Постанова

від 07.08.2022 по справі 618/7/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 618/7/22 Номер провадження 22-ц/814/1185/22Головуючий у 1-й інстанції Гніздилов Ю.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Триголов В.М.,

судді: Лобов О.А., Дорош А.І.,

секретар: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 14 січня 2022 року у справі за заявою представника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 - адвоката Галінкіна Валерія Феліксовича про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

13 січня 2022 року представник селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 - адвокат Галінкін В.Ф. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області) та заборонити відповідачам Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області).

В обґрунтування поданої заяви, представник заявника вказував, що незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірної земельної ділянки та заборони вчиняти дії щодо неї призведе до неможливості відновлення порушених прав СФГ ОСОБА_1 , оскільки подальша передача земельної ділянки третім особам та/або її відчуження унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову та потребуватиме додаткових позовів про припинення прав третіх осіб і витребування цієї земельної ділянки в них.

Також зазначив, що однією з вимог майбутнього позову буде матеріально-правова вимога про не володіючого майном власника в особі постійного землекористувача до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), а виконання рішення суду в разі задоволення такої вимоги можливе лише за умови перебування спірного майна у володінні відповідача, що буде неможливим, якщо останній відчужить спірну земельну ділянку під час судового розгляду іншим особам.

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 14 січня 2022 року заяву адвоката Галінкіна Валерія Феліксовича про забезпечення позовузадоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області).

Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області).

Ухвалу оскаржив відповідач Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та постановити нову ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не взято до уваги недоведеність позивачем того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

В судове засідання представником апелянта надано клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану. В обґрунтування клопотання вказує на неможливість прибуття у судове засідання у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки на території Полтавської області активні воєнні дії не ведуться, транспортне сполучення не перекрито, а отже сам факт введення в Україні воєнного стану не є підставою для відкладення розгляду справ. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що представником апелянта клопотання подано через систему «Електронний суд», у клопотанні не вказано конкретних виключних обставин, які могли б перешкоджати прийняти участь у судовому засіданні, пов`язаних з введенням воєнного стану на території України. Перебування працівників Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у простої та їх дистанційний графік роботи не можуть бути розцінені як підстави відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що апеляційне провадження у справі відкрито 19.04.2022 року, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи та враховуючи положення ч. 1 ст. 371 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника апелянта.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 374 ЦПК Україниза результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першоїстатті 376 ЦПК України).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий суд дійшов висновку про те, що заявником належним чином доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити в подальшому виконання судового рішення, або зробити його неможливим, та вважав достатнім вжиття забезпечення у виді заборони відповідачу вчиняти відчуження належного йому майна.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком місцевого суду.

Відповідно до частини першоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другоюстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українипередбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Місцевим судом не взято до уваги, що звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області), представник СФГ Щепковського О.Ц. не надав суду доказів того, що варість вказаного майна є співмірною позовним вимогам, які просить забезпечити заявник. При цьому, ціну позову визначено у 170362,50 грн.

Отже, при вирішення питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, місцевий суд не надав належної оцінки чи є доводи заявника обґрунтованими щодо необхідності вжиття саме таких заходів, їх розумності та адекватності.

Колегія суддів звертає увагу, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами, яким заявник не надав ані до суду першої, ані апеляційної інстанції.

З наведеного слідує, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню в частинінакладення арештуна земельнуділянку сільськогосподарськогопризначення,площею 50,00га,кадастровий номер6321886000:03:000:0247,що розташованаза межаминаселених пунктівна територіїТокарівської сільськоїради Дворічанськогорайону Харківськоїобласті (нинітериторії Дворічанськоїселищної радиКуп`янськогорайону Харківськоїобласті)з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

Керуючись ст.ст.367,368,369,374,ст.376,ст.ст.381-384,389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - задовольнити частково.

Ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 14 січня 2022 року скасувати в частині накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області).

У задоволенні заяви представника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 - адвоката Галінкіна Валерія Феліксовича в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,00 га, кадастровий номер 6321886000:03:000:0247, що розташована за межами населених пунктів на території Токарівської сільської ради Дворічанського району Харківської області (нині території Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області) відмовити.

В іншій частині ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 14 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов