Рішення

від 01.08.2022 по справі 918/153/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/153/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Рівненської обласної ради (33000, м. Рівне, майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 21085816)

КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради (Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Незалежності, 8, код ЄДРПОУ 43192086)

до відповідача Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 7/4, код ЄДРПОУ 22065477)

про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути частину нежитлового приміщення

за участі представників:

- від Рівненської обласної прокуратури: Кривецька-Люліч Т.А.

- від Рівненської обласної ради: Навроцький Е.А.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Рівненської обласної ради, КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради до відповідача Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" про визнання недійсним договору оренди № 1 від 14.06.2021 частини нежитлового приміщення площею 18 кв.м, на першому поверсі будівлі (Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Партизанська, 2), зобов`язання звільнити та повернути частину вказаного нежитлового приміщення.

Ухвалою від 28.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.03.2022.

Ухвалою від 29.03.2022 повідомлено учасників справи, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 19.04.2022.

19 квітня 2022 року від Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" надійшло клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.

Ухвалою від 19.04.2022 у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" про поновлення строку на подання відзиву на позов відмовлено, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 05.05.2022.

20 квітня 2022 року від Рівненської обласної ради надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких позивач просив суд позов залишити без розгляду.

29 квітня 2022 року від Рівненської обласної прокуратури надійшли заперечення на письмові пояснення Рівненської обласної ради щодо позову.

03 травня 2022 року від Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" надійшов відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог та заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву.

04 травня 2022 року від КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради надійшли письмові пояснення проти позову, у яких позивач просив суд позов залишити без розгляду.

Судове засідання яке було призначене на 05.05.2022 не відбулось.

Ухвалою від 06.05.2022 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 17.05.2022.

У судовому засіданні 17.05.2022 судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань Рівненської обласної ради та Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради про залишення позову без розгляду, викладених у письмових поясненнях останніх.

Окрім того, судом задоволено заяву №97/1 від 29.04.2022 Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" про поновлення строку на подачу відзиву, визнавши причини пропуску встановленого строку поважними. Відзив прийнято судом до розгляду.

Ухвалою від 17.05.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 31.05.2022.

Ухвалою від 31.05.2022 закрито підготовче провадження у справі № 918/153/22, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2022.

14 червня 2022 року на офіційну електронну адресу суду від Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради надійшла заява №616 від 14.06.2022, до якої останній долучив копію додаткової угоди №1 до договору № 1 від 14.06.2021 про оренду майна, що є спільною власністю територіальної громади Рівненської області.

Ухвалою від 14.06.2022 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 21.07.2022.

У судовому засіданні 21.07.2022 суд протокольною ухвалою, на підставі ст. ч. 8 ст. 80 ГПК відмовив у прийнятті до розгляду в якості доказу копії додаткової угоди №1 до договору № 1 від 14.06.2021 про оренду майна, що є спільною власністю територіальної громади Рівненської області.

Ухвалою від 21.07.2022 оголошено перерву та повідомлено ПП "Фірма "САНІТАС", що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 02.08.2022.

02 серпня 2022 року судом встановлено, що представники КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради та Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення.

29 липня 2022 року від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання 02.08.2022 без участі його представника.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на те, що явка учасників справи у судове засідання 02.08.2022 не визнавалася обов`язковою та зважаючи на наявність заяви відповідача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради та Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС".

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Присутній у судовому засіданні прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник обласної ради не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представник позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази судом встановлено наступне.

Відокремленим підрозділом «Рокитнівський фаховий медичний коледж» комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради був проведений аукціон на оренду приміщення площею 18,0 кв. метрів відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483.

Процедура передачі в оренду комунального майна на визначення переможця аукціону здійснювалась на конкурентних засадах у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» через електронну торгову систему "Прозоро". Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-РS-2021-04-23-000057-ЗС від 17.05.202, електронною торговою системою переможцем торгів з найвищою орендною ставкою визначено Приватне підприємство фірма «Санітас» як учасника, що запропонував найвищу орендну ставку. ППФ «Санітас» с суб`єктом, що здійснює діяльність відповідно до ліцензії з оптової (роздрібної) торгівлю лікарськими засобами серії АВ № 599221 від 11.07.2012.

14 червня 2021 року між ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради (далі - орендодавець) та ПП «Фірмою «САНІТАС» (далі - орендар) укладено договір оренди № 1 частини нежитлового приміщення площею 18 кв. м по вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненська область з цільовим використанням під розміщення аптеки. (далі - Договір).

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, власником навчального корпусу № 3 по вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненської області, є Рівненська обласна рада.

За умовами Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 18 кв. м вартістю 575 715 грн на першому поверсі будівлі по вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненської області, терміном на 5 років для розміщення аптеки з правом передачі в суборенду.

За актом приймання-передавання від 14.06.2021 балансоутримувач передав, а орендар прийняв частину нежитлового приміщення першого поверху (вестибюлю) загальною площею 18 кв. м, що знаходиться в будівлі ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради за адресою: вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненська область.

Орендодавець 18.03.2021 отримав у Рівненської обласної ради, як в уповноваженого органу на управління названим майном погодження на укладення договору оренди.

На переконання прокурора вказаний Договір від 14.06.2021 № 1 суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки приміщення передане в оренду з метою розміщення у ньому аптеки, а не використовується для навчального (освітнього) процесу. Майно закладу освіти передано суб`єкту господарювання для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з торгівлею, тобто для діяльності, не пов`язаної з освітнім процесом навчального закладу.

Прокурор вказує, що розташування аптеки на умовах оренди в закладі освіти передбачає допуск до навчального корпусу сторонніх осіб, реалізацію лікарських засобів, а отже ставить під загрозу безпеку осіб, які там навчаються.

Відтак на переконання Прокурора Договір укладено з порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а приміщення поверненню його балансоутримувачу, позаяк визнання недійсним договору оренди приміщення має правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.

У відзиві відповідач вказує, що Прокурором при зверненні до суду з вказаним позовом не обґрунтовано та не доведено, яке право або охоплюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду порушеним або в чому полягає загроза порушення інтересів держави та чи спосіб захисту співрозмірним та справедливим у спірних правовідносинах.

На думку ППФ «Санітас» саме лише посилання в позовній заяві Прокурора на те, що уповноважений орган здійснює неналежним чином відповідні повноваження не свідчить про факт неналежного виконання органом своїх функцій із захисту інтересів держави та є недостатнім для прийняття судом заяви для розгляду. У кожному конкретному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які с підставами для звернення прокурора до суду. Крім того, обставини, які стали підставою для висновку про неналежне виконання Рівненською обласною радою та КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо вжиття заходів захисту прав, як і сам факт порушення прав, визначених прокурором Позивачів не підтверджуються матеріалами справи.

Також відповідач вказує, що незаперечними фактичними обставинами справи є факт невикористання приміщення будівлі учбовим закладом Відокремленим підрозділом "Рокитнівський фаховий медичний коледж" КЗВО "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради в навчально-виховній, освітній діяльності щонайменше протягом останніх 9 років поспіль. На підтвердження зазначених обставин Позивачами до матеріалів справи додано письмові пояснення та докази, які підтверджують, що у спірному приміщенні тривалий час на умовах оренди 537.9 кв.м площі всього І поверху будівлі знаходиться заклад охорони здоров`я - КНП "Рокитнівський ЦПМСД, який здійснює медичне обслуговування населення територіальної громади ( лист № 949 від 12.02.2021). Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що КНП "Рокитнівський ЦПМСД" зареєстровано з 29.03.2013 за юридичною адресою 34200. Рівненська обл., Рокитнівський р-н. смт Рокитне, вул. Партизанська, буд. 2. Погодження Рівненською обласною радою про передачу, шляхом проведення аукціону в оренду частини приміщення, площею 18.0 кв.м. на 1 поверсі в будівлі КНП "Рокитнівський ЦПМСД" з цільовим використанням для розміщення аптечного підрозділу було обумовлено потребою відкриття аптечного підрозділу в закладі охорони здоров`я для задоволення потреб лікувального закладу та пацієнтів в лікарських засобах та товарах медичного призначення.

Відтак, на переконання відповідача, твердження Прокурора про те що аптечний підрозділ Відповідача знаходиться в закладі освіти не відповідає дійсності, а висновок, що укладання оспорюваного Договору призвело до порушення прав позивачів або третіх осіб (здобувачів освіти) є невірним та не підтверджується наданими суду належними і допустимими доказами.

Також відповідач звертає увагу, що Договір містить всі істотні умови та не порушує права чи законні інтереси Позивачів чи будь яких третіх осіб. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, може бути об`єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основною виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти ним майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Відповідач зауважує, що приміщення, яке передано в оренду ППФ «Санітас» розташоване у вестибюлі має спільний вхід до закладу охорони здоров`я КПП "Рокитнівський ЦГІМСД" та є частиною холу 1 поверху будівлі поліклініки. Оспорювані Прокурором орендовані площі не належали до учбових аудиторій чи будь-яких інших функціональних освітніх приміщень, та не використовувалися в учбовому (освітньому, науковому) процесі учбового закладу. Використовуючи орендовані приміщення за цільовим призначенням, Орендар жодним чином не погіршує соціально-побутових умов та обмежує доступ студентів та викладачів до будівлі в цілому. Натомість, сплата Орендарем орендної плати, розмір якої визначений па конкурентних засадах, дозволяє реально компенсувати частину витрат на утримання майна, що не використовується закладом або спрямувати додаткові надходження на освітні потреби.

Зважаючи на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представник позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Верховного Суду №917/782/20 від 14.04.2021).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначено положеннями Закону України «Про освіту».

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» система освіта - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, повну загальну середню освіту, позашкільну освіту, спеціалізовану освіту, професійну (професійно-технічну) освіту, фахову передвищу освіту (ст. 10 Закону України «Про освіту»).

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», суб`єкт освітньої діяльності - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до витягу з Реєстру суб`єктів освітньої діяльності Відокремлений підрозділ «Рокитнівський фаховий медичний коледж» комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради» є закладом комунальної форми власності.

Згідно з Положенням про Відокремлений підрозділ «Рокитнівський фаховий медичний коледж» комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради» (далі - Положення), основним видом діяльності коледжу є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти.

Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством (ч. 2 ст. 78 Закону України «Про освіту»).

До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (ст. 80 Закону України «Про освіту»).

Отже, зі змісту наведеної вище норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти (подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 25.07.2018 у справі № 906/143/17, від 10.10.2018 у справі № 917/1934/17).

Згідно з п.п. 8.1, 8.2, пп. 5 п. 8.3 Положення, для провадження освітньої діяльності коледж використовує майно спільної власності територіальних громад Рівненської області. Коледж відповідає за збереження майна, наданого йому в користування Академією. Майно (крім земельних ділянок) закріплюється за коледжем на праві оперативного управління або господарського відання. Коледж має право використовувати майно, закріплене за ним на праві оперативного управління або господарського відання, у тому числі для проведення господарської діяльності, передавати в користування відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами.

Зокрема, відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить закладам освіти, регулюються вказаним Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про освіту».

Згідно з частиною першою статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать зокрема нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 № 906/164/17, від 25.07.2018 № 906/143/17, від 10.10.2018 № 917/1934/17.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 80 ЗУ "Про освіту", основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Згідно ст. 79 Закону джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний бюджет; місцеві бюджети; плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів; плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; гранти вітчизняних і міжнародних організацій; дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору; добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 79, абз. 3 ч. 5 ст. 80 Закону України «Про освіту» майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Разом з цим, за приписами ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства, тобто встановлено законодавчу заборону використання його з іншою метою.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом, не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17, від 10.04.2018 у справі № 906/165/17, від 04.07.2018 у справі № 902/653/17, від 14.04.2021 у справі 917/782/20.

У пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі (установі) освіти.

Крім того, пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище правових положень, як додаткове джерело фінансування навчальних закладів, законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з освітнім процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).

Невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального (освітнього) процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітнім процесом. Подібна правова позиція викладена у постанові постановах Верховного Суду від 05.08.2020 № 913/152/18, від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 05.08.2020 у справі №913/152/18).

Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17, від 10.04.2018 у справі № 906/165/17, від 04.07.2018 у справі № 902/653/17.

Суд повністю погоджується із позицією Прокурора про те, що не підлягають застосуванню у даному випадку і норми п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, згідно яких обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров`я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об`єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті, оскільки застосуванню підлягають норми Закону України «Про освіту», який має вищу юридичну силу, ніж положення підзаконного нормативного акту.

Тобто, в разі неможливості всебічно забезпечити освітній процес, заклад освіти (суб`єкт управління майном), як виняток, вправі здавати в оренду приміщення для забезпечення освітніх потреб та обслуговування осіб, які навчаються в закладі.

Разом з цим, суд дійшов висновку, що розташування аптеки на умовах оренди в закладі освіти передбачає допуск до навчального корпусу сторонніх осіб, реалізацію лікарських засобів, а отже ставить під загрозу безпеку осіб, які там навчаються.

Судом встановлено, що відповідач не є особою, пов`язаною з освітньою діяльністю. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ПП «Фірма «САНІТАС» є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний), оптова торгівля парфумними та косметичними товарами, фармацевтичними товарами, лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами, організування конгресів і торговельних виставок, роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, обслуговування напоями, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності й керування, рекламні агентства, дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, надання в оренду вантажних автомобілів.

Тобто, з наведеного вбачається, що майно закладу освіти передано суб`єкту господарювання з порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з торгівлею, тобто для діяльності, не пов`язаної з освітнім процесом навчального закладу.

Освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (п. 16 ст. 1 Закону України «Про освіту»).

З огляду на це, спірне приміщення навчального закладу використовується не за освітнім призначенням, а в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу.

Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, передбачено лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Суд зазначає, що фактично мета використання орендованого приміщення, визначена у п. 7.1. Договору, а саме: цільове призначення майна - для розміщення аптечного пункту.

Тобто, спірним Договором, усупереч забороні, встановленій законодавством, було передано в оренду приміщення для розміщення суб`єкта господарювання та здійснення ним в цьому приміщенні господарської діяльності, пов`язаної з торгівлею та розміщенням аптечного пункту, тобто для діяльності не пов`язаної з освітнім (навчально-виховним чи науковим) процесом навчального закладу.

Отже, виходячи з викладеного, оскільки оспорюваний договір оренди укладено з порушенням вимог законодавства про освіту, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання такого Договору оренди недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що спірний Договір укладено з порушенням вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.

Також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання звільнити нежитлове приміщення та повернення його балансоутримувачу, оскільки визнання недійсним договору оренди приміщення має правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 917/782/20 від 14.01.2021.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді суд зазначає наступне.

Рівненська обласна рада у письмових поясненнях вказує, що на момент укладення оскаржуваного договору оренди, відповідне комунальне майно площею менше 500 кв. метрів не використовувалося у діяльності згаданого закладу освіти протягом трьох років. Таким чином, стосовно вжиття заходів цивільно-правового характеру (щодо розірванню договору оренди або визнання недійсним) прокуратуру було проінформовано, що обласною радою відповідні заходи не вживались та не вживатимуться, оскільки зазначене майно тривалий термін не використовується в освітніх цілях. При цьому будь-яка інформація, що підтверджує погіршення соціально - побутових умов осіб, які навчаються або працюють у відокремленому підрозділі «Рокитнівський фаховий медичний коледж» комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, в обласній раді відсутня. Таким чином, Рівненська обласна рада вважає, що заступник керівника Рівненської обласної прокуратури у своєму позові не обґрунтував, в чому саме полягають порушення інтересів держави, а також необхідність їх захисту з урахуванням зазначених норм законодавства, а саме: частини 6 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частин 4 та 5 статті 80 Закону України «Про освіту», абзацу 3 частини 2 статті 65 Закону України «Про фахову передвищу освіту», абзацу 4 частини 2 та пункту 4 частини 3 статті 70 Закону України «Про вищу освіту» та пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483. А відтак Рівненська обласна рада просить суд залишити без розгляду позов прокурора.

Відокремлений підрозділ "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради у письмових поясненнях вказав, що відбір потенційного орендаря проводився відкрито, а саме, шляхом проведення аукціону із зазначенням цільового використання - для розміщення аптеки. В послідуючому із ПП "Санітас", яке запропонувало найбільшу орендну плату, укладено договір оренди № 1 від 14.06.2021. Відтак необхідно залишити позов прокурора без розгляду.

Прокурор у запереченнях на письмові пояснення Рівненської обласної ради вказав, що Закону України "про освіту" містить положення, якими імперативно передбачена заборона використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Рівненською обласною прокуратурою листами від 23.11.2021 № 24- 724вих-21 та 21.01.2022 № 24-40вих-22 повідомлено Рівненську обласну раду та ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради про виявленні порушення при укладенні зазначеного договору оренди нерухомого майна (позов пред`явлено 21.02.2022). Отже, уповноважені органи мали можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване порушення Інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову до суду про визнання договору оренди недійсним та повернення майна, проте не здійснили заходів до захисту інтересів держави. При цьому, Рівненська обласна рада (власник майна) та коледж (балансоутримувач та сторона договору), знаючи про порушення інтересів держави, та маючи відповідні повноваження для їх захисту, не вчинили належних дій щодо захисту інтересів держави, а тому прокуратура звернулася з відповідною позовною заявою до суду в інтересах держави. Разом з цим, дотримання визначеного законом порядку надання в оренду об`єкта майна навчальних закладів та їх ефективне використання за цільовим призначенням становить суспільний інтерес та переважає приватний інтерес у використанні таких об`єктів окремими суб`єктами господарювання. Крім того, таке звернення прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання використання майна освітніх закладів.

Господарський суд відмовив протокольною ухвалою у задоволенні клопотань Рівненської обласної ради та Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради про залишення позову без розгляду, викладених у письмових поясненнях останніх, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття "інтереси держави", відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Предметом даного судового спору є визнання недійсним договору оренди № 1 від 14.06.2021 частини нежитлового приміщення площею 18 кв. м по вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненська область з цільовим використанням під розміщення аптеки, укладеного між ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради та ПП «Фірмою «САНІТАС».

Суд дійшов висновку, що оскільки спірні правовідносини пов`язані з передаванням в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності без достатніх на те підстав, - відтак становлять суспільний, публічний інтерес.

Суспільним, публічним інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Як вбачається із матеріалів справи, Рівненська обласна рада є власником спірного майна, а КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради є його балансоутримувачем.

Заперечення позивачів про відсутність порушеного інтересу держави не приймається судом, оскільки недотримання визначеного законом порядку надання в оренду об`єктів комунального майна та їх ефективне використання за цільовим призначенням становить суспільний інтерес та переважає приватний інтерес у використанні таких об`єктів окремими суб`єктами господарювання.

Водночас користування орендованим майном комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства порушує права та інтереси держави в особі Рівненської обласної ради та КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради як власника та балансоутримувача.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, спричиняють шкоду «інтересам держави» і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання недійсними договорів.

Суд дійшов висновку, що уповноваженими органами, які здійснюють відповідні функції держави і які правомірно визначені прокурором як позивачі, є власник та балансоутримувач комунального майна, переданого в оренду.

При цьому, Рівненська обласна рада (власник майна) та коледж (балансоутримувач та сторона договору), знаючи про порушення інтересів держави, та маючи відповідні повноваження для їх захисту, не вчинили належних дій щодо захисту інтересів держави, а тому у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Рівненська обласна рада володіла інформацією про передачу в оренду майна комунальної форми власності, зокрема частини нежитлового приміщення першого поверху (вестибюлю), загальною площею 18 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, для цілей, що не пов`язані із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, про що свідчить лист від 18.03.2021 № 14-689/01.

Рівненською обласною прокуратурою листом від 23.11.2021 № 24-724вих-21 повідомлено Рівненську обласну раду та ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради про виявленні порушення при укладенні зазначеного договору оренди нерухомого майна.

У листі від 14.12.2021 за № 09-3159/01 Рівненська обласна рада повідомила обласну прокуратуру про те, що нею не вживалися і не будуть вживатися заходи цивільно-правового характеру (розірвання або визнання недійсним), оскільки спірне майно тривалий термін не використовується в освітніх цілях. При цьому, будь яка інформація, що підтверджує погіршення соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, відсутня.

У листі ВП «Рокитнівський фаховий медичний коледж» КЗВО «Рівненська медична академія» від 13.12.2021 № 949 повідомив, що передачу в оренду майна здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Отже, уповноважені органи мали можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову до суду про визнання договору оренди недійсним та повернення майна, проте не здійснили заходів до захисту інтересів держави.

З урахуванням викладеного, дотримання визначеного законом порядку надання в оренду об`єктів майна навчальних закладів та їх ефективне використання за цільовим призначенням становить суспільний інтерес та переважає приватний інтерес у використанні таких об`єктів окремими суб`єктами господарювання.

Крім того, таке звернення прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання використання майна освітніх закладів.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Рівненською обласною прокуратурою листом від 21.01.2022 за № 24-40вих-22 повідомлено позивачів про намір звернутися з позовною заявою до суду за захистом інтересів держави.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Враховуючи той факт, що порушення законодавства триває з червня 2021, пасивна позиція власника майна та балансоутримувача щодо незвернення до суду із відповідним позовом про визнання недійсним договору та повернення майна комунальної форми власності свідчить про їх бездіяльність.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже суд встановив наявність у Прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

За результатами з`ясування обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно сплачений Прокурором судовий збір у сумі 4 962 грн 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Рівненської обласної ради та КЗВО "Рівненська медична академія" в особі Відокремленого підрозділу "Рокитнівський фаховий медичний коледж" комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради до Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути частину нежитлового приміщення задоволити.

2. Визнати недійсним договір оренди від 14.06.2021 № 1 частини нежитлового приміщення площею 18 кв.м, вартістю 575 715 грн, на першому поверсі будівлі по вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненської області, укладеного між ВП "Рокитнівський фаховий медичний коледж" КЗВО "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради та Приватним підприємством "САНІТАС".

3. Зобов`язати Приватне підприємство "Фірма "САНІТАС" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 7/4, код ЄДРПОУ 22065477) звільнити та повернути ВП "Рокитнівський фаховий медичний коледж" КЗВО "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради (Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Незалежності, 8, код ЄДРПОУ 43192086) частину нежитлового приміщення площею 18 кв.м, вартістю 575 715 грн, на першому поверсі будівлі по вул. Партизанська, 2 в смт. Рокитне, Рівненської області.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "САНІТАС" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 7/4, код ЄДРПОУ 22065477) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33000, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, ДКСУ м. Київ, код класифікації - 2800) судовий збір у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано "09" серпня 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич