Рішення

від 17.07.2022 по справі 522/11332/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11332/21

Провадження №2/523/2194/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Далеко К.О.,

за участі секретаря судового засіданняСкороход К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі №17 м. Одеси, цивільну справу №522/11332/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСБУДІНВЕСТ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСБУДІНВЕСТ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) щодо розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» та ОСОБА_1 з 21 травня 2021 року противоправними.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) виконати умови Договору купівлі- продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГАДБУД» та ОСОБА_1 , а саме: передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_1 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ), яке складається з двох житлових кімнат.

3. Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) усі судові витрати.

В обґрунтуваннязаявлених позовнихвимог,позивач ОСОБА_1 зазначила,що 04.02.2019року міжТОВ «ІНГРАДБУД»(Продавцем)та неюбув підписанийДоговір купівлі-продажумайнових правна об`єктнерухомого майна№21/1-249від 26.11.2019року.На виконаннявищевказаного договору, ОСОБА_1 повністю виконаласвої зобов`язаннята сплатилавартість майновихправ наквартиру підбуд.номером АДРЕСА_3 на 21поверсі.Однак, ОСОБА_1 отримала відТОВ «ІНГРАДБУД»повідомлення завих.№116/2від 21.05.2021року пророзірвання знею договору№21/1-249від 26.11.2019року,нібито узв`язку звідмовою прийнятиприміщення відТОВ «ІНГРАДБУД»,та неявкоюна підписанняакту,про щоїй нібитонаправлялося повідомленнявід 02.04.2021року.Позивач зазначає,що вонане отримувалавід відповідача-ТОВ «ІНГРАДБУД»жодних письмовихповідомлень проготовність передатиприміщення заактом приймання-передачі,як тогопередбачав п.4.1.укладеного міжСторонами Договору.Внаслідок чого, ОСОБА_1 вважає дії ТОВ «ІНГРАДБУД» щодо розірвання з нею Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №21/1-249 від 26.11.2019 року - протиправними.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року: задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ІНГРАДБУД» вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ); заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним рестраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири під будівельним номером АДРЕСА_1 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу №522/11332/21

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання при розгляді справи по суті не з`явилась за станом здоров`я, представник позивача - адвокат Бойко Н.І., з`явившись до судового засідання, підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила позов задовольнити. Судове засідання 18.07.2022 року представник позивача адвокат Бойко Н.І. просила провести за її відсутності, подала відповідну заяву.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» не забезпечив явку свого представника у судове засідання неодноразово, у тому числі й 18.07.2022 року, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, належним чином, судовою повісткою, в порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України. До суду повернулась судова кореспонденція із відміткою «відмова в отриманні», що в силу ч.9 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням особи про розгляд справи. Поважності причин не явки відповідач суду не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також не подавав.

Суд враховує, що відповідач обізнаний про знаходження у провадженні суду справи, на стадії підготовчого провадження, відповідач реалізував своє право на подачу відзиву на позовну заяву, згідно якого він не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 , просив відмовити у їх задоволенні. Судом поновлено строк на подання відзиву. Відзив на позовну заяву обґрунтований наступним: 1) відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 26.11.2019 року № 21/1-249, покупець зобов`язався сплатити продавцю суму в розмірі 396750, 00 грн., у строк е пізніше 20.12.2019 року. Проте, в порушення вищезазначених умов договору, позивач сплачував вищезазначену суму частинами, протягом тривалого часу, та повністю сплатив суму лише 15.12.2020 року, значно порушивши строк, чітко встановлений у п. 3.1 Договору. Не дивлячись на вказане порушення, відповідач не розірвав договір із позивачем; 2) ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про необхідність прибути для підписання Акту прийму-передачі об`єкту, що підтверджується копією поштових накладних кур`єрської служби доставки №3463 від 02.04.2021 р., №5005 від 27.04.2021 р. та Акту від 28.04.2021 р., однак безпідставно не з`явилась на його підписання, чим грубо порушила умови договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №21/1-249 від 26.11.2019 року, що і стало підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСБУДІНВЕСТ», не забезпечила явку свого представника у судове засідання неодноразово, у тому числі й 18.07.2022 року, була повідомленою про дату, час та місце розгляду справи неодноразово, належним чином, судовою повісткою, в порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України. До суду повернулась судова кореспонденція із відміткою «відмова в отриманні», що в силу ч.9 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням особи про розгляд справи. Поважності причин не явки відповідач суду не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також не подавав.

Суд враховує, що третя особа обізнана про знаходження у провадженні суду справи, на стадії підготовчого провадження реалізувала своє право на подачу письмових пояснень щодо позову, за якими вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, посилається на доводи відзиву на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД».

Свідок ОСОБА_2 , з`явившись до судового засідання, був допитаний судом, пояснив що являється чоловіком позивача ОСОБА_1 , спірну квартиру вони купували у 2019 році, зобов`язання свої перед відповідачем виконали у повному обсязі. Гроші на купівлю квартири подружжя збирало 40 років. Графік будівництва постійно порушувався відповідачем, тому було запропоновано написати заяву про відстрочення платежу, за 2 роки ніяких суперечок між сторонами не було. З інформації викладеної в інтернеті дізнались про те, що будинок був прийнятий в експлуатацію. Були збори ініціативної групи, позивач входила до неї, активно періодично навідувалась до офісу відповідача, зокрема позивач була в офісі відповідача, разом зі свідком та сином 16.04.2021 року, присутніх представник відповідача записував, і їм не повідомляли, що на початку квітня позивача запрошували для підписання акту приймання-передачі. 24.05.2021 року також було зібрання інвесторів, позивач та свідок були в офісі відповідача, їх знову ж таки записали, усно зазначили що на початку червня почнуть запрошувати для підписання акту приймання-передачі. Позивач листів від відповідача від 02.04.2021 року та від 27.04.2021 не отримувала, підпис на поштовому повідомленні від 02.04.2021 року їй не належить, також вона не відмовлялась від отримання повідомлення від 27.04.2021. З листопада 2020 року по 02 травня 2021 року позивач взагалі знаходилась в м. Одесі, а не за місцем реєстрації.

Розпорядженням В.о. голови Суворовського районного суду м. Одеси Позняка В.С. від 24.05.2022 року №8 «Про встановлення особливого режиму роботи Суворовського районного суду м. Одеси»:

-тимчасово, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні, встановлено особливий режим роботи в Суворовському районному суді м. Одеси;

-розгляд цивільних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення проводити з урахуванням умов воєнного стану та можливості забезпечення безпеки учасників справ під час проведення судових засідань.

Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції кожен має право, зокрема, на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Така гарантія «цивільного аспекту» статті 6 Конвенції передбачена і у відповідних процесуальних законах. Так, розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад (принципів) як цивільного, так і адміністративного та господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України, пункт 8 частини третьої статті 2 КАС України, пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України). Порушення зазначеного принципу може негативно впливати на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у його рішеннях, саме до компетенції національних судів належить організувати судовий розгляд так, щоб він був швидким та ефективним (див. mutatis mutandis від 18 червня 2009 року у справі «Пилипей проти України» (Pilipey v. Ukraine, заява № 9025/03, § 31), рішення від 11 грудня 2008 року у справі «Лошенко проти України» (Loshenko v. Ukraine, заява № 11447/04, § 28), від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» (Moroz and Others v. Ukraine, заява № 36545/02, § 60) й інші).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження та робота судів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що справа перебуває в провадженні суду більше року. За цей час, судовий розгляд по справі неодноразово був відкладений, внаслідок неявки у судове засідання відповідача та/або третьої особи. На стадії підготовчого провадження, відповідач та третя особа реалізували своє право на подачу відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, в яких виразили свою позицію по справі. Правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не скористались.

Керуючись засадами цивільного судочинства, зокрема такими як верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, розумність строків розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами, враховуючи обставини належного повідомлення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про дату, час та місце розгляду справи, не надходження до суду клопотань про відкладення розгляду справи, із наведенням поважності неможливості явки у судове засідання, керуючись Розпорядженням в.о. голови суду від 24.05.2022 року за №8 «Про встановлення особливого режиму роботи Суворовського районного суду м. Одеси», суд дійшов висновків про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, на виконання вимог ч.1 ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши учасників справи, вивчивши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши представлені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновків, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.11.2019 року між ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ» (Продавцем) в особі директора Самусєвої Оксани Олександрівни та ОСОБА_1 (Покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу деривативу (оригінал договору у вигляді документу на папері) №261119-007 від 26.11.2019 року (далі Договір-1), відповідно до ст.1 якого сторони дійшли згоди надати значення наступним термінам:

«Дериватив»- форвардний контракт, який визначено в п.2.1. цього Договору, який являє собою двосторонню угоду за стандартною (типовою) формою, що засвідчує зобов`язання ТОВ «ІНГРАДБУД» продати майнові права на об`єкт нерухомого майна у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту;

«Об`єкт нерухомого майна» - одне житлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_4 та залізниця (1-а черга будівництва)», яке стане об`єктом нерухомості після реєстрації права власності на нього в порядку, визначеному чинним законодавством України, та має наступні попередні проектні характеристики:

Найменування об`єкту нерухомого майна: житлове приміщення (квартира)

Будівельний номер: 21/1

Квартира номер: 249

Під`їзд номер: 1

Поверх: 21

Проектна загальна площа кв.м.: 52,9

Проектна житлова площа кв.м.: 21,7

Кількість кімнат: 2

Відповідно до п.2.1 Договору-1 за цим договором продавець зобов`язався передати покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити дериватив з наступними характеристиками:

Назва: Форвардний контракт

Вид деривативу: З поставкою базового активу

Форма існування: Документарна

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «ІНГРАДБУД», ідентифікаційний код: 39692537

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», код: 34674406, що діє від свого імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», код ЄДРІСІ 2331026

Дата укладення: 26 листопада 2019 р.

Номер форвардного контракту: №261119-004

Базовий актив деривативу: Майнові права на об`єкт нерухомого майна

Строк дії форвардного контракту: До набрання чинності Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна

Строк виконання зобов`язань за деривативом: Момент передачі покупцю деривативу (Форвардного контракту) на підставі Акту прийому-передачі

Дата реєстрації деривативу на товарній біржі: 26.11.2019 року на Товарній біржі «Український центр біржової торгівлі»

Кількість, штук: 1 (один)

Відповідно до п.2.2 Договору-1 на дату укладення Договору дериватив належить Продавцеві. З укладенням цього Договору та після повної та належної чином сплати Покупцем ціни договору всі права та обов`язки, які Продавець має за Форвардним контрактом (деривативом) повністю, безумовно та без винятків переходять до Покупця відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору-1 на дату укладення Договору сторони визначили ціну договору у розмірі 264500 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 11020, 83 доларів США за комерційним обмінним курсом української гривні до долара США банку Продавця на дату укладення цього Договору.

Згідно п.3.3. Договору-1 платіж в рахунок сплати ціни Договору має бути здійснений покупцем в порядку та строки, встановлені графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору-1.

Відповідно до п.5.1. Договору-1 Продавець зобов`язується передати Покупцю дериватив протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем повної оплати Ціни договору відповідно до умов цього Договору по акту прийому-передачі деривативу, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.2. Договору-1 акт прийому-передачі деривативу є підтвердженням права покупця на дериватив.

Відповідно до п.5.3. Договору-1 зобов`язання Продавця щодо передачі Покупцю деривативу згідно п.5.1. цього Договору вважаються виконаними з моменту передачі деривативу Покупцю на підставі Акту прийому-передачі деривативу.

18.12.2020 року між ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ» (Продавцем) в особі директора Самусєвої Оксани Олександрівни та ОСОБА_1 (Покупцем) був підписаний акт прийому-передачі деривативу (далі - Акт), відповідно до п.1 якого на виконання та в повній відповідності до укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу деривативу №261119-007 від 26.11.2019 року Продавець передав, а Покупець прийняв дериватив з наступними характеристиками:

Назва: Форвардний контракт

Вид деривативу: З поставкою базового активу

Форма існування: Документарна

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «ІНГРАДБУД», ідентифікаційний код: 39692537

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», код: 34674406, що діє від свого імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», код ЄДРІСІ 2331026

Дата укладення: 26.11.2019 р.

Номер форвардного контракту: 261119-004

Базовий актив деривативу: Майнові права на об`єкт нерухомого майна

Строк дії форвардного контракту: До набрання чинності Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна

Строк виконання зобов`язань за деривативом: Момент передачі покупцю деривативу (Форвардного контракту) на підставі Акту прийому-передачі

Дата реєстрації деривативу на товарній біржі: 26.11.2019 року на Товарній біржі «Український центр біржової торгівлі»

Кількість, штук: 1 (один)

Пунктом 2 Акту сторони засвідчили, що Покупець повністю сплатив Продавцю ціну деривативу за Договором у розмірі 261795,80 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 11020,83 доларів США за комерційним обмінним курсом української гривні до долара США банку Продавця на дату укладення цього Договору.

Крім того, пунктами 3, 4 Акту сторони засвідчили, що усі зобов`язання кожної зі сторін за Договором виконані належним чином. Сторони одна до одної не мають вимог чи претензій у зв`язку із виконанням умов Договору. Підписанням цього Акту Продавець засвідчує відсутність будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру щодо деривативу.

26.11.2019 року між ТОВ «ІНГРАДБУД» (Продавцем) в особі директора Сіскович Наталії Вікторівни та ОСОБА_1 (Покупцем) був підписаний Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №21/1-249 від 26.11.2019 року (далі Договір-2), відповідно до п.01 якого сторони дійшли згоди надати значення наступним термінам:

«Форвардний контракт (Дериватив)» - укладений на ТОВАРНІЙ БІРЖІ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ» між Продавцем та ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», яке діє від власного імені за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», форвардний контракт №261119-004 від 26.11.2019 року,

«Договір купівлі-продажу деривативу» укладений на ТОВАРНІЙ БІРЖІ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ» між Покупцем і ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», яке діє від власного імені за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», договір купівлі-продажу деривативу №261119-007 від 26.11.2019 року, укладений на Товарній біржі «Український центр біржової торгівлі»;

«Об`єкт будівництва (житловий будинок)» - житловий 2-секційний 21-етажний будинок за адресою: АДРЕСА_2 та залізна дорога (1-а черга будівництва);

«Об`єкт нерухомого майна (приміщення)» - одне житлове (квартира) приміщення, вказане в п.2 Договору у складі Об`єкта будівництва, яке стане об`єктом будівництва після реєстрації права власності на нього в порядку, визначеному діючим законодавством України;

«Майнові права» - всі права на Об`єкт нерухомого майна, які належать Продавцю на умовах, визначених в п.0.3. Договору, та надають право Покупцю отримати у власність Об`єкт нерухомого майна на умовах, визначених цим Договором, які після придбання Покупцем їх у власність здійснюються шляхом реєстрації права власності (володіння, користування та розпорядження) на Об`єкт нерухомого майна після прийняття Об`єкту будівництва в експлуатацію, за умови проведення Покупцем 100% розрахунків за Договором, Договору купівлі-продажу деривативу та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності.

«Ціна (вартість) майнових прав» - вартість майнових прав на Об`єкт нерухомого майна, встановлена в п.3.1. цього Договору, яка може підлягати зміні (коректуванню) на умовах зазначеного Договору;

«Акт приймання-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомого майна (приміщення)» - документ, що підписується Сторонами на умовах, викладених в цьому Договорі, та підтверджує передачу Продавцем у власність Покупця майнових прав на Об`єкт нерухомого майна та самого приміщення.

Відповідно до п.02 Договору-2 цей Договір укладено Сторонами на виконання Форвардного контракту і вимоги особи, яка стала власником (Покупцем) Форвардного контракту відповідно до Договору купівлі-продажу деривативу.

Відповідно до п.1.1.1. Договору-2 Покупець зобов`язується оплатити Ціну (вартість) майнових прав на Приміщення Житлового будинку, після проведення їх повної оплати прийняти у власність Майнові права на приміщення у складі Житлового будинку.

Відповідно до п.1.1.2. Договору-2 Продавець зобов`язується побудувати Житловий будинок, і після отримання сертифіката відповідності або декларації готовності об`єкта будівництва (житлового будинку) до експлуатації, або іншого документу, який згідно з чинним законодавством буде підтверджувати прийняття Житлового будинку в експлуатацію, і за умови виконання Покупцем всіх зобов`язань по перерахуванню грошових коштів, згідно п.3.1. Договору, передати по Акту у власність Покупцеві майнові права на Приміщення, яке повинно відповідати вимогам, вказаним в розділі 2 Договору.

Згідно п.1.3. Договору-2 орієнтовний строк закінчення будівництва Житлового будинку 30 травня 2020 року.

Відповідно до п.2.1. Договору-2 Продавець після отримання документа зазначеного в п.1.1.2 Договору та за умови виконання Покупцем всіх зобов`язань, зазначених в п.3.1. Договору, на умовах цього Договору, зобов`язується передати у власність Покупцю майнові права на Приміщення та саме Приміщення, яке відповідає таким вимогам:

2.1.1. Будівельна адреса Об`єкта нерухомого майна (Приміщення): житлове (квартира) приміщення під будівельним номером

АДРЕСА_5 на момент укладення даного Договору становить 52,9 кв.м.

Згідно п.3.1. Договору-2 на виконання прийнятих на себе зобов`язань по Договору, Покупець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок Продавця або внести в касу Продавця в строк не пізніше 20.12.2019 року суму в розмірі 396750 грн., в т.ч. НДС 20%, яка еквівалентна 16531,25 дол. США згідно комерційного курсу валют на дату виставлення відповідного рахунку Продавцем, в наступному порядку:

-передоплату в розмірі 90624 гривень 96 копійок, в тому числі ПДВ, яка еквівалентна 3776,04 доларам США згідно комерційного курсу валют на дату виставлення відповідного рахунку Продавцем, Покупець сплачує в строк до 26.11.2019 р.

-залишкову суму у розмірі еквівалентному 12755,21 доларів США згідно комерційного курсу валют на дату виставлення відповідного рахунку Продавцем, Покупець сплачує в строк до 20.12.2019 р.

Рахунок, виставлений Продавцем, дійсний 1 (один) банківський день з моменту виставлення.

Судом встановлено, що свої зобов`язання за Договором-2 Позивачка ОСОБА_1 по оплаті за Об`єкт нерухомого майна виконала в повному обсязі, перерахувавши ТОВ «ІНГРАДБУД» повну суму за договором, що підтверджується матеріалами справи. Не заперечує факт розрахунку позивача ОСОБА_1 за Договором2 і відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», зазначаючи про це у відзиві на позов.

Відповідно до п.4.1. Договору-2 Продавець зобов`язався в розумні строки, але не більше 120 робочих днів з моменту отримання сертифікату відповідності або декларації готовності об`єкта будівництва (Житлового будинку) до експлуатації, або іншого документу, який згідно діючого законодавства буде підтверджувати прийняття Житлового будинку в експлуатацію, письмово повідомити Покупця за допомогою телекомунікаційних засобів (факс, електронна пошта), або ж шляхом надіслання поштового повідомлення через відділення поштового зв`язку, а також в телефонному режимі, про готовність передати Покупцю приміщення, але при умові виконання Покупцем зобов`язань по внесенню грошових коштів в повному обсязі (всі суми грошових коштів, які підлягають сплаті Покупцем згідно виставлених Продавцем рахунків за цим Договором).

12.03.2021 року було зареєстровано видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (реєстраційний номер: ОД122210305606), генеральний підрядник товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», назва об`єкта будівництва: будівництво житлового 2-секційного 21-поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 у межах АДРЕСА_6 та залізниця (1-а черга будівництва).

Листом від 26.05.2021 року директор ТОВ «Інградбуд» ОСОБА_3 повідомив ініціативній групі будинку АДРЕСА_7 та представникам ініціативної групи - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у відповідь на їх звернення під вх.№60 від 24.05.2021 про те, що майбутніх мешканців будинку було повідомлено, що 12.03.2021 року будинок під буд. АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію на підставі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації №ОД122210305606, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та що розпорядження Суворовської районної адміністрації №116 від 15.03.2021 року даному будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_8 . Підписання актів приймання-передачі приміщень відповідно до укладених раніше договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно у будинку АДРЕСА_8 почнеться у червні 2021 року, про що покупці майнових прав на приміщення у даному будинку будуть письмово повідомлені в установленому в зазначених договорах порядку.

01.06.2021 року позивач ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ІНГРАДБУД» повідомлення за вих. №116/2 від 21.05.2021 року про розірвання з нею договору №21/1-249 від 26.11.2019 року, у зв`язку з відмовою прийняти приміщення від ТОВ «ІНГРАДБУД», та неявкою на підписання акту, про що їй направлялося повідомлення від 02.04.2021 року. Цим же листом ТОВ «ІНГРАДБУД» було проінформовано ОСОБА_1 , що їй буде повернуто сплачені за Договором грошові кошти протягом 10-ти банківських днів з моменту продажу приміщення третім особам, за вирахуванням накладених штрафних санкцій.

При цьому, листом від 04.06.2021 року за № 124 директор ТОВ «Інградбуд» повідомив Ініціативній групі будинку АДРЕСА_7 , у тому числі й ОСОБА_1 , що підписання та приймання-передачі приміщень почнеться у червні 2021 року, про що покупцям майнових прав на приміщення у даному будинку було надіслано відповідні листи-повідомлення.

В обґрунтування законності одностороннього розірвання Договору №21/1-249 від 26.11.2019 року, у зв`язку з відмовою прийняти приміщення, ТОВ «ІНГРАДБУД» посилається на повідомлення про необхідність прибути для підписання Акту прийму-передачі об`єкту, направлені позивачу, що підтверджує копією поштових накладних кур`єрської служби доставки №3463 від 02.04.2021 р., №5005 від 27.04.2021 р.

Згідно надано суду повідомлення від 02.04.2021 року за вих №95/2, ОСОБА_1 повідомлено про підписання актів приймання-передачі приміщення (квартири) 26.04.2021 року, та наслідки не з`явлення на підписання. Направлення ОСОБА_1 наведеного повідомлення відповідач підтверджує копією поштової накладної кур`єрської служби доставки №3463 від 02.04.2021 р.

Згідно наданого суду повідомлення від 27.04.2021 року за вих. №102/3, ОСОБА_1 повідомлено про підписання актів приймання-передачі приміщення (квартири) 17.05.2021 року, та наслідки не з`явлення на підписання. Направлення ОСОБА_1 наведеного повідомлення відповідач підтверджує копією поштової накладної кур`єрської служби доставки №5005 від 27.04.2021 р.

Відповідно до п. 4.2 Договору №21/1-249 від 26.11.2019 передача приміщення покупцеві оформлюється шляхом підписання сторонами відповідного Акту. Протягом 20 календарних днів з моменту отримання покупцем повідомлення від продавця про готовність передати покупцю приміщення, покупець зобов`язаний з`явитись в призначені продавцем місце і час, і прийняти від продавця приміщення за Актом. Якщо покупець не з`являється для підписання Акту, або не підпише такий Акт в 20-ти денний строк з моменту отримання покупцем зазначеного повідомлення від продавця, вважається що покупець необгрунтовано відмовився від підписання Акту прийому-передачі та договір підлягає розірванню в односторонньому порядку.

Про розірвання на цій підставі договору, покупець повідомляється продавцем письмово. Таке повідомлення є невід`ємною частиною цього Договору, і з моменту його відправлення покупцеві договір вважається розірваним.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бойко Н.І. заперечила факт належності ОСОБА_1 підпису на накладній ПН № 3463, згідно якої ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 02.04.2021р. №95/2 та вона його отримала. Заперечили факт належності підпису позивачу ОСОБА_1 на накладній як сама позивач, у своїх письмових поясненнях у судовому засіданні, так і ОСОБА_2 , чоловік ОСОБА_1 , допитаний у судовому засіданні в якості свідка.

Також, позивач ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях та представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бойко Н.І. у судовому засіданні, заперечили факт відмови ОСОБА_1 від отримання повідомлень від ТОВ «Інградбуд» 28.04.2021 року. Свідок ОСОБА_2 пояснив, що вони з дружиною як 03.04.2021 року, так і 28.04.2021 року взагалі перебували в місті Одеса, у сина, тому фізично його дружина не могла отримувати повідомлення від ТОВ «Інградбуд» за адресою реєстрації. Його дружина входить до ініціативної групи, вони неодноразово ходили до відділу продажів відповідача це район Лузанівки, у тому числі після 03.04.2021 року, намагалась з`ясувати строки передачі їй квартири в головному офісі на АДРЕСА_9 , де їй відповідали що квартиру отримають не раніше червня.

Згідно відповіді начальника ВПЗ Нагірне Пансалової від 17.06.2021 року, з 01.04.2021 по 21.05.2021 на ім`я ОСОБА_1 (68821, Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне) будь-які поштові відправлення від ТОВ «Інградбуд» не надходили.

За наслідком дослідження у судовому засіданні копій поштових накладних кур`єрської служби доставки №3463 від 02.04.2021 р., №5005 від 27.04.2021 р., судом встановлено наступне:

-обидві поштові накладні кур`єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин» заповнені ідентичним почерком. Підписи на поштових накладних про приймання, вручення кореспонденції кур`єром, та в Акті про відмову від отримання кореспонденції, є ідентичними, належать директору кур`єрської служби ТОВ «Двадцять п`ять годин» - ОСОБА_5 .

Зазначене дає підстави суду для висновку, що ОСОБА_5 одноособово заповнив квитанцію як директор, та як кур`єр, як при отриманні поштового відправлення, так і при його врученні. В Акті про відмову від 28.04.2021 року, крім підпису ОСОБА_5 , є підпис кур`єра, однак відсутнє прізвище кур`єра, що унеможливлює ідентифікацію даної особи,

-в поштових накладних відсутні дані пред`явленого отримувачем документа.

Суд зазначає, що Відповідач ТОВ «Інградбуд» добре знає про знаходження в провадженні суду цивільної справи №522/11332/21, однак після подачі до суду відзиву на позовну заяву, так і не з`явився жодного разу до судового засідання, зокрема і не надав оригінали тих доказів, які були ним залучені до відзиву, внаслідок чого суд був позбавлений можливості поставити у судовому засіданні питання щодо призначення по справі судової експертизи, керуючись п.4 ч.5 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав.

Суд виходить із того, щодобросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України)- це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно достатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістомстатті 13 ЦК України цивільніправа особа здійснює у межах, наданих їй договором та/або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно, у разі вчинення дій, які не врегульовані нормами цивільного законодавства, перед судом може постати завдання оцінки таких дій.

Виходячи з формулюваннястатті 11 ЦК України, можна зробити висновок, що такі дії повинні відповідати загальним засадам цивільного законодавства України, які закріплені встатті 3 ЦК України.

Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/абозакономвиконання своїх зобов`язань.

Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові від Великої Палати від 14 грудня2021 року по справі № 147/66/17, які суд в силу ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятоїстатті 13 цього Кодексу(частина третястатті 16 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року, справа № 318/89/18 (провадження № 61-128св19, постанова від 08.07.2020 року у справі №214/5314/17).

Відповідно ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Суд вважає, що надані відповідачем копії поштових накладних кур`єрської служби доставки №3463 від 02.04.2021 р., №5005 від 27.04.2021 р. не відповідають критеріям належності та допустимості доказів до даній справі, оскільки:

-позивач ОСОБА_1 заперечує факт свого підпису на накладній №3463 від 02.04.2021 року та відмову від отримання повідомлення від 27.04.2021 року №102/3;

-свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що з листопада 2020 року по 02 травня 2021 року він та позивач взагалі не перебували за адресою: Одеська область, м. Ренійський район, с. Нагірне, оскільки перебували в м. Одеса;

-надані суду відповідачем копії поштових накладних, як на отримання поштового відправлення, так і на вручення його, заповнені однією особою директором ТОВ «Двадцять п`ять годин» - Кусковим, не містять дані пред`явленого отримувачем документа;

-відповідач не скористався своїм правом на підтвердження достовірності поданих ним до суду поштових накладних, зокрема шляхом надання їх оригіналу;

При цьому, матеріали справи містять: копію листа від 26.05.2021року за вих №119, підписаного директором ТОВ «Інградбуд» Сіскович Н.В., адресованого у тому числі представнику ініціативної групи Дойловській В.Ф.; копію листа від 04.06.2021 року за вих.№ 124, підписаного директором ТОВ «Інградбуд» Ругіновою В.В., адресованого у тому числі представнику ініціативної групи Дойловській В.Ф.

Згідно інформації зазначеній у наведених листах, у тому числі позивачу повідомлено, що підписання актів приймання-передачі приміщень, відповідно до укладених раніше договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно у будинку АДРЕСА_10 ) почнеться у червні 2021 року, про що покупцям майнових прав на приміщення у даному будинку будуть надіслані відповідні листи-повідомлення.

Тобто, відповідач ТОВ «Інградбуд» надсилав позивачеві листи із інформацією про підписання актів приймання-передачі у червні 2021 року - 26.05.2021 року та 04.06.2021 року, хоча за наданими ним суду доказами повідомленням від 21.05.2021 року №116/2 повідомив їй про розірвання з нею договору.

Системний аналіз зазначених обставин та доказів, дає суду підстави для висновку, що поведінка ТОВ «Інградбуд» є суперечливою, недобросовісною, оскільки спочатку починаючи з 02.04.2021 року відповідач, за його доводами, повідомляє позивачу про необхідність її явки для підписання акту прийому передачі, листом від 21.05.2021 року повідомляє про розірвання договору, при цьому 26.05.2021 року та 04.06.2021 року повідомляє їй що підписання актів приймання-передачі приміщень, відповідно до укладених раніше договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно у будинку АДРЕСА_10 ) почнеться у червні 2021 року.

Усі наведені обставини дають суду достатніх підстав для висновку про застосування принципу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), по даній справі.

Дана доктрина базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

При цьому, суд враховує, що листом від 01.06.2021 року, в день отримання повідомлення від 21.05.2021р., ОСОБА_1 повідомила відповідачу та третій особі, що категорично не згода із розірванням з нею договору, просила скасувати повідомлення, та попередила про те, що буде звертатись за захистом своїм прав до судових органів та прокуратури. Відповідно, передбачена ч.3 п. 5.6 Договору - мовчазна згода позивача із розірванням договору, у даному випадку не має місця.

У ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України визначено загальні способи, що застосовуються під час тлумачення правочину та втілюються в трьох рівнях тлумачення, зокрема шляхом порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину загалом.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.ст.11,629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов (неналежне виконання).

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 доЄвропейської Конвенції з прав людиникожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідност.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідност.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частини 1 та 2 ст.319 ЦК України встановлюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Положеннями ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст.55 Конституції Україникожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до вимогст.5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З даних обставин, суд виходить із того, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушене цивільне право чи інтерес підлягає судовому захисту у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Суд приймає до уваги те, що відмова в задоволенні позову через помилкове правове обґрунтування позовних вимог є перешкодою в доступі до правосуддя, а відтак -порушенням статті 6 Конвенції та статтей 55, 124 Конституції України, оскільки позивач визначає предмет та підстави позову, а обов`язком суду є установлення обґрунтованості позову та вирішення спору по суті заявлених вимог з визначенням правовідносин сторін, випливають зі встановлених обставин та правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Суд вважає, що обрані позивачем способи захисту відповідають ст. 16 ЦК України, є ефективними, тобто таким, що відповідають змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і даю змогу забезпечити реальне поновлення порушеного права. Також законність обраного позивачем способу захисту права підтверджується правовими висновкам Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові від 05.10.2021 року по справі № 904/4644/2, які підлягають застосуванню у даному випадку, в силу ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Верховний Суд у своїх постановах від 08.10.2020 у справі №910/11397/18 та від 01.04.2021 у справі №910/5206/20 поміж іншим зазначав з приводу застосування вказаних норм права, які регулюють питання одностороннього розірвання договору, що у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що в порушення п.4.1. Договору-2, Відповідач - ТОВ «ІНГРАДБУД» не повідомляв Позивачку про явку для підписання актів приймання передачі квартири. Позивач не отримувала від відповідача - ТОВ «ІНГРАДБУД» ані жодних письмових повідомлень про готовність передати приміщення за актом приймання-передачі, ані жодних телефонних дзвінків, як того передбачав п.4.1. укладеного між Сторонами Договору-2, відтак, дії ТОВ «ІНГРАДБУД» щодо розірвання з нею Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №21/1-249 від 26.11.2019 року, шляхом направлення повідомлення, є протиправними.

Одночасно, внаслідок повного виконання позивачем умов Договору №21/1-249 від 26.11.2019 року, що не заперечувалось у відзиві самим відповідачем, та визнання протиправним його розірвання, суд вважає що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) виконати умови Договору купівлі- продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГАДБУД» та ОСОБА_1 , а саме: передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_1 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ), яке складається з двох житлових кімнат.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідноч.ч. 1-4ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами;висновками експертів;показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідност. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

На підставі викладеного, суд дійшов висновків про законність та обґрунтованість позовних вимог позивача ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи задоволення позову ОСОБА_1 , на відповідача ТОВ «Інградбуд» покладається судовий збір в розмірі 1 816 грн. 00 коп. за подачу позовної заяви та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13,49,81,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСБУДІНВЕСТ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) щодо розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» та ОСОБА_1 з 21 травня 2021 року противоправними.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) виконати умови Договору купівлі- продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГАДБУД» та ОСОБА_1 , а саме: передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_1 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ), яке складається з двох житлових кімнат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 32, код ЄДРПОУ 39692537) на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.07.2022 року.

Суддя: К.О. Далеко