КМУ від 13.06.2012 №526 набрала чинності з 21.06.2012.

Таким чином, з 21.06.2012 було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.

Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526 були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012 (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012 (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування).

Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та положень цього Порядку.

Постанова КМУ від 09.12.2015 №1013 уведена в дію з 01.12.2015.

Отже, з 01.12.2015 було нормативно скасовано правило визначення місяця початку процедури індексації від події прийняття на роботу після 21.06.2012 і введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічне до змісту абз. 2 п. 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 правило було запроваджено і п.10-2 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013.

Підсумовуючи викладені вище оставини, суд доходить до висновку про те, що у період часу 17.07.2003 - подія набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 №526 діяло правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) як правової підстави для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, так і правової підстави для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця. Також, у період часу 21.06.2012 (подія набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 №526) подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 діяло правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу. У у період часу 01.12.2015 (подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015 №1013) і до теперішнього часу діє уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.

При цьому, юридична конструкція «базового місяця» використовувалась законодавцем у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 №690, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 №170, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 29.01.2014 №36.

Між тим, вже у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 відсутня будь-яка згадка законодавця про застосування величин «базового місяця».

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Попередня редакція зазначеного положення закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Закон України від 24.12.2015 №911-VIII набрав чинності з 01.01.2016.

Отже, до 31.12.2015 приводом для застосування процедури індексації було перевищення порогу індексації у розмірі 101 відсотка, а з 01.01.2016 приводом для застосування процедури індексації стало перевищення порогу індексації у розмірі 103 відсотка.

З 01.01.2008 умови грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб, зокрема і військовослужбовців Національної гвардії України (тобто структура та складові елементи грошового забезпечення) були деталізовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 (далі за текстом - Постанова КМУ №1294).

30.08.2017 КМУ з цього ж самого питання було прийнято постанову №704, котра у початковій редакції п. 10 набирала чинності з 01.01.2018 (далі - Постанова КМУ №704).

Відповідно до п. 10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції постанови КМУ від 27.12.2017 №1052 дата набрання чинності припадала на 01.01.2019.

Згідно з п. 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, п.10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 був викладений у новій редакції, яка передбачала набрання чинності з 01.03.2018.

Отже, до 28.02.2018 умови грошового забезпечення військовослужбовців були унормовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294, а з 01.03.2018 почали регламентуватись приписами постанови КМУ від 30.08.2017 №704.

Відтак, до настання календарної дати 01.03.2018 жоден із діючих військовослужбовців не отримував грошового забезпечення за правилами постанови КМУ від 30.08.2017 №704.

Суд зазначає, що виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця була запроваджена постановою КМУ від 22.09.2010 №889 і полягала у виплаті додаткового грошового платежу у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

За призначенням, правовою суттю, умовами виплати цей платіж входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовця (що цілком корелюється із правовими висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, постанови Верховного Суду від 22.10.2019 по справі №520/3505/19, постанови Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №826/11679/17), але у силу ст. 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 4, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078; далі - Порядок №1078) не підлягає індексації.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова КМУ від 22.09.2010 №889 втратила чинність згідно з постановою КМУ від 30.08.207 №704 з 01.03.2018.

До настання цієї календарної дати норми постанови КМУ від 22.09.2010 №889 також не зумовлювали урахування платежу з індексації грошового забезпечення військовослужбовця, через те, що розмір посадових окладів військовослужбовців постановою КМУ від 07.11.2007 №1294 у період часу 01.01.2008-28.02.2018 був установлений у конкретному сталому грошовому виразі.

Пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2018 №704 з 01.03.2018 було запроваджено формулу обчислення розміру посадового окладу військовослужбовця, котра полягала у розрахунковому алгоритмі множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тому оскільки арифметичний показник законодавчо встановленого розміру посадового окладу військовослужбовця протягом 2015-2021 років перевищував запроваджене законом значення прожиткового мінімуму на одну працездатну особу протягом 2015-2021 років, то розрахунковою базою індексації грошового забезпечення військовослужбовця є саме частина окладу за посадою.

Суд зазначає, що єдиною легітимною причиною не застосування до грошового забезпечення діючого військовослужбовця процедури індексації грошового доходу громадянина є неперевищення індексом інфляції визначеного законом арифметичного значення.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Крім того суд зважає, що за правовим висновком постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №380/1513/20 Порядок №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №141 від 28.02.2018 (яка набула чинності з 15.03.2018), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.

Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №369/8087/17 за повідомленням Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 перевищив поріг індексації тільки у квітні 2017 (103,5%).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими а тому, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 26 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (вул. Аерофлотська, буд. 16, м. Харків, 61031, ЄДРПОУ 14321794) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов