Рішення

від 03.08.2022 по справі 160/26035/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року Справа № 160/26035/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Шевченка І.Є.,

за участю: представника позивача - Плотниченко Д.Г.,

представника відповідача - Бісєрова А.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/26035/21 за позовом Приватного підприємства фірми "СНГ Трейдінг" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови, припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, та з урахуванням зміни підстав позову, які прийнято до розгляду протокольною ухвалою від 03.05.2002, просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №13/291121 від 29.11.2021 року, винесену начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Надією Миколаївною, якою визнано ПП фірма СНГ Трейдинг винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 85644,0 грн.;

-визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.11.2021 року;

-стягнути з відповідача судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, зокрема:

-позивач не є суб`єктом правопорушення, оскільки не є замовником в контексті вимог ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»;

-акт, протокол та припис від 15 листопада 2021 року складені поза межами граничного 10 - ти денного строку проведення позапланової перевірки;

-відповідачем не доведено законні підстави проведення позапланової перевірки;

-всупереч вимог Закону №3038-VI та Порядку №553 відповідачем виготовлено два направлення, тобто здійснено дві перевірки за одним фактом;

-направлення від 28 жовтня 2021 року №0245 не направлялось позивачу, а було надано особі, яка не має відношення до позивача;

-направлення від 12 листопада 2021 року №0267 взагалі не містить доказів направлення;

-документи, що слугували підставою для притягнення до відповідальності не були надіслані позивачу;

-акт, протокол та припис, що датовані 15 листопада 2021 року містять написи щодо відмови від отримання та підписання директором ПП фірма «СНГ Трейдинг» Борисенком П.В. цих документів, що не відповідає дійсності;

-всупереч вимог Порядку №553 позапланова перевірка, що проведена за відсутності представника позивача здійснена за відсутності представників органу місцевого самоврядування;

-позивач не був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи;

-відповідачем не встановлено дату будівництва частини об`єкта, існування якої посадові особи відповідача вбачають підставою для притягнення до відповідальності, а з урахуванням відомостей, що містяться у технічному паспорті на вказаний об`єкт, а саме: дата будівництва навісу літ.Б - 1997 рік, серед іншого наявні підстави для закриття справи у зв`язку із закінченням строків, передбачених ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

-відсутність події і складу правопорушення оскільки будівельні роботи, які підлягають наявність відповідного повідомлення не проводились.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

14.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти позовних вимог, зазначає, що перевірка проведена у відповідності до приписів чинного законодавства. Під час перевірки контролюючим органом виявлено факт самовільного виконання будівельних робіт з будівництва прибудови до будівлі автостоянки з комплексом обслуговування. Ці обставини стали підставою для притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності. До відзиву надані матеріали адміністративної справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 постановлено перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.03.2022.

Суддя Калугіна Н.Є. перебувала на лікарняному та у відпустці у період з 16.02.2022 по 01.04.2022.

Сторін повідомлено повісткою про призначення підготовчого засідання у даній справі на 03.05.2022.

Судове засідання 03.05.2022 відкладено на 07.06.2022.

07.06.2022 перед судовим засіданням від відповідача надійшов відзив на позов, з урахуванням змінених підстав позову, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, у відзиві зазначено, що перевірку проведено із дотриманням норм Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності», приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 №244 тощо.

Зокрема, відповідач зазначає, що документи, прийняті за результатами проведення перевірки направлені поштовим зв`язком директору позивача, а виявлені під час перевірки порушення щодо здійснення прибудови до будівлі автостоянки не є роботами з покращення термоефективності об`єкту, а є будівельними роботами, які проводяться суб`єктом містобудування (позивачем) без отримання повідомлення про початок їх виконання щодо об`єкту, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), тобто самочинне будівництво.

До того ж, відповідач, посилаючись на Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, зазначає, що він є представником органу місцевого самоврядування, а тому присутність на об`єкті під час перевірки інших представників органу місцевого самоврядування, в разі відсутності суб`єкта містобудування, є недоречною.

Судове засідання 07.06.2022 відкладено на 21.06.2022.

14.06.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач не погодився з доводами, викладеними у відзиві, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Судове засідання 21.06.2022 відкладено на 28.06.2022.

Протокольною ухвалою суду від 28.06.2022, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2022 заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.07.2022 проти задоволення позовних вимог товариства заперечував з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

21.07.2022 в судовому засіданні оголошено перерву на 28.07.2022.

Від відповідача 28.07.2022 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії наказів про призначення перевірки від 28.10.2021 №247п та від 11.11.2021 №271п, а також копію службової записки головного спеціаліста інспектора управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради Пільонова А.О. від 11.11.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2022 заперечував проти долучення до матеріалів справи наведених вище доказів.

Однак, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з урахуванням підстав позову, судом долучені надані відповідачем разом з клопотанням від 28.07.2022 докази.

У судовому засіданні 28.07.2022 оголошено перерву на 04.08.2022.

У судовому засіданні 04.08.2022 були досліджені письмові і електроні докази, та оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівля автостоянки з комплексом обслуговування літ. А-1, загальною площею 381,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Приватному підприємству фірмі «СНГ Трейдинг».

Згідно витягу, вищезазначене нерухоме майно складається з: літ.А-1 прибудова, літ.А2-1 прибудова (загальною площею 27,9 кв.м.), літ.А3-1 прибудова (загальною площею 7,6 кв.м), літ. А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1 прибудови, літ. Б, В, Г навіси, поз.1-22 споруди.

Зазначене також підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого ТОВ «ЕКВОЛ» 01.11.2021 на будівлю автостоянки з комплексом обслуговування, наявного в матеріалах справи.

Позивач на підставі договору оренди від 26.02.2010 набув у Дніпровської міської ради в оренду земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836, площею 0,2611 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Строк оренди п`ятнадцять років.

У жовтні-листопаді 2021 року спеціалістами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, проведено позаплановий захід державного контролю (нагляду) об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно наказу від 28.10.2021 №247п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил», на підставі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, строк проведення перевірки встановлено 10 робочих днів: з 29.10.2021 про 11.11.2021, включно.

Направлення на перевірку від 28.10.2021 №0245 вручено 29.10.2021 на території спірного об`єкту нерухомості, під розписку ОСОБА_1 , яка, з її слів, є родичем директора ПП «СНГ Трейдинг» Борисенко П.В., та зобов`язалась передати направлення особисто ОСОБА_2 .

Вказані обставини встановлені під час дослідження електронних доказів в судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Згідно службової записки від 11.11.2021 головного спеціаліста інспектора управління Пільонова А.О. (а.с. 245 т.1) яка адресована начальнику управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, вбачається, що 29.10.2021 при прибутті на об`єкт будівництва інспекторами управління встановлено, що на об`єкті наявний факт самочинного будівництва, власник (суб`єкт містобудування) відсутній. Того ж дня, 29.10.2021 ОСОБА_1 , яка представилась як представник директора ППФ «СНГ Трейдинг» Борисенко П.В., надала його особистий мобільний номер. У період з 29.10.2021 по 11.11.2021 інспекторами управління неодноразово здійснювались телефонні дзвінки на номер ОСОБА_2 . Зокрема, ОСОБА_2 , посилаючись на хворобу просив про перенесення позапланової перевірки. Станом на 11.11.2021 ОСОБА_2 не з`явився на об`єкті будівництва, проте у телефонній розмові просив провести позапланову перевірку у період з 12.11.2021 по 15.11.2021. У зв`язку із виробничою необхідністю інспектор просить призначити проведення позапланової перевірки на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836) з 12.11.2021 по 15.11.2021.

Наказом від 11.11.2021 №271п «Про проведення позапланової перевірки на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт», у зв`язку з виробничою необхідністю та на підставі службової записки головного спеціаліста інспектора управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Пільонова Андрія Олеговича від 11.11.2021, керуючись абз.5 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 та встановлення факту самочинного будівництва, призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, строк проведення перевірки встановлено з 12.11.2021 про 15.11.2021, включно.

На підставі наказу від 11.11.2021 та службової записки від 11.11.2021, 12.11.2021 начальником управління виписано направлення на перевірку №0267 для проведення позапланового заходу на об`єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

У матеріалах справи відсутні докази вручення направлення від 12.11.2021 позивачу.

За результатами проведеного заходу складено акт від 15.11.2021 №00000000098 (а.с.86-96 том 1).

Згідно акту перевірки, контролюючим органом зафіксовані порушення позивачем приписів п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», пункт 12 постанови КМУ №461, п.п. 3 п. 11 постанови КМУ №553, щодо виконання будівельних робіт на об`єкті - будівля автостоянки з комплексом обслуговування літ. А-1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та без подання декларації про початок будівельних робіт.

Під час проведення перевірки інспекторами проводилась фото- та відеофіксація.

В акті перевірки від 15.11.2021 наявна відмітка про відмову від підписання акту директором ППФ «СНГ Трейдинг» Борисенком П.В.

15.11.2021 головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Юрієм Олеговичем та головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Пільоновим Андрієм Олександровичем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого інспекторами управління виявлені порушення щодо проведення будівельних робіт на спірному об`єкті нерухомого майна замовником ПП фірмою «СНГ Трейдинг» без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту, виконуються будівельні роботи з будівництва прибудови до будівлі автостоянки з комплектом обслуговування на земельній ділянці 1210100000:08:836, що є порушенням п.1 ч. 1 ст. 34, ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.

Також в протоколі розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 29.11.2021 о 10:30.

У протоколі наявна відмітка про те, що від підписання та отримання протоколу директор ППФ «СНГ Трейдинг» Борисенко П.В. відмовився.

15.11.2021 головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Юрієм Олеговичем та головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Пільоновим Андрієм Олександровичем, з метою усунення порушень складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті автостоянка з комплексом обслуговування, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 106, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:08:836 16.11.2021.

Цим приписом зобов`язано ППФ «СНГ