Рішення

від 24.07.2022 по справі 523/4153/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4153/22

Провадження №2/523/3277/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"25" липня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Скороход К.В.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м.Одеса, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу № 523/4153/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства«Теплопостачання» м. Одеса (створено шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» і «Одестеплокомуненерго»), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції(м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Комунального підприємства«Теплопостачання» м. Одеса (створено шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» і «Одестеплокомуненерго»), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), якою просить: зняти арешт з майна, а саме з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . 21.01.2022 року йому випадково стало відомо, що Першим Суворовським ВДВС у місті Одесі був накладений арешт на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , шляхом винесення повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 03/1-22-5514, 27.02.2004 року в рамках виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-3394 від 23.09.2003 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси у справі за позовною заявою прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах КП Одеської міської ради «Одесатеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1588,65 грн. У зв`язку із вищезазначеним позивач звернувся до Першого Суворовського відділу державний виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції(м. Одеса) із заявою про зняття арешту. Листом № 11922 від 14.02.2022 року позивачу відмовлено у знятті арешту, повідомлено що строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки, тому позивачу рекомендовано звернутись до суду для зняття арешту з належної йому квартири. Також позивач зазначає, що будь-яких боргів перед зазначеними установами він не має. Наявність вказаного обтяження на нерухоме майно у вигляді арешту перешкоджає йому в здійсненні своїх прав та обов`язку як власника Ѕ частини квартири.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року замінено первісного відповідача Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) на належного відповідача Комунальне підприємство«Теплопостачання» м. Одеса (створено шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» і «Одестеплокомуненерго»), а Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) залучений по справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Байрачна А.К. до судового засіданні не з`явились, були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Адвокат Байрачна А.К. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач Комунальне підприємство«Теплопостачання» м. Одеса (створено шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» і «Одестеплокомуненерго») не забезпечив явку свого представника до судового засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, шляхом направлення судового повідомлення на адресу відповідача, причин неявки не повідомив, відзиву на позов суду не надав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не забезпечив участь свого представника до судового засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення розгляду справи, належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, не повідомлення відповідачем причин неявки на судове засідання, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення, що відповідає ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Судом не здійснювалось фіксування судового засідання, відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, дійшов висновку що позов підлягає задоволенню, оскільки обґрунтованість вимог підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №295732569; договором купівлі-продажу нерухомого майна № 99/С-0135 від 01.11.1999 року, який було укладено на Одеській Універсальній Біржі « Вітязь», зареєстрований в ОМБТІ та РН 07.12.1999 року за № 346 стр.152р. 19.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 2-3394/03 за позовом прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах КП Одеської міської ради «Одесатеплоенерго» стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за надану теплову енергію у розмірі 1588,65 грн. Рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист.

Постановою Державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Мандрик Л.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3394/03, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КП Одеської міської ради «Одесатеплоенерго» заборгованості у розмірі 1588,65 грн.

В рамках виконавчого провадження державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мандрик Л.В. було винесено повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 03/1-22-5514, від 27.02.2004 року, та Восьмою Одеською державною нотаріальною конторою внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості про заборону, а саме арешт нерухомого майна ОСОБА_1 - Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 3746749).

31.01.2022 року представник позивача адвокат Байрачна А.К. звернулась до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3394/03.

Листом від 14.02.2022 року № 11922 Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивачу відмовлено у знятті арешту, тому як строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки. Рекомендовано звернутись до суду.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 №101-V з 01 листопада 2006 року шлхом злиття двох комунальних підприємств "Одесатеплоенерго" і "Одестеплокомуненерго" створено КП "Теплопостачання міста Одеси".

На адвокатський запит 01 липня 2022 року, КП «Теплопостачання міста Одеси» повідомило, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), станом на 01.06.2022 року, заборгованість відсутня.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно п.1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1статті 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2019 року по справі № 905/386/18 та постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року по справі №6-26цс13, які враховуються судом, на підставі ч.4 ст. 263 ЦПК України.

За змістом п. 11 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачем у справі за позовом про зняття арешту з майна є або боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

За даних обставин, матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно позивача, є завершеним та знищеним. Заборгованість по особовому рахунку, відкритому за адресою АДРЕСА_2 , станом на 01.06.2022 року - відсутня.

З огляду на викладене, суд дійшов висновків що арешт, накладений в рамках вищенаведеного закінченого виконавчого провадження, порушує та обмежує право позивача на здійснення права власності, передбаченогост.41 Конституції України, ст.319,321 ЦК України.

Під час оцінки законності вимог позивача, судом на підставі ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15 (провадження № 11-38апп19) та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року по справі № 537/1085/18.

Також суд виходить із того, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушене цивільне право чи інтерес підлягає судовому захисту у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Враховуючи: наявність накладеного арешту на нерухоме майно; відсутність підстав для продовження обтяження на майно; неможливість скасування арешту в позасудовому порядку; відсутність заборгованості за виконавчим документом перед відповідачем; відсутність між ними спору щодо стягнення боргу; знищення виконавчого провадження, в рамках яких було накладено арешт, за строком зберігання; те, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем не було вирішено питання щодо зняття вказаного арешту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , та необхідність скасування арешту, накладеного на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст.4,128, 141,ч. 2ст.247, 263,264, 265,268, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства«Теплопостачання» м. Одеса (створено шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» і «Одестеплокомуненерго»), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший Суворовськийвідділ державноївиконавчої службиу м.Одесі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства Юстиції(м.Одеса)про звільненнямайна з-підарешту задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОППП НОМЕР_2 ), а саме: Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованого Восьмою одеською державною нотаріальною конторою 18.09.2006 13:09:12 за № 3746749 на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження нерухомого майна 03/1-22-5514, 27.02.2004, ПДВС у Суворовському районі м. Одеси держ. вик. ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 01.08.2022 року.

Суддя К.О. Далеко