Постанова

від 07.08.2022 по справі 420/1439/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1439/22Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГОНЬ ЧАСУ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

20 січня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГОНЬ ЧАСУ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.07.2021 № UA500020/2021/000014/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00494.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ВОГОНЬ ЧАСУ» зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст.53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Підприємство зазначило, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено невідповідність заявленої митної вартості до інформації, яка наявна у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор». Відповідач зазначив, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв`язку з вищевикладеним Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГОНЬ ЧАСУ» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 26.07.2021 року № UA500020/2021/000014/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00494.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію, апелянт посилається на доводи, аналогічні викладеним у поясненнях наданим до суду першої інстанції.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

01.06.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГОНЬ ЧАСУ» (Покупець) уклало з компанією NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO., LTD (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № 1, за умовами якого Покупець купив, а Продавець продав товари згідно з виставленими інвойсами зокрема на умовах поставки CFR - Одеса.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 1 NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO., LTD поставило ТОВ «ВОГОНЬ ЧАСУ» товар, перелік якого відображено в інвойсі № NGL2101 від 26.05.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГОНЬ ЧАСУ» з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним договором товару (№ 1 «Первинні елементи живлення та первинні батареї лужні, циліндричні: ALKALINE: - EXTRA LR6 24S SHRINK BOX-3504 упак. - 84096шт; - EXTRA LR03 24S SHRINK BOX-1440 упак. - 34560шт; - EXTRA LR6 4B BLISTER-5040 упак. - 20160шт; - EXTRA LR03 4B BLISTER-5760 упак. - 23040шт; - EXTRA LR6 4B BLISTER-10080 упак. - 40320шт; - EXTRA LR03 4B BLISTER-9504 упак. - 38016шт; Виробник «NINGBO BATTERY AND ELECTRICAL APPLIANCE IMP.AND EXP.CO.LTD» Торгівельна марка «I-NGR». Країна походження CN», № 2 «Первинні елементи та первинні батареї (цинк-карбовані), елементи циліндричні: - SUPERCELL R6 24S SHRINK BOX-16800 упак. - 403200шт; - SUPERCELL R03 24S SHRINK BOX-13200 упак. - 316800шт; - SUPERCELL R6 4B BLISTER-15264 упак. - 61056шт; Виробник «NINGBO BATTERY AND ELECTRICAL APPLIANCE IMP.AND EXP.CO.LTD» Торгівельна марка «INGR». Країна походження CN») подало до Одеської митниці митну декларацію № UA500020/2021/203768, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару:

зовнішньоекономічний контракт № 1 від 01.06.2020;

пакувальний лист (Packing list) NGL2101;

інвойс за № NGL2101 від 26.05.2021;

коносамент за № 143165799323 від 18.07.2021;

декларацію про походження товару NGL2101;

банківський платіжний документ №98 від 19.07.2021, що стосується товару;

інші документи (а.с. 12).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.06.2020 № 1 пакування товару присутнє, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) платіжне доручення в іноземній валюті від 19.07.2021 № 98 АБ «Південний», що стосується товару відсутнє посилання на комерційний інвойс, згідно якого здійснено оплату за товар, що унеможливлює його прив`язання до поставки що розглядається; 3) у товаросупровідних документах, поданих до митного контролю та оформлення (комерційний інвойс, зовнішньоекономічний договір та інші) відсутнє підтвердження щодо виробника товару, тобто заявлений у ЕМД виробник не має документального підтвердження, внаслідок чого відсутнє підтвердження факту того, що стороною зовнішньоекономічного договору є саме виробник, що має суттєвий вплив при визначенні митної вартості.

На підставі зазначеного запропоновано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.254 Митного кодексу України; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГОНЬ ЧАСУ» повідомило про неможливість подання додаткових документів.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 26.07.2021 № UA500020/2021/000014/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення:

по товару № 1 5.61 дол. США/кг., що відповідає 0.1019 дол. США/шт (МД від 30.06.2021 №UA500020/2021/23366), ніж заявлено декларантом (5,28 дол. США/кг)

по товару № 2 5.61 дол. США/кг., що відповідає 0.10645 дол. США/шт (МД від 22.05.2021 №UA500110/2021/11529), ніж заявлено декларантом (4,34 дол. США/кг)

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00494.

На погоджуючись з правомірністю вищевказаних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Позивачем до розмитнення товару надано повний пакет документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення..

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 22 липня 2021 року (справа № 540/1918/20), від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Матеріали справи підтверджують, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, апелянт послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Щодо доводів митного органу про не зазначення в заявленій ціні за товар витрат по пакуванню, робіт по пакуванню товару.

Згідно з підпункту 5.1 пункту 5 зовнішньоекономічного контракту № 1 від 01.06.2020 року укладеного між ТОВ "ВОГОНЬ ЧАСУ" (Покупець) та компанієюBATTERY ELECTRICAL APPLIANCE І/Е CO., LTD (Продавець), всі товари поставляться Продавцем в стандартній експортній упаковці, що забезпечує безпеку і збереження вантажу при навантажені, розвантажені і транспортуванні (а.с. 14).

Судова колегія зазначає, що за змістом пред`явлених до декларування документів вартість пакування товару не є витратною.

Враховуючи, що умовами контракту та інвойсом від 26.05.2021 не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару, вірними є доводи позивача, що витрати щодо вартості пакування вже включенні у загальну суму контракту.

Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.2012 № 1011, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором (а.с. 26).

На підставі викладеного, суд дійшов вірного висновку, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Щодо доводів митного органу про неможливість прив`язки наданого позивачем платіжного доручення до розглянутої поставки через відсутність посилання на комерційний інвойс, то матеріали справи підтверджують, що ТОВ «ВОГОНЬ ЧАСУ» надало митному органу платіжне доручення №98 від 19.07.2021 з прив`язкою до інвойсу № NGL2101 та контракту №1 від 01.06.2020, із якого вбачається, що товар оплачено його власнику NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO., LTD на умовах передоплати (п.4.1. зовнішньоекономічного контракту) (а.с. 25).

ТОВ «ВОГОНЬ ЧАСУ» зазначає, що передало митному органу вичерпний перелік документів, серед яких зовнішньоекономічний контракт, інвойс, а також платіжне доручення в яких чітко зазначений експортер-продавець. Чи являється NINGBO BATTERY ELECTRICAL APPLIANCE I/E CO., LTD. Виробником, чи тільки продавцем товару, митний орган при перевірці документів і товару не запитував, а не зазначення в товаросупровідних документах виробника товару не має правового значення та не може впливати на коригування ціни товару митним органом.

Щодо застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, то відповідно до положень Митного кодексу України це можливо лише у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу.

Колегія суддів відхиляє доводи про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, в зв`язку з їх безпідставністю, так як такі документи згідно з ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач визначив митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до яких формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З оскаржуваного рішення вбачається, що в якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товарів обрано:

по товару № 1 - МД від 30.06.2021 №UA500020/2021/23366 становить 5.61 дол. США/кг., що відповідає 0.1019 дол. США/шт(ніж заявлено декларантом (5,28 дол. США/кг));

по товару № 2 - МД від 22.05.2021 №UA500110/2021/11529 становить 5.61 дол. США/кг., що відповідає 0.10645 дол. США/шт (ніж заявлено декларантом (4,34 дол. США/кг))

Проте, відповідачем не надано суду для дослідження вищезазначені митні декларації, в зв`язку з чим неможливо порівняти умови поставки товару, код та країну походження товару тощо.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність у базі даних митного органу інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товаріввід 26.07.2021 № UA500020/2021/000014/2.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Оскільки ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 року апелянту відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, судовий збір у розмірі 2977,20 грн підлягає стягненню з апелянта.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 31січня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44005631) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2977,20 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім ) грн (двадцять) коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя:К.В. Кравченко