Ухвала

від 11.08.2022 по справі 381/2898/21

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/778/22

381/2898/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2022 року м. Фастів Київської області

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянув клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12021111310001410 від 12.08.2021,-

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2021 року накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381.

Проте, в порушення вимог слідчим, прокурором щодо своєчасності досудового розслідування, органом досудового розслідування не було забезпечено виконання ухвали слідчого судді від 07.10.2021 в розумні строки.

20 жовтня 2021 року ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу набула права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381. На момент укладання договорів купівлі-продажу будь-які заборони та обтяження відносно вказаних земельних ділянок у реєстрі речових прав були відсутні, оскільки наявність таких заборон взагалі унеможливила б укладення договору купівлі-продажу та реєстрації права власності покупцем.

Разом з тим, згодом, новому власнику земельних ділянок стало відомо, що ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 справа № 381/2898/21. провадження 1-кс/381/1237/21. було задоволено клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12021111310001410 від 12.08.2021. та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на дві земельні ділянки: з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381.

Власник майна ОСОБА_4 вважає, що на даний час, у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту земельних ділянок відпала необхідність

Зазначені обставини і стали підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно, власником якого, на сьогоднішній день, є ОСОБА_4 .

В судове засідання представник власника майна адвокат ОСОБА_3 не з`явився, у прохальній частині клопотання просив розглянути в його відсутність.

Прокурор в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали клопотання, вважає що подане клопотання не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Фастівським РУП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021111310001410 від 12.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

За клопотанням прокурора Фастівської окружної прокуратури, слідчим суддею 07 жовтня 2021 прийнято ухвалу про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381.

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, до Фастівського РУП ГУНИ в Київській області надійшла заява від депутата Боярської міської ради ОСОБА_6 про вчинення шахрайських дій, в результаті яких із власності Боярської територіальної громади незаконно вибули земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381, внаслідок чого Боярській територіальній громаді завдано значної шкоди.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) земельна ділянка з кадастровим номером 3222486600:04:002:0380 була зареєстрована в ДЗК на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_7 (ІПН - НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 19.04.2002 року, зареєстрований: АДРЕСА_1 - відомості, що наявні в документації із землеустрою).

Також, згідно з наявною інформацією у вказаній документації із землеустрою наявний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №222495 на ім`я - ОСОБА_7 , що зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632900798 від 10.11.2006 і виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.08.2006 №1412.

Згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі - реєстр речових прав), на земельну ділянку з кадастровим 3222486600:04:002:0380, 19.08.2021 державним реєстратором ОСОБА_8 , Гребінківської селищної ради, Київської області, зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності / довірчої власності: 43633448) на ім`я ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна. Підставою для реєстрації речових прав був державний акт на право власності на земельну ділянку, копія, серія та номер: ЯД №222495, виданий 10.11.2006, видавник: ІНФОРМАЦІЯ_1 , з додатковою відміткою про втрату вказаного вище державного акту.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) земельна ділянка з кадастровим номером 3222486600:04:002:0381 була зареєстрована в ДЗК на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_7 (ІПН - НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 19.04.2002, зареєстрований: АДРЕСА_1 - відомості, що наявні в документації із землеустрою).

Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 3222486600:04:002:0381, загальною площею 0,9588 га, розташована за межами с. Тарасівка, в адміністративних межах Тарасівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, а на теперішній час за межами населеного пункту с. Тарасівка на території Боярської міської ради Фастівського району Київської області.

Також, згідно з наявною інформацією у вказаній документації із землеустрою наявний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯД №222496 на ім`я - ОСОБА_7 , що зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010632900799 від 10.06.2006 і виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.08.2006 №1416.

Відповідно до постанови слідчого від 06.10.2021 зазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380, 3222486600:04:002:0381 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді Фастівського міськрайонного суду про накладення арешту на земельні ділянки прийнята 07.10.2021.

12.10.2021 зазначена ухвала про накладення арешту на земельні ділянки набрала чинності відповідно до вимог КПК України.

20 жовтня 2021 року ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу набула права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381.

Як вбачається з ухвали слідчого судді за результатами розгляду аналогічного клопотання про скасування арешту на майно, що було подане адвокатом ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4 , 01.02.2022 вже було відмовлено в скасуванні арешту на вищезазначені земельні ділянки (Справа №1-кс/381/120/22).

Як вбачається з копій договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які укладено 20.10.2021 та відповідно і зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.10.2021, продавцем є ОСОБА_7 , який, за версією органу досудового розслідування, незаконним шляхом шахрайськими діями, набув у власність дані земельні ділянки.

На даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 на дату внесення відомостей в ЄРДР 12.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.190 КК України, на дату прийняття слідчим суддею рішення від 07.10.2021 про накладення арешту на земельні ділянки та на момент набрання чинності ухвалою суду та звернення її до виконання 12.10.2021, фактично не набула статусу власника майна-земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381.

Аналізуючи позиції учасників судового провадження щодо поданого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 170 КПК України визначені підстави та мета накладення арешту. Арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК), оскарженню не підлягає.

Отже, звертаючись до слідчого судді повторно з даним клопотанням ОСОБА_4 на момент накладення арешту власником майна не була.

При цьому, представником власника майна не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність:

- належних підстав для арешту майна;

- доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення;

- встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності;

- відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК;

- чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

В даному випадку, досудове розслідування триває один рік, ухвала слідчого судді направлена на виконання після набрання нею чинності та без порушення строків визначених кримінально-процесуальним законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Зважаючи на зазначені норми права, на думку суду, подане клопотання фактично є передчасним, оскільки строки досудового розслідування в даному крмінальному провадженні не закінчились.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна. Разом з тим, прокурор, який не погодився з даним клопотанням, в повному обсязі та належним чином обґрунтував свою заперечу вальну позицію в ході судового розгляду клопотання.

А, відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя приходить до висновку про недоцільність скасування арешту, накладеного на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486600:04:002:0380 та 3222486600:04:002:0381 в рамках кримінального провадження № 12021111310001410 від 12.08.2021, оскільки вбачає підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки в ході розгляду вказаного клопотання було встановлено, що ОСОБА_4 на дату внесення відомостей в ЄРДР 12.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст..190 КК України, на дату прийняття слідчим суддею рішення від 07.10.2021 про накладення арешту на земельні ділянки та на момент набрання чинності ухвалою суду та звернення її до виконання 12.10.2021, фактично не набула статусу власника майна, а представником власника майна не доведено, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту земельних ділянок відпала необхідність.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.170,173,174 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенніклопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021111310001410 від 12.08.2021 відмовити.

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню, а заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1