Постанова

від 26.01.2022 по справі 920/350/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Справа№ 920/350/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.01.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2020 (повний текст складено 28.09.2020)

у справі №920/350/20 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова компанія Суми Тобакко"

до Сумської міської ради

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору

В судовому засіданні 27.01.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:

1) визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 24.04.2017, укладений між сторонами щодо оренди земельної ділянки площею 0,1100га, кадастровий номер 5910136300:02:006:0001, розташованої за адресою: м. Суми, перехрестя вул. Набережна р. Стрілки - пров. 9-го Травня;

2) визнати укладеною між сторонами додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017, в редакції, що викладена у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, до 29.11.2019, Сумська міська рада не повідомила позивача про заперечення у поновленні договору оренди, тому відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що рішенням Сумської міської ради від 26.02.2020 №6610-МР позивачу відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки. Вказане рішення прийнято з урахуванням рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 №263 "Про хід виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради 12.03.2019 №128 "Про проведення моніторингу готовності ринків міста Суми до роботи у весняно-літній період 2019 року", яким визнано незадовільною роботу ринку міста Суми ТОВ "Тютюнова компанія "Суми Тобакко" в частині дотримання санітарних норм і правил. Згоди Сумської міської ради, як власника земельної ділянки, на поновлення договору оренди землі немає. ТОВ "Тютюнова компанія Суми Тобакко" було направлено акти приймання-передачі земельної ділянки для повернення земельної ділянки орендодавцю. Відповідач зазначає, що договір від 24.04.2017 укладався на два роки до 29.10.2019, тому умови, на яких бажає позивач поновити договір, зокрема, в частині строку дії договору, є іншими.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди (строк закінчився 29.10.2019), тобто по 29.11.2019, Сумська міська рада не повідомила ТОВ "Тютюнова компанія Суми Тобакко" про заперечення у поновленні договору. Відповідно до пункту 1.1 договору оренди, він укладений на підставі рішення Сумської міської ради від 29.10.2014 № 3634-МР. У додатку до цього рішення вказується, що договір оренди укладається на 5 (п`ять) років з 29.10.2014.

У поясненнях відносно повідомлення про переважне право оренди землі (вх. № 5094 від 22.06.2020) позивач зазначає, що ТОВ "Тютюнова компанія Суми Тобакко" 09.08.2019 звернулась до Сумської міської ради із заявою про поновлення терміну дії договору. Лише рішенням від 26.02.2020 № 6610-МР, тобто через шість місяців після подання заяви про поновлення договору оренди землі, Сумська міська рада відмовила ТОВ "Тютюнова компанія Суми Тобакко" у поновленні договору. Разом з тим, після закінчення строку договору оренди (29.10.2019) ТОВ "Тютюнова компанія Суми Тобакко" продовжувала користуватися земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату, тому позивач і звернувся із позовом до господарського суду на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

У поясненнях відносно строку дії договору оренди землі (вх. №5095 від 22.06.2020), позивач звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17, згідно з якою, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України "Про оренду землі", який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

У відповіді на відзив відповідач зазначає, що рішення міської ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні після обговорення шляхом відкритого поіменного голосування за допомогою, зокрема, електронної системи (стаття 47 Регламенту). Таким чином, існують об`єктивні, визначені чинними нормами права, чинники, які впливають на строк ухвалення остаточного рішення (відмову/поновлення договору оренди) за заявою орендаря, який бажає скористатись переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки. У п. 8.2. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація права оренди відбулась 01.06.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер: 35527747 від 06.06.2017). На цей час, строк договору сплинув, а орендодавець повідомив про свою незгоду щодо поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом прийняття рішення від 26.02.2020 №6610-МР. У договорі оренди спірної земельної ділянки від 24.04.2017 момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору (пункти 8.1- 8.2. договору). Інших строків чи термінів початку перебігу дії, договір не містить. Якщо сторони не зазначили часу початку строку договору оренди ділянки, він набирає чинності після державної реєстрації.

В заяві про уточнення позовних вимог (вх. № 5625 від 06.07.2020), позивач зазначає, що договір оренди набрав чинності 01.06.2017 та діяв до 29.10.2019, тобто строк його дії становив 2 роки 4 місяці 28 днів. У відповідності до позовних вимог, позивач просив визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди та визнати укладеною додаткову угоду до нього. Зміст цієї додаткової угоди викладений в прохальній частині позову з розрахунку того, що договір діяв п`ять років, тому позивач просив абзац перший пункту 2.2 договору оренди викласти в наступній редакції: "2. Договір укладений строком до 29.10.2024". Разом з цим, враховуючи дату набрання договором чинності, при його поновленні на той самий строк (2 роки 4 місяці 28 днів), кінцевою датою строку дії договору буде 28.03.2022. Керуючись ст. ст. 2, 5, 14, 42, 46, 169, 170 ГПК України, не змінюючи ні предмету, ні підстав позову, позивач уточнює пункт 2 прохальної частини позовної заяви в частині умови пункту 2 додаткової угоди, відносно викладення абзацу першого пункту 2.2 договору оренди в наступній редакції: " 2. Договір укладений строком до двадцять дев`ятого березня дві тисячі двадцять другого року".

Судом встановлено, що у заяві про уточнення позовних вимог (вх. №5625 від 06.07.2020) позивач не змінює ні підстав, ні предмету позову, просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017 на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Уточнення стосуються кінцевої дати строку дії договору у додатковій угоді, замість 29.10.2024, позивач зазначає 29.03.2022, а тому заява прийнята судом до розгляду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.09.2020 у справі №920/350/20 позов задоволено частково.

Визнано укладеною між Сумською міською радою (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тютюнова компанія Суми Тобакко" (вул. Кооперативна, 5/4, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23054441) додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017, укладеного між Сумською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "Тютюнова компанія Суми Тобакко" щодо оренди земельної ділянки площею 0,1100 га, кадастровий номер 5910136300:02:006:0001, розташованої за адресою: м. Суми, перехрестя вул. Набережна р. Стрілка - пров. 9-го Травня, в наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017

(державна реєстрація про інше право 01.06.2017 за № 20758858)

м. Суми

Сумська міська рада в особі міського голови м. Суми Лисенка Олександра Миколайовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", надалі іменується "Орендодавець", з одного боку, і

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія Суми Тобакко» в особі директора Буркотенка Олександра Валерійовича, який діє на підставі Статуту, надалі іменується «Орендар», з другого боку, разом іменовані «Сторони», а кожний окремо - «Сторона», керуючись частинами 6-8 статті 33 Закону України «Про оренду землі», уклали цю Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 24.04.2017, про нижченаведене:

1. Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2. Абзац перший пункту 2.2 Договору оренди викласти в наступній редакції:

« 2. Договір укладений строком до двадцять дев`ятого березня дві тисячі двадцять другого року».

3. Всі інші умови Договору оренди, не змінені в цій Додатковій угоді, залишаються без змін.

4. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди.

5. Додаткова угода складена в 3 (трьох) примірниках українською мовою, по одному для кожної із Сторін та один для органу державної реєстрації прав.

Орендодавець Орендар

Сумська міська рада Товариство з обмеженою

відповідальністю «Тютюнова компанія

Суми Тобакко»

40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2 40030, м. Суми, вул. Кооперативна, 5/4,

код ЄДРПОУ 23823253 код ЄДРПОУ 23054441

Міський голова м. Суми Директор

---

О.М.ЛИСЕНКО

---

О.В. Буркотенко

М.П. М.П.

Стягнуто з Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова компанія Суми Тобакко" 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що відповідач відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі рішенням від 26.02.2020, за зверненням суб`єкта господарювання, при цьому, одночасно, на виконання пунктів 2,3 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 №263, тобто через шість місяців після звернення позивача з заявою про поновлення договору оренди землі та через три місяці після закінчення строку дії договору, що свідчить про недобросовісність орендодавця та про порушення останнім приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Договір укладено між сторонами 24.04.2017 зі строком дії до 29.10.2019.

Сторони у договорі не вказали календарного терміну початку перебігу строку договору оренди, однак у пунктах п. 8.1., 8.2. визначили, що договір підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» та набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №96036521, а.с. 56) право оренди земельної ділянки зареєстроване в державному реєстрі 01.06.2017.

Таким чином, договір вважається поновленим з наступної дати після дати його припинення на той самий строк до 29.03.2022.

З урахуванням встановлених судом обставин, приписів ч. 8 ст. 33 Закону щодо обов`язковості укладення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення і виникнення у орендаря права оренди, судом задоволено частково, як обґрунтовані та правомірні, вимоги позивача шляхом визнання укладеною між Сумською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія Суми Тобакко» додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017 щодо оренди земельної ділянки площею 0,1100 га, кадастровий номер 5910136300:02:006:0001, розташованої за адресою: м. Суми, перехрестя вул. Набережна р. Стрілка - пров. 9-го Травня на той самий строк (терміном до 29.03.2022) та на тих самих умовах. У позовній вимозі про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017, укладеного між сторонами суд відмовив, оскільки належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 19.10.2020 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильністю та неповним дослідженням доказів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- висновок суду суперечить нормам Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та фактичним обставинам справи, оскільки рішення Сумської міської ради від 26.02.2020 №6610-МР, яким відмовлено позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки, незаконним не визнавалось та не скасовувалось;

- суд не врахував, що Сумська міська рада як орендодавець, своїм рішенням від 26.02.2020 №6610-МР висловила своє заперечення проти продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки;

- переважне право на укладення договору оренди землі у позивача припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця (Сумської міської ради), як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 у справі №920/350/20 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

В судових засіданнях апеляційної інстанції по справі оголошувалися перерви, останній раз на 13.05.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 апеляційне провадження у справі №920/350/20 за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2020 у справі №920/350/20 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19 та опублікування повного тексту постанови.

07.10.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова компанія Суми Тобакко" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що Великою Палатою Верховного Суду 31.08.2021 за результатами розгляду касаційної скарги прийнято постанову у справі №903/1030/19.

Як вбачається із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 28.09.2021 оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 поновлено апеляційне провадження у справі №920/350/20, розгляд справи призначено на 11.11.2021.

26.10.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому заявник вказує, що найближчими судами, до яких може прибути представник відповідача є Господарський суд Сумської області, Зарічний районний суд міста Суми, Ковпаківський районний суд міста Суми, Сумський районний суд та Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 задоволено клопотання представника Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.11.2021 розгляд справи №920/350/20 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці.

Після виходу судді Михальської Ю.Б. з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 призначено до розгляду на 09.12.2021.

03.12.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому заявник вказує, що найближчими судами, до яких може прибути представник відповідача є Господарський суд Сумської області, Зарічний районний суд міста Суми, Ковпаківський районний суд міста Суми, Сумський районний суд та Сумський окружний адміністративний суд.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 задоволено клопотання представника Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 09.12.2021 було виявлено неможливість встановлення відеоконференцзв`язку із Господарським судом Сумської області. На момент проведення судового засідання в режимі відеоконференції, Господарський суд Сумської області не вийшов на зв`язок.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 відкладено розгляд справи на 27.01.2022 без проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Враховуючи систематичні технічні проблеми, які виникають під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які в свою чергу унеможливлюють встановлення відеоконференцзв`язку, тягнуть за собою відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги строки розгляду справ у суді апеляційної інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у задоволенні клопотання Сумської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 27.01.2022 о 10 год. 00 хв. у справі №920/350/20 - відмовлено.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.01.2022 заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 27.01.2022 не з`явився, 27.01.2022 на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

24.04.2017 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач, на підставі рішення Сумської міської ради від 29.10.2014 №3634-МР, надає, а позивач приймає в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди), яка знаходиться за адресою: м.Суми, перехрестя вул. Набережна р. Стрілка - пров. 9-го Травня, площею 0, 1100 га, кадастровий номер 5910136300:02:006:0001, під розміщеним ринком для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (категорія - землі житлової та громадської забудови).

Згідно із п. 1.2. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 2 327 161,10 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, останній укладається строком до 29.10.2019.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належним чином виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до п.8.1 договору, договір підлягає державній реєстрації відповідно до ст..6 Закону України «Про оренду землі».

Цей договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації (п.8.2 договору).

Право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.06.2017 (інформаційна довідка № 96036521 від 01.09.2017, а.с. 56).

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2019 позивач подав до Сумської міської ради заяву про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки терміном на 10 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в якій зазначив про подання проекту додаткової угоди (а.с. 110, т.1).

26.02.2020 Сумською міською радою прийнято рішення №6610-МР про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія Суми Тобакко» (23054441) у поновленні договору оренди земельної ділянки за адресою: м.Суми, перехрестя вул. Набережна р. Стрілка - пров. 9-го Травня, площею 0,1100 га, кадастровий номер 5910136300:02:006:0001, укладеного 24.04.2017 року, номер запису про інше речове право: 20758858 від 01.06.2017, категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови, під розміщеним ринком.

