Ухвала

від 02.08.2022 по справі 381/1499/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/739/22

381/1499/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2022 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , представника власника транспортних засобів адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання керівника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42022112310000101, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2022 року до суду надійшло клопотання керівника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42022112310000101, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у провадженні Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022112310000101 від 16.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 28.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2022 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 3221485500:02:001:0175, площею 2,533 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 3221485500:02:004:0035, площею 2.5142 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

У ході огляду земельної ділянки з кадастровими номерами 3221485500:02:001:0175 встановлено, що частина земельної ділянки огороджена парканом з металевого профілю. На огородженій частині земельної ділянки візуально встановлено зняття поверхневого шару грунту. Також, на вказаній земельній ділянці знаходиться насип (№1) речовини схожої на пісок, насип (№2) речовини схожої на грунт, насип (№3) речовини схожої на суглину, поруч з яким наявний котлован, насип (№4) речовини схожої на грунт та насип (№5) будівельних відходів. Також, на огородженій території знаходиться вантажний автомобіль (самоскид) марки «MERCEDES ACTROS» з д.н.з. « НОМЕР_1 », вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 65115» з д.н.з. « НОМЕР_2 », бульдозер «LIEBHERPR 724» WIN № « НОМЕР_3 », екскаватор марки «VOLVOEC240B» win№ « НОМЕР_4 ». Крім цього, на неогородженій частині вказаної земельної ділянки неподалік автодороги знаходиться автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 » в кузові якого знаходиться насип речовини, схожої на грунт, при цьому автомобіль розташований передом до автодороги №0100704 на відстані близько 2 метрів. Також в ході проведення огляду вилучено мобільний телефон марки «САТ», який використовував ОСОБА_8 та мобільний телефон марки «Redmi 1901F7G», який використовував ОСОБА_9 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 ».

В ході огляду вилучено вантажний автомобіль (самоскид) марки «MERCEDES ACTROS» з д.н.з. « НОМЕР_1 », вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 65115» з д.н.з. « НОМЕР_2 », бульдозер « НОМЕР_7 » WIN № « НОМЕР_3 », екскаватор марки «VOLVO EC240B» WIN № « НОМЕР_4 », вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 » в кузові якого знаходиться насип речовини, схожої на грунт, мобільний телефон марки «САТ», який використовував ОСОБА_8 та мобільний телефон марки «Redmi 1901F7G», який використовував ОСОБА_9 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 ».

Враховуючи, що вилучена автомобільна та спеціальна техніка безпосередньо використовувалась як засоби вчинення злочину, мобільні телефони можуть містити інформацію про факт вчинення злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 28.07.2022 у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Після проведення огляду, вказані транспортні засоби вилучені, передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 з метою обмеження користування транспортними засобами до вирішення питання про арешт вилученого майна.

Аналізуючи у сукупності зібрані данні, а саме встановлені фактичні дані, в ході проведення огляду місця події від 28.07.2022 на території земельної ділянки з кадастровим номером 322485500:02:004:0037площею 2,5332га, де виявлено техніку, що належить ОСОБА_8 , прокурор дійшов висновку, що спецтехніка могла бути задіяна для видобутку ґрунту. Крім цього, огляд ділянки проводився за участі спеціалістів, залучених до провадження, а в кузові вантажного автомобіля виявлено насип ґрунту. Також, був вилучений мобільний телефон та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «КАМАЗ 5515».

Прокурор вважає, що в даному випадку, є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вантажний автомобіль (самоскид) марки «MERCEDES ACTROS» з д.н.з. « НОМЕР_1 », вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 65115» з д.н.з. « НОМЕР_2 », бульдозер « НОМЕР_7 » WIN № « НОМЕР_3 », екскаватор марки «VOLVO EC240B» WIN № « НОМЕР_4 », вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 », в кузові якого знаходиться насип речовини, схожої на грунт та інші вилучені речі є доказами вчинення вказаного кримінального правопорушення, а з метою уникнення кримінальної відповідальності, особами можуть бути вжиті заходи щодо приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження спецтехніки, на яких є залишки ґрунту, що є основними доказами по кримінальному провадженню, унеможливить притягнення до відповідальності винних осіб та зведе нанівець завдання КК України.

Тому, прокурор і просить накласти арешт на вищезазначене майно шляхом заборони володіння, користування та розпорядження цим майном.

Зазначені обставиниі сталипідставою длязвернення зклопотанням проарешт вилученогомайна дослідчого судді.

В судовомузасіданні прокурорпідтримав поданеклопотання,надав відповідніпояснення вобґрунтування клопотаннята просивдолучити ухвалуслідчого суддіпро наданнядозволу напроведення оглядувід 01.08.2022. З вантажних автомобілів було відібрано зразки для подальшого дослідження та порівняння в спеціалізованих установах.

Представник власникамайна адвокат ОСОБА_4 подав письмовізаперечення наклопотання тав судовомузасіданні надаввідповідні поясненняв обґрунтуваннязаперечень,а самезазначив,що власниквилученого майна ОСОБА_8 є керівникомзареєстрованого належнимчином фермерськогогосподарства,яке здійснюєсвою діяльність,в томучислі,і наприватній земельнійділянці зкадастровим номером322485500:02:004:0037площею 2,5332га,з цільовимпризначенням дляведення особистогоселянського господарства,склад угідь-рілля.Вказана ділянканалежить врівних частинах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,а представникамиоргану досудовогорозслідування проведено28.07.2022огляд земельноїділянки,яка небула зазначенав ухваліслідчого суддівід 20.07.2022про дозвілна огляд. При цьому, заперечував проти накладення арешту, вказуючи те, що транспортні засоби не містять слідів скоєння злочину, взагалі відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 240 КК України, окрім того вказував на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, представника власника майна, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що у провадженні Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022112310000101 від 16.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

28.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2022 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 3221485500:02:001:0175, площею 2,533 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 3221485500:02:004:0035, площею 2.5142 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

На підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на огляд від 20.07.2022 було проведено огляд. У ході огляду земельної ділянки з кадастровими номерами 3221485500:02:001:0175 встановлено, що частина земельної ділянки огороджена парканом з металевого профілю. На огородженій частині земельної ділянки візуально встановлено зняття поверхневого шару грунту. Також на вказаній земельній ділянці знаходиться насип (№1) речовини схожої на пісок, насип (№2) речовини схожої на грунт, насип (№3) речовини схожої на суглину, поруч з яким наявний котлован, насип (№4) речовини схожої на грунт та насип (№5) будівельних відходів. Також, на огородженій території знаходиться вантажний автомобіль (самоскид) марки «MERCEDES ACTROS» з д.н.з. « НОМЕР_1 », вантажний автомобіль марки «КАМАЗ 65115» з д.н.з. « НОМЕР_2 », бульдозер «LIEBHERPR 724» WIN № « НОМЕР_3 », екскаватор марки «VOLVOEC240B» win№ « НОМЕР_4 ». Крім цього, на неогородженій частині вказаної земельної ділянки неподалік автодороги знаходиться автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 » в кузові якого знаходиться насип речовини, схожої на грунт, при цьому автомобіль розташований передом до автодороги №0100704 на відстані близько 2 метрів. Також в ході проведення огляду вилучено мобільний телефон марки «САТ», який використовував ОСОБА_8 та мобільний телефон марки «Redmi 1901F7G», який використовував ОСОБА_9 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль марки «КАМАЗ 5515» з д.н.з. « НОМЕР_5 ».

Під час огляду 28.07.2022 прокурором було з`ясовано, що земельна ділянки з кадастровим номером 3221485500:02:001:0175 дозвіл на огляд якої надано слідчим суддею, на якій візуально встановлено зняття поверхневого шару грунту має інший кадастровий номер, а саме 322485500:02:004:0037 площею 2,5332 га, співвласниками якої є ОСОБА_8 і ОСОБА_11 .

У зв`язку з цими обставинами, 01.08.2022 відповідною ухвалою слідчого судді було отримано дозвіл на огляд земельної ділянки з кадастром номером 322485500:02:004:0037 площею 2,5332 га, співвласниками якої є ОСОБА_8 і ОСОБА_11 .

Після проведення огляду, вказані транспортні засоби вилучені, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , з метою обмеження користування транспортними засобами до вирішення питання про арешт вилученого майна.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні обєкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що виявлені та вилучені зразки грунту на зазначеній земельній ділянці, не є предметом поданого клопотання. Прокурор звертається до слідчого судді лише в частині вирішення питання про накладення арешту на вилучену спецтехніку, мобільний телефон та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Тому, слідчий суддя, в даному випадку, зважаючи на те. що у клопотанні не зазначені виявлені і вилучені під час огляду місця події, 28 липня 2022 року зразки грунту, які фактично можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.240 КК України, дійшов висновку про відсутність необхідності у накладенні арешту на вищезазначене майно з метою його збереження, як речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо накладення арешту на тимчасово вилучені транспортні засоби слідчий суддя виходить з наступного.

При вирішенні вказаного клопотання, слідчий суддя враховує приписи, наведені у ч. 3 ст. 132 КПК України, відповідно до яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи людини, про який йдеться у клопотанні прокурора, слідчого; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.

При цьому для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У клопотанні не наведено переконливих доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі незастосування вказаних заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При цьому, ст. 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.

Як вбачається з наданого клопотання про арешт майна, прокурором у клопотанні було зазначено як мету накладення арешту, це сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вантажні автомобілі та спецтехніка є доказами вчинення вказаного кримінального правопорушення.

З метою уникнення кримінальної відповідальності, особами можуть бути вжиті заходи щодо приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження спецтехніки, на яких є залишки ґрунту, що є основними доказами по кримінальному провадженню, унеможливить притягнення до відповідальності винних осіб та зведе нанівець завдання КК України.

При цьому, зазначені транспортні засоби тимчасово передані на відповідальне зберігання їх власнику, хоча саме клопотання не містить такої вимоги, тоді як відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Тобто, зазначені транспортні засоби передані власнику на відповідальне зберігання, як такі що не містять слідів кримінального правопорушення, при цьому метою накладення на них арешту є збереження речових доказів, що є протеріччам.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Згідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Обґрунтовуючи клопотання про необхідність накладення арешту на майно шляхом заборони володіння, користування та розпорядження, прокурором зазначено, що внесено відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 240 КК України, яка в подальшому може бути змінена.

Частиною 1 статті 240 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

В судовому засіданні, адвокатом ОСОБА_4 документально підтверджено, що ОСОБА_8 є керівником ФСГ, здійснює свою діяльність у сфері вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, є співвласником земельної ділянки з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, на якій проводився огляд та вилучалась спецтехніка, та останнім у лютому місяці 2022 року до органу місцевого самоврядування подано відповідну заяву про надання дозволу на розробку детального плану території а саме ділянки з кадастровим номером 322485500:02:004:0037 площею 2,5332 га.

Також, п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Санкція ч. 1 ст. 240 КК України не містить додаткового покарання у виді конфіскації майна, а спеціальна конфіскація за цією нормою закону не застосовується. Відомості про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні №42022112310000101 від 16.06.2022, відсутні.

Факт здійснення дій, зафіксовано протоколом огляду місця події 28.07.2022 року, детально описано майно, за допомогою якого здійснено дії, протиправність яких оспорюється, вилучено зразки ґрунту, а тому застосування заходів забезпечення кримінального провадження за ч. 2 ст. 240 КК України у вигляді накладення арешту на транспортні засоби, телефон та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зазначені у клопотанні прокурора, буде не співрозмірним обмеженню права власності з завданням кримінального провадження.

При вирішенні вказаного клопотання, слідчий суддя враховує приписи, наведені у ч.3 ст. 132 КПК України, відповідно до яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Будь-яких доказів або обґрунтованих доводів щодо приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вилученого майна ініціатором клопотання не надано та не наведено, тоді як відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 132, 170, 171 173 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання керівника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42022112310000101, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду в порядку статті 310 КПК України.

Повний текст ухвали складено 08 серпня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1