Рішення

від 27.07.2022 по справі 128/2181/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2181/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

28 липня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Саєнко О.Б., при секретарі Фольварковій Н.О.

за участю: позивача ОСОБА_1 , представників позивача- адвокатів: Білошкурського О.В., Чорної О.М. , представника третьої особи- Штельмаха Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання права власності», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вінницький районний відділ державної виконавчої служби Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), державний нотаріус Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницький Євген В`ячеславович, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтував тим, що 11 березня 2021 року державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) здійснено передачу арештованого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 , організатору електронних торгів ДП «Сетам» на реалізацію через систему електронних торгів арештованим майном.

Вказує, що початкова ціна (стартова ціна лоту) за якою мав реалізовуватись лот № 470787 -вказане арештоване майно на даних торгах становила 14 354 375, 00 грн.

Зазначає, що електронні торги призначені 14.04.2021 року, 17.05.2021 року та 17.06.2021 року не відбулись з підстав відсутності допущених учасників торгів (покупців).

Вказує, що 17 червня 2021 року було складено повідомлення № 33967/18.3-24/03 щодо залишення нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів за сумою 10 048 062,50 грн., копії вказаного повідомлення було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення стягувачам, в тому числі і йому.

Пояснює, що 23 червня ним до виконавчої служби було подано заяву в якій він просив залишити за ним нереалізоване на електронних торгах майно за ціною третіх електронних торгів, що складає 10 048 062, 50 грн.

Зазначає, що у відповідності до статті 61 ЗУ «Про виконавче провадження» з урахування ст. 46 ЗУ «про виконавче провадження» нереалізоване майно було передано йому у зв`язку з тим, що він є стягувачем, виконавчі документи щодо якого, згідно календарного надходження були пред`явлені на виконання до відділу раніше інших стягувачів, про що 30 червня 2021 року заступником начальника Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Штельмахом Д.В. було винесено постанову про передачу нереалізованого майна боржника стягувану в рахунок погашення боргу.

Вказує, що 30 червня 2021 року заступником начальника Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Штельмахом Д.В., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 62839515, було складено акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно якого йому було передано наступне майно:

- 1/2 частка адміністративно-складських приміщень з гаражами (літ. А) приміщення №1 - №25, загальною площею 1 127, 70 м2 (563.85 м2 ); убиральні (літ. Б); насосна яма (літ. Н/я); пожежний резервуар (№1), підпірна стіна (№2), огорожа (№3), які розташовані по АДРЕСА_1 , сторожова будка з ганком та оглядовим майданчиком (літ. А), загальною площею приміщень 18.9 м2 в АДРЕСА_1 ; шиномонтажне відділення зі складом-магазином, підвалом та ганками, загальною площею приміщень 254.9 м2 в АДРЕСА_1 ; криниця; вигрібна яма; огорожа з воротами;

- 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:03:005:0062, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , площею 0,1848 га, цільове призначення - для автотехобслуговування;

- 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 0520682506:03:005:0054, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , площею 0.7500 га, цільове призначення - для комерційних потреб;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0520682506:03:005:0026, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Лисогора, площею 0.2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0520682506:03:005:0048 місцезнаходження: АДРЕСА_2 , площею 0.2521 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:03:005:0082, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , площею 0.2448 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0520682500:03:005:0085, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , площею 0.2423 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зазначає, що на підставі вказаного акту державного виконавця, з метою отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, він звернувся до державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки з наданого акту державного виконавця про передачу майна стягувану в рахунок боргу та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що право за ОСОБА_2 на будівлі та споруди зареєстровано не було.

Вказує, що він у визначеному законом порядку набув право власності на вказане вище майно, проте не може оформити своє право власності в позасудовому порядку.

Зазначає, що правоустановчі документи на підставі яких нереалізоване майно належить боржнику наведені державним виконавцем в акті від 30 червня 2021 року державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно передане йому в рахунок погашення боргу, а саме на:

- 1/2 частку адміністративно-складських приміщень з гаражами (літ. А) приміщення №1 - №25, загальною площею 1 127, 70 м2 (563.85 м2 ); убиральні (літ. Б); насосна яма (літ. Н/я); пожежний резервуар (№1), підпірна стіна (№2), огорожа (№3), які розташовані по АДРЕСА_1 , сторожова будка з ганком та оглядовим майданчиком (літ. А), загальною площею приміщень 18.9 кв.м. в АДРЕСА_1 ; шиномонтажне відділення зі складом-магазином, підвалом та ганками, загальною площею приміщень 254.9 кв.м. в АДРЕСА_1 ; криниця; вигрібна яма; огорожа з воротами;

- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:03:005:0062, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , площею 0,1848 га, цільове призначення - для автотехобслуговування;

- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0520682506:03:005:0054, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , площею 0,7500 га, цільове призначення - для комерційних потреб;

- земельну ділянку з кадастровим номером 0520682506:03:005:0026, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Лисогора, площею 0.2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку з кадастровим номером 0520682506:03:005:0048 місцезнаходження: АДРЕСА_2 , площею 0.2521га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; - 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0520682500:03:005:0082, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , площею 0. 2448 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- земельну ділянку з кадастровим номером 0520682500:03:005:0085, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , площею 0.2423 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Також просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати за сплату судового збору.

28.07.2022 у судове засідання відповідач ОСОБА_2 в дане судове засідання повторно не з`явився по невідомим суду причинам; про судове засідання повідомлялася судом завчасно та належним чином, у порядку п.11 ст.128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України- сайті Вінницького районного суду Вінницької області. Заперечення проти позовної заяви або відзив на позов, клопотання про розгляд справи у відсутність та ( або) про відкладення даного судового засідання - відповідач до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний нотаріус Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницький Є.В. до судового засідання також не з`явився, при цьому попередньо скерував на адресу суду заяву про розгляду справи у відсутність представника нотаріальної контори; при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Суд, у відповідності п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, врахувавши думку позивача та його представників, які не заперечували , постановив відповідну ухвалу про проведення заочного розгляду даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

28.07.2022 у судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представники адвокати: Білошкурський О.В. та Чорна О.М. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовільнити, при цьому ОСОБА_3 суду пояснила, що перешкод для оскарження відмови державного реєстратора у видачі свідоцтва про право власності у них не було. При чому позивач в судовому засіданні підтвердив факт того, що йому відомо те, що відповідач ОСОБА_2 не зареєстрував вищевказане ним в позові спірне майно на праві власності, у зв`язку з чим йому нотаріус і відмовив у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Штельмах Д.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Суду доповнив, що він при винесені постанови про передачу нереалізованого майна боржника ОСОБА_2 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу від 30.06.2021 та акту державного виконавця про передачу майна ОСОБА_2 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу , перевіряв належність на праві власності ОСОБА_2 зазначеного позивачем нерухомого майна по реєстрах. При чому , суду зазначив, що 1/2 частка адміністративно-складських приміщень з гаражами (літ. А) приміщення №1 - №25, загальною площею 1 127, 70 м2 (563.85 м2 ); убиральні (літ. Б); насосна яма (літ. Н/я); пожежний резервуар (№1), підпірна стіна (№2), огорожа (№3), які розташовані по АДРЕСА_1 , сторожова будка з ганком та оглядовим майданчиком (літ. А), загальною площею приміщень 18.9 кв.м. в АДРЕСА_1 ; шиномонтажне відділення зі складом-магазином, підвалом та ганками, загальною площею приміщень 254.9 кв.м. в АДРЕСА_1 ; криниця; вигрібна яма; огорожа з воротами, відповідачу ОСОБА_2 не належить на праві власності, оскільки у виділенні Ѕ частки вказаного майна , яке належить на праві спільної сумісної власності подружжя , відповідачу ОСОБА_2 державному виконавцю було відмовлено судом.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши позов, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та таким , що підлягає відмові у задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і зазаконом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16) ( ст.ст.15,16 ЦК України).

Згідно до положень, викладених в ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень,викладених вч.ч.1,3ст.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно до ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 55 ЦПК України ).

Судом встановлено,що 02.08.2021позивач ОСОБА_1 ,як стягувачу зведеномувиконавчому провадженні,і якийотримав :постанову пропередачу нереалізованогомайна боржника ОСОБА_2 стягувачу врахунок погашенняборгу від30.06.2021(а.с.9-13)та актдержавного виконавцяпро передачумайна ОСОБА_2 в рахунокпогашення боргу(а.с.14-17),винесені заступникомначальника Вінницькийрайонний відділдержавної виконавчоїслужби Центрально Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький)Штельмахом Д.В.,а такожпостанову провідмову увчиненні нотаріальноїдії видачі свідоцтва пропридбання майназ прилюднихторгів,якщо прилюдніторги невідбулися ,винесену 08.07.2021 державним нотаріусомВінницької районноїдержавної нотаріальноїконтори КогутницькимЄ.В.(а.с.18-19),-звернувся до Вінницькогорайонного судуіз позовомдо відповідача ОСОБА_2 , як боржника у зведеному виконавчому провадженні.

З доданихдо позовувищевказаних письмовихдоказів,судом встановлено,що начас зверненнядо судуіз данимпозовом ,заявлений позивачемперелік нерухомогомайна ,на якевін проситьсуд визнатиправо власностіне зареєстровано ввстановленому закономпорядку якнабуте відповідачем ОСОБА_2 на правівласності (боржнику зведеномувиконавчому провадженні),про щобуло позивачудостеменно відомоз постановинотаріуса провідмову увидачі свідоцтва пропридбання майназ прилюднихторгів,якщо прилюдніторги невідбулися від 08.07.2021, в якому , зокрема , нотаріусом зазначено, що з акту акт державного виконавця про передачу майна ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу та з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нерухому майно за ОСОБА_2 у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - зареєстровано не було. ( а.с.18 зворотна сторона).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пункт 1 частини 1 статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності,

а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 є неналежним відповідачем в даній справі, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі , достовірні та достатні письмові докази на підтвердження набуття відповідачем ОСОБА_2 (станом на час проведення державним виконавцем вищевказаних виконавчих дій в зведеному виконавчому провадженні) права вланості нанерухоме майно зазначене в постанові про передачу нереалізованого майна боржника ОСОБА_2 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу від 30.06.2021( а.с.9-13) та акті державного виконавця про передачу ОСОБА_1 майна ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу ( а.с.14-17), винесені заступником начальника Вінницький районний відділ державної виконавчої служби Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Штельмахом Д.В.

В свою чергу, позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) , кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 33 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, ).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Виходячи з наведеного в задоволені позову слід відмовити, оскільки позов пред`явнений до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст., 258, 259, 263-265, 268 , 280, 281 ЦПК, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішеннясуду.

Повне рішення суду складено 09.08.2022.

Суддя: Олена САЄНКО