Рішення прийнято за зверненням суб`єкта господарювання, на виконання пунктів 2,3 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 №263 «Про хід виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради 12.03.2019 №128 «Про проведення моніторингу готовності ринків міста Суми до роботи у весняно-літній період 2019 року», відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі», керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Листом №06.01.-16/870 від 16.04.2020 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив позивача про те, що 26.02.2020 Сумською міською радою прийнято рішення №6610-МР про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія Суми Тобакко» у поновленні договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим позивачу надсилаються акти приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення Департаменту з метою подальшої реєстрації припинення права оренди у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (опис вкладення та поштова накладна від 17.04.2020).

З вказаним позовом у справі позивач звернувся 16.04.2020, майже через 2 місяці після прийняття 26.02.2020 Сумською міською радою рішення №6610-МР про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія Суми Тобакко» у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справіSunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.15 ЗаконуУкраїни «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Пунктом 2.2 Договору від 24.04.2017 передбачено, що договір укладено строком до 29.10.2019.

Відповідно до п.п.8.1,8.2 договору, договір підлягає державній реєстрації відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі».

Право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.06.2017.

Таким чином, строк дії спірного Договору закінчувався 29.10.2019.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Водночас, розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Отже, під час розгляду спору суд керується положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка мала назву «Поновлення договору оренди землі», у редакції, чинній на момент укладення договору.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 вказаного Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 6-8, 11 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі.

При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаних постановах від 22.09.2020 зазначила, що близький за змістом висновок викладено в тому числі і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Разом з тим, у вказаних постановах від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, в частині необов`язковості повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на зміст частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України вказані висновки враховуються судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

Відтак, господарському суду при вирішенні даного спору про визнання договору поновленим необхідно з`ясовувати наступні обставини: чи повідомляв орендар орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені договором та законом строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди; чи продовжує орендар користуватись виділеною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди; чи повідомляв письмово орендодавець орендаря про відмову в поновленні договору оренди у встановлені законом строки; чи належно виконує орендар свої обов`язки за договором оренди.

Як встановлено судом, строк дії договору оренди земельної ділянки від 24.04.2017, закінчувався 29.10.2019.

Водночас, у п. 2.2. договору, сторони погодили, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належним чином виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Велика Палата Верховного Суду у вищенаведених постановах констатувала необхідність попереднього звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди.

Таке звернення повинно бути вчинене у строк, встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.

Така конструкція цієї статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі, оскільки відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №915/1003/20.

Із приводу дотримання вказаних умов для поновлення договору оренди колегія суддів встановила, що 09.08.2019 позивач подав до Сумської міської ради заяву про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки терміном на 10 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в якій зазначив про подання проекту додаткової угоди (а.с. 110, т.1).

При цьому, ні до позовної заяви, ні до будь-якої своєї заяви або клопотання по справі позивач не подав проект додаткової угоди, копію якої мав би подати відповідачу разом з заявою про поновлення терміну дії договору, з викладеними у ній умовами, на яких він просить поновити договір оренди земельної ділянки, з підписом посадової особи позивача та печаткою його підприємства.

В додатках до заперечень Сумської міської ради на відповідь на відзив позивача, відповідачем в електронному вигляді подано копію заяви позивача від 09.08.2019про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки терміном на 10 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та копію бланку додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, не заповненого зі сторони позивача (ні щодо терміну продовження дії договору, ні місцезнаходження земельної ділянки та її кадастрового номеру)(а.с.128-129, т.1).

При цьому, в прохальній частині позовної заяви позивач викладав п.2. додаткової угоди таким чином «Договір укладений строком до 29.10.2024 року".

В заяві про уточнення позовних вимог (вх. № 5625 від 06.07.2020), позивач зазначав, що договір оренди набрав чинності 01.06.2017 та діяв до 29.10.2019, тобто строк його дії становив 2 роки 4 місяці 28 днів, враховуючи дату набрання договором чинності, при його поновленні на той самий строк (2 роки 4 місяці 28 днів), кінцевою датою строку дії договору буде 28.03.2022.

Заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом першої інстанції і кінцева дата строку дії договору « 28.03.2022», знайшла своє відображення в резолютивній частині оскаржуваного рішення суду.

Позивач стверджує, що має право на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

При вирішенні справи колегія суддів приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 за касаційною скаргою ФОП Лешика І.І., а саме:

«33. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону N 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

34. Отже, стаття 33 Закону N 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

36. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону N 161-XIV).

37. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону N 161-XIV).

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону N 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону N 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону N 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону N 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц і N 159/5756/18).

39. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

40. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону N 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону N 161-XIV).

41. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

42. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону N 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі N 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах N 313/350/16-ц і N 159/5756/18).

43. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону N 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону N 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою».

Позивач звернувся до Сумської міської ради з заявою про поновлення договору оренди, без долучення проекту додаткової угоди до договору оренди, чим не дотримався вимог, встановлених частинами 1-5 та 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у вказаній вище постанові.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, а позивачем не доведено суду подання відповідачу проекту додаткової угоди до договору оренди, оскільки як при поданні позову, так і під час розгляду справи, позивач плутається зі строком дії укладеного договору та строку, на який він просить його продовжити.

Твердження позивача про ненадання у відповідності до положення частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у місячний термін після звернення та у відповідності до положення частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» протягом місяця після закінчення строку дії Договору, вмотивованої відмови відповідача від поновлення договору оренди на новий строк, не звільняє позивача від обов`язку дотримання законодавчо визначеного алгоритму дій та відповідного звернення до орендодавця із повідомленням про намір продовжити договір в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі» та з поданням проекту додаткової угоди.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що рішення Сумської міської ради від 26.02.2020 №6610-МР про відмову позивачу у поновленні спірного договору оренди земельної ділянки, було прийнято, зокрема, на виконання пунктів 2,3 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 №263 «Про хід виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.03.2019 №128 «Про проведення моніторингу готовності ринків міста Суми до роботи у весняно-літній період 2019 року», відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі», на підставі п.34 частини 1 статті26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(а.с.51, т.1).

Відповідно до пунктів 2,3 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 №263 «Про хід виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.03.2019 №128 «Про проведення моніторингу готовності ринків міста Суми до роботи у весняно-літній період 2019 року», роботу ринку міста Суми ТОВ «Тютюнова компанія «Суми Табако» в частині дотримання санітарних норм і правил, створення належних умов відповідно до Правил торгівлі на ринках міста Суми при реалізації товарів, визнано незадовільною, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (Клименко Ю.М.) ініціювати не подовження договору оренди земельної ділянки ТОВ «Тютюнова компанія «Суми Табако» у відповідності до пункту 2 даного рішення (а.с.52, т.1).

В додатку до вказаного рішення зазначена детальна інформація про проведення моніторингу готовності ринків ринків міста Суми до роботи у весняно-літній період 2019 року(а.с.53, т.1).

Рішення Сумської міської ради від 26.02.2020 №6610-МР про відмову позивачу у поновленні спірного договору оренди земельної ділянки, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.05.2019 №263 «Про хід виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.03.2019 №128 «Про проведення моніторингу готовності ринків міста Суми до роботи у весняно-літній період 2019 року», на момент звернення позивача з позовом 16.04.2020 є чинними, у встановленому порядку не скасовані, позивачем у справі не оскаржувались в судовому порядку.

Сумська міська рада, як орендодавець, чинними рішеннями, зокрема і рішенням від 26.02.2020 №6610-МР, висловила своє заперечення проти продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим переважне право на укладення договору оренди землі у позивача припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця (Сумської міської ради), як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому за відсутності належних та допустимих доказів подання позивачем 09.08.2019 до Сумської міської ради проекту додаткової угоди разом з заявою про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки терміном на 10 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийняття відповідачем рішення №6610-МР 26.02.2020, а не протягом місяця від дати подання заяви, не свідчить про обов`язковість визнання в судовому порядку укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки в редакції, викладеній в позовній заяві з урахуванням уточнень позовної заяви щодо строку дії договору.

Як уже зазначалося вище, лише у разі виконання орендарем покладеного на нього обов`язку щодо направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди з відповідним проектом додаткової угоди може мати місце, у разі відсутності висловлених заперечень, наявність «мовчазної згоди» орендодавця на його поновлення.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для поновлення договору та визнання укладеною додаткової угоди на підставі частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у зв`язку з не направленням позивачем разом з листом-повідомленням про поновлення договору оренди - відповідного проекту додаткової угоди, та відсутністю згоди відповідача, що викладена у рішенні №6610-МР 26.02.2020.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 , серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2020 у справі №920/350/20 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в задоволенні позову та задоволення апеляційної скарги відповідача, на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2020 у справі №920/350/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2020 у справі №920/350/20 скасувати.

3.Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тютюнова компанія Суми Тобакко" (вул. Кооперативна, 5/4, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23054441) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) 3 150,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ.

6. Матеріали справи №920/350/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 08.08.2022 після відновлення роботи суду.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська