Рішення

від 28.07.2022 по справі 210/1954/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1954/22

Провадження № 2/210/1301/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 липня 2022 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю близького родича на виробництві (нещасний випадок із смертельним наслідком), -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді перебуває вказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_2 . Її батько, ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді складача потягів залізничного цеху №1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання свої трудових обов`язків, 11 грудня 2007 року об 01год. 30хв. в результаті нещасного випадку на виробництві, отримав ураження технічним електричним струмом, в результаті чого у віці 38 років помер. 05 липня 2022 року постановою Дніпровського апеляційного суду у справі №210/5713/20 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 . Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», співвідповідач - Головне управління Держнраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом задоволено. Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 11 грудня 2007 року о 01 годині 30 хвилин у кабельній галереї на відмітці +3,6м, яка розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом. Визнано недійсним та скасовано Акт М 22 форми НПВ, затверджений 04 червня 2008 року, складений спеціальною комісією, утвореною наказом Криворізького гірничопромислового територіального управління Державного комітету з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 13 березня 2008 року №31-р, за результатами повторного розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 11 грудня 2007 року з ОСОБА_2 . Будь-якої інформації стосовно порушення ОСОБА_2 правил охорони праці та інструкцій з охорони праці постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у справі №210/5713/20 не містить. Натомість, в постанові Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у справі №210/5713/20 встановлені наступні обставини: «З наведених вище обставин вбачається, що нещасний випадок із складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 стався під час виконання ним трудових обов`язків, у період його перебування на території підприємства відповідача та протягом робочого часу ОСОБА_2 , що свідчить про те, що нещасний випадок із ОСОБА_2 стався під час виконання ним трудових обов`язків та є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки містить достатньо обставини, за наявності яких нещасний випадок, відповідно до п.14 Порядку №1112, визнається таким, що пов`язаний з виробництвом. Висновок комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, та як наслідок висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 самовільно покинув своє робоче місце не повідомивши про це безпосереднього керівника, проникнув до кабельної галереї, що не є його робочим місцем, та не пов`язана з виконання ним його трудових обов`язків, тому на вказаний нещасний випадок з складачем, потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ОСОБА_2 не поширюються п.п.14, 15, 16, 17 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» колегія суддів вважає помилковим, оскільки наведені вище в Акті спеціального розслідування нещасного випадку №22 від 03 червня 2008 року обставини свідчать про те, що адміністрацією залізничного цеху №1 проводиться недостатній контроль за використанням робочого часу працівниками цеху, та за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці». Таким чином, нещасний випадок із смертельним наслідком стався 11 грудня 2007 року на виробництві під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків унаслідок незабезпечення ПАТ «АселорМіттал Кривий Ріг» безпечних і нешкідливих умов праці, проведення адміністрацією підприємства недостатнього контролю за використанням робочого часу працівниками цеху та за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що свідчить про наявність вини відповідача та правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої смертю близького родича. На момент смерті батька позивачці було лише 11 років. Вона втратила рідну людину, яку дуже любила і поважала. Батько був дуже близькою для неї людиною, допомагав їй у житі та у побуті. Смерть батька призвела до того, що позивачка постійно перебуваю у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають її навіть до теперішнього часу. Сама по собі смерть батька є для неї невиліковною психологічною травмою, а тому не потребує доведення будь-якими доказами. Смерть рідної людини - це не відновлювана втрата, що завжди спричиняє страждання та хвилювання, що має незворотні негативні наслідки. Позивачкою пережиті довготривалі явища негативного характеру, такі як: душевні страждання, які вона зазнала у зв`язку із смертю батька; значний душевний біль від втрати найріднішої людини, який вона відчуває усе своє життя; позбавлення необхідної моральної та матеріальної підтримки. Вказані обставини викликають відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Перелічені негативні явища не можуть не турбувати, не можуть не викликати страждання, стрес, депресію, у зв`язку з чим факт моральних страждань є очевидним. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті близького родича на виробництві у розмірі 390000,00 гривень без урахування податків, зборів та інших платежів.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з доводами позивача, а сам позов вважає безпідставним, таким, що не ґрунтується на нормах діючого в Україні законодавства та не підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму ВСУ №4, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, тобто неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу є обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди. В спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку відповідача будь-яких неправомірних дій, що могли б призвести до настання смертельного випадку з батьком позивача, адже смерть настала внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , а саме самовільного залишення свого робочого місця та використання в особистих цілях майна ПАТ «АМКР» (електричного кабелю), не під час виконання трудових обов`язків, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивач не доводить наявність глибоких фізичних та душевних страждань, на які вона посилається у позові, виражаючи їх словами про відчуття страждань, суттєвих незворотних змін, які відбулись в її особистому житті. Жодних доказів звернення до лікувальних установ відповідно профілю для відновлення фізичного чи психічного здоров`я позивача в матеріалах справи немає.

Сторони в судове засідання не викликались.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, письмовими матеріалами справи встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_2 . Прізвище позивачки при народженні « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » під час укладення шлюбу з ОСОБА_6 13 червня 2018 року (а.с.11, 12).

ОСОБА_2 , 1969 року народження, працював складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальний стаж роботи - 16 років 06 місяців, на підприємстві та в залізничному цеху №1 за професією «складач потягів» 05 років 09 місяців.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27). Смерть настала від ураження технічним електричним струмом, що з`явилося причиною смерті (а.с.25, 26).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного спеціального розслідування спеціальною комісією складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 11 грудня 2007 року о 01год. 30хв., за формою Н-5 від 03 червня 2008 року та акт від 03 червня 2008 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, за формою НПВ, які 04 червня 2008 року затверджені начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду - Чередніченком О.С.

У відповідності до висновків, викладених в акті за формою Н-5 від 03 червня 2008 року, нещасний випадок зі смертельним наслідком з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ОСОБА_2 стався під час здійснення ним спроби крадіжки кабельної продукції у кабельній галереї, що розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика», що не є його робочим місцем, та не пов`язана з виконанням ним своїх трудових обов`язків.

В акті зазначено, що комісія не вбачає посадових осіб підприємства, відповідальних за нещасний випадок смертельним наслідком з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» ОСОБА_2 (а.с.37-43).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у справі №210/5713/20 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 . Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», співвідповідач, - Головне управління Держнраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом задоволено. Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 11 грудня 2007 року о 01 годині 30 хвилин у кабельній галереї на відмітці +3,6м, яка розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом. Визнано недійсним та скасовано Акт М 22 форми НПВ, затверджений 04 червня 2008 року, складений спеціальною комісією, утвореною наказом Криворізького гірничопромислового територіального управління Державного комітету з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 13 березня 2008 року №31-р, за результатами повторного розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 11 грудня 2007 року з ОСОБА_2 . Постанова набрала законної сили 05 липня 2022 року (а.с.13-24).

В постанові Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у справі №210/5713/20 встановлені наступні обставини: «….. нещасний випадок із складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 стався під час виконання ним трудових обов`язків, у період його перебування на території підприємства відповідача та протягом робочого часу ОСОБА_2 , що свідчить про те, що нещасний випадок із ОСОБА_2 стався під час виконання ним трудових обов`язків та є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки містить достатньо обставини, за наявності яких нещасний випадок, відповідно до п.14 Порядку №1112, визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

При цьому, висновок комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, та як наслідок висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 самовільно покинув своє робоче місце не повідомивши про це безпосереднього керівника, проникнув до кабельної галереї, що не є його робочим місцем, та не пов`язана з виконання ним його трудових обов`язків, тому на вказаний нещасний випадок з складачем, потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ОСОБА_2 не поширюються п.п.14, 15, 16, 17 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» колегія суддів вважає помилковим, оскільки наведені вище в Акті спеціального розслідування нещасного випадку №22 від 03 червня 2008 року обставини свідчать про те, що адміністрацією залізничного цеху №1 проводиться недостатній контроль за використанням робочого часу працівниками цеху, та за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.».

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, нещасний випадок із смертельним наслідком стався 11 грудня 2007 року на виробництві під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків унаслідок незабезпечення ПАТ «АселорМіттал Кривий Ріг» безпечних і нешкідливих умов праці, проведення адміністрацією підприємства недостатнього контролю за використанням робочого часу працівниками цеху та за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що свідчить про наявність вини відповідача. А тому, суд не бере до уваги доводи відповідача, що він є неналежним відповідачем.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ст.6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Як вище судом зазначалось, відповідно до Закону України «Про охорону праці» та ст.153 КЗпП України саме на власника підприємства покладається обов`язок щодо створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

З огляду на вищезазначене вбачається, що внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці, проведення адміністрацією підприємства недостатнього контролю за використанням робочого часу працівниками цеху та за додержаннями вимог нормативних актів про охорону праці позивачка втратила свого рідного батька. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі.

Суд доходить до висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивачка переносить моральні страждання, оскільки внаслідок смерті батька, вона постійно перебуваю у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають її навіть до теперішнього часу. Сама по собі смерть батька є для неї невиліковною психологічною травмою. Позивачкою пережиті довготривалі явища негативного характеру, такі як: душевні страждання, які вона зазнала у зв`язку із смертю батька; значний душевний біль від втрати найріднішої людини, який вона відчуває усе своє життя; позбавлення необхідної моральної та матеріальної підтримки. Вказані обставини викликають відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачці моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг її душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що дійсно позивачка є донькою померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, грошові кошти в сумі 300000, гривень.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч.3 ст.175, п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подала позов про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року, справа №761/11472/15-ц.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 3000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 43, 46 Конституції України, ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю близького родича на виробництві (нещасний випадок із смертельним наслідком), - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті близького родича на виробництві у розмірі 300000,00 гривень (триста тисяч гривень 00 копійок), без урахування податків, зборів та інших платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974), на користь держави судовий збір у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії цього рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, юридична адреса: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1.

Суддя: Н. Ю. Вікторович