Постанова

від 20.07.2022 по справі 752/4720/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/4720/21 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/4427/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.

за участі секретаря: Савчук Г.В., з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ПрАТ «Телерадіокомпанія «Люкс» - Нички Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 24 телевізійного каналу, Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс» про зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2021 року адвокат Москаль Г.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 24 телевізійного каналу, Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс» про зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 03 грудня 2020 року на 24 телеканалі у програмі "Що це було" з ОСОБА_3 відбулося інтерв`ю з ОСОБА_4 - сином вбитого у 1996 році у Донецьку народного депутата України та бізнесмена ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_6 не був присутній і не брав участі у зазначеній програмі. Разом з цим, на переконання позивача, під час інтерв`ю мали місце питання та висловлювання з приводу його особистої позиції відносно подій вбивства батька, слідства по факту цього вбивства та причетних до цих подій осіб, тобто була розповсюджена інформація, яка стосується особи ОСОБА_7 та його батька, і яка неповною мірою відповідає дійсності.

З метою реалізації права позивача ОСОБА_7 на повноту та достовірність інформації про себе та членів сім`ї, а також права на відповідь, 26 грудня 2020 та 23 січня 2021 адвокат Москаль Г.Г. в інтересах ОСОБА_7 звернувся до 24 каналу з проханням надати позивачу право на відповідь, однак вказані звернення залишилися без відповіді.

Таким чином, у зв`язку з розповсюдженою інформацією під час інтерв`ю з ОСОБА_4 , що транслювалася 03 грудня 2020 на 24 телевізійному каналі, позивач просив суд зобов`язати 24 телевізійний канал та ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» надати ОСОБА_1 право відповідь (власне тлумачення особистої позиції (точки зору) відносно обставин вбивства його батька ОСОБА_8 , слідства по факту цього вбивства і причетних осіб) у тому ж обсязі часу, тим самим способом, у тій самій телепрограмі та на тому самому телеканалі.

Оскаржуваним рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Москаль Г.Г.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач звернувся з позовом не про спростування недостовірної інформації, а про надання права на відповідь (коментар власної точки зору щодо поширеної інформації та її безпідставності).

Стверджує, що виходячи з предмету позову, першочерговому доказуванню підлягає не те, що розповсюджена інформація є недостовірною, а те, що позивач відноситься до кола осіб, які згідно зі ст. 277 ЦК України мають право на відповідь і в разі порушення такого права вправі звертатися до суду з відповідним позовом, поширення інформації відбулося відповідачем та що розповсюджена інформація, щодо якої позивач має намір реалізувати право на відповідь, порушує його особисті немайнові права.

Звертає увагу на те, що позивач має іншу власну думку відносно обставин вбивства його батька та причетних осіб та розповсюджена інформація не повною мірою відповідає дійсності, її розповсюдження порушує особисті немайнові права позивача, оскільки формує його морально-етичний портрет в очах громадської з питання його особистого відношення як сина до обставин вбивства його батька та причетних до цього осіб.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Москаля Г.Г. на підтримання апеляційної скарги, представника ПрАТ «Телерадіокомпанія «Люкс» - Нички Ю.В. на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2021 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення по справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено те, що відповідні відомості у програмі «Що це було» з ОСОБА_3 стосуються саме ОСОБА_1 , такі відомості є недостовірними та поширена інформація порушує його особисті права, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

З таким висновком суду погодитися не можна із наступних підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 03 грудня 2020 року на 24 телеканалі у програмі «Що це було» з ОСОБА_3 відбулося інтерв`ю з ОСОБА_10 сином вбитого у 1996 році в Донецьку народного депутата України, бізнесмена ОСОБА_11 .

Під час інтерв`ю ОСОБА_12 висловлював своє відношення до вбивства у 1996 році його батька ОСОБА_11 та якості розслідування кримінальної справи з цього приводу і те, як бізнес батька швидко перейшов до інших осіб, а родина втратила всі активи. Також називав основних вигодонабувачів від вбивства батька, давав їм власну характеристику.

Також ОСОБА_12 зазначав, що ним проводиться власне розслідування подій які мали місце у 1996 році з його батьком, результатом чого було створено фільм «Спадкоємець».

Крім цього у програмі «Що це було» ОСОБА_12 з 38.26 хв. по 39.20 хв. згадує позивача по справі - ОСОБА_1 про те, що останній не підтримує його у власному розслідуванні обставин вбивства батька, критично висловлюється про створений ним фільм «Спадкоємець», ставить під сумнів це розслідування. Як зазначає ОСОБА_12 : «брат перевершив всі його сподівання з цього приводу»; «брат не дивився фільм», а проїхався по ньому як по катку»; «не знаю для чого це потрібно брату» і.т.і.

Тобто, у програмі була розповсюджена інформація, яка стосується особи позивача та його батька, з приводу якої у ОСОБА_7 є своя точка зору.

Під час інтерв`ю мали місце висловлювання ОСОБА_13 з оцінки особистої думки (позиції) ОСОБА_7 відносно подій вбивства його батька, які суд називає «особисті висловлювання ОСОБА_14 про певну поведінку свого рідного брата ОСОБА_15 », а отже розповсюджена інформація, стосується особи позивача.

Згідно ч.ч.1,2 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

Відповідно до ч.6 ст.277 ЦК фізична особа, чиї немайнові права порушені в друкованих чи інших засобах масової інформації, має право на відповідь у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» №3759-ХІІ від 21 грудня 1993р. порядок подачі заяви на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.

Згідно ч.3,4,7 ст.64 Закону №3759, заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіокомпанії у письмові формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей. Телерадіокомпанія зобов`язана розглянути заяву у семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено законодавством України. Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, а бо в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені.

Згідно ч.14 ст.64 Закону №3759, телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні поширеної інформації, якщо заяву про спростування було подано з порушенням вимог цього Закону.

Згідно ч.12 ст.64 Закону №3759, у разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона зобов`язана терміново повідомити про це заявника.

Інтерв`ю з ОСОБА_16 відбулося на 24 телеканалі 03 грудня 2020 року, позивач звернувся до відповідача про надання права на відповідь 26 грудня 2020 року, що підтверджується фіскальним чеком «Укрпошти» про відправлення рекомендованого листа №0222516158916 від 26 грудня 2020 року, тобто в установлений законом 14-денний строк.

Про відмову у праві на відповідь відповідач не повідомляв.

Звернення про надання права на відповідь відповідачем залишено без розгляду, у зв`язку з чим позивач обґрунтовано звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги як доказ надану представником позивача копію вироку Апеляційного суду Луганської області у справі №1-05/2003 від 16 квітня 2003р. про долучення якого було заявлено клопотання представником позивача в суді першої інстанції.

Однак незалежно від прийняття / неприйняття вироку суду як доказу, маючи відомості (дата, № справи) про вирок та доступ до зазначеного вироку суду, суд мав надати належну оцінку доводам представника позивача щодо обставин, встановлених вироком суду, як цього вимагають приписи ч.4 ст.265 ЦПК, однак всупереч цим вимогам цього не зробив.

У Постанові від 11 лютого 2019 року у справі №725/5585/16-ц Верховний Суд зазначив, що положення статті 30 Закону України «Про інформацію» визначають, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер висловлювання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством право на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

У даному випадку ОСОБА_1 звернувся з позовом не про спростування недостовірної інформації, а про надання права на відповідь (коментар власної точки зору щодо поширення інформації та її безпідставності) яка стосується особи його особи та його батька, з приводу якої у нього є своя точка зору.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційна скарга представника ОСОБА_9 адвоката Москаля Г.Г. підлягає до задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2021 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Москаля Генадія Генадійовича задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати 24 телевізійний канал та ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» у зв`язку з розповсюдженою інформацією під час інтерв`ю з ОСОБА_4 у програмі «Що це було» з ОСОБА_3 , що транслювалася 03 грудня 2020 року на 24 телевізійному каналі, надати ОСОБА_1 право відповіді (власне тлумачення особистої позиції (точки зору) відносно обставин вбивства його батька ОСОБА_8 слідства по факту цього вбивства і причетних осіб) у тому ж обсязі часу та способом, у тій саме телепрограмі та на тому самому телеканалі, протягом 14 днів з моменту набуття законної сили судовим рішенням.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2022 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.