Рішення

від 19.12.2018 по справі 0240/3756/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 грудня 2018 р. Справа № 0240/3756/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" (вул. П. Мельника, 38, м. Вінниця, Вінницька область, 21023)

до: Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, Київська область, 02000), Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" (далі - ТОВ "Аграріан Трейд" звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач ІІ), Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (далі - відповідач І) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 13.11.2017 року отримав квитанцію, згідно якої податкову накладну ТОВ "Аграріан Трейд" №15 від 25.10.2017 року на центральному рівні ДФС України прийнято, але реєстрацію зупинено як такої, що відповідає вимогам 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку. 20.04.2018 позивач направив на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

Проте, товариством отримано від відповідача Рішення про реєстрацію або відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.04.2018 року №660240/41277555 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 25.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови визначено ненадання позивачем копій документів; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ійвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Не погоджуючись з таким рішенням ДФС, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

10.12.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказали, що 23.04.2018 року рішенням №660240/41277555 регіональної комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 25.10.2017 у зв'язку з ненаданням платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи тощо.

При цьому, представник вказала, що платнику було запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак, позивач таких вимог на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не виконав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд в їх задоволенні відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з тексту позову та доданих до нього матеріалів, 13.05.2017 між ТОВ "Аграріан Трейд" (як постачальником) та ТОВ підприємство "АВІС" (як покупцем) було укладено договір поставки №2. За умовами цього договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію українського виробництва "Соняшник високоолеїновий" врожаю 2016 р. та/або насіння соняшника, соняшник NOP (товар).

У п.п. 5.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах FCA (завантажено у транспортний засіб покупця) за місцезнаходженням складу постачальника, а саме: Вінницька область, Вінницький район, с. Пултівці, вул. Леніна, буд. 10, що є місцем поставки товару. Товар поставляється партіями. Партією вважається кількість товару незалежно від його найменування, що поставляється за однією видатковою накладною.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як на умовах відстрочки платежу, так і на умовах попередньої оплати. що узгоджується сторонами щодо кожної окремої партії Товару в усній формі.

25.10.2017 року позивач поставив покупцю насіння соняшнику у кількості 101,84 тон на загальну суму 1 156 698,72 грн., у т.ч 192 783,12 грн. ПДВ, згідно видаткової накладної № 15 від 25.10.2017 року.

Згідно ТТН №44457 від 27.10.2017 року, №44458 від 27.10.2017 року, №44459 від 27.10.2017 року, №44460 від 27.10.2017 року, товар поставлявся транспортними засобами перевізника ТОВ "ВІТ_ВО Логістик".

10.11.2017 року покупцем перераховано на поточний рахунок позивача кошти у сумі 1 640 000,00 грн., з яких 1 156 698,72 грн. за товар, отриманий за ВН №15 від 25.10.2017 року.

В результаті здійснення вказаної господарської операції, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію ПН №15 від 27.10.2017 року на суму 1 156 698,72 грн. та у відповідь отримало електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як видно з тексту наявної у матеріалах справи роздруківки електронної квитанції від 13.11.2017, що надійшла ТОВ "Аграріан Трейд", податкову накладну №15 від 25.10.2017 ДФС України прийнято, але реєстрацію було зупинено. Підставою для зупинення реєстрації відповідачем зазначено: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

30.11.2017 позивач отримав від відповідача ДФС України за допомогою програми електронного документообігу документ, зі змісту якого вказан, що ПН №18 від 01.11.2017 на суму 846 511,74 грн. прийнята, але її реєстрація зупинена. Виявлені помилки "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів., достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "В" п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

ТОВ "Аграріан Трейд" 20.04.2018 було надіслане контролюючому органу електронне повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої була зупинена № 5, із пакетом документів.

20.04.2018 за допомогою програми електронного документообігу, позивачем отримано від відповідача квитанцію № 1 від 20.04.2018, в якій вказано, що документ доставлено до ДФС України; документ збережено на центральному рівні; документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів; через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного документу.

Не зважаючи на те, що відповідачем на повідомленні проставлено відмітку Документ не прийнято , позивач отримав від Відповідача ОСОБА_3 № 2 від 07.05.2018 року, в якій за значається: документ доставлено до районного рівня 228 Вінницька об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області 05.05.2018 року; документ не прийнято; виявлені помилки: Документ не прийнято. В ЄРПН відсутній факт зупинення реєст рації податкової накладної/розрахунку коригування від 25.10.2017 року № 15, зазначений у по відомленні. Пояснення та/або копії документів подаються у разі зупинення реєстрації подат кової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Рішенням про реєстрацію або відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 660240/41277555 від 23.04.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 25.10.2017 року, підставою відмови визначено ненадання позивачем копій документів; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ійвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з таким рішенням Комісії № 660240/41277555 від 23.04.2018 року, ТОВ "Аграріан Трейд" звернулося до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а , б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку..

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

ОСОБА_3 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 216 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 №117 та визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Як передбачено п. 5 Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами копії документів суд встановив, що надіслані позивачем 20.04.2018 та 05.05.2018 письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, повністю відображають зміст господарських операцій між ТОВ "Аграріан Трейд" та ТОВ "АВІС" за договором поставки №2 від 13.05.2017.

При цьому, наявними у справі матеріалами підтверджено, що електронні документи були складені позивачем відповідно до встановлених вимог, а саме: кожен документ оформлено окремим файлом у форматі PDF, із зазначенням реквізитів таких документів (реєстраційних номерів і дат, коротких найменувань).

В ході розгляду справи в суді відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростували жодними документальними доказами твердження позивача про те, що ним на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом-покупцем та походження товарної продукції (товару), було направлено до контролюючого органу необхідні та достатні документи та пояснення.

Суд зазначає, що відповідачами до позивача було встановлено критерії ризиковості, проте Комісіями ДФС України та ГУ ДФС у Вінницькій області не було враховано надані позивачем документи та пояснення на усунення вказаних ризиків.

Також суд враховує те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області № 660240/41277555 від 23.04.2018 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ійвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В цьому рішенні Комісією ГУ ДФС у Вінницькій області не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Під час розгляду справи відповідачі не довели належними документальними доказами факт надання платником податку (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №15 від 25.10.2017 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної вище податкової накладної, а оскаржуване рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 660240/41277555 від 23.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 25.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає скасуванню в судовому порядку.

Щодо правомірності заявлених ТОВ "Аграріан Трейд" позовних вимог в частині зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачами не дотримані, що тягне за собою необхідність зобов'язання вчинити дії.

У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

11.12.2018 року до суду від ТОВ "Аграріан Трейд" надійшло клопотання про стягнення з відповідача понесених судових витрат на правову допомогу.

Надаючи оцінку такому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм, убачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. суду надано:

- копію договору про надання правової допомоги №35 від 18.07.2018;

- платіжне доручення №448 від 10.07.2018 на суму 5000,00 грн;

- опис наданих послуг від 03.09.2018;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- попередній розрахунок судових витрат

- довідку та повідомлення про взяття на облік платника податків.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, враховуючи документи надані на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вказані документи є належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в справі № 0240/3756/18-а, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Також, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.04.2018 року №660240/41277555 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 25.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №15 від 25.10.2017 року в Єдиному реєстр податкових накладних.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Трейд" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ТРЕЙД" (пров. П.Мельника, 38, м. Вінниця, 21023, код ЄДРПОУ 41277555)

Відповідач І: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)

Відповідач ІІ: Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8. м. Київ, код ЄДРПОУ 39292197)

Повний текст рішення виготовлено: 20.12.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна