Рішення

від 09.08.2022 по справі 755/5738/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5738/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.,

за участю сторін

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Лебедєва В.В.,

представника відповідача Мельника М.М.,

перекладача Бондарчука М.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 29 червня 2022 року було винесено рішення стосовно позивача про примусове повернення до країни походження або третьої країни, у зв`язку із порушенням законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Позивач вважає таке рішення протиправним та не законним, оскільки позивач не був забезпечений примірниками відповідного рішення і постанови у справі про адміністративне правопорушення. Винесення оскаржуваного рішення та постанови відбулося з порушенням прав позивача на користування правовою допомогою та рідною мовою. У зв`язку з цим, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити в повному обсязі.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 липня 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано у відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області усі матеріали, на підставі яких було прийнято рішення від 29 червня 2022 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21 липня 2022 року від представника відповідача на виконня ухвали суду від 11 липня 2022 року надійшли затребувані матеріали.

15 липня 2022 року на адресу суду від представника відповідача на виконання ухвали від 06 липня 2022 року надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів справи стосовно ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29 червня 2022 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київські області Літюх Д.О. відносно громадянина Палестини, ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 29.06.2022 року о 13-40 за адресою місто Київ, вулиця Кільцева дорога було виявлено громадянина Палентини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживає без документів на право проживання в Україні. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 .

29 червня 2022 року головним спеціалістом відділу протидії нелегальній міграції, управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Ковригіним Олександром прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язано його покинути територію України у термін до 09.07.2022 року та заборонено в`їзд на територію України на три роки.

Зі змісту вказаного рішення убачається, що 29.06.2022 співробітниками Святошинського УП ГУНП у м.Києві виявлений громадянин Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився на території України з порушенням ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Останній прибув на територію України у 2000 році. Державний кордон перетнув через ПП «Міжнародний Аеропорт Одеса». З 2000 по 2019 рік працював різноробочим на ринках міста Києва, з 2019 року по теперішній час працює технологом на харчовому промисловому виробництві «Аіда Бекері», проте відповідного дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не оформлював. З питань продовження терміну перебування в Україні, оформлення посвідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію в Україну, набуття статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні до відповідних органів ДМС не звертався. Будь-які інші документи, підтверджуючи законні підстави для легального перебування на території України, у іноземця відсутні. Іноземець мав можливість покинути територію України, проте не виїхав усвідомлюючи, що цими діями умисно порушує законодавство України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Підставою для винесення рішення про повернення громадянина до країни походження, слугує постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

За порушення правил перебування іноземних громадян на території України громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.06.2022 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Як зазначено в мотивувальній частині постанови, 29.06.2022 року о 13 год. 40 хв. за адресою: м.Київ, вулиця Кільцева дорога (ТРЦ Апрель), виявлено громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантуються свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 №3773-VI визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України (далі - Закон).

Пунктом 14 частини 1 статті 1 цього Закону встановлено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку (ст. 9 Закону № 3773-VI).

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 Закону № 3773-VI, в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду.

Рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 3773-VI рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.

Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 5 розділу 1 Інструкції, підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

За приписами пункту 6 розділу I Інструкції № 353/271/150 примусове повернення з підстав, передбачених пунктом 5 цього розділу, здійснюється за рішенням органів ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органу СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, оформленням відповідних документів, доведенням цього рішення до іноземця та взяттям з нього зобов`язання про добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк, а також здійсненням подальшого контролю за фактичним виконанням іноземцем цього рішення.

За приписами п. 10 розділу I Інструкції № 353/271/150 рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду.

Звертаючись до суду із позовом позивач наполягає на тому, що рішення ЦМУ ДМС є протиправним та підлягає скасуванню з тих підстав, що позивач не має можливості користуватися правовою допомогою та рішення про примусове повернення приймалося за відсутності перекладача.

Судом встановлено, що позивач не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має неповнолітніх дітей. Під час розгляду даної справи, позивач підтвердив ту обставину, що він протягом тривалого часу не звертався до органу ДМС з метою легалізації його перебування на території України.

Щодо посилань позивача на недотримання норм Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства в частині затримання більше ніж на 3 години, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 9 розділу І, у кожному випадку затримання іноземця більше ніж на три години щодо його примусового повернення або з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення невідкладно інформується регіональний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Натомість, матеріали справи не містять доказів затримання позивача більше ніж на три години, а саме відсутній протокол про адміністративне затримання або будь-який інший документ з якого можливо було б встановити дану обставину.

Щодо посилань позивача на відсутність перекладача, суд враховує, що як за даними оскаржуваного рішення так і з пояснень самого позивача чітко вбачається, що позивач перебуває на території України з 2000 року, приїхав на територію України на навчання, навчався чотири роки в Медичному Університеті в Україні, потім постійно проживав та працював на території України, тобто постійно перебував в мовному середовищі українців. Таким чином, в суду є всі підстави вважати, що за такий тривалий час проживання в Україні позивач володіє хоча б базовими знаннями української мови, що він фактично і підтвердив в судовому засіданні. Крім того, в матеріалах відсутні будь-які дані, що позивач вимагав присутності перекладача, натомість наявні відмітки про те, що позивач перекладача не потребує

Отже, судом встановлено, з урахуванням наведених вище положень ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 26 Закону № 3773-VI, встановленого факту порушення особою міграційного законодавства, а також того, що, позивач тривалий час не вчиняв жодних дій з метою легалізації свого перебування на території України, свідчить, що у відповідача станом на 29.06.2022 року були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, що унеможливлює висновок про його протиправність.

Порушений позивачем законодавчо встановлений порядок перебування на території України є достатньою підставою для застосування заходів у вигляді примусового повернення у країну походження або третю країну та у спірних правовідносинах є необхідним і достатнім засобом реагування відповідача на вказане порушення, з необхідністю заборони в`їзду в України терміном на три роки.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов громадянина Палестини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1, 4, 13, 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 139 241-246, 268-271, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 10 серпня 2022 року.

Суддя Н.О. Яровенко