33/182
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.06 р. Справа № 33/182
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:
за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситалл” м. Слов'янськ
про: стягнення 2794грн.66коп.
в адміністративній справі №33/182.
за участю представників:
від позивача: Вдовін М.М. – за дов. від 25.04.2006р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситал” м. Слов'янськ із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2750грн. та нарахованої пені 44грн.66коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені.
Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 15осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць становить 1 робоче місце. Фактично на підприємстві інваліди не працювали.
Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для інваліда дорівнює 2750грн. На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 05.06.2006р., яка дорівнює 44грн.66коп.
Ухвалою від 20.06.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/182 та призначено попереднє засідання на 29.06.2006р.
У попередньому судовому засіданні суддею були роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від адміністративного позову.
На адресу суду надійшов відзив №110 від 23.06.2006р. в якому відповідач визнав у повному обсязі заявлені позовні вимоги та просив надати розстрочку зі сплати до 10.07.2006р.
За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 29.06.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 03.08.2006р.
У судовому засіданні від 03.08.2006р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки позивачу, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час судового розгляду були досліджені: Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., розрахунок суми позову; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Слов'янського міського центру зайнятості №02-1015 від 03.05.2006р.; лист Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради №06-10/1961 від 28.04.2006р.; лист №06-13/1458 від 20.04.2006р.; відзив №110 від 23.06.2006р.; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №328465; Статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситал” м. Слов'янськ; Фінансовий звіт суб'єкту малого підприємництва.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.
Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 10 осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.
Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 становить 1 особа.
Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991.
Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 15 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
Розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005рік становить 5500грн., таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом (з урахуванням вищенаведеної норми) дорівнює 2750грн.
Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.
На підставі наведених положень позивачем була нарахована пеня у розмірі 44грн.66коп. за період з 15.04.2006р. по 05.06.2006р.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до наявних матеріалів справи (лист Слов'янського міського центру зайнятості №02-1015 від 03.05.2006р. та лист Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради №06-10/1961 від 28.04.2006р.) відповідач не повідомляв державну службу зайнятості чи органи соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та потребу підприємства у 2005році в таких особах в цілому.
У відзиві №110 від 23.06.2006р. відповідач визнав у повному обсязі заявлені позовні вимоги.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситал” м. Слов'янськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2750грн. та нарахованої пені 44грн.66коп.
На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991 року, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, ст. 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситал” м. Слов'янськ про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2750грн. та нарахованої пені 44грн.66коп. – задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситал” м. Слов'янськ (84122, м. Слов'янськ, вул. Комунарів, буд. 14а, ЄДРПОУ 20349986, МФО 335827) до Державного бюджету України (УДК у Донецькій області, ВДК м. Донецька, МФО 834016, ЗКПО 32186934) суму штрафних санкцій у розмірі 2750грн. та нарахованої пені 44грн.66коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Новікова Р.Г.
Надруковано 3 примірника:
1 – позивачу;
1 – відповідачу;
1 – досправи
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 105646 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні