ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 0240/3756/18-а
касаційне провадження № К/9901/8438/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2018 (головуючий суддя Чернюк А.Ю.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного від 19.02.2019 (головуючий суддя: Боровицький О. А., судді: Совгира Д. І., Курко О. П.)
у справі №0240/3756/18-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріан Трейд»
до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграріан Трейд» (далі - ТОВ «Аграріан Трейд») звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 13.11.2017 отримав квитанцію, згідно з якою податкову накладну ТОВ «Аграріан Трейд» від 25.10.2017 №15 на центральному рівні ДФС України прийнято, але реєстрацію зупинено як таку, що відповідає вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку. 20.04.2018 позивач направив на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК. Проте, позивач отримав Рішення про реєстрацію або відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.04.2018 №660240/41277555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови визначено ненадання позивачем копій документів; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ійвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління ДФС у Вінницькій області, позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного від 19.02.2019, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної є незаконним, оскільки наявними у матеріалах справи письмовими доказами підтверджено реальність господарської операції за договором поставки та її належне оформлення первинними документами. Оскаржене рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості та породжує його неоднозначне трактування, а комісією Головного управління ДФС у Вінницькій області не було надано належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарської операції та виписаної ним податкової накладної від 25.10.2017 №15.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Головне управління ДФС у Вінницькій області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів тощо, у зв`язку з чим позивачу правомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №15.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного від 19.02.2019 у справі № 0240/3756/18.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.05.2017 між ТОВ «Аграріан Трейд» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством «АВІС» (далі - ТОВ - підприємство «АВІС») (як покупцем) було укладено договір поставки №2. За умовами цього договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського виробництва «Соняшник високоолеїновий», врожаю 2016 року та/або насіння соняшника, соняшник NOP (товар).
У пункті 5.1 договору зазначено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах FCA (завантажено у транспортний засіб покупця) за місцезнаходженням складу постачальника, а саме: Вінницька область, Вінницький район, с. Пултівці, вул. Леніна, буд. 10, що є місцем поставки товару. Товар поставляється партіями. Партією вважається кількість товару незалежно від його найменування, що поставляється за однією видатковою накладною.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як на умовах відстрочки платежу, так і на умовах попередньої оплати, що узгоджується сторонами щодо кожної окремої партії товару в усній формі.
25.10.2017 позивач поставив покупцю насіння соняшника у кількості 101,84 тон на загальну суму 1156698,72 грн, у тому числі 192783,12 грн ПДВ, згідно з видатковою накладною № 15 від 25.10.2017.
Згідно з товарно-транспортними накладними від 27.10.2017 №44457, від 27.10.2017 №44458, від 27.10.2017 №44459, від 27.10.2017 №44460 товар поставлявся транспортними засобами перевізника ТОВ «ВІТ-ВО Логістик».
10.11.2017 покупцем перераховано на поточний рахунок позивача кошти у сумі 1640000,00 грн, з яких 1156698,72 грн за товар, отриманий за видатковою накладною від 25.10.2017 №15.
В результаті здійснення вказаної господарської операції позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну від 27.10.2017 №15 на суму 1156698,72 грн та у відповідь отримано електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як видно з тексту наявної у матеріалах справи роздруківки електронної квитанції від 13.11.2017, що надійшла ТОВ «Аграріан Трейд», податкову накладну від 25.10.2017 №15 Державною фіскальною службою України прийнято, але реєстрацію було зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначено: "Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
ТОВ «Аграріан Трейд» 20.04.2018 надіслано контролюючому органу електронне повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої була зупинена, із пакетом документів.
20.04.2018 за допомогою програми електронного документообігу позивачем отримано від відповідача квитанцію № 1 від 20.04.2018, в якій вказано, що документ доставлено до ДФС України; документ збережено на центральному рівні; документ буде оброблено у складі пакету пов`язаних документів; через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного документу.
Незважаючи на те, що Державною фіскальною службою України на повідомленні проставлено відмітку «Документ не прийнято», позивач отримав Квитанцію від 07.05.2018 № 2, в якій зазначається: документ доставлено до районного рівня 228 Вінницька об`єднана ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 05.05.2018; документ не прийнято; виявлені помилки: Документ не прийнято. В ЄРПН відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 25.10.2017 № 15, зазначений у повідомленні. Пояснення та/або копії документів подаються у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.04.2018 № 660240/41277555 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №15. Підставою відмови визначено ненадання позивачем копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/ійвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись з таким рішенням комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області від 23.04.2018 № 660240/41277555, ТОВ «Аграріан Трейд» звернулося до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Положеннями пункту 74.2 статті 74 ПК України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, (надалі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 4 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, визначено, що інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.
Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією Державної фіскальної служби рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.
З аналізу наведених норм вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податку бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
За приписами пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, (надалі - Порядок №117) перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 15 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуване рішення комісії містить формальні підстави відмови в реєстрації податкової накладної, а саме ненадання платником податку копій первинних документів, без конкретизації таких (не підкреслено в спірному рішенні документи, які саме не надано платником податку) та без зазначення, якими мотивами керувалася комісія контролюючого органу, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Як зазначено у рішенні від 23.04.2018 №660240/41277555, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №15 стало ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Водночас, судами встановлено, що разом із поясненнями від 20.04.2018 та від 05.05.2018 позивачем на підтвердження реальності господарської операції, за результатом якої видано податкову накладну від 25.10.2017 №15, надало контролюючому органу необхідні документи для підтвердження факту здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Надання вказаних документів позивачем контролюючому органу підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями від 20.04.2018 № 1 та від 07.05.2018 №2.
На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем пояснення та копії документів підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Аграріан Трейд» та ТОВ - підприємством «АВІС», за результатом якої складено податкову накладну від 25.10.2017 №15. Подані документи в своїй сукупності були достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, доводи касаційної скарги Головного управління ДФС у Вінницькій області не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного від 19.02.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2022 |
Оприлюднено | 09.08.2022 |
Номер документу | 105623574 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні