Рішення

від 02.08.2022 по справі 910/4010/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2022Справа № 910/4010/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/4010/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Транс" (Україна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 79/56, кв. 35; ідентифікаційний код: 37784031)

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186)

про стягнення 78 772,00 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Транс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) про стягнення 98009,31 грн, з яких 90 059,40 грн сума відшкодування, 3 979,61 грн пеня, 3 061,90 грн інфляційні втрати та 908,40 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 04.04.2020 на автомобільній дорозі Обухів - Українка, було пошкоджено напівпричіп Viberti, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, та оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля, винного в ДТП, була застрахована у відповідача згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5259629, відповідач є особою, відповідальною за завдану позивачу майнову шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4010/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

05.04.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти вимог позову, вказуючи на те, що наданий позивачем звіт про визначення вартості матеріального збитку не є належним доказом. Разом із відзивом відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

13.04.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача 71 902,97 грн суми відшкодування, 2 906,72 грн пені, 3 235,63 грн інфляційних втрат та 726,68 грн 3 % річних, а також заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

19.04.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, постановлено розглядати справу №910/4010/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.06.2021.

У підготовче засідання 16.06.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, проте 16.06.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом було відмовлено, оскільки явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у справі № 910/4010/21 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, матеріали справи № 910/4010/21 надіслано до вказаної експертної установи, провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

15.09.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання про надання об`єкту дослідження - напівпричепа Viberti, реєстраційний номер НОМЕР_1 , якщо він знаходиться в такому стані, як при ДТП, що сталася 04.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 було поновлено провадження у справі № 910/4010/21, задоволено клопотання Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання об`єкту дослідження, зобов`язано ТОВ "Про-Транс" надати судовому експерту Тимченко Г.В. напівпричіп Viberti, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для проведення технічного огляду, зупинено провадження у справі №910/4010/21 на час проведення судової експертизи.

18.10.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, у якій він через неможливість доставити судовому експерту напівпричепа, просив постановити ухвалу про проведення експертизи на підставі наявних у матеріалах справи даних.

27.10.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/4010/21 разом із повідомленням експертної установи про неможливість проведення експертизи № СЕ-19/111-21/35363-АВ від 20.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 було поновлено провадження у справі № 910/4010/21, підготовче засідання призначено на 24.11.2021.

23.11.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи в цій справі.

У підготовче засідання 24.11.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 було зобов`язано ТОВ "Про-Транс" надати інформацію щодо фактичного місцезнаходження напівпричепа Viberti 38S20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, що мала місце 04.04.2020 по вул. Київській в м. Обухів Київської області, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 15.12.2021.

01.12.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 24.11.2021, а також до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про призначення повторної експертизи.

14.12.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме кольорових фотознімків пошкодженого напівпричепа Viberti 38S20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

У підготовче засідання 15.12.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 було повторно призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, матеріали справи №910/4010/21 надіслано до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

Супровідним листом від 13.01.2022 матеріали справи № 910/4010/21 було скеровано до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

07.06.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи разом з Висновком експерта за результатом проведення судової автотоварознавчої експертизи у справі № 910/4010/19 від 01.06.2022 за № СЕ-19/111-22/1551-АВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 було поновлено провадження у справі № 910/4010/21, підготовче засідання призначено на 06.07.2022, запропоновано сторонам у строк до закінчення підготовчого провадження надати суду письмові пояснення, з урахуванням Висновку експерта за результатом проведення судової автотоварознавчої експертизи у справі № 910/4010/21 від 01.06.2022 за № СЕ-19/111-22/1551-АВ.

У підготовче засідання 06.07.2022 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, проте від сторін надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2022.

У судове засідання 03.08.2022 представники сторін не з`явились.

У судовому засіданні 03.08.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.2020 на автомобільній дорозі сполученням Обухів - Українка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Opel Astra" реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та сідлового тягача "Iveco" реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебував в одному транспортному составі з напівпричепом "Viberti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Про-Транс".

Того ж дня розпочате кримінальне провадження № 1202011000002015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Постановою Прокуратури Київської області від 29.05.2020 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України через смерть підозрюваного, вина якого, за висновками обвинувачення, повністю доведена.

Унаслідок зіткнення транспортних засобів було пошкоджено, зокрема напівпричіп "Viberti", реєстраційний номер НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду в сумі 108 938,02 грн, розмір якої визначено на підставі Звіту про визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 0208-20 від 20.08.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Кузьменко І.П.

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/5259629 від 16.06.2019.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000,00 грн та франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

Згідно зі Страховим актом № ОВЦ-20-16-26448/1 та відповідно до поданої позивачем заяви про страхове відшкодування, ПАТ "НАСК "Оранта" 30.07.2020 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 5 054,91 грн.

В подальшому, розглянувши наданий позивачем Звіт про визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 0208-20 від 20.08.2020, відповідачем прийнято рішення доплатити 13 823,80 грн страхового відшкодування згідно Страхового акту № ОВЦ-ЗГ-20-16-26448/2.

При визначенні суми страхового відшкодування, належного до сплати позивачу, відповідач керувався Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 32-D/79/1 від 01.07.2020, складеним на його замовлення судовим експертом фізичною особою - підприємцем Яремчуком В.В., відповідно до якого вартість матеріального збитку склала 19 878,71 грн.

Посилаючись на те, що належну йому суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну власнику напівпричепа "Viberti", реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідач безпідставно не виплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставо виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені в статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За статтею 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням транспортного засобу.

Як зазначено у статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв`язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_3 Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії АО № 5259629, відповідач прийняв на себе обов`язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 911/2589/17, від 20.04.2018 у справі № 910/7200/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17.

За встановленими обставинами справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.04.2020 з вини водія автомобіля "Opel Astra" реєстраційний номер НОМЕР_3 , напівпричіп "Viberti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Про-Транс", зазнав пошкоджень.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту, було проведено оцінку майна як на замовлення позивача, так і на замовлення відповідача, висновки яких значно відрізнялись, що і зумовило виникнення спору щодо дійсної вартості відновлювального ремонту цього транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, на вирішення якої поставлено наступне питання: "Яка вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу - напівпричепа Viberti 38S20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, що мала місце 04.04.2020 по вул. Київській в м. Обухів, Київської області, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ, станом на дату ДТП?".

За результатом проведення експертизи, судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Тимченко Г.В. складено висновок експерта за № СЕ-19/111-22/1551-АВ, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу - напівпричепа Viberti 38S20реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ становить 107 015,66 грн.

За приписом ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.

Згідно з пунктом 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає урахуванню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7.

Відповідно до висновку судового експерта, строк експлуатації напівпричепа "Viberti", реєстраційний номер НОМЕР_1 складав 18,25 років, тому коефіцієнт фізичного зносу визначено рівним 0,7.

Визначаючи розмір шкоди, заподіяної наземному транспорту, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 та від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

Для визначення, чи підлягає перерахуванню у складі страхового відшкодування сума ПДВ, мають вирішальне значення обставини фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої особи та обставини отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 911/286/20.

При цьому слід зазначити, що за висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Враховуючи, що ремонт напівпричепа "Viberti", реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем не проводився, суд приймає розмір шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження його майна після ДТП в розмірі 107 015,66 грн, як визначено у висновку експерта № СЕ-19/111-22/1551-АВ від 01.06.2022.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування частково, на суму 18 878,71 грн, відтак сума недоплати становить 88 136,95 грн.

Поряд з цим суд зауважує, що норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За змістом статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку із настанням страхового випадку, виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (100 000,00 грн), з урахуванням франшизи (1 000,00 грн) і в межах суми фактичних витрат, виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу та без урахування податку на додану вартість.

З огляду на те, що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування лише в розмірі 18 878,71 грн, суд дійшов до висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати позивачу залишку суми страхового відшкодування у розмірі 80 121,29 грн (100 000,00 грн - 1 000,00 грн - 18 878,71 грн).

Поряд із цим суд зауважує, що відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Судом враховується, що позивач просить стягнути з відповідача саме 71 902,97 грн страхового відшкодування, тому, з урахуванням принципу диспозитивності, суд розглядає позовні вимоги виходячи із заявленого розміру.

З огляду на вищенаведене та враховуючи доведеним факт невиконання відповідачем обов`язку зі сплати повного розміру страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку суми страхового відшкодування у розмірі 71 902,97 грн є обґрунтованими.

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2 906,72 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 235,63 грн та 3% річних в розмірі 726,68 грн за порушення виконання грошового зобов`язання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до п. 36.5 цієї ж статті за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження дати отримання відповідачем заяви про страхове відшкодування.

Поряд із цим, обставини справи свідчать про те, що про наявність підстав для доплати страхового відшкодування відповідач дізнався 02.11.2020 внаслідок отримання претензії позивача від 26.10.2020, до якої було долучено звіт про оцінку № 0208-20 від 20.08.2020.

З огляду на приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" граничний строк на виплату суми страхового відшкодування сплинув 01.02.2021.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 02.02.2021 (перший робочий день після 01.02.2021), а не як помилково вважає позивач - з 30.10.2020.

З урахуванням викладеного, судом здійснено власний розрахунок пені, належної до сплати відповідачем, не виходячи за заявлений позивачем період нарахування та суми, на яку вона нараховується.

За підрахунком суду, розмір пені складає 638,26 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 в справі № 910/22034/15 та від 01 червня 2016 року в справі № 6-927цс16

Отже, в разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі. А тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 625 ЦК України та, відповідно, спеціальна норма - п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Наведена вище помилка позивача при визначені дати, з якої грошове зобов`язання відповідача вважається простроченим, вплинула також і на правильність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних.

За підрахунком суду, розмір втрат від інфляції складає 719,03 грн, а розмір відсотків річних - 159,57 грн.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 73 419,83 грн, з яких 71 902,97 грн страхового відшкодування, 638,26 грн пені, 159,57 грн 3% річних та 719,03 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 115,76 грн. Решта суми сплаченого судового збору в розмірі 154,24 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Транс" (Україна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 79/56, кв. 35; ідентифікаційний код: 37784031) 71 902 (сімдесят одну тисячу дев`ятсот дві) грн 97 коп страхового відшкодування, 638 (шістсот тридцять вісім) грн 26 коп пені, 159 (сто п`ятдесят дев`ять) грн 57 коп 3% річних, 719 (сімсот дев`ятнадцять) грн 03 коп інфляційних втрат та 2 115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) грн 76 коп судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 154,24 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Транс".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.2022

Суддя О.В. Нечай