Ухвала

від 09.08.2022 по справі 191/1670/22

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1670/22

Провадження № 2-з/191/53/22

У Х В А Л А

іменем України

10 серпня 2022 року суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та інфляційних збитків в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на:

1.земельну ділянку, кадастровий номер 1224886400:02:004:0276, площею 9,000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області;

2.житловий будинок загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 40,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

3.земельну ділянку, кадастровий номер 1224886400:02:004:0053, площею 9,000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю за необхідне відмовити в її задоволенні з наступних підстав.

Частиною першою ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхомнакладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1.ст.151ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Як випливає з матеріалів позовної заяви предметом позову є стягнення грошових коштів згідно договору позики від 15.02.2021 року.

В заяві про забезпечення позову заявник (позивач) ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду; сума, яка пред`явлена до стягнення є значною, що на її думку може зумовити приховування грошових коштів з метою унеможливлення фактичного виконання судового рішення, що в свою чергу порушить її права.

Враховуючи, що ст.150ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суддя прийшов до висновку про те, що заявником (позивачем) не доведено наявність достатніх підстав для забезпечення позову, співмірності обраного виду забезпечення позову порівняно із заявленою вимогою, відсутня оцінка майна, суду не наданого жодного доказу в підтвердження того, що невжиття заходів по забезпеченню позову про накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу, ускладнить чи зробить неможливим в подальшому виконання рішення суду, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, тому суддя вважає за необхідне в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-154, 260, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, якаїї оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днівздняотримання копії ухвали.

Суддя О. О. Порошина