Постанова

від 10.08.2022 по справі 591/4190/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року м.Суми

Справа №591/4190/21

Номер провадження 22-ц/816/660/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Комунальне підприємство «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради, Сумська міська рада,

третя особа - Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Четвертак Лариси Віталіївни на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року в складі судді Сидоренко А.П., ухвалене в м. Суми, повний текст судового рішення складено 07.04.2022 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив визнати незаконними дії Сумської міської ради в особі міського голови Лисенка О.М., в частині невиконання умов п.3.2. контракту, укладеного між ним та Сумською міською радою в особі Сумського міського голови Лисенка О.М. 23.02.2018; стягнути на його користь 13642,12 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати за період з 26.02.2021 по 19.03.2021; заробітну плату у розмірі 12282,80 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати за період з 20.03.2021 по день вирішення справи по суті; вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 26 лютого 2018 року розпорядженням Сумського міського голови Лисенка О.М. № 66-К від 23 лютого 2018 року він був призначений на посаду директора Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради ( далі підприємство) на підставі укладеному контракту 23 лютого 2018 року, строк дії якого визначено з 26 лютого 2018 року по 26 лютого 2019 року. Проте, додатковою угодою № 2 від 25 вересня 2018 року у контракт внесені зміни до п.6.1 контракту та визначено строк його дії контракту до 26.02.2021.

26 лютого 2021 року, враховуючи наявність коштів на рахунках підприємства та зважаючи на бездіяльність роботодавця в частині створення належних умов для матеріального забезпечення і організації роботи позивачу було сплачено лише 23828 грн. заробітної плати при звільненні. Під час підготовки позову та аналізу наданих документів встановлено, що директору підприємства починаючи з 01 грудня 2018 року не виплачувалася заробітна плата в повному обсязі.

30 листопада 2018 року було прийнято колективний договір КП «Центр догляду за тваринами СМР», на 2018-2020 роки, де у п.п. 4.1.2. визначено мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника І розряду в розмірі не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір відсотків у 2019- 2020 роках було збільшено до 140%-160%.

30 листопада 2018 року додатковою угодою № 3 до контракту були внесені зміни до абз.1 п.3.2.1. та встановлено розмір посадового окладу 9605,00 грн. згідно з розрахунком посадового окладу керівника (додаток № 1 до Контракту), який визначено як 1921,00*5=9605 грн. При цьому не було враховано, що відповідно до колективного договору на 2018-2020 р. встановлено мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника І розряду в розмірі не менше 120% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто фактично розмір посадового окладу керівника повинен був розрахований за формулою: 1921,00*1,2*5= 11526 грн. Враховуючи вищезазначене керівник не отримав заробітну плату у грудні 2018 року розмірі 11526-9605= 1921грн. За аналогічною формулою і в подальшому посадовий оклад керівника підприємства повинен був розраховуватися після чергової зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних. Однак цього не відбувалося і тому за загальним підсумком позивач з вини роботодавця не отримав заробітну плату в сумі 12282 грн. 80 коп. Оскільки на протязі вказаного часу роботи на підприємстві позивачу на виплачувалася заробітна плата у повному обсязі і дана сума залишалася не виплаченою в день звільнення, на його корись слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку починаючи з 20.03.2021 по день вирішення справи по суті .

Рішенням Зарічного районного суду м. суми від 22.02.2022 позов задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13642 грн. 12 коп. з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання розподілу судових витрат: стягнуто з Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради на користь позивача судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції визнав, що під час судового розгляду було встановлено, що в день звільнення позивача 26 лютого 2021 року відповідачем не здійснено повного розрахунку та наявна заборгованість по сплаті заробітної плати в розмірі 2822 грн. 00 коп., яка була виплачена 19 березня 2021 року, а тому період, за який необхідно стягнути середній заробіток з 26 лютого 2021 року по 19 березня 2021 року, складає 14 робочих дні, а розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 13642 грн. 12 коп, який стягнув на користь позивача. Посилання представників відповідачів на необґрунтованість заявлених вимог з підстав того, що заборгованість по заробітній платі виникла в зв`язку з діями позивача як керівника комунального підприємства, суд не прийняв до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі, який покладає обов`язок саме на роботодавця провести виплату усіх належних працівникові сум та не містить жодних застережень щодо залежності такої виплати від добросовісності виконання своїх трудових обов`язків працівником.

В той же час, враховуючи те, що під час судового розгляду не було встановлено порушення вимог законодавства при визначенні нарахованої заробітної плати позивача, відсутні підстави для стягнення з КП «Центр догляду за тваринами» СМР на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати за період з 20 березня 2021 року по день вирішення справи по суті, тому в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Червертак Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким вирішити спір на користь позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача в інших позовних вимогах суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи через неправильне дослідження та оцінку доказів.

Зокрема, 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради на підставі контракту від 23 лютого 2018 року. Підпунктами 3.1,3.2. контракту передбачено, що оплата праці та соціально-побутове забезпечення керівника підприємства здійснюється згідно з постановою КМУ від 19 травня 1999 р. № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», галузевими генеральними угодами, колективними договорами та положенням про умови і розміри оплати праці керівників і підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м.Суми. За виконання обов`язків, передбачених контрактом, враховуючи середньооблікову чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік або чистий дохід від реалізації товарів, за даними останньої річної фінансової звітності у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії, визначеної в колективному договорі, керівнику встановлюється посадовий оклад. (Розрахунок посадового окладу- додаток № 1 до контракту). Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.2.1.контракту посадовий оклад керівника повинен змінюватися відповідно до зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно чинного законодавства. За п.п. 1.4. рішення Сумської міської ради від 22 лютого 2017 року № 1831-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 28 березня 2012 року № 1343-МР «Про Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Суми» доповнено новим додатком 4 «Положення про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Суми» ( згідно з додатком до даного рішення). Розділом II «Положення про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Суми» ( надалі за текстом Положення) регулюється розмір посадового окладу керівника, зокрема : п. 2.1. розмір посадового окладу керівника підприємства, що належить до територіальної громади міста Суми (далі - Керівник) встановлюється залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії, визначеної в колективному договорі, згідно з додатком № 1 до Положення про оплату праці. Розрахунок посадового окладу керівника комунального підприємства (додаток № 2 до Положення) є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно підпунктів Положення: п. 2.2. - у разі наявності можливості застосування двох і більше максимально допустимих розмірів посадового окладу керівника згідно з додатком № 1 до Положення про оплату праці використовується найвищий із максимально допустимих розмірів посадових окладів; п. 2.4. - ставка працівника основної професії підприємства враховується відповідно до основної професії, визначеної в колективному договорі; п. 2.5. - посадовий оклад керівника змінюються відповідно до зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з чинним законодавством; п.2.6 - зміна розміру кратності посадового окладу керівника здійснюється 1 раз на рік за результатами річної фінансової звітності (звіт про фінансовий результат (ф.№2) та баланс (ф.№1)).

При цьому судом не надано правової оцінки додатку №1 «ПОКАЗНИКИ для визначення розміру посадового окладу керівника» та додатку № 2 «Розрахунок посадового окладу керівника комунального підприємства» до Положення, якими зокрема визначено поняття кратності .

Тобто цим додатком №1 до контракту чітко передбачено, що таке кратність: (колонка 2 таблиці) Максимально допустимий розмір посадового окладу керівника підприємства у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії та (колонка 4 таблиці) Максимально допустимий розмір посадового окладу керівника підприємства у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії.

Тобто Положенням визначено саме розмір кратності, що обраховується в залежності від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за попередній рік та чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), млн. гри. І зміна саме цього показника можлива один раз на рік, що і визначено рішенням Сумської міської ради . Рядком 4 додатку № 2 «Розмір посадового окладу керівника комунального підприємства» до Положення визначено поняття «Кратність до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії», тобто саме того показника, який відповідно п.2.6. Положення може змінюватися виключно раз на рік. При цьому в п. 2.5. Положення, затвердженому рішенням Сумської міської ради від 22.02.2017 р. № 1831-МР «Про внесення змін до Рішення Сумської міської ради від 28.03.2012 р. № 1343-МР «Про порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Суми" передбачено також норму, що посадовий оклад керівника змінюються відповідно до зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з чинним законодавством.

Тобто суд помилково не врахував той факт, що підставою для перегляду розміру посадового окладу керівника підприємства в контракті можуть бути як зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних згідно з чинним законодавством (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії), визначеного в колективному договорі, так і зміна середньооблікової чисельності працюючих в еквіваленті повної зайнятості в середньому за рік до розмірів, що дозволяють змінити межі кратності під час визначення посадових окладів керівників згідно з додатком до цієї постанови.

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.99 р. №859 розмір посадового окладу керівника підприємства залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії згідно з додатком.

Тобто розмір посадового окладу керівника безпосередньо залежить від мінімальної тарифної ставки першого розряду робітника основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії), визначеного в колективному договорі та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.1 названої постанови КМУ право встановлювати розмір посадового окладу керівникові в контракті надано керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, в тому числі і казенних. При цьому мають бути дотримано норми цієї постанови КМУ.

Зміни та доповнення до контракту, в тому числі і щодо підвищення розміру посадового окладу керівника, вносяться за угодою сторін і відповідно до п.5.1. контракту шляхом підписання додаткових угод до контракту.

Однак, зміна розміру посадового окладу керівника підприємства шляхом підписання додаткової угоди керівника не відбувалося після наступу часу, коли прожитковий мінімум для працездатних збільшувався, а саме з 01 січня, 01 липня, 01 грудня поточного календарного року.

Притому, що відповідно до умов колективного договору підприємства розмір посадового окладу керівника розраховувався виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних, який збільшувався на визначений у п. 4.1.2. колективного договору змінюючи розмір відсотків.

Фактично підставою внесення змін до контракту, а саме в п.3.2.1 (розмір посадового окладу керівника) є подання директора Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (яке і було подане на зміну з 01.12.2018 р. директором цього Департаменту Яременко Г.І.).

У відзиву на апеляційну скаргу Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради зазначено, що розрахунок посадового окладу керівника підприємства є невід`ємною частиною контракту. Звертають увагу суду на те, що відповідно до ч.6 ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад ( тарифна ставка) встановлюється у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Відповідно до додаткових угод до контракту позивачу змінювалися умови оплати праці у бік збільшення у зв`язку із підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а тому його твердження що зміна посадового окладу повинна була відбуватися протягом календарного року через збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 липня та 01 грудня на протязі року є безпідставними.

Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала та просила рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Представники відповідачів та третьої особи рішення підтримали і просили апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено судом і доводиться матеріалами справи 26.10.2016 рішенням Сумської міської ради за № 1261-МР затверджено статут КП «Центр догляду за тваринами», яким питання оплати праці керівника підприємство на були урегульовані.

Позивач за розпорядженням міського голови м. Суми від 23.02.2018 № 66-к призначено на посаду директора КП «Центр догляду за тваринами» і цього дня з ним укладено трудовий контракт, де п.3.1 викладено у такій редакції:« розмір посадового окладу, який складає___ ___ грн. 00 коп. згідно з розрахунком посадового окладу керівника (додаток №1 до контракту), який є його невід`ємною частиною.» Першої редакцією контракту строк його дії визначено один рік по 26.02.2019. У п. 3.1. контракту оплата праці та соціально-побутове забезпечення керівника підприємства здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 № 859 «Про умови і розмірі оплати праці керівниці підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств (зі змінами) (далі - Постанова), галузевими генеральними угодами, колективними договорами та Положенням про умови і розмірі оплати праці керівників підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Суми.

Відповідно до п.3.2 за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, враховуючи середньооблікову чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік або чистий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії, визначеної в колективному договору, керівнику встановити розмір посадового окладу згідно з розрахунком посадового окладу керівника (додаток № 1 до контракту), який є його невід`ємною частиною. Заробітна плата підлягає індексації та компенсації згідно з чинним законодавством України. Посадовий оклад керівника змінюється відповідно до зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з чинним законодавством.

Згідно наданого суду розрахунку посадового окладу керівника підприємства без дати складання і підписання, який наведено у додатку № 1 до контракту посадовий оклад керівника визначений в розмірі 4933 грн. 60 коп. виходячи з посадового окладу (ставки) працівника основної професії 1762,00грн помноженого на розмір кратності до мінімального окладу (ставки) працівника основної професії -2,8 (а.с. 234).

У 2018 році двічі 09.07.2018 та 30.11.2018 були підписані з позивачем додаткові угоди та розрахунок посадового окладу, згідно яких розмір посадового окладу було збільшено спочатку до 8810грн., вдруге до 9605 грн., який почав нараховуватися з 01.12.2018. Збільшення посадового окладу відбулось через збільшення розміру кратності з 2,8 до 5 та посадового окладу (ставка) працівника основної професії з 1762 грн до 1921,00 грн.

04 січня 2019 року знову укладено додаткову угоду № 4 до контракту і сторонами підписано розрахунок посадового окладу підприємства, згідно якого абзац перший пункту 3.2.1 контракту викладено в новій редакції: «3.2.1. Розмір посадового окладу, який складає 14792 грн. 00 коп. згідно з розрахунком посадового окладу керівника (додаток №1 до Контракту), який є його невід`ємною частиною» (а.с. 22). Збільшення посадового окладу керівника підприємства відбулось через збільшення посадового окладу (ставки) працівника основної професії до 2689,40грн (1921 грн х1,4) та збільшення розміру кратності до 5.5. Нові умови контракту щодо розміру посадового окладу в сумі 14792 грн. почали діяти з 01.01.2019 та протягом строку дії контракту.

02 січня 2020 року укладено додаткову угоду №5 та підписано розрахунок посадового окладу керівника підприємства, згідно якого абзац перший пункту 3.2.1 викладено в новій редакції: «3.2.1. Розмір посадового окладу складає 18497 грн. 60 коп. згідно з розрахунком посадового окладу керівника (додаток №1 до Контракту), який є його невід`ємною частиною» (а.с. 24). Збільшення посадового окладу керівника підприємства відбулось через збільшення посадового окладу (ставки) працівника основної професії до 3363,20грн (2102 грн х1,6) та застосування розміру кратності - 5,5. Нові умови контракту щодо розміру посадового окладу в сумі 14792 грн. почали діяти з 01.01.2020 та протягом строку дії контракту.

09 грудня 2020 року укладено додаткову угоду № 6 щодо змін п. 3.2.1. контракту та підписано розрахунок посадового окладу у розмірі 19976 грн. 00 коп., який сплачується починаючи з 01.01.2021 згідно з розрахунком посадового окладу (ставка) працівника основної професії становить 3632 грн. ( 2270 грн. х1.6) збільшеного на розмір кратності 5.5 (а.с. 26).

Згідно умов колективного договору підприємства на 2018- 02020 роки, затвердженого загальними зборами трудового колективу 30.11.2018, який пройшов реєстрацію 03.12.2018р., у пункті 4.1.2 цього договору визначено мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду в розмірі не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

Відповідно змін до колективного договору від 07.12.2018 та 27.12.2019 мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду було визнано не рівні не менше 140 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних, а потім 160 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

З урахуванням викладеного колегія суддів визнає, що при укладенні 30.11.2018 додаткової угоди розрахунок посадового окладу керівника підприємства було проведено без урахуванням змін посадового окладу робітника 1 розряду не менше 120 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно редакції п.3.2.1. колективного договору. Притому, що при розрахунку посадового окладу керівника на 2019 та 2020 роки такий показник як 140 та 160 відсотків було застосовано.

Відповідно до частин 1,6 ст.96 КЗпП системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

За змістом ст. 98 цього Кодексу оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до п.1 ч.1 постанови Кабінету міністрів України від 19.05.1999 №859 Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств, розмір посадового окладу керівника підприємства залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії згідно з додатком 1.

В силу частини 3 ст.21 КЗпП в редакції на час укладення та дії трудового контракту, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Як визначено у ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що станом на 01.01.2018 року згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 гривні

Отже, виходячи з порядку умов оплати праці керівника підприємства, визначеного сторонами у контракті та в колективному договорі, колегія суддів визнає, що змінюючи посадовий оклад робітника 1 розряду у грудні 2018 року через запровадження коефіцієнту його збільшення не менше 120 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є базовим для обрахунку посадового окладу керівника підприємства, розмір посадового окладу позивача в період роботи на посаді директора підприємства в грудні 2018 року повинен становити 10572грн( 1762грн х1.2 х 5), ані 9605 грн, як визначено у розрахунку від 30.11.2018.

За таких обставин колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення недоплаченої суми заробітної плати в грудні 2018 року в розмірі 967грн.(10572грн - 9605грн) через підписання позивачем таких умов оплати праці, будучи обізнаним про ці обставини, оскільки такий висновок суперечить наведеним нормам матеріального права.

Щодо не виконання п.3.2. умов контракту, а саме не проведення перерахунку посадового окладу керівника підприємства при черговому зростанні прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом календарного року, а саме з 01 липня та 01 грудня поточного року, то як вже зазначено у ч.6 чт.96 КЗпП базова величина для визначення мінімального посадового окладу (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Як викладена вище щорік до трудового контракту вносилися зміни і розрахунок посадового окладу керівника підприємства проводився виходячи із мінімальний посадовий оклад працівника основної професії - посадовий оклад робітника 1 розряду, базова величина якого визначалася у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відмовляючи у задоволені вимоги про стягнення заробітної плати через не проведення розрахунку посадового окладу керівника підприємства у зв`язку із змінами розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом календарного року, місцевий суд правильно визнав про відсутність обов`язку проведення такого перерахунку протягом поточного року.

Колегія суддів звертає увагу, що позов пред`явлено до Сумської міської ради в особі Сумського міського голови Лисенка О.М.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтвердила, що вимоги заявлені до Сумської міської ради, як засновнику підприємства, а тертя особа Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, як уповноважений орган, здійснював підготовку додаткових угод до трудового контракту.

Однак, в силу статей 5,16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Сумська міська рада є самостійний суб`єктом системи місцевого самоврядування, юридичною особою і наділена цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Міський голова м. Суми є також самостійним суб`єктом системи місцевого самоврядування, який діє в межах своїх повноважень, визначений у ст.42 цього Закону, де пунктом 10 частини 4 даної статті цього Закону визначено призначення на посаду та звільняє з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частинами 1, 3 ст.12 цього Закону передбачено, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно міста, очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях.

Як передбачено ст.17 цього Закону, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

За змістом частини 2 ст. 71 цього Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, міський голова при укладені трудового контракту з керівником підприємства комунальної власності дії як самостійний суб`єкт системи місцевого самоврядування, ані як головна посадова особа територіальної громади за правом представництва Сумської міської ради.

Як визначено у п. 1.4 статуту підприємства, даний суб`єкт господарювання з питань своєї діяльності підпорядковане Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, який є уповноваженим органом.

Згідно ст. 4.1 з питань своєї діяльності підприємство підпорядковане, підзвітне засновнику - Сумській міській раді, яка здійснює свої повноваження відносно підприємства безпосередньо та через уповноважений орган.

Оскільки питання укладення контрактів з керівниками підприємств комунальної власності віднесено до повноважень міського голови, а позов пред`явлено до самостійного суб`єкта системи місцевого самоврядування - Сумської міської ради, яка не несе відповідальності за не виконання умов контракту керівника підприємства комунальної власності, віднесених до власних повноважень міського голови, вимоги про визнання незаконними дії Сумської міської ради в частині невиконання умов п.3.2 контракту з ОСОБА_1 , як керівником підприємства, заявлені до неналежного відповідача і тому не підлягають задоволенню.

Через те, що позивачу при звільненні не була виплачена недонарахована сума у розмірі 967 грн., то на користь позивач слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

За змістом ст. 116 ЦК України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З урахуванням наведених норм матеріального права, оскільки спір вирішено частково на користь працівника, з підприємства підлягає стягненню в рахунок відшкодування за час затримки розрахунку 3000 грн.

На підставі викладеного доводи апеляційної скарги з приводу не донарахування заробітної плати позивачу у грудні 2018 та середнього заробітку за затримки розрахунку при звільненні є слушними і дають за ст. 376 ЦПК України у зв`язку із порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права підстави для скасування в цій частині рішення і ухвалення нового про часткове задоволення цих позовних вимог.

Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги щодо визнання незаконними дії Сумської міської ради в частині неналежного виконання трудового контакту через не визнання порушеним право позивача на отримання у грудні 2018 року посадового окладу з урахуванням показника 120 відсотків і, як наслідок, не проведення з ним повного розрахунку в день звільнення, колегія суддів також в цій частині скасовує рішення і відмовляє у задоволенні позову з мотивів наведених у постанові.

В іншій частині рішення слід залишити без змін., бо ухвалено з дотриманням вимог ст. 263 ЦПК України .

На підставі ст. 141 ЦПК України колегія проводить перерозподіл судових витрат понесених у справі.

Оскільки документи про понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції надані до апеляційного суду без дотримання п. 8 ст. 141 цього Кодексу, а саме з порушенням п`ятиденного строку після ухвалення рішення судом першої інстанції, таку заяву колегія суддів залишає без розгляду.

Проте, стягує з Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради на користь держави судовий збір за апеляційний перегляд справи 1362 грн, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Четвертак Лариси Віталіївни задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року в частині відмови у задоволені вимог про стягнення недонарахованої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки її виплати при звільненні та визнання протиправними дії Сумської міської ради скасувати і ухвалити нове.

Стягнути з Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму заробітної плати за грудень 2018 року у розмірі 967 грн. та у відшкодування за час затримки її виплати 3000 грн.

Відмовити у задоволені вимоги про визнання протиправними дії Сумської міської ради щодо невиконання умов контракту з мотивів викладених у постанові.

В іншій оскарженій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства «Центр догляду за тваринами» Сумської міської ради на користь держави судовий збір за апеляційний перегляд справи 1362 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 10 серпня 2022 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко