Постанова

від 02.08.2022 по справі 914/575/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2022 р. Справа №914/575/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівМалех І.Б.

Якімець Г.Г.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 17.01.2022 за № 13-236(вх. суду від 20.01.2022 №01-05/282/22)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2021 (повний текст рішення складено 22.12.2021 , Іванчук С.В.) про стягнення витрат на правову допомогу

у справі № 914/575/21

за позовом Виконувача обов`язків керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області, м. Стрий Львівської області в інтересах держави в особі

позивача 1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача 2 Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Орфей, м. Стрий Львівської області

про стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу

ВСТАНОВИВ:

25.03.2021 у Господарський суд Львівської області звернувся Виконувач обов`язків керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області із позовною заявою, поданою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції (надалі ДЕІ) у Львівській області та Стрийської міської ради, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Компанія Орфей» про стягнення 65021,10 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

У відзиві на позовну заяву за вх.№7446/21 від 29.03.2021 відповідачем визначено орієнтовний розрахунок судових витрат в сумі 12 000,00грн. (т. 1 а.с. 78-82).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2021 позов у даній справі задоволено частково; стягнуто з відповідача на казначейський рахунок Стрийської міської ради в користь зведеного бюджету 4633,11 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; в решті позовних вимог відмовлено.

05.05.2021 на підставі ст.ст. 123-129 ГПК України відповідач подав до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.та заяву про ухвалення додаткового рішення у справі (т. 1 а.с. 129-131).

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.12.2021 у справі № 914/575/21 заяву ТОВ «Компанія Орфей» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Присуджено до стягнення з Державної екологічної інспекції у Львівській області на користь ТОВ «Компанія Орфей» 6 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також присуджено до стягнення з Стрийської міської ради ТОВ «Компанія Орфей» 6 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції, дослідивши наданий відповідачем договір за №17/2020 про надання професійної правничої допомоги від 31.08.2020, акт за №3 від 20.04.2021 про надані послуги згідно додатку №3 до договору №17/2020 від 31.08.2020 на суму 12 000,00грн., додаток за №3 від 26.03.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги №17/2020 від 31.08.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001025 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1064501 від 24.03.2021, рахунки за № 5 від 23.03.2021 та за №6 від 22.07.2021, платіжні доручення за № 670 від 24.03.2021 та за № 1698 від 30.07.2021 дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою. Суд вказав, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а саме адвокатом сторони складалися документи як по суті справи, так і з процесуальних питань, адвокат брав участь в судових засіданнях по даній справі.

Позивач-1 (Державної екологічної інспекції у Львівській області) не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищена. Апелянт посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у справі №915/1654/19 від 21.07.2020 відповідно до якої визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності та розумності таких витрат.

Прокуратура, позивач-2 та відповідач не скористалися своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Львівській області від 17.01.2022 за № 13-236 (вх. суду від 20.01.2022 №01-05/282/22).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.

У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Огородник О.І. на підставі ордеру на професійну правничу допомогу серія ВС №1064501 від 24.03.2021, виданого на підставі договору №17/2020 про надання професійної правничої допомоги від 31.08.2020 (т. 1 а.с. 84).

31.08.2020 ТОВ «Компанія Орфей» (клієнт) та адвокат Огородник О.І. (виконавець) уклали договір за № 17/2020 про надання професійної правничої допомоги (т. 1 а.с. 83). Відповідно до п.1.1 договору виконавець (адвокат) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види професійної правничої допомоги клієнту (його посадовим особам) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання професійної правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 1.2 договору правовою допомогою в розумінні цього договору є надання професійної правничої допомоги клієнту, зокрема, у господарських справах, по яких клієнт (його посадові особи) виступає чи буде в майбутньому виступати позивачем, відповідачем, третьою особою, заявником, скаржникомз усіх питань, що стосуються прав, свобод, обов`язків клієнта, у тому числі з правом звернення з адвокатськими запитами та щодо надання усної чи письмової інформації, усіх видів довідок, з усіма процесуальними правами, якими наділений у відповідних справах клієнт (його посадові особи).

Правова допомога, передбачена предметом цього договору, оплачується клієнтом виконавцю відповідно до умов, визначених у додатках до цього договору (п. 3.1 договору)

26.03.2021 ТОВ «Компанія Орфей» (клієнт) та адвокат Огородник О.І. (виконавець) укладено додаток № 3 до договору за № 17/2020 про надання професійної правничої допомоги (т. 1 зворот а.с. 132), відповідно до якого на підставі п. 3.1 договору, сторони домовилися, що правова допомога , пеередбачена предметом договору , із надання послуг з представництва клієнта у справі № 914/575/21, яка розглядається Господарським судом Львівської області, оплачується клієнтом виконавцю з розрахунку 12 000,00 грн. за надання усіх послуг представника клієнта у Господарському суду Львівської області , незалежно від їх переліку, об`єму виконаної роботи та кількості витраченого виконавцем часу.

Додатком № 3 визначено перелік послуг з представництва клієнта у Господарському суду Львівської області по справі № 914/575/21, до яких входять наступні види правової допомоги:

1)ознайомлення з матеріалами справи в суді;

2)підготовка процесуальних документів (відзив на позовну заяву, письмові пояснення, клопотання, заперечення, тощо);

3)участь в суових засіданнях, незалежно від їх кількості та тривалості;

4)відправка поштової кореспонденції учикам справи та суду чи вручення її наручно за місцезнаходженням учасників справичи суду, при цьому вартість послуг Укрпошти відшкодовується окремо;

5)інші види правової допомоги, необхідність яких визначається виконавцем чи клієнтом.

20.04.2021 ТОВ «Компанія Орфей» (клієнт) та адвокат Огородник О.І. (виконавець) підписано акт про надані послуги за № 3 згідно додатку №3 до договору №17/2020 від 31.08.2020 (т. 1 а.с. 132), відповідно до якого адвокат Огородник О.І. надав, а ТОВ «Компанія Орфей» прийняло послуги у справі №914/575/21 на суму 12 000,00грн., з представництва клієнта у Господарському суді Львівської області у справі №914/575/21 включно з часом на ознайомлення з документами, часом на підготовку та подання процесуальних документів, представництво в судових засіданнях тощо.

Судами встановлено, що 29.03.2021 адвокат Огородник О.І. надавав професійну правничу допомогу ТОВ «Компанія Орфей» та здійснював представництво клієнта в Господарському суді Львівської області, а саме підготував клопотання (вх. № 7443/21 від 29.03.2021) та ознайомився з матеріалами справи (т. 1 а.с. 74), підготував заяви про застосування строків позовної давності (вх. № 7442/21 від 29.03.2021, т. 1 а.с. 75-77 та вх. № 10463/21 від 05.05.2021, т. 1 а.с. 114-118), підготував відзив на позовну заяву (вх. № 7446/21 від 29.03.2021, т. 1 а.с. 78-82), підготував заяву про розподіл судових витрат (вх. № 10462/21 від 05.05.2021, т. 1 а.с. 129-131).

Брав участь в судових засіданнях в Господарському суді Львівської області від 13.04.2021 (протокол судового засідання від 13.04.2021, т. 1 а.с. 102-103), від 11.05.2021 (протокол судового засідання від 11.05.2021, т. 1 а.с. 144-145), від 15.06.2021 (протокол судового засідання від 15.06.2021, т. 1 а.с. 157), від 06.07.2021 (протокол судового засідання від 06.07.2021, т. 1 а.с. 172-173), від 14.07.2021 (протокол судового засідання від 14.07.2021, т. 1 а.с. 175-176).

На підставі рахунків за № 5 від 23.03.2021 (т. 2 а.с. 5) та за № 6 від 22.07.2021 (т. 2 а.с. 6), згідно з платіжними дорученнями за № 670 від 24.03.2021 (т. 2 а.с. 7) та за №1698 від 30.07.2021 ТОВ «Компанія Орфей» перерахувало ФОП Огородник О.І. 12 000,00 грн.

Проаналізувавши наведений у клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та детальний опис наданих відповідачу адвокатом Огородником О.І. послуг, а також подані ним документи, колегія суддів вважає, що відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) в акті за № 3 про надані послуги від 20.04.2021 відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, з огляду на викладене, відповідач довів надання йому адвокатом Огородником О.І. вартості зазначених послуг у суді першої інстанції та зазначених в акті за № 3 про надані послуги від 20.04.2021 на суму 12 000,00 грн.

З таких обставин спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищена.

Оцінюючи посилання апелянта на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у справі №915/1654/19 від 21.07.2020, апеляційний господарський суд зазначає, що при розгляді справи №915/1654/19 учасником справи було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яке враховано Верховним Судом та на підставі якого було зменшено розмір витрат.

При розгляді справи № 914/575/21 учасниками справи не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України, про що зазначено у додатковому рішенні Господарського суду Львівської області від 22.12.2021.

Звідси, безпідставними є посилання апелянта на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у справі №915/1654/19 від 21.07.2020.

При цьому, колегія суддів також враховує викладену у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №№ 922/2913/21 правову позицію, що саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення з підстав неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи факту отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а відтак, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою. При цьому, суд зазначає, що позивач не скористався своїм правом на подання до суду першої інстанції клопотання щодо зменшення заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В апеляційній скарзі апелянт не навів жодних обгрунтованих доводів на підтвердження його позиції щодо неспівмірності заявленого відповідачем розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2021 у справі № 914/575/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування чи зміни немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 17.01.2022 за № 13-236(вх. суду від 20.01.2022 №01-05/282/22) - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2021 у справі № 914/575/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий-суддя Бонк Т.Б.

Судді Малех І.Б.

Якімець Г.Г.