Постанова

від 11.08.2022 по справі 917/2051/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 року м. Харків Справа № 917/2051/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (вх. №706П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 року у справі №917/2051/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Ціленко В.А.), повний текст якого складено 06.06.2022 року

за позовом Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро", с. Піщане, Решетилівський район, Полтавська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна екологічна інспекція Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава

про стягнення 26 143,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 року у справі №917/2051/21 позовну заяву задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів, за відсутності дозвільних документів з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, а саме: 600 м3 води зі ставка, розташованого в с. Піщане Решетилівського району Полтавської області у розмірі 1659,90 грн. до місцевого бюджету на р/р UА318999980333139331000016587 ГУК у Полтавській області с. Піщане/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів, за відсутності дозвільних документів з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, а саме: з земних водних свердловин на території с. Піщане Решетилівського району Полтавської області зі свердловини №1 - 2028 м3, зі свердловини № 2 - 3597, зі свердловини № 4 - 1223 м3 у розмірі 21536,96 грн. до місцевого бюджету на р/р UA318999980333139331000016587 ГУК у Полтавській області с. Піщане/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів, за сутності дозвільних документів з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, а саме: 22 м3 з земної водної свердловини № 1280, розташованої в с. Пишненки Зіньківського району Полтавської області у розмірі 69,19 грн. до місцевого бюджету на р/р UA658999980333189331000016676 ГУК у Полтавській області м. Зіньків/24062100; код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів, за відсутності дозвільних документів з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, а саме: 1040 м3 води зі ставка, розташованого в с. Пишненки Зіньківського району Полтавської області у розмірі 2877,16 грн. до місцевого бюджету на р/р UA658999980333189331000016676 ГУК у Полтавській області м. Зінбків/24062100; код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 в установі банку Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на користь Юридичного департаменту Полтавської обласної державної адміністрації (адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014), розрахунковий рахунок UА038201720343111001600057305 в ДКСУ м. Полтава, МФО 820172, отримувач: Юридичний департамент Полтавської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 43421817) кошти за сплату судового у розмірі 2270,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 року у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З Посиланням на ст. 23 Кодексу України про надра, вказує на те, що згідно наявної в матеріалах справи довідки про набуття статусу платника єдиного податку 4 групи- сільськогосподарського виробника від 12.03.2018 року ТОВ "Бурат-Агро" є сільськогосподарським товаровиробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. Згідно договору оренди землі від 07.10.2004 року, укладеного з Пишненківською сільською радою на 25 років та зареєстрованому 07.10.2004 року у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК, відповідач, як правонаступник ТОВ "Украгросоюз КСМ" є орендарем земельної ділянки загальною площею 6,57 га в тому числі під ставком та гідротехнічною спорудою, тобто, водозабір зі ставку в с. Пишненки здійснювався в межах наданої відповідачу земельної ділянки. Відповідач мав право користуватися водами у відповідності до ст.. 23 Кодексу України про надра без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Висновок господарського суду першої інстанції про відсутність у відповідача статусу землевласника або землекористувача ґрунтується лише на припущеннях.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 року, суддею доповідачем у справі №917/2051/21 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 року у справі №917/2051/21; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua; реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; роз`яснено, що учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 року призначено розгляд справи №917/2051/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 року у справі №917/2051/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua; учасникам судового процесу ухвалено повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 року витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2051/21; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи за засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.; копію ухвали надіслано апелянту та господарському суду Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 року витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2051/21; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи за засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.; копію ухвали надіслано апелянту та господарському суду Полтавської області.

01.08.2022 року на адресу суду від Полтавської обласної військової адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4090), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр; спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання; в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинному законодавству,що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів,затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, виражена у самовільному користуванні надрами.

02.08.2022 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/2051/21 (вх.№4149).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 року долучено до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу (вх.№4090 від 01.08.2022 року), наданий Полтавською обласною військовою адміністрацією; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

У період з 11.03.2019 року по 22.03.2019 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу на підставі наказу від 20.02.2019 року № 07-01-03/147 проведено перевірку додержання суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, за результатами якої складено Акт перевірки по контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-01-04/144 у якому зафіксовано: факт забору води з підземної водної свердловини № 1280, розташованої в с. Пишненки Зінківського району Полтавської області, без дозволу на спеціальне водокористування з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, внаслідок чого допущено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування); факт забору води зі ставка, розташованого в с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, без дозволу на спеціальне водокористування з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, внаслідок чого допущено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування); факт забору води з підземних водних свердловин, розташованих в с. Піщане Решетилівського району Полтавської області, без дозволу на спеціальне водокористування з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, внаслідок чого допущено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування); факт забору води зі ставка, розташованого в с. Пишненки Зінківського району Полтавської області, без дозволу на спеціальне водокористування з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року, внаслідок чого допущено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування).

Підтвердженням того, що відповідач здійснював забір води у вказаних вище випадках є те, що попередній дозвіл на спеціальне водокористування № 0457/Пол від 15.05.2015 року діяв до 15.05.2018 року.

Новий дозвіл за № 252 ПЛ/49д-18 від 27.06.2018 року надав право на спеціальне водокористування з 27.06.2018 року, а незаконний забір води здійснювався без дозвільних документів.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, Державною екологічною інспекцією Центрального округу прораховано розмір заподіяної шкоди, зумовленої самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільної документів 21 536,96 грн. 96 коп.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" до місцевого бюджету по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку Головного управління Державної казначейської служби 21 536,96 грн. 96 коп.

26.05.2022 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦК України завдання матеріальної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управляння в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

За приписами ст. 118 Конституції України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-ХІV місцеві державні адміністрації є органом виконавчої влади, відповідно до ст. 13 Закону здійснюють контроль за охороною довкілля, використаннями природних ресурсів, у тому числі використання води. Відповідно до ст.ст. 17, 21, 28 Закону вживають заходи до відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, а у разі необхідності звертається до суду.

Отже, Полтавська обласна державна адміністрація в межах визначених чинним законодавством України повноважень звернулась до суду з метою захисту прав і законних інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони навколишніх природних ресурсів у зв`язку з порушенням вимог законодавства внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування з вимогою про відшкодування завданої шкоди державі Україна.

Факт забору ТОВ "Бурат-Агро" води з свердловин та водойм без спеціального дозволу у період з 16.05.2018 року по 26.06.2018 року підтверджений належними та допустимими доказами, у тому числі складеним Державною екологічною інспекцією Центрального округу Актом перевірки по контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-01-04/144 від 22.03.2019 року, розрахунком розміру відшкодування збитків, що відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, Приписом про усунення виявлених порушень від 29.03.2019 року № 23/02.3-23, дозволами на спеціальне водокористування та іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Направлені Державною екологічною інспекцією Центрального округу на адресу відповідача претензії про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього середовища № 43/07-17 на суму 69,19 грн., № 42/07-17 на суму 1659,90 грн., № 45/07-17 на суму 21536,96 грн., № 46/07-17 на суму 2877,16 грн. були залишені без задоволення.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу норми ст. 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно- правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом з ч. 1 ст. 149, ст. 151 ГК України, суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Приписами ч. 2, 3 ст. 2 Водного кодексу України визначено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (ч.2, 4 ст. 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

При цьому, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра).

01.01.2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 року №867-УІІІ, яким скасовано низку дозвільних процедур.

Аргументи апелянта на наявність у нього права користування земельними ділянками, а тому він мав право користуватися водами у відповідності до ст. 23 Кодексу України про надра, без отримання дозволу на спеціальне водокористування, не приймаються з огляду на таке.

Так, статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 року №867-УІІІ) визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами.

Втім, в даному випадку спірні водні правовідносини, які пов`язані з обов`язковістю отримання відповідачем дозволу на спеціальне водокористування, вичерпно врегульовані ст. ст. 44, 48, 49 Водного Кодексу України.

Разом з тим, ст. 23 Кодексу України про надра звільняє певних суб`єктів (землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок) від отримання спеціальних дозволів на користування надрами, що не слід ототожнювати з дозволами на спеціальне водокористування.

Подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" до господарського суду першої інстанції клопотання про застосування строку позовної давності, правомірно не взято місцевим господарським судом до уваги, оскільки за положеннями ст. 261 ЦК України моментом виявлення порушення є початком строку позовної давності, а порушення виявлено 22.03.2019 року відповідно до Акту перевірки по контролю за дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-01-04/144, позов подано до місцевого господарського суду 31.12.2021 року, в межах трирічного строку позовної давності.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинному законодавству,що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, виражена у самовільному користуванні надрами та правомірно задовольнив позов.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 року у справі №917/2051/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза