Рішення

від 10.08.2022 по справі 753/23684/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23684/21

провадження № 2/753/174/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 7500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви та досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання шлюбу донька проживає з нею у житлі, яке позивач орендує, та знаходиться на повному її утриманні. У позивача також є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від першого шлюбу, який теж потребує часткового її утримання.

Вказує, що відповідач, будучи матеріально забезпеченим, тривалий час не бере участі в забезпеченні життєдіяльності своєї дитини та ніякої матеріальної допомоги не надає. Відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов`язкового утримання з його боку.

Позивач зазначає, що її доходів недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення і утримання як неповнолітньої дитини, так і її особистого проживання. Натомість, відповідач працює офіційно, є директором Приватного підприємства «Креастайл», доходи від бізнесу в нього значно великі, які не будуть ставити його у скрутне матеріальне становище, сплачуючи аліменти на утримання своєї доньки в розмірі 7 500 тисяч гривень в місяць. Крім цього, відповідач також отримує доходи від неофіційних джерел та має нерегулярні доходи, виконуючи різного роду замовлення з виконання будівельно-ремонтних робіт.

Також позивач наголошує, що незадовго до розірвання шлюбу відповідач переоформив на свою матір все набуте майно за спільні кошти загальною вартістю 6 634 745 грн., уникнувши тим самим розподілу його між подружжям.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року відкрито провадження у справі № 753/23684/21 за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

15 червня 2022 року представником відповідача - адвокатом Бессараб Н.В. подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо утримання доньки, яка проживає з колишньою дружиною, не заперечував, проте заперечив проти розміру аліментів, які просить стягнути позивач, заначивши, що він офіційно працевлаштований і отримує заробітну плату, а тому позовні вимоги повинні бути задоволені частково та стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Позивачем 21 червня 2022 року подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що довідка про доходи відповідача не може братися до уваги, оскільки вона складена самим відповідачем як директором приватного підприємства «Креастайл» і підписана ним же. Вказала, що відповідач не навів жодних переконливих аргументів і доказів того, щоб підтверджували неможливість сплати ним аліментів в фіксованому розмірі 7 500 грн. щомісячно для утримання своєї дитини.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який зареєстровано 23 лютого 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №218.

За час перебування у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року шлюб між сторонами розірвано.

Як зазначає позивач, донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, а відповідач їм фінансово не допомагає.

Домовленостей щодо розміру аліментів на час подання позову між сторонами не досягнуто.

Згідно з статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.

Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов`язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.

За відсутності домовленості між батьками щодо способів виконання обов`язку утримувати дитину (частина перша статті 181 СК України), передбачене законом право отримання аліментів на дитину одним із подружжя, не залежить від того перебувають батьки дитини у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з позовною заявою позивач просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 7500 грн. щомісячно. Відповідач частково заперечував проти заявленого позивачем розміру аліментів та просив позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з нього аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу).

Стосовно способу стягнення аліментів, суд зазначає, відповідно до статті 181 СК України (в редакції Закону № 2037-VIII від 17 травня 2017 року) саме отримувач аліментів наділений винятковим правом вибору того, як стягувати аліменти - у частці від доходу платника чи у фіксованій сумі.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав (п. 3-1 ч. 1 ст. 182 СК України).

Як свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після розірвання шлюбу з позивачем, відповідач 19 травня 2021 року та 13 вересня 2021 року придбав за договорами купівлі-продажу земельні ділянки площею 0,1091 га та 0,0943 га відповідно. Крім цього у власності відповідача перебувають земельні ділянки площею 1,3101 га для ведення особистого селянського господарства, набута 20 березня 2018 року, та площею 0,056 га для індивідуального садівництва, набута у власність 7 грудня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність у матеріалах справи доведених відомостей про порядок утримання дитини та спосіб її життя, при визначенні розміру аліментів суд враховує потребу дитини в одержанні аліментів, наявність у відповідача на праві власності нерухомого майна, частина якого придбана відповідачем після розірвання шлюбу, а також те, що відповідач є особою працездатного віку, працює офіційно та отримує дохід, дані про інших утриманців у розпорядженні суду відсутні, та дійшов висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини сторін у твердій грошовій сумі, однак вважає, що розмір аліментів, який заявлений позивачем, є завищеним та таким, що за встановлених обставин справи не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 201, ч. 1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладені обставини, вік дитини, розмір прожиткового мінімуму на її утримання, беручи до уваги обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 6300 грн. щомісяця.

Суд вважає, що аліменти на утримання дитини у вказаному розмірі будуть достатніми для матеріального забезпечення дитини і відповідають принципу рівноправності визначених обов`язків кожного з батьків по матеріальному утриманню та забезпеченню дитини в межах своїх здатностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для її розвитку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судові витрати згідно з ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 274, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6 300 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) гривні 72 копійки.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 серпня 2022 року.

Суддя О.В. Якусик