Постанова

від 03.08.2022 по справі 607/23129/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/23129/21 Головуючий у 1-й інстанції В.М. Братасюк Провадження № 22-ц/817/622/22 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

з участю секретаря - Романська К.М.

сторін:

представників апелянта Мелех О.Р., ЧайковськогоВ.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Васильєвої Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/23129/21 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2022 року (ухвалене суддею Братасюком В.М.) в справі за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа Комунальний заклад Тернопільської міської ради Тернопільський міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Комунальний заклад Тернопільської міської ради Тернопільський міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що малолітня ОСОБА_3 перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як дитина, котра опинилася в складних життєвих обставинах, фізично знаходиться в центрі соціально психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської ОДА. Підставою взяття на облік є ухиляння матері ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків впродовж тривалого проміжку часу, відсутність реакції матері на проведену з нею профілактичну роботу щодо необхідності зміни ставлення до виховання доньки, свідоме нехтування відповідачкою власними батьківськими обов`язками.

У зв`язку з наведеним просив суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 в присутності практичного психолога центру соціально-психологічної реабілітації дітей не змогла самостійно висловити свою думку щодо матері, оскільки дитина хвилювалася і була розгублена. Звертає увагу на те, що позбавлення батьківських прав є не крайнім, а лише тимчасовим заходом впливу на поведінку недобросовісних батьків.

У зв`язку з наведеним просить Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників у справі до суду не надходив.

В судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_4 , ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Відповідачка ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи Васильєва Л.П. апеляційну скаргу підтримала, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Буданівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області 22 грудня 2011 року, серія НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_7 проживає з матір`ю ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Батько дитини ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ).

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах (наказ №191 від 07 грудня 2020 року). Підставою взяття на облік є ухиляння матері від виконання батьківських обов`язків.

Фактично дитина в даний час знаходиться та перебуває на утриманні в центрі соціально психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської ОДА.

Питання неналежного виконання батьківських обов`язків стосовно доньки неодноразово розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, а саме: 05 червня 2020 року, 30 червня 2020 року, 31 липня 2020 року, 26 серпня 2020 року, 26 листопада 2020 року. ОСОБА_1 зобов`язано офіційно влаштуватись на роботу, створити належні умови проживання, добросовісно виконувати обов`язки по догляду та утриманню дитини.

Періодично здійснювались візити в сім`ю за місцем проживання, а саме: 26 травня 2020 року, 08 липня 2020 року, 11 серпня 2020 року, 28 жовтня 2020 року, 10 листопада 2020 року, 08 грудня 2020 року, 11 лютого 2021 року, 11 березня 2021 року, 20 квітня 2021 року, 05 серпня 2021 року, 05 жовтня 2021 року проводилась відповідна профілактична робота.

У ході візитів за місцем проживання неодноразово проводилися профілактичні бесіди з ОСОБА_9 щодо необхідності зміни ставлення до виконання батьківських обов`язків, створення сприятливих умов для всебічного та гармонійного розвитку дитини. Однак, мати не виконувала рекомендації та поради спеціалістів служби у справах дітей, фахівців з соціальної роботи Тернопільського міського центру соціальних служб.

Окрім цього, про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 стосовно доньки ОСОБА_3 свідчить те, що дитина перебувала на обліку служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради з жовтня 2015 року по травень 2018 року, як дитина, що опинилась в складних життєвих обставинах. З 05 жовтня 2015 року по 11 грудня 2015 року Надія перебувала в центрі соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації. З 16 березня 2016 року по 21 вересня 2017 року дитина перебувала в комунальній установі Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини». З 08 березня 2020 року по листопад 2020 року дитину повторно влаштовано в центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації.

Відповідно до інформації центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації від 18 жовтня 2021 року №158, 14 жовтня 2021 року працівниками поліції в заклад доставлена ОСОБА_10 , оскільки мати ОСОБА_1 зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя, перебування дитини в сім`ї загрожує її життю та здоров`ю.

Відповідно до листа Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №25 від 21 жовтня 2021 року №152, ОСОБА_11 перебуває в складних життєвих обставинах, мати дитини не працює, вихованням доньки не займається, має алкогольну залежність, матеріальний добробут сім`ї низький. Мати до школи не приходить, справами доньки не цікавиться, батьківські збори та консультації не відвідує. Взаємовідносини між матір`ю та дитиною напружені.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 22 жовтня 2021 року №41 1, службі у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради доручено підготувати проект рішення про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 22 жовтня 2021 року на засідання комісії не з`явилась, про причину неявки не повідомила, хоча була проінформована про розгляд питання та запрошена на засідання комісії належним чином.

Відповідно до інформації Тернопільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складено протокол за частиною 1 статті 184 кодексу України про адміністративні правопорушення від 25 жовтня 2021 року.

Відповідно до листа Комунального закладу Тернопільської міської ради Тернопільський міський центр соціальних служб від 03 листопада 2021 року №442, сім`я ОСОБА_1 перебувала на соціальному супроводі з 22 грудня 2020 року по 24 червня 2021 року. Під час здійснення соціального супроводу надавалась допомога в оформленні необхідних документів для отримання державної допомоги та пільг. З ОСОБА_1 систематично проводились профілактичні бесіди щодо виховання дитини. В помешканні часто знаходились сторонні люди, які зловживали алкоголем. ОСОБА_10 часто ночувала у сторонніх людей, через неприпустиму поведінку матері та її співмешканця. ОСОБА_12 не виявляла бажання працювати, належним чином забезпечувати виховання та розвиток дитини, систематично ігнорувала рекомендації фахівця із соціальної роботи.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 01 грудня 2021 року №1094 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Відповідно до інформації центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації від 06 грудня 2021 року №200, за час перебування ОСОБА_11 в закладі з 14 жовтня 2021 року, мати дитини відвідувала доньку п`ять разів. Зустрічі тривали до п`яти хвилин, зовнішній вигляд ОСОБА_13 був не завжди охайний. Під час зустрічей між мамою і донькою не спостерігалось теплих довірливих стосунків. ОСОБА_1 не цікавилась станом здоров`я та навчанням дитини, не ініціювала розмови щодо можливості повернення дівчинки в сім`ю. Після проведених бесід з ОСОБА_11 , з`ясовано, що вона не має бажання повертатись до матері, оскільки розуміє, що мати продовжуватиме зловживати алкоголем.

Згідно акту візиту від 11 травня 2022 року за місцем проживання сім`ї ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , убачається, що умови для проживання дитини відсутні, в помешканні брудно та розкидані пусті пляшки з алкоголю, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, продукти харчування відсутні. Крім того, роз`яснено ОСОБА_1 про те, що вона відповідальна за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Суду першої інстанції, малолітня дитина ОСОБА_10 , 2011 р.н., в присутності запрошеного психолога, не змогла висловити думку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 материнських прав, з причини образи до матері, зумовленого поганим ставленням до виконання материнських обов`язків,

Апеляційним судом встановлено, що після ухвалення оскаржуваного рішення суду, працівниками Служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради продовжилися періодично здійснюватись візити в сім`ю за місцем проживання, а саме: 25 липня 2022 року, 27 липня 2022 року, 28 липня 2022 року, 01 серпня 2022 року. У ході візитів за місцем проживання проводилися профілактичні бесіди з ОСОБА_9 щодо зміни ставлення до виконання батьківських обов`язків, створення сприятливих умов для всебічного та гармонійного розвитку дитини. Однак, мати не виконувала рекомендації та поради спеціалістів служби у справах дітей, фахівців з соціальної роботи Тернопільського міського центру соціальних служб.

Згідно акту обстеження умов проживання від 25 липня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 слідує, що жодних умови для проживання дитини не створено, дитячий одяг розкиданий та брудний, відсутні дитячі книги та розвиваючі ігри, засоби для навчання.

Згідно акту візиту від 27 липня 2022 року за місцем проживання сім`ї ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , убачається, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, була неадекватна. Також в помешканні знаходився сторонній чоловік в неадекватному стані. Між ОСОБА_1 та стороннім чоловіком відбувалася нецензурна лайка. Санітарно-гігієнічні умови незадовільні - брудно, стійкий неприємний запах.

Згідно акту візиту від 28 липня 2022 року за місцем проживання сім`ї ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , убачається, що умови для проживання дитини відсутні, в помешканні брудно, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, продукти харчування відсутні.

Відповідно до приписів статті 171 СК України при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав має бути заслухана думка дитини, яка може її висловити.

З пояснень, наданих колегії суддів малолітньою дитиною ОСОБА_14 , 2011 року народження, в присутності запрошеного психолога, слідує, що дитина на теперішний час перебуває в центрі соціально психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської ОДА, однак не заперечує проти спілкування та проживання із своєю матір`ю ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).

Щодо позбавлення батьківських прав.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

При цьому, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи спір, суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 свідомо самоусунулась та нехтує своїми обов`язками щодо виховання доньки ОСОБА_15 , 2011 року народження, що підтверджує ухиляння від виконання батьківських обов`язків по догляду та утриманню малолітньої дитини.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги встановлені обставини справи, поведінку матері відповідачки до і після подання позову у справі, після подання позивачем апеляційної скарги на рішення суду про позбавлення її батьківських справ.

Зокрема, поведінка відповідачки жодним чином не змінилася вона продовжує зловживати спиртними напоями, умови для проживання і розвитку дитини не створені, в помешканні брудно, не прибрано.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 участі у вихованні доньки не бере та її не утримує.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду випливає, що ОСОБА_1 не ігнорує судові засідання, з`являється і просить суд, востаннє надати можливість довести, що вона може стати на шлях виправлення та відновити нормальні стосунки матері та дитини.

У суді апеляційної інстанції відповідачка вказувала, що вона не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, оскільки не працює. Зазначила, що в помешканні, де вона проживає, покращились умови, оскільки вона «помила вікно». Просила не позбавляти її батьківських прав.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до таких пояснень відповідачки, оскільки це суперечить матеріалам справи та вона ставить власні інтереси вище, ніж інтереси дитини.

Апеляційний суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування є одним із доказів, який відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює у взаємному зв`язку з іншими доказами у справі.

Суд погоджується із висновком органу опіки і піклування Тернопільської міської ради №1094 від 01 грудня 2021 року про необхідність позбавити відповідачку батьківських прав з метою соціального захисту малолітньої, забезпечення державних гарантій на належне виховання та розвиток дитини, відповідно до європейських стандартів, ратифікованих Україною.

ОСОБА_1 не довела зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростувала, що свідомо нехтувала обов`язками матері щодо доньки.

Також, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 після ухвалення оскаржуваного рішення продовжує не виконувати рекомендації та поради спеціалістів служби у справах дітей, не змінила в кращу сторону ставлення до дитини, а тому вказані обставини свідчать про зухвалу поведінку ОСОБА_1 щодо нехтування власними батьківськими обов`язками.

Апеляційний суд при вирішенні спору на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Факт заперечення відповідачкою проти позову про позбавлення її батьківських прав з урахуванням її поведінки не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав щодо дитини.

Отже, позбавлення відповідачки батьківських прав буде здійснено згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, має законну мету і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.

Щодо стягнення аліментів.

Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо її утримання.

Згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Апеляційним судом встановлено, що фізично дитина знаходиться на перебуває на утриманні в центрі соціально психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської ОДА, відповідачка матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Зважаючи на те, що відповідачка добровільно не надає кошти на утримання доньки, колегія суддів дійшла висновку про стягнення аліментів з відповідачки на користь центру соціально психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської ОДА на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1372 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з14 грудня 2021 року.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають до повного задоволення.

Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги знаходять своє підтвердження в матеріалах справи.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким позовну заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - Комунальний заклад Тернопільської міської ради Тернопільський міський центр соціальних служб про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_16 стосовно малолітньої ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Центру соціально психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської обласної держаної адміністрації (місцезнаходження юридичної особи: 46006, м.Тернопіль, вул.Стрімка, 6; код ЄДРПОУ 25353337) аліменти на утримання дочки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову - 14 грудня 2021 року, до повноліття дитини, шляхом перерахування сум аліментів на р/р НОМЕР_3 в ДКСУ у місті Києві, МФО 820172.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 (один) місяць.

Відповідно до ч.5 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 05 серпня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, адреса місця знаходження вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 04058344.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання без реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Комунальний заклад Тернопільської міської ради Тернопільський міський центр соціальних служб, адреса місця знаходження вул.Медова, 3 м.Тернопіль, Код ЄДРПОУ 22607257.

Головуючий

Судді