Рішення

від 03.08.2022 по справі 757/59285/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59285/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С.В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що між сторонами у справі у липні 2021 року припинено шлюбно- сімейні стосунки, відповідач ОСОБА_4 припинила піклуватися про родину про неповнолітнього сина, ОСОБА_5 . Неповнолітній син сторін у справі- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг віку 14 років, у зв`язку із зверненням позивача до суду із позовом про розірвання шлюбу, у відповідності до ч.3 ст. 160 СК України неповнолітній ОСОБА_6 прийняв рішення проживати разом зі своїм батьком- ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_4 , у добровільному порядку не бажає утримувати сина ОСОБА_5 , згоди з відповідачем щодо сплати та розміру аліментів на утримання сина не досягнуто. Відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , оскільки матеріально забезпечена, працює як в Україні так і в Естонській Республіці, як громадянка України, має ГОкарту- дозвіл на проживання та працю в Естонській Республіці, має дохід на території Естонської Республіки, також володіє рухомим та нерухомим майном на території України та на території Естонської Республіки.

Позивач вказує, що відповідач за 2020 рік задекларувала також доходи в Україні у розмірі 2 329 096, 67 грн. За 2018, 2019, 2020 роки відповідач задекларувала доходи Естонській Республіці у розмірі 90 000,00 євро.

Наведені позивачем докази у справі щодо фінансового стану відповідача, свідчать, що неповнолітньому ОСОБА_5 , може бути забезпечений, достатній життєвий рівень, який відповідач відмовляється виконувати у добровільному порядку.

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому зазначила, що вказані позивачем обставини та надані на їх підтвердження докази стосуються доходів, отриманих відповідачем лише у 2020 році. Водночас, рівень доходів відповідача у 2021-2022 роках суттєво знизився порівняно з попередніми періодами. У 2021 році відповідач була працевлаштована та отримувала заробітну плату лише у ТОВ «Енергоуправління». Будь-які сплатні трудові та цивільно-правові відносини між відповідачем та банком припинені ще наприкінці 2020 року.

У період з 01 січня по 29 вересня 2021 року, відповідач працювала в Компанії Elisium AT OU (реєст. номер 11446236, Таллінн, Естонська Республіка), що підтверджується Довідкою Компанії Elisium AT OU № 2/1 від 24 січня 2022 року. Згідно з даною довідкою, заробітна плата відповідача за 2021 рік складала 22 500 Євро, з яких 18 000 Євро виплачено після вирахування податків. Отже, виплачена відповідачу заробітна плата становила в середньому 2000 Євро на місяць.

29 вересня 2021 року відповідача поза її волею виключено зі складу Компанії Elisium AT OU. Отже, як на момент звернення з позовом у даній справі, так і на момент розгляду справи відповідач не отримує доходів у Компанії Elisium AT OU.

Зазначені позивачем обставини щодо актуальних доходів відповідача в Україні та Естонській Республіці не відповідають дійсності.

Відповідач доводить до відома суду, що в провадженні Господарського суду міста Києва наразі перебувають судові справи №910/18722/21 та №910/20570/21, в яких вирішується спір щодо стягнення з відповідача як з поручителя заборгованості за Договорами поворотної фінансової допомоги. Загальна сума, заявлена до стягнення з відповідача, складає понад 110 000 000 (сто десять мільйонів) грн. Хоча розгляд господарських спорів ще не завершений, однак задоволення позовних вимог навіть частково значно вплине на матеріальне становище відповідача.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог надано копії документів щодо доходів відповідача, зокрема Довідку ТОВ «Енергоуправління» (код ЄДРПОУ - 31407801) від 04 лютого 2021 року щодо заробітної плати відповідача за 2020 рік, Довідку AT «Європейський промисловий банк» (Код ЄДРПОУ - 36061927) від 01 лютого 2021 року щодо оплати послуг за Договором цивільно-правового характеру №1/2019-ГРК від 18 грудня 2019 року. При цьому, в позовній заяві не зазначено ані про джерела отримання таких документів, ані про місцезнаходження їх оригіналів.

Оскільки дані документі містять конфіденційну інформацію щодо відповідача, остання вважає за необхідне повідомити, що оригінали вказаних документів у її розпорядженні не перебувають, підстави їх виготовлення їй не відомі. Відтак, є всі підстави стверджувати, що вказані документи були виготовлені без відома відповідача та поза її волею. При цьому, в цивільному судочинстві вимогами, які закон ставить до доказів, є їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Допустимими вважаються докази, одержані в порядку, встановленому законом. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

В провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа № 757/50980/21-ц за позовом позивача до відповідача про поділ майна подружжя. В рамках розгляду даної справи відбулося лише одне засідання, підготовче провадження у справі не завершено. Отже, обсяг майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, остаточно не встановлено, а також не визначено його вартість. Боргові зобов`язання мають бути враховані при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, що в свою чергу може суттєво змінити розподіл часток в майні подружжя. Таким чином, до постановления остаточного судового рішення в справі про поділ майна подружжя, будь-які доводи позивача щодо перебування майна у власності відповідача та його вартість є виключно припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

На думку Відповідача, долучена Позивачем Інформаційна довідка №275219991 від 16 вересня 2021 року, сформована за запитом ОСОБА_7 , не може вважатися доказом у розумінні ЦПК України, та має бути оцінена судом критично.

Відповідач вважає, що розмір аліментів у сумі 2700 грн. є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та повністю відповідає її можливостям та заробітку, у зв`язку з чим відповідач визнає позов частково.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що з довідки від 24.01.2022 № 2/1 не вбачається, що в ній відображені виключно всі платежі, які отримувала ОСОБА_4 у компанії Elisium AT ОU, зокрема, фінансові допомоги, премії тощо. Крім того довідка не містить інформації про те, що відповідачка там більше не працює. Твердження відповідача про те, що її виключено зі складу Компанії Elisium AT OU не підтверджено жодним доказом. Відповідач з легкістю оперує дуже значними сумами грошових коштів та укладає договори поруки на суму понад 100 000 000, 00 грн. Позивач ОСОБА_3 вказує, що Довідки ТОВ «Енергоуправління» (код ЄДРПОУ - 31407801) від 04 лютого 2021 року щодо заробітної плати відповідача за 2020 рік, та Довідки AT «Європейський промисловий банк» (Код ЄДРПОУ - 36061927) від 01 лютого 2021 року щодо оплати послуг за Договором цивільно-правового характеру №1/2019-ГРК від 18 грудня 2019 року, знаходились у сімейному архіві у вільному доступі сторін за місцем проживання подружжя ОСОБА_8 , з яких і було зроблено копії. На даний час, оригінали знаходяться у відповідача.

Дійсно в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа № 757/50980/21-ц за позовом позивача до відповідача про поділ майна подружжя, та зустрічний позов відповідача до позивача про проділ майна подружжя, але у будь-якому випадку ОСОБА_4 має право претендувати на право власності на 1/2 спільного майна.

Всього майно яке підлягає поділу за попередніми оцінками коштує 167 750 487,5 грн. та 866 929, 52 Євро, тобто відповідач претендує на виділення їй у власність майна щонайменше на суму 83 875 243,75 грн. та 433 464,76 Євро, а всього на суму 3 056 393, 98 Євро або 97 736 449, 80 грн.

Відповідачем не надано жодного доказу, що отримані грошові кошти протягом минулих періодів нею витрачені. Таким чином, навіть відсутність взагалі доходів у конкретний період не свідчить про тяжке матеріальне становище відповідача за наявності значної кількості отриманих коштів, нерухомого майна, корпоративних прав тощо.

Крім того, у разі зміни майнового стану ОСОБА_4 , вона не позбавлена права, звернутися до суду із заявою про зменшення розміру аліментів, або у порядку статті 190 СК України (Припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно).

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що відповідач була працевлаштована лише в Компанії Elisium AT (реєст. номер 11446236) та отримувала заробітну плату в розмірі 2500 Євро щомісячно. Після вирахування податків заробітна плата відповідача становила в середньому 2000 Євро на місяць. З січня по грудень 2021 року жодних інших виплат, в тому числі фінансової допомоги, премій тощо, Відповідач в Компанії Elisium AT (реєст. номер 11446236) - не отримувала. Позивач повторно наголошує, що: наразі, обсяг майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, остаточно не встановлено; вартість майна є спірною, оскільки кожною із сторін проведено незалежну оцінку нерухомого і рухомого майна (які відрізняються між собою); право особистої приватної власності як на окреме рухоме та нерухоме майно, так і на частку в ньому, остаточно не закріплено ні за позивачем, ні за відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, зазначила що розмір аліментів у сумі 2 700, 00 грн є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та повністю відповідає можливостям та заробітку відповідача.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

22.07.1997р. укладено шлюб між ОСОБА_3 ОСОБА_4 , про що зроблено запис № 275 у Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу Ворошиловським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька згідно Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 .

Позивачем зазначається, а стороною відповідача не заперечується факт проживання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 разом із батьком - ОСОБА_3 , а відтак за правилами частини першої статті 82 ЦПК України така обставина не підлягає доказуванню.

Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_4 , у добровільному порядку не бажає утримувати сина ОСОБА_5 , згоди з відповідачем щодо сплати та розміру аліментів на утримання сина не досягнуто.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до, ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991, Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

З податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_4 вбачається, що за 2020 рік сума її доходів в Україні склала 2 329 096, 67 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «ЕНЕРГОУПРАВЛІННЯ» від 04 лютого 2021 року № 04/02-1, ОСОБА_4 з 01 жовтня 2014 року працює на посаді заступника директора з фінансів, за 2020 рік її заробітна плата склала 100 986, 31 грн.

З довідки АТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» від 08 лютого 2021 року № 3-о-2-06/270 вбачається, що ОСОБА_4 надавала послуги згідно договору цивільно-правового характеру № 1/2019-ГРК від 18 грудня 2019 року з 18 грудня 2019 року по 17 листопада 2020 року і оплата за договором склала 95 100, 00 грн.

Відповідно до довідки АТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК» від 04 лютого 2021 року № 3-о-2-06/234, по рахункам ОСОБА_4 за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року нараховані відсотки у розмірі:

- 727, 87 дол. США, що у еквіваленті за курсом НБУ становить 19 405, 05 грн;

- 743 883, 59 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач за 2018, 2019, 2020 роки задекларувала доходи Естонській Республіці у розмірі 90 000,00 євро.

Одночасно суд враховує, що вартість майна, яке підлягає поділу між сторонами за попередніми оцінками становить 167 750 487,5 грн. та 866 929, 52 Євро, тобто відповідач претендує на виділення їй у власність майна щонайменше на суму 83 875 243, 75 грн. та 433 464,76 Євро.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач, має фінансову можливість відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України сплачувати розмір аліментів, який буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку сина ОСОБА_5 , створення йому найкращих умов для розвитку, виховання та утримання, а відтак приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність їх задоволення.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що дитина проживає разом із позивачем, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останнього полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 Євро, що станом на 04.08.2022 за курсом Національного Банку України еквівалентно становить 186 244 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сорок чотири) гривень, із щорічною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи із 09.11.2021 та до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

Під час розгляду справи стороною відповідача не надано суду доказів припинення трудових відносин із компанією Elisium AT ОU.

Щодо твердження відповідача про те, що спір щодо поділу майна подружжя ще не вирішено суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Крім того, у разі зміни майнового стану ОСОБА_4 , вона не позбавлена права, звернутися до суду із заявою про зменшення розміру аліментів, або у порядку статті 190 СК України (Припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 Євро, що станом на 04.08.2022 за курсом Національного Банку України еквівалентно становить 186 244 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сорок чотири) гривень, із щорічною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи із 09.11.2021 та до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині стягнення аліментів у розмірі 186 244 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сорок чотири) гривень, у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення виготовлено 09 серпня 2022 року.

Суддя С. В. Вовк