УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2022 Справа №607/5443/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючогосудді ОСОБА_1 ;
при секретарі с/з ОСОБА_2 ;
у підготовчому судовому засіданні, проведеному у приміщенні суду в м. Тернополі, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000106 від 02 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.3 ст.209 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_9 , -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за №12020210000000106 від 02 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.3 ст.209 КК України, надійшов до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 03 травня 2022 року.
Ухвалою суду від 24 травня 2022 року у об`єднанні вказаного кримінального провадження з кримінальним провадженням, яке перебувало на розгляді суду, відмовлено.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, датованого 27 травня 2022 року матеріали кримінального провадження №12020210000000106 від 02 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.3 ст.209 КК України, передано судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 31 травня 2022 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05 серпня 2022 року, судове провадженняу кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020210000000106від 02березня 2020року вчастині, якастосується обвинувачення ОСОБА_10 вчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190, ч.3ст.209КК України, зупинено до звільнення з військової служби обвинуваченого ОСОБА_10 , матеріали стосовно нього виділено в окреме провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_4 відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, розгляд якого проводити у відкритому судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку із його невідповідністю вимогам КПК України. Так, на думку захисника, в обвинувальному акті не зазначено дані про усіх потерпілих. Окрім того, не зазначено, кому саме заподіяно шкоду в особливо великому розмірі, що свідчить про надуманість кваліфікації дій обвинувачених за ч.4 ст.190 КК України.
Захисник адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку із його невідповідністю вимогам КПК України. Окрім того, вважає, що подані цивільні позови необхідно залишити без руху через невідповідність їх форми вимогам ЦПК України.
Захисник адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку із тим, що в ньому належним чином не сформульовано обвинувачення його підзахисній, не конкретизовано в чому саме полягала злочинна поведінка обвинувачених, не визначено розподіл ролей.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали позицію своїх захисників.
Представник потерпілих просила призначити обвинувальний акт до розгляду та прийняти до розгляду подані нею позовні заяви.
Ознайомившись з обвинувальним актом та додатками, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.
Зокрема, у обвинувальному акті, у розділі «Формулювання обвинувачення» стосовно обох обвинувачених в аналогічний спосіб вкладено наступний текст:
« ОСОБА_3 ,… обвинувачуєтьсяу тому, що попередньозорганізувавшись устійке об`єднаннядля вчиненнязлочинів,об`єднанихєдиним планомз розподіломфункцій учасниківгрупи,спрямованих надосягнення цьогоплану,відомого всімучасникам групи, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 (матеріалищодо якоївиділено вокреме провадження№120220000000000103від 24.01.2022за ч.4ст.190КК України,яке розглядаєтьсяТернопільським міськрайоннимсудом Тернопільськоїобласті),у періодз 20.05.2020по 25.08.2020,знаходячись заадресою:м.Тернопіль,вул.Шептицького,23-Б,оф.302/6,заволоділи шляхомобману (шахрайство)під виглядомпосередництва упрацевлаштуванні закордон назавод молочнихвиробів «ARLA»у м.Мальме ім.Ґетеборг (Швеція),уклавши фіктивнідоговори наданняінформаційних консультаційнихпослуг TOB «К.С.М. Консульт» (код ЄРДПОУ 42822513), вчинене повторно, грошовими коштами громадян на загальну суму 1 556 866,10 грн., які були сплачені на поточний рахунок № НОМЕР_1 у філії «Розрахунковий центр» AT КБ «Приватбанк», чим завдали майнової шкоди в особливо великих розмірах, що становить 1 481 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Також попередньо зорганізувавшись у стійке об`єднання для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність після заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману (шахрайство), які надійшли на поточний рахунок ТОВ «К.С.М. Консульт» № НОМЕР_1 у філії «Розрахунковий центр» AT КБ «Приватбанк» та переслідуючи мету легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи ноутбук PCG-3F1L серійний № C60147FZ для входу до сервісу дистанційного обслуговування «Privat24» за допомогою ключа електронного цифрового підпису директора TOB «К.С.М. Консульт» з прив`язкою до мобільного терміналу НОМЕР_2 , у період з 04.06.2020 по 11.06.2020 здійснили перерахування 287 000 грн. на поточний рахунок ФОП ОСОБА_13 № НОМЕР_3 у AT КБ «Приватбанк» з призначенням платежу «За надані послуги згідно договору №12/05 від 12.05.2020 без ПДВ», 17.06.2020 здійснили перерахування 100 000 грн. на поточний рахунок ФОП ОСОБА_14 № НОМЕР_4 у AT КБ «Приватбанк» з призначенням платежу «Аванс за меблі згідно рахунку № 5 від 16.06.2020 без ПДВ» та з 02.07.2020 по 20.08.2020 здійснили перерахування 620 742 грн. на поточний рахунок ФОП ОСОБА_15 № НОМЕР_5 у AT КБ «Приватбанк» з призначенням платежу «За ремонтно-будівельні роботи згідно договору № 1 від 25.06.2020 без ПДВ», а також 310 274,57 грн. витратили шляхом фінансових розрахунків банківською карткою № НОМЕР_6 до поточного рахунку TOB «К.С.М. Консульт» та 183 742 грн. шляхом фінансових розрахунків банківською карткою № НОМЕР_7 до поточного рахунку ФОП ОСОБА_16 .
За таких обставин ОСОБА_11 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, а також здійсненні фінансових операцій особою, яка знала, що таке майно прямо і повністю одержано злочинним шляхом, вчинене повторно, організованою групою, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 209 КК України.»
Аналізуючи формулювання обвинувачення, що викладене у обвинувальному акті, при цьому, не вдаючись до оцінки доказів, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду. Він повинен бути складений із суворим дотриманням процесуального законодавства, щоб не допустити порушення прав та свобод обвинуваченої особи.
Так, згідно ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та повинен містити такі відомості: … виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
На думку суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені відносно обвинувачених повинен бути повернутий прокурору з мотивів неконкретності обвинувачення, пред`явленого обвинуваченим.
Так, фактичні обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.4 ст.190та ч.3ст.209КК України не конкретизовані, в обвинувальному акті відносно вказаних обвинувачених, викладені фактичні обставини справи, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.3 ст.209 КК України, тобто в цій частині обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
На думку суду, обвинувальний акт містить суперечності у обвинуваченні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, інкримінованих обвинуваченим.
Зокрема, обвинуваченим інкримінується заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.
Водночас, згідно примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
Однак, у сформульованому обвинуваченні не відображено послідовності та систематичності у вчиненні кримінальних правопорушень, що би вказувало на повторність у їхньому вчиненні.
А також, у статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Окрім цього, згідно ч.3 ст.28 КК України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Попри наведене, із сформульованого обвинувачення, що викладено у обвинувальному акті неможливо встановити яким чином було здійснено розподіл функцій учасників групи, яким чином та в який спосіб кожен з них залучався до вчинення кримінальних правопорушень.
Водночас у формулюванні обвинувачення відсутні відомості щодо того кому з потерпілих, в який спосіб та в який період часу, на яку суму заподіяно шкоду, а лише формально зазначено про спричинення шкоди громадянам на загальну суму 1556 866,10 грн.
Поряд з наведеним йдеться і про укладення фіктивних договорів на надання інформаційних консультаційних послуг ТОВ «К.С.М. Консульт», однак відсутні відомості щодо будь яких ідентифікуючих ознак даних договорів.
Також, слід зауважити й на тому, що у розділі 7 обвинувального акту «Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням», зазначено про те, що «Кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди потерпілим на загальну суму 1556866, 10 грн.», проте, з наведеного суд позбавлений можливості встановити кількість потерпілих у кримінальному провадженні та розмір заподіяної кожному з них шкоди, що в подальшому також унеможливить вирішення судом питання щодо компенсації заподіяної шкоди визначеному колу потерпілих у кримінальному провадженні, а також забезпечення реалізації прав та обов`язків останніх у відповідності до ст. 56 та ст.57 КПК України.
Зважаючи на вище наведене, суд приходить до переконання про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст.291КПК України в цілому, оскільки не містить усіх відомостей, які передбачені вказаним законом.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, як і конкретизація правової кваліфікації кримінальних правопорушень може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду кримінального провадження суд не входить в оцінку вказаних обставин.
Тому, суд вважає за необхідне обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000106 від 02 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.3 ст.209 КК України, повернути прокурору другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , для усунення виявлених недоліків у розумний термін.
Також, 04 серпня 2022 року прокурором подано до суду клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово на строк два місяці з покладенням визначених у клопотанні обов`язків. Вказане клопотання мотивоване наступним. Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня, 27 вересня, 25 жовтня, 21 грудня 2021 року, щодо обвинуваченої ОСОБА_11 застосовано, а надалі продовжено строк тримання останньої під домашнім арештом. У зв`язкуз введеннямв Українівоєнного стану,у подальшомустрок триманняобвинуваченої ОСОБА_11 під домашнімарештом увстановленому порядкуне продовжувався,тому відповіднодо ч.6ст.181КПК Українипо закінченнювизначеного строкуухвала прозастосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту припиниласвою діюі запобіжнийзахід вважаєтьсяскасованим.Однак,у кримінальномупровадженні вбачаютьсяризики,визначені ч.1ст.177КПК України,зокрема:незаконно впливатина свідківта іншихпідозрюваних уцьому жкримінальному провадженні,оскільки згіднозаяви ОСОБА_17 від 04серпня 2022року нанього неодноразовочинився тискз бокуобвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метоюзміни показаньпід часрозгляду всуді.Також,обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 можуть чинитивплив назасуджену ОСОБА_12 ,з якоюукладено угодупро визнаннявинуватості,яка своїмипоказаннями викриваєпротиправні діїучасників організованоїгрупи;вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомуобвинувачується,оскільки нарозгляді судуперебуває іншекримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_18 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_11 належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали та знову вчинили аналогічне кримінальне правопорушення у складі організованої групи. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти доведеним ризикам, оскільки не обмежують вільне пересування обвинуваченої ОСОБА_11 .
Також 04 серпня 2022 року прокурором подано до суду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 780000 грн. з покладенням визначених у клопотанні обов`язків. Вказане клопотання мотивоване наступним. Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня та 27 вересня 2021 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_10 застосовано, а надалі продовжено строк тримання останнього під вартою з визначенням розміру застави, а ухвалами від 25 жовтня, 21 грудня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 змінено запобіжний захід з тримання під ватрою на домашній арешт із покладенням ряду обов`язків, строк дії якої надалі продовжено. У зв`язкуз введеннямв Українівоєнного стану,у подальшомустрок триманняобвинуваченого ОСОБА_10 під домашнімарештом увстановленому порядкуне продовжувався,тому відповіднодо ч.6ст.181КПК Українипо закінченнювизначеного строкуухвала прозастосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту припиниласвою діюі запобіжнийзахід вважаєтьсяскасованим.Однак,у кримінальномупровадженні вбачаютьсяризики,визначені ч.1ст.177КПК України,зокрема:незаконно впливатина свідківта іншихпідозрюваних уцьому жкримінальному провадженні,оскільки згіднозаяви ОСОБА_17 від 07лютого та04серпня 2022року нанього неодноразовочинився тискз бокуобвинуваченого ОСОБА_10 а такожйого дружиниобвинуваченої ОСОБА_11 з метоюзміни показаньпід часдосудового розслідуваннята всуді.Також,обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 можуть чинитивплив назасуджену ОСОБА_12 ,з якоюукладено угодупро визнаннявинуватості,яка своїмипоказаннями викриваєпротиправні діїучасників організованоїгрупи;вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомуобвинувачується,оскільки нарозгляді судуперебуває іншекримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_18 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_11 належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали та знову вчинили аналогічне кримінальне правопорушення у складі організованої групи. Крім того встановлено, що ОСОБА_19 з метою вчинення аналогічних злочинів організував придбання іншого суб`єкта господарської діяльності TOB «Укрлімітед», яке мало отримувати грошові кошти потерпілих після припинення господарської діяльності TOB «К.С.М. Консульт», тобто може продовжити злочину діяльність. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти доведеним ризикам в умовах воєнного стану, оскільки обвинуваченого ОСОБА_10 призвано до мобілізації до мобілізації для проходження військової служби у Збройних Силах України, що унеможливлює його постійне перебування за місцем проживання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів підтримав.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо задоволення клопотання прокурора заперечили, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала позицію захисників.
Ознайомившись з клопотаннями про застосування щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_3 запобіжних заходів, заслухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотаннь прокурора про застосування щодо останніх запобіжних заходів слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поряд з наведеним, як зазначено прокурором у клопотанні, стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 ухвалами слідчих суддів було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що надалі тричі було продовжено, та завершився строк дії останньої ухвали 30 січня 2022 року. Тому, посилання прокурора на те, що введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року стало причиною того, що строк тримання ОСОБА_11 під домашнім арештом не продовжувався є безпідставним.
Прокурором жодним чином у судовому засіданні та у клопотанні не наведено фактів порушення обвинуваченою покладних на неї вище вказаними ухвалами слідчих суддів обов`язків. Посилання прокурора на те, що обвинуваченою ОСОБА_3 чинився тиск на ОСОБА_17 , що підтверджується заявою останнього, датованою 04 серпня 2022 року, судом оцінюються критично, оскільки суду не наданого жодного документального підтвердження внесення за вказаним фактом відомостей до ЄРДР у відповідності до ст.214 КПК України.
З врахуванням того, що суд дійшов до переконання про некоректність висунутого ОСОБА_11 обвинувачення, а також вищенаведених мотивів, суд не вбачає потреби у застосуванні щодо обвинуваченої запобіжного заходу.
Стосовно вирішення клопотання прокурора щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді застави, суд позбавлений можливості вирішення даного клопотання, оскільки ухвалою суду від 05 серпня 2022 року, судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020210000000106від 02березня 2020року вчастині, якастосується обвинувачення ОСОБА_10 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190, ч.3ст.209КК України, зупинено до звільнення з військової служби обвинуваченого ОСОБА_10 .
Вирішено виділити з кримінального провадження №12020210000000106 від 02 березня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.3 ст.209 КК України, в окреме провадження матеріали відносно ОСОБА_10 .
За таких обставин застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу є недоцільним та неможливим.
Стосовно наданих суду представником потерпілих адвокатом ОСОБА_9 цивільних позовів, позовів долучених до обвинувального акту про відшкодування матеріальної шкоди визначеному переліку потерпілих, суд приходить до переконання про необхідність зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Позовна заява ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , до відповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , за підписом представника позивачів адвоката ОСОБА_9 , як і самі позовні заяви потерпілих, що долучені до обвинувального висновку не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: позовна заява не містить поштових індексів, також реєстраційних номерів облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; позивачем не зазначено ціни позову; змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
За таких обставин, позовні заяви потерпілих та їх представника необхідно залишити без руху, надавши час на усунення описаних в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 128, 291, 314,315, 336, 369-372 КПК України, ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000106від 02березня 2020року прообвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190та ч.3ст.209КК України,- повернути прокурору другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовити.
Цивільні позовипотерпілих та представника потерпілих - залишити без руху, надавши потерпілим та їх представнику строк в 10 діб з дня отримання повного тексту ухвали на усунення описаних в ухвалі недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2022 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 105639309 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Гуменний П. П.
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Гуменний П. П.
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Гуменний П. П.
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Гуменний П. П.
Кримінальне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Гуменний П. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні