Постанова

від 08.08.2022 по справі 911/2827/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2022 р. Справа№ 911/2827/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2021

(повний текст рішення підписано 22.03.2021)

у справі № 911/2827/20 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Переяслав-Хмельницький агролісгосп"

про визнання недійсними та скасування розпорядження, договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення

за участю представників:

від прокуратури: Лук`янчук А.В.;

від позивача: не з`явилися;

від відповідача-1: не з`явилися

від відповідача-2: Гречко Д.В.;

від третьої особи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області та ТОВ "Інтерциклон", у якому просив:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від 09.12.2008 № 1677, яким було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ТОВ "Інтерциклон" для організації риболовецького стану та передано останньому на умовах довгострокової оренди земельну ділянку загальною площею 0,99 га, розташовану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 22.12.2008, укладений між Переяслав-Хмельницькою РДА та ТОВ "Інтерциклон" щодо земельної ділянки загальною площею 0,9007 га (кадастровий номер 3223388200:02:014:0025) для організації риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- усунути перешкоди у здійснені Київською ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0025, шляхом її витребування (повернення) на користь позивача з незаконного користування ТОВ "Інтерциклон".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що передача в оренду ТОВ "Інтерциклон" вказаної земельної ділянки суперечить приписам Земельного та Лісового кодексів України, оскільки її проведено неуповноваженим органом, без згоди постійного землекористувача та з порушенням порядку зміни цільового призначення земель.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2021 позов задоволено повністю з мотивів його доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Інтерциклон" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2021 у справі № 911/2827/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити Бориспільській місцевій прокуратурі у позовних вимогах у повному обсязі.

Скаржник зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав у прокурора для звернення до суду, оскільки не доведений факт дотримання прокурором підстав та порядку звернення до суду в інтересах держави.

Скаржник стверджує про відсутність в матеріалах справи достовірних та достатніх, у розумінні ст.ст. 78, 79 ГПК України, доказів того, що спірна земельна ділянка на момент її відведення ТОВ "Інтерциклон" мала статус землі лісогосподарського призначення та того, що її землекористувачем було ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп".

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наданим ТОВ "Інтерциклон" доказам стосовно того, що ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" створювалося і діяло до 2012 року як комунальне підприємство і лише на підставі зміни назви всупереч вимогам закону змінило організаційно-правову форму.

Скаржник наполягає, що земельні ділянки загальною площею 333 га не надавалися раніше ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" і відсутнє рішення компетентного органу, на підставі якого це право виникло б.

Посилаючись на довідку форми 6-зем, скаржник зазначає, що категорія "землі лісогосподарського призначення" ніколи спірній земельній ділянці не присвоювалась і вона такого відповідного цільового призначення ніколи не мала.

За твердженням скаржника, оригінал планшету складений під час лісовпорядкування повинен бути завірений в органах землевпорядкування того району, де проводилися лісовпорядкувальні роботи, а інформація з листа ВО "Укрдержліспроект" жодним чином не встановлює правовий режим земельної ділянки та не встановлює права постійного користування і ВО "Укрдержліспроект" не є тим органом, що є держателем такої інформації.

Крім того, скаржник посилається на те, що матеріали справи не містять доказів того, що наданий протокол другої лісовпорядкувальної наради, містить необхідні погодження місцевої Ради народних депутатів, при цьому було надано копії не всієї лісовпорядної документації, що вміщує в себе не лише один протокол, а й додатки до нього, усі планшети, плани внутрішньогосподарського землевпорядкування та іншу документацію, а вибірково. Також посилається на не задоволення судом його клопотання про витребування доказів.

Скаржник вважає, що наявні у матеріалах справи копії документів лісовпорядкування містять суперечливі дані та дані невідповідної якості, з яких неможливо дізнатися зміст.

Також ТОВ "Інтерциклон" вважає необґрунтованим висновок суду про те, що позовна давність до правовідносин, пов`язаних з усуненням перешкод, витребуванням майна, не застосовуються, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 362/44/17.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення місцевого господарського суду було скасовано, а позов залишено без розгляду з посиланням на те, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором не було дотримано приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 911/2827/20 скасовано, справу № 911/2827/20 направлено до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з доводами прокурора про те, що при зверненні до суду з позовними вимогами у даній справі прокурором було дотримано усіх вимог, які передбачені ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", тоді як протилежні висновки апеляційного господарського суду є помилковими.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 прийнято справу № 911/2827/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Михальська Ю.Б., Яковлєв М.Л.; призначено справу № 911/2827/20 до розгляду на 26.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 розгляд справи було відкладено на 09.08.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, 08.08.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Михальська Ю.Б., Разіна Т.І..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів, розгляд справи № 911/2827/20 ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

В судове засідання 09.08.2022 представники позивача, відповідача-1 та третьої особи не з`явилися, хоча учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від позивача, відповідача-1 та третьої особи не надходили клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності їх представника, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за відсутні представників вказаних учасників судового процесу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Прокурор вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В силу ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 08.06.2007 № 381 "Про погодження місця розташування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Інтерциклон" погоджено ТОВ "Інтерциклон" місце розташування риболовецького стану на земельній ділянці, орієнтовною площею 0,99 га, за рахунок земель, розташованих на березі Канівського водосховища, на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 49 років, для організації риболовецького стану.

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 09.12.2008 № 1677 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди для організації риболовецького стану ТОВ "Інтерциклон" затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 49 років для організації риболовецького стану ТОВ "Інтерциклон" в межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; надано ТОВ "Інтерциклон" земельну ділянку загальною площею 0,99 га на умовах довгострокової оренди строком на 49 років для розміщення риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження 22.12.2008 між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та ТОВ "Інтерциклон" (орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,9900 га, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану за рахунок земель державної власності несільськогосподарського призначення в межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 233872,069900 грн (п. 1.3). Земельна ділянка передається в оренду для організації риболовецького стану. Цільове призначення земельної ділянки: землі несільськогосподарського призначення (п. 4.1, 4.2).

Договір укладений на 49 років, набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 2.1, 16.1).

Вказаний договір зареєстровано у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 за № 040833200005.

Згідно із ст. 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Стаття 1 ЛК України визначає, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

У пункті 2 ст. 5 ЛК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Отже, застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2021 у справі № 373/462/19 (провадження № 61-4515св21).

Згідно зі ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Стаття 31 ЛК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначала повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин. Так, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: 1) забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; 2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 3) здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин; 4) передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; 5) передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними; 6) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення; 7) обмежують або тимчасово припиняють діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством; 8) забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в`їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством; 9) встановлюють ліміт використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань; 10) встановлюють максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав`яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо; 11) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.

В той же час, відповідно до ст. 32 ЛК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території: 1) забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; 2) беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 4) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення; 5) беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання; 6) вносять у встановленому порядку пропозиції про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства; 7) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.

Стаття 18 ЛК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. "б" ч. 1 ст. 164 ЗК України).

Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв`язок їх використання із лісокористуванням.

Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (п. 13 ст. 46 ЛК України).

Поряд із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (ч. 2 ст. 49 ЛК України) та включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (ст. 51 ЛК України).

Згідно зі ст. 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно зі ст. 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 розділу VIII ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

З огляду на зазначені норми при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII ЛК України.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постановах від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 25.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 23.12.2015 у справі № 6-377цс15.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що спірна земельна ділянка до розпаювання входила до складу земель КСП ім. Шевченка. Згідно із Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002231, який виданий Циблівською сільською радою народних депутатів 21.03.1996 на підставі рішення 3 сесії 22 скликання Циблівської сільської ради від 27.06.1995, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 21, для КСП ім. Шевченка передано 403,7 га земель згідно з планом землекористування. Зазначений державний акт на право постійного користування для КСП ім. Шевченка був виданий на підставі розробленої у 1995 році Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук науково-технічної документації по виготовленню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею КСП ім. Шевченка Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи № 911/2827/20 відсутні належним чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які підтверджували б належність спірної земельної ділянки до лісового фонду. Тобто прокурор та позивач не надали доказів того, що передана в оренду ТОВ "Інтерциклон" земельна ділянка належить до земель лісового фонду. У справі відсутні також будь-які належні документи щодо відведення та закріплення спірної земельної ділянки за будь-якими лісовпорядними організаціями. Прокурор не надав належним чином оформленого оригіналу планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а надав лише копію проекту організації і розвитку лісового господарства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу Київської області, копію перспективного плану ведення лісового господарства майстерської дільниці № 1 Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу Київської області.

У зв`язку з тим що прокурор не надав належним чином оформлених оригіналів планшетів, з огляду на відсутність доказів отримання державного акту на спірну земельну ділянку державним лісогосподарським підприємством, та враховуючи Прикінцеві положення ЛК України, колегія суддів дійшла висновку про ненадання належних документів, які підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками ДП "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп".

Встановлені обставин свідчать про недоведеність позовних вимог, зокрема, в частині того, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення. При цьому наявність проекту організації і розвитку лісового господарства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу Київської області та перспективного плану ведення лісового господарства майстерської дільниці № 1 Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу Київської області та планшету без відповідного затвердження сама по собі не дає підстав вважати про віднесення певної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Крім того, згідно зі ст.ст. 181-184, 202-204 ЗК України, Законами України "Про Державний земельний кадастр" та "Про землеустрій" дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

З копії повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.12.2020 № 29-10-0.222-15960/2-20, від 11.06.2019 № 29-10-0.222-7829/2-19, від 16.01.2019 № 14-10-0.222-521/2-19, встановлено, що, за інформацією Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем станом на 01.01.2001 та 01.01.2016 на території Переяслав-Хмельницького району Київської області землекористувач ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" не обліковується.

Більш того, Київською ОДА у період 2005-2020 років розпорядження про надання ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" у постійне користування земельної ділянки на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області не видавалось (лист від 19.11.2020). Кабінетом Міністрів рішення про надання ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" у постійне користування земельної ділянки на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області не приймалося (лист від 13.11.2020 № 38136/0/2-20 від 13.11.2020.

Таким чином, прокурором не доведено перебування спірної земельної ділянки у користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" та віднесення цієї ділянки до земель лісогосподарського призначення. Позивач не надав доказів того, що спірна земельна ділянка після заснування ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" увійшла до масиву земель лісогосподарського призначення, які в порядку, передбаченому ст. 17 ЛК України та ст. 56, 57 ЗК України, на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування з відповідним погодженням були передані в користування ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" або були передані в користування зазначеному підприємству з іншого спеціалізованого підприємства. Також на підтвердження заявлених вимог прокурор не надав державного акта про право постійного користування земельною ділянкою лісогосподарським підприємством, що додатково вказує на недоведеність позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють позовну давність, не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову через його недоведеність, а не через пропуск позовної давності.

Водночас, враховуючи вказівки Верховного Суду, що містяться в постанові від 16.02.2022, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Прокурор та позивач належними та допустимими доказами не довели суду порушення прав держави на спірну земельну ділянку, не обґрунтували незаконності передачі земельної ділянки в користування ТОВ "Інтерциклон" для організації риболовецького стану (тобто, не для ведення лісового господарства чи використання лісових ресурсів).

За встановлених обставин, з огляду на недоведеність порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача (держави), на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2021 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Встановлений ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Понесені ТОВ "Інтерциклон" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачем.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2021 у справі № 911/2827/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2021 у справі № 911/2827/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, код 00022533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" (вул. Здолбунівська, 3, м. Київ, 02081, код 21606540) 11 568,13 грн судових витрат.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/2827/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.08.2022.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Б. Михальська

Т.І. Разіна