Постанова

від 08.08.2022 по справі 420/15550/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/15550/21Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «ТУР-ЕЛЬ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

26.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 35 від 31.08.2018, яким скасована реєстрація декларації про готовність об`єкту до експлуатації, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) зареєстрованої 08.06.2018 року за № ОД 141181591611 з будівництва готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023).

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення у таких деклараціях недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. Проте, у межах спірних правовідносин об`єкт не є самочинним будівництвом та позивачу не відомо про проведення відповідачем будь-яких перевірок з цих підстав. Позивачу не відомо про рішення (без зазначення дати та номеру) головного інспектора, на підставі якого прийнято означений наказ. Про оскаржуваний наказ позивачу стало відомо після укладання договору про надання правової допомоги з Адвокатським бюро «НАН» 18.05.2021 року для участі у розгляді цивільної справи № 495/4395/19 за позовом Приватного підприємства «ТУР-ЕЛЬ» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , КП «Білгород-Дністровське БТІ», за участю третьої особи Білгород-Дністровської державної адміністрації про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію.

Справу розглянуто за відсутністю відповідача та третьої особи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року позовна заява задоволена. Визнаний протиправним та скасований наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 35 від 31.08.2018 року «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1)».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, приватне підприємство «ТУР-ЕЛЬ», яке не було залучено до участі у справі, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить зазначене рішення скасувати та прийняте нове, яким позовну заяву залишити без розгляду. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 звернулась із даним позовом з пропуском шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст.122 КАС України, приховавши той факт, що про наявність оскаржуваного наказу Департаменту ДАБІ їй було відомо з 2019 року під час розгляду цивільної справи № 495/4395/19 та підготовки процесуальних документів. Судом першої інстанції ухвалою від 01.09.2021 вірно залишено позовну заяву без руху для надання доказів поважності причин пропуску строку звернення, але 17.09.2021 без будь-яких обґрунтувань відкрито провадження у даній справі. Отже, суд розглянув справу по суті, не вирішивши питання про поновлення строків звернення та наявності для цього поважних причин.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08.06.2018 року ПП «Перлина» подало через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві декларацію про готовність до експлуатації об`єкту - готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з зазначеного під літерою «А» - готельного комплексу, загальною площею - 310,7 кв. м, споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023, яка була зареєстрована Департаментом ДАБІ в Одеській області за № ОД 141181591611.

23.08.2018 ПП «Перлина» подарувало ОСОБА_1 1/2 частини готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з зазначеного під літерою «А» - готельного комплексу, загальною площею - 310,7 кв. м, споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023, що підтверджується договором № 417, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна р/н 1584886651208 від 11.05.2021 року № 255909122.

31.08.2018 наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 35 скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 08.06.2018 року за № ОД 141181591611 з будівництва готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з ненадання відповідачем належних та допустимих доказів наявності законних підстав для скасування реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 08.06.2018 року за № ОД 141181591611. Також судом зазначено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість її скасування після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості. При цьому суд виходив із своєчасності звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частини першої статті 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя цієї статті КАС).

Частиною першою статті 123 цього Кодексу передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За частиною другою статті 123 КАС якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки цей спір виник з приводу оскарження наказу ДАБІ в Одеській області про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, до спірних відносин застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу зазначених вище законодавчих норм убачається, що у випадку, коли особа вважає, що її права та інтереси були порушені, вона має право звернутися до суду у шестимісячний строк. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

З додатково наданих представником апелянта документів, а також за даними ЄДРСР вбачається, що 24.05.2019 ПП «Тур-Ель» звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ПП «Перлина», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , КП «Білгород-Дністровське БТІ» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об`єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Перлина», співзасновниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , побудували на Будацькій косі Білгород-Дністровського району Одеської області готельний комплекс, розташувавши його на орендованій земельній ділянці, площею 0,03га, кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, та частково на земельній ділянці, яку орендував позивач (кадастровий № 5120887700:05:002:0015), загальна площа накладення 0,0058 га. У позовній заяві ПП «Тур-Ель» посилається на наказ № 35 від 31.08.2018, яким скасована реєстрації декларації, поданої ПП «Перлина», про готовність об`єкта - готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до експлуатації, додавши копію цього наказу.

28.05.2019 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області відкрито загальне провадження у справі за позовною заявою ПП «Тур-Ель» за № 495/4395/19.

Доводи апелянта ПП «Тур-Ель» про те, що про наказ ДАБІ № 36 від 31.08.2018 ОСОБА_1 було відомо ще з 2019 року під час слухання Білгород-Дністровським міськрайонним судом справи № 495/4395/19 та підготовки процесуальних документів не доведено належними та допустимим доказами.

Так, отримання ОСОБА_1 копії позовної заяви із додатками не підтверджується жодним документом. Навпаки, представником позивача в суді апеляційної інстанції повідомлено, що ОСОБА_1 не отримувала кореспонденції від Білгород-Дністровського міськрайонного суду та вона поверталася до суду без вручення. В матеріали цивільної справи підшиті розкриті конверти із вкладенням.

Крім того, за даними з ЄДРСР вбачається, що перше підготовче судове засідання по справі № 495/4395/19 було призначено лише на 07.04.2020 та жодного судового засідання за участю сторін не відбулось. 10.08.2020 підготовче судове засідання закрито також без участі сторін. До теперішнього часу жодного судового засідання, на якому розглядалася справа по суті та в ході якого б з`ясовувались обставини справи, не відбулось.

Щодо доводів представників апелянта, що ОСОБА_1 тричі писала заяви до Білгород-Дністровського міськрайонного суду про відкладення розгляду цивільної справи № 495/4395/19, а саме 26.05.2020, 09.06.2020 та 17.07.2020 та особисто здавала їх до канцелярії суду, а тому мала можливість ознайомитись із матеріалами справи, судова колегія вважає такими, що не доводять факту пропуску нею строку звернення з даним позовом до суду.

Зі змісту заяв вбачається, що ОСОБА_1 просила відкласти розгляд справи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19. Отже, заявниця зазначала причину відкладення справи, яка виключала можливість як її особистої участі у судовому засіданні, так і особистого ознайомлення з матеріалами справи.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з позовною заявою.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Оцінюючи викладені обставини в сукупності, судова колегія приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 у адміністративному позові, а саме про ознайомлення її представника адвоката Нана Д.М. з матеріалами цивільної справи № 495/4395/19 лише 28.04.2021, та неможливістю раніше цього часу бути обізнаною про наявність наказу ДАБІ в Одеській області № 35 від 31.05.2020, є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, що розглядаються у даній справі. Відтак, звернення ОСОБА_1 з позовною заявою щодо оскарження зазначеного наказу ДАБІ в Одеській області 26.08.2021 здійснено у межах строків, визначених ч.2 ст.122 КАС України.

Апеляційна скарга не містить інших правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції. Разом з цим, судова колегія зазначає, що доводи суду стосовно того, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість її скасування після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості ґрунтується на сталій практиці ВС КАС.

Так, у постановах Верховного Суду у складі КАС від 04.08.2021 у справі № 640/20369/18, від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 у справі № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 09.06.2021 у справі № 826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19 зазначено, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на 1/2 частини готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з зазначеного під літерою «А» - готельного комплексу, загальною площею - 310,7 кв. м, споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023, зареєстровано за позивачем 23.08.2018, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.05.2021 № 255909122 (а.с.20-22).

Тобто право власності на нерухоме майно за адресою: Шабівська с/рада, Білгород-Дністровського району Одеської області, комплекс будівель та споруд № 99 оформлене на ПП «Перлина», яке подавало декларацію про готовність об`єкта в експлуатацію та в подальшому подарувало це майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, не пізніше 23.08.2018, тобто до видачі спірного наказу, що свідчить про те, що декларація про готовність об`єкту до експлуатації вичерпала свою дію фактом її виконання.

З урахування наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність оспорюваного у цій справі наказу та наявність підстав для його скасування.

При цьому колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо буде доведено, що об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 30.03.2021 у справі № 826/5513/17, від 04.08.2021 у справі № 640/20369/18.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 17 вересня 2021 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ТУР-ЕЛЬ» - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко