Ухвала

від 08.08.2022 по справі 907/729/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 907/729/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2022

(головуючий - Бонк Т.Б., судді Зварич О.В., Якімець Г.Г.)

у справі №907/729/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал»

до фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році до Господарського суду Закарпатської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал» (далі - ТОВ «Термінал») з позовом (з урахуванням збільшених позовних вимог) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в розмірі 381 900,00 грн, яка виникла внаслідок неоплати послуг місця доставки митних вантажів у період з 01.09.2014 по 21.03.2016.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2021 у справі №907/729/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 у справі №907/729/18 рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2021 змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, резолютивну частину рішення залишено без змін.

25.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 у справі №907/729/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кролевець О.А.- доповідач (головуючий), Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2022 №29.3-02/1383, у зв`язку з відпусткою суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №907/729/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кролевець О.А. - доповідач (головуючий), Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року встановлений у розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору в справі №907/729/18 є стягнення заборгованості в сумі 381 900, 00 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2018 рік - 881 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваного судового рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які передбачені пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є різна практика Верховного Суду, яка виникла з тих самих підстав, за позовом того ж самого суб`єкта; правові висновки, які ґрунтуються на вказаних скаржником у касаційній скарзі нормах Митного кодексу України та інших підзаконних актах, які неодноразово застосовано апеляційним судом, вказують на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики зазначених норм; для десятки тисяч підприємств України необхідних єдиний підхід та порядок виконання митних формальностей при оформленні товарів на експорт. Окрім того, зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, так як висновки апеляційного суду можуть мати свої наслідком зміну порядку декларування на всіх митницях України.

Проте Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав дійти висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки скаржником не доведено наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права у вказаних скаржником справах, а вказане свідчить лише про наявність різних істотних обставин, підтверджених або непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення. Водночас інших аргументів та доводів, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається.

Посилання скаржника на те, що справа №907/729/18 становить значний суспільний інтерес визнаються необґрунтованим, оскільки вищевказані доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться до незгоди із судовим рішенням суду попередньої інстанції і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про значний суспільний інтерес.

Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №907/729/18 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ОСОБА_1 подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 у справі №907/729/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 у справі №907/729/18.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

Л.В. Стратієнко