Ухвала

від 08.08.2022 по справі 496/2902/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1025/22

Справа № 496/2902/22 1-кс/496/1198/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022164250000219 від 15 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року було задоволено клопотання дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та накладений арешт шляхом заборони відчуження на:

-трактор марки МТЗ-82, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, який належить на праві приватної власності та перебуває у володінні ОСОБА_6 ;

-причіп-самоскид марки 2ПТС-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору та причіп-самоскид марки ЛАЗ-XTV00819L, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зеленого кольору, які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 ;

-зерно, схоже на пшеницю вагою 9180 кг,

вилучені в ході огляду місця події 14 липня 2022 року до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу про арешт майна.

Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що клопотання дізнавача про арешт транспортних засобів та зерна не відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК, оскільки відсутнє належне обґрунтування підстав та мети необхідності його арешту.

В порушення абз.2 ч.2 ст.171 КПК до клопотання не додано відповідних оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими дізнавач обґрунтовує доводи клопотання про арешт належних ОСОБА_6 транспортних засобів.

Крім того до клопотання про арешт майна органом досудового розслідування не долучено документів які підтверджують факт вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а також доказів стосовно того, що транспортні засоби були використані при вчиненні кримінального проступку, а тому є речовими доказами та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Представник власника майна наголосила і про те, що сільськогосподарська культура, яка вирощена на певній земельній ділянці, не може бути ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки), виходячи із диспозиції цієї норми Кримінального Кодексу, а отже не відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України.

В перше судове засідання призначене на 11 годину 45 хвилин 28 липня 2022 року не з`явився процесуальний керівник прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_9 .

Перед початком судового засідання надіслав заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі, в зв`язку з зайнятістю в інших судових засіданнях. В задоволенні апеляційної скарги представника власника майна просив відмовити.

В наступне судове засідання призначене на 11 годину 08 серпня 2022 року прокурор повторно не з`явився, про причини неявки апеляційній суд не повідомив.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_7 подала клопотання, в якому просила провести судове засідання без її участі та без участі власника майна. Зазначила, що підтримує свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

За таких обставин та з огляду на вимоги ч.1 ст.172 та ч.4 ст.405 КПК України, а також враховуючи скорочений триденний строк на розгляд апеляційних скарг на ували слідчих суддів, встановлений положеннями ч.2 ст.422 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 без її участі та без участі прокурора, оскільки їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням дізнавача та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зістаттями 131та132 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цимКодексом.

Відповідно доч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цимКодексомпорядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Частиною 2 ст. 170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, положеннями ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що на теперішній час Одеським районним управлінням поліції №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022164250000219 від 15 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В клопотанні дізнавача про арешт майна зазначено, що 14 липня 2022 року на спецлінію 102 надійшло телефонне повідомлення від депутата Великодальницької ОТГ про те, що невідомі люди незаконно збирають врожай. Було встановлено, що на ділянці поля площею приблизно 10 га, розташованого на території Великодальницької ОТГ між с. Розселенець та с. Петродолинське, наявні сліди покосу зернових культур, приблизно 60% та 40% скошених. На вказаній території знаходиться сільськогосподарська техніка, а саме: трактор марки Білорус синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп до трактора червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому знаходилось зерно, схоже на пшеницю, вагою 9180 кг та причіп до трактора зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був порожній. Вказане рухоме майно належить ОСОБА_6 . Дані відомості 15 червня 2022 року внесені до ЄРДР за №12022164250000219 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. В період часу з 18 години 05 хвилин по 23 годину 50 хвилин 14 липня 2022 року був проведений огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено трактор марки Білорус, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, причіп до трактора, реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, та причіп до трактора, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зеленого кольору, а також зерно, схоже на пшеницю вагою 9180 кг.

Дізнавач у клопотанні зазначив про те, що на теперішній час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучена техніка та зернові культури є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони місять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя погодився з доводами викладеними в клопотанні дізнавача та наклав арешт на вищевказане майно.

Разом з цим апеляційний суд вважає такий висновок слідчого судді взагалі небунтованим та невмотивованим.

Так, відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Апеляційний суд вважає, що клопотання дізнавача про арешт майна та додані до нього матеріали, не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, адже вони не підтверджують підстави, мету та не містять відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а тому накладення арешту на сільськогосподарську техніку належну ОСОБА_6 , а також на вилучені зернові культури є безпідставним.

Вказане кримінальне провадження було розпочато за ознаками складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за кваліфікуючими ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Основним безпосереднімоб`єктомкримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.197-1 КК України є право власності на землю (право володіння і користування землею).

Апеляційний суд зазначає, що до клопотання про арешт майна дізнавачем не долучено документів, які підтверджують факт вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В матеріалах провадження міститься постанова дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 15 липня 2022 року про визнання трактора, двох причепів та зерна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Разом з тим вказана постанова не містить будь-яких посилань та фактичних даних які б підтверджували, що вилучене майно є знаряддями або засобами вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні

Вказані обставини свідчать про те, що постанова була винесена дізнавачем формально без урахування всіх обставин справи.

Об`єктивна сторонакримінального проступку, передбаченогоч.1 ст.197-1 КК України полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, шо невідомий депутат Великодолинської ОТГ звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про те, що невідомі люди незаконно збирають врожай на ділянці поля площею приблизно 10 га, розташованого на території Великодальницької ОТГ між с.Розселенець та с.Петродолинське. Відповідно до матеріалів провадження за клопотанням дізнавача будь-яких інших заяв та повідомлень про самовільне зайняття земельної ділянки до правоохоронних органів не надходило. За таких обставин апеляційний суд констатує, що дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 не було будь-яких законних підстав для внесення відомостей до ЄРДР кримінального провадження №12022164250000219 від 15 липня 2022 року саме за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво».

Залишається незрозумілим яким чином за допомогою трактора та двох причепів можна було самовільно заволодіти земельною ділянкою про яку йде мова у клопотанні про арешт майна.

Здійснення сільськогосподарської діяльності зі збору врожаю не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки, на якій такі роботи проводились.

За таких обставин апеляційний суд наголошує, що трактор та причепи до нього не можуть бути знаряддям вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а отже і не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Окремо апеляційний суд звертає увагу і на те, що предметом кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України виступає конкретна земельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У клопотанні про арешт майна не вказані географічні координати, кадастровий номер, або будь-які інші дані, які б дали змогу ідентифікувати земельну ділянку, яка за версією органу досудового розслідування була самовільно зайнята.

Апеляційний судом встановлено, що 05 липня 2022 року ОСОБА_6 , як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТЕП-17» (ЄДРПОУ 41550565) (Виконавець) уклав із ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_4 ) (Замовник) Договір № 01/07 від 05.07.2022 року, відповідно до якого, зобов`язався своїми силами та за власний рахунок виконати роботи зі збору врожаю зернової культури - пшениці на площі 11 га.

Також, між ними був укладений Договір № 02/07 від 05.07.2022 року, відповідно до умов якого виконавець зобов`язаний був своїми силами та за власний рахунок виконати роботи по вивозу врожаю з площі 11 га врожаю зернової культури - пшениці.

Таким чином, відповідно до умов вищезазначених договорів даний врожай до передачі його замовнику належить ОСОБА_6 на праві володіння.

Саме з володіння ОСОБА_6 правоохоронними органами було вилучено зерно, схоже на пшеницю вагою 9180 кг.

Сільськогосподарська культура, яка вирощена на певній земельній ділянці, не може бути ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки), виходячи із диспозиції цієї норми Кримінального Кодексу, а отже не відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Потерпілимвід кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.197-1 КК України є законний володілець або власник самовільно зайнятої земельної ділянки.

В свою чергу до клопотання дізнавача про арешт майна не було додано будь-яких документів, які б підвереджували кому належить земельна ділянка.

Окремо апеляційний суд звертає увагу і на те, що власнику арештованого майна ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.

У статті 41 Конституції України закріплено положення, що визначає зміст права приватної власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також варто звернути увагу і на позицію Європейського суду з прав людини, що висловлена в рішенні по справі «Волохи проти України». В даному рішенні Суд наголошував на тому, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватись судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Пунктом 2) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до пунктів 1) та 2) ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.

За такихобставин апеляційнийсуд визнаєобґрунтованими доводиапеляційної скаргипредставника власникамайна власникамайна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,а томуоскаржувана ухваласлідчого суддіпідлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити в задоволенні клопотання дізнавача про арешт майна.

Окремо слід звернути увагу на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введеновоєнний стан на 30 діб, який на теперішній час продовжено до 23 серпня 2022 року.

Перебування держави в умовах воєнного стану в зв`язку з російською агресією відчутно впливає на агробізнес і долю майбутнього врожаю, а отже зумовлює критичну необхідність у вирощуванні та збиранні максимальних плодів врожаю для забезпечення в подальшому продовольчих потреб як України так і інших держав.

Разом з тим, у даному випадку, безпідставний арешт сільськогосподарської техніки повністю паралізує господарську діяльність ТОВ ««АГРОСТЕП-17», директором якого є ОСОБА_6 , порушує його права щодо вільного володіння, користування і розпорядження своєю власністю, призводить до зриву жнивної компанії, що є неприпустимим.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні дізнавач СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 звернуся до слідчого судді з необґрунтованим та невмотивованим клопотанням про арешт майна.

Крім того необґрунтоване клопотання дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022164250000219 було погоджено прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_11 , а отже він погодився з доводами викладеними у клопотанні.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що процесуальний керівник прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_9 двічі не з`явився без поважних причин в судові засідання апеляційного суду з розгляду апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , що свідчить про неналежне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне повідомити керівника Одеської обласної прокуратури про допущені дізнавачем СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та прокурорами Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 порушень вимог кримінального процесуального закону під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022164250000219 для вжиття заходів реагування.

Керуючись статтями 170-173, 309, 324, 376, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року, якою було задоволено клопотання дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022164250000219 від 15 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання дізнавача СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022164250000219 від 15 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Повідомити керівника Одеської обласної прокуратури про встановлені під час апеляційного розгляду факти порушень вимог кримінального процесуального закону дізнавачем СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , прокурорами Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_11 та ОСОБА_9 під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022164250000219, викладені в мотивувальній частині цієї ухвали, для вжиття заходів реагування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4