ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/278/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Шелест С.Б., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕН" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕН" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.04.2021 №348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне», яким анульовано товариству з обмеженою відповідальністю БЕН ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23250314201900254 від 02.08.2019;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23250314201900254 від 02.08.2019, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю "БЕН" та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23250314201900254 від 02.08.2019, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю БЕН.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю .
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2019 ТОВ "БЕН" до ГУ ДФС у Черкаській області було подано заяву про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Байбузи, вул. Гагаріна, 25.
Позивачем при подачі заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за вказаною адресою до заяви було подано:
- оригінал платіжного доручення № 305 від 27.06.2019 року на суму 2 000 грн.;
- копію Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.09.2018 року;
- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №139416847 від 27.09.2018 року;
- копію акту від 12.06.2017 року;
- копію Дозволу №157.17.71 від 13.07.2017 (термін дії з 14.07.2017 до 13.07.2022);
- копію Дозволу №156.17.71 від 14.07.2017 (термін дії з 14.07.2017 до 13.07.2022);
- копію Договору №1303/В2017 від 13.03.2017 та видаткової накладної №30 від 06.04.2017;
- копію договору купівлі-продажу №01/10-2018/О від 01.10.2018 та копія додатку №1 та акту приймання-передачі від 01.10.2018;
- копію витягу з паспорту резервуару для СУГ V 9.9 м3 наземний;
- копію схеми технологічного заправника газу;
- копію довідки ради №440 від 04.07.2019.
На підставі заяви позивача, Головним управління ДФС у Черкаській області було видано ліцензію (реєстраційний №23250314201900254) ТОВ "БЕН" на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Байбузи, вул. Гагаріна, 25. Терміном дії до 02.08.2024 року.
08.04.2021 розпорядженням Головного управління ДПС у Черкаській області №348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне», ліцензію ТОВ "БЕН" на право роздрібної торгівлі пальним анульовано.
Підставою для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним слугувало порушення заявником ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме ненадання документів, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єкта у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 29.12.2019 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481/95-ВР) визначено, що роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Відповідно до ст. 15 Закону №481/95-ВР (станом на час видачі ліцензі), ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У статті 15 Закону №481/95-ВР зазначено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
- заяви суб`єкта господарювання;
- рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання;
- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;
- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
- порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;
- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Таким чином, у вказаній нормі закріплений вичерпний перелік підстав, за яких може бути анульована ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним.
Як встановлено з матеріалів справи, що ТОВ "Бен" було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23250314201900254 терміном дії з 02.08.2019 до 02.08.2024, за адресою місця торгівлі: Черкаська область, Черкаський район, с. Байбузи, вул. Гагаріна, 25.
За результатами перевірки ліцензійної справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено розпорядження від 08.04.2021 №348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне».
Підставою для анулювання ліцензій зазначено встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Враховуючи, що відповідачем прийнято позитивне рішення про видачу ліцензій, будь-якої недостовірної інформації в ході перевірки поданих документів виявлено не було.
Водночас із аналізу наведених вище положень ст. 15 Закону № 481/95-ВР слідує, що законодавством передбачено, що об`єктом ліцензування при здійсненні роздрібної торгівлі пальним може бути не тільки споруда, тобто об`єкт нерухомого майна або об`єкт завершеного будівництва, але й обладнання, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування, а також ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування.
Судом встановлено, що в даному випадку роздрібний продаж пального на підставі виданої ліцензії реєстраційний номер 23250314201900254 здійснюється за допомогою паливнозаправного пункту.
Водночас, згідно паспорту стаціонарного заправника газу «СЗГ-н-ЄГС-9,9» останній призначений для заправки паливних балонів автотранспорту зрідженим нафтовим (вуглеводневим) газом по ГОСТ 27578-87 та ДСТУ 4047-2001 (ГОСТ 20448-90), складається з: резервуару для приймання та накопичення ЗНГ (корисний об`єм 8,5 м3, розташування надземне); насосу для зливання ЗНГ з автоцистерни, заправки паливних балонів автомобілів ЗНГ; фільтра для очищення ЗНГ, встановлюється на приймальній магістралі перед насосом; колонки газозаправної для підрахунку ЗНГ при заправці в паливні балони автотранспорту; швидкісних, запобіжних, зворотних клапанів, запірної арматури; трубопровідної обв`язки; металевої рами.
Тобто стаціонарний заправник газу «СЗГ-н-ЄГС-9,9» є модуль стаціонарного типу з наземним резервуаром згідно договору №1303/В2017 від 13.03.2017 на його виготовлення, що не потребує капітального будівництва (вважаються тимчасовою спорудою - єдиною технологічною системою).
За наведеного, даний об`єкт не підпадає під визначення об`єктів завершеного будівництва у зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось.
В свою чергу відповідачем не доведено факт недостовірності викладених у наданих документах даних.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту зазначення позивачем недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії саме на момент їх подання, як то передбачено ст. 15 Закону №481/95-ВР, а тому у відповідача були відсутні підстави для анулювання ліцензій за вказаних ним підстав.
Поряд з наведеним слід зауважити, що частиною третьою статті 18 Закону № 481/95-ВР встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
Судом з`ясовано, що стаціонарний заправник газу «СЗГ-н-ЄГС-9,9» введений в експлуатацію у 2017 році, а наведені обставини залишені відповідачем поза увагою під час прийняття спірного рішення.
У підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку.
Суд звертає увагу, що належне застосування вищенаведеного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.
Так, у пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Сєрков проти України», заява №39766/05, пункт 43).
Отже, у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити громадянину в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати «сумніви» інакше як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.
Натомість, не доведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваного рішення, має стати підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено перед судом. Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства. Разом з тим, у цій справі, як зазначено вище, відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства висновків щодо допущення позивачем порушень чинного податкового законодавства із якими законодавець пов`язує можливість анулювання ліцензій.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 (далі - Порядок №545).
Відповідно до п. 2 Порядку №545, єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії. (п. 6-7 Порядку №545)
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права ТОВ «БЕН» є зобов`язання відповідача видалити з Реєстру інформацію (відомості) про анулювання ТОВ «БЕН» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23250314201900254 від 02.08.2019 та поновити про неї інформацію (внести відомості) в Реєстр.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя В.В.Файдюк
суддя С.Б.Шелест
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2022 |
Оприлюднено | 10.08.2022 |
Номер документу | 105622424 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні