Постанова

від 27.09.2022 по справі 210/1954/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6579/22 Справа № 210/1954/22 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/1954/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання: Бадалян Н.О.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Арселор Міттал Кривий Ріг»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційні скарги позивачки ОСОБА_1 та відповідача Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року, яке ухвалене суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 липня 2022 року -,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві.

Позов мотивовано тим, що з батьком позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , 11.12.2007 року 01 годині 30 хвилин у кабельній галереї на відмітці +3,6 м, яка розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання ним трудових обов`язків складача потягів залізничного цеху № 1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є відповідач, стався нещасний випадок. Смерть ОСОБА_3 наступила від ураження технічним електричним струмом.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у цивільній справі № 210/5713/20 за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 11 грудня 2007 року о 01 годині 30 хвилин у кабельній галереї на відмітці +3,6 м, яка розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом. Визнано недійсним та скасовано Акт № 22 форми НПВ, затверджений 04.06.2008 року, складений спеціальною комісією, утвореною наказом Криворізького гірничопромислового територіального управління Державного комітету з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 13.03.2008 року № 31-р, за результатами повторного розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 11.12.2007 року з ОСОБА_3 .

Будь-якої інформації стосовно порушення ОСОБА_3 правил охорони праці та інструкцій з охорони праці вказана постанова не містить.

Внаслідок смерті батька позивачці завдано моральної шкоди, у віці 11 років вона втратила рідну їй людину, зазнала великі душевні страждання, залишилась без підтримки батька, що спричиняє їй моральні страждання та хвилювання і на теперішній час.

Розмір моральної шкоди позивачка оцінює у 390 000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача на її користь, без утримання податків та зборів.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю близького родича на виробництві (нещасний випадок із смертельним наслідком) - задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті близького родича на виробництві у розмірі 300 000,00 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір у розмірі 3000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на її користь, просить збільшити її розмір до заявленого у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивачки та принципу розумності, виваженості і справедливості.

Позивачка втратила батька, коли їй було 11 років, поряд з ним вона відчувала себе захищеною, впевненою, сміливою.Зазначає, що вона залишилася без батьківської турботи, поради, любові, батьківського тепла та підтримки. Втрата близької людини є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивачки будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість.

Посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц. В зазначеній постанові, вказано, що у справах про відшкодування шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді.Зазначає, що сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України, критеріїв, і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив потерпілий.

Також, просить врахувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21.06.2022 року у справі № 212/1340/22 у подібних правовідносинах.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність позивачкою обставин справи.

Зазначає, що протиправних дій, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням нещасного випадку на виробництві відповідач не вчиняв, натомість, основна вина лежить на ОСОБА_3 , який самовільно залишив своє робоче місце та проникнув до кабельної галереї, яка не була його робочим місцем і не мала жодного відношення до виконання ним своїх трудових обов`язків на посаді складача потягів.

Вважає, що суд першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванні, не врахував особисту вину ОСОБА_3 .

Крім того, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачки, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зазначає, що апеляційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, як необґрунтовану. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити повністю, скасувавши рішення суду першої інстанції, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи без подання нею відзиву на апеляційну скаргу відповідача та за її відсутності, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ботвінка О.А., який підтримав доводи апеляційної скарги відповідача, просив її задовольнитита заперечував проти доводів апеляційної скарги позивачки, просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу позивачки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підлягає залишенню без задоволенні з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_3 (а.с.11).

13 червня 2018 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 , після укладення шлюбу ОСОБА_3 присвоєне прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 12).

Батько позивачки - ОСОБА_3 працював складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є відповідач.

Актом № 22 форми Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 грудня 2007 року о 01 годині 30 хвилин у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з батьком позивачки, визначено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху № 1 ОСОБА_3 стався під час здійснення ним спроби крадіжки кабельної продукції у кабельній галереї, що розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика», що не є його робочим місцем, та не пов`язана з виконанням ним своїх трудових обов`язків.

В акті зазначено, що комісія не вбачає посадових осіб підприємства, відповідальних за нещасний випадок смертельним наслідком з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху № 1 ВАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» ОСОБА_3 .

Згідно висновку судово-медичного дослідження від 12.12.2007 року № 3044 смерть складача потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» ОСОБА_3 настала від ураження технічним електричним струмом, що є причиною смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконкомом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 14 грудня 2007 року, актовий запис № 128, ОСОБА_3 помер у віці 38 років (а.с.27).

В жовтні 2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідачів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, посилаючись на те, що під час зміни з 19.00 годин 10.12.2007 року до 7.00 години 11.12.2007 року з її батьком, складачем потягів ОСОБА_3 , під час виконання роботи по зупинці вагонів гальмівними башмаками на 15-му залізничному шляху станції «Аглофабрика», стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_3 загинув.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», співвідповідач, - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом задоволено.

Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 11 грудня 2007 року о 01 годині 30 хвилин у кабельній галереї на відмітці +3,6 м, яка розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом.

Визнано недійсним та скасовано Акт № 22 форми НПВ, затверджений 04.06.2008 року, складений спеціальною комісією, утвореною наказом Криворізького гірничопромислового територіального управління Державного комітету з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду від 13.03.2008 року № 31-р, за результатами повторного розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 11.12.2007 року з ОСОБА_3 .

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду у зв`язку із смертю батька.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральної шкоди ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю батька, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вказані підстави відповідальності відповідача за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_3 , судом першої інстанції встановлені в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

В зв`язку з вищевикладеним колегія судів не бере до уваги доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що протиправних дій, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням нещасного висновку на виробництві відповідач не вчиняв, натомість, основна вина лежить на ОСОБА_3 , який самовільно залишив своє робоче місце та, проникнув до кабельної галереї, яка не була його робочим місцем і не мала жодного відношення до виконання ним своїх трудових обов`язків на посаді складача потягів.

Батько позивачки загинув на виробництві в робочий час та на території підприємства відповідача, також вина потерпілого в настанні нещасного випадку не є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, однак вказані обставини можуть бути враховані при визначенні її розміру.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачці у зв`язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні. Зокрема, позивачка - ОСОБА_1 у зв`язку із втратою батька, переживає душевні та психологічні страждання, позбавлена можливості отримувати від нього піклування та матеріальну допомогу, що тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв`язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого життя.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачці.

Судом першої інстанції встановлений й причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв`язків позивачки з рідною людиною.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 300 000,00 грн., суд виходив того, що сам факт загибелі ОСОБА_3 беззаперечно свідчить про те, що його донька відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Донька втратила близьку людину і таку втрату не можливо відновити, що призвело до порушення її нормальних життєвих зв`язків і потребує додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, суд дійшов висновку, що сума компенсації моральної шкоди повинна складати 300 000,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в повному обсязі відповідають вимогам діючого цивільного законодавства та роз`ясненням, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 з подальшими змінами.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Тому, колегія суддів, приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивачки, щодо незгоди з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, оскільки він не відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та є необґрунтованим.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Позивачці завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, порушено їх нормальний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивачці спричинено психологічні страждання. Однак прийшов до помилкового висновку, про розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на їх користь. Окрім того, визначення розміру моральної шкоди є правовим питанням, яке вирішується судом. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, щосправедливою компенсацією перенесених позивачкою моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі по 350 000,00 грн.

В зв`язку з чим, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивачки не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, та є необґрунтованим.

Посилання позивачки, як на приклад, на судові рішення у цивільних справах, які виникли з подібних правовідносин, а саме на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц, якою стягнуто більші суми компенсації моральної шкоди, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступні обставини.

Так, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

При цьому, суд констатував у цій справі, що характер отриманої позивачем травми, що спричинила повну втрату ним професійної працездатності, звільнення з роботи через виявлену невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров`я, визнання позивача особою з інвалідністю І групи безстроково, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність щорічної реабілітації, надають йому право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 275 000,00 грн.

В справі, що переглядається апеляційним судом, спір виник з наявності правових питань відшкодування відповідачем позивачці моральної школи у зв`язку з смертю батька на виробництві, що не є подібними правовідносинами у зазначеній позивачкою правовій позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18).

Колегія суддів враховує вищевикладене та, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини загибелі батька позивачки - ОСОБА_3 , беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі урахував тяжкість та глибину страждань позивачки у зв`язку із смертю рідної людини - її батька, безповоротність такої втрати, що спричинило їй тяжкі моральні страждання, у зв`язку з чим вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди та збільшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 300 000,00 грн. до 350 000,00 грн.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди та збільшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивачки з 300 000,00 грн. до 350 000,00 грн.

Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивачка подала позов про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві та визначила її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» на користь держави та збільшує цей розмір з 3000,00 грн. до 3500,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року, в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 змінити, збільшити цей розмір з 300 000,00 гривень до 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2022 року, в частині розміру судового збору, стягнутого з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави змінити, збільшити цей розмір з 3000 гривень 00 копійок до 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2022 року.

Головуючий:

Судді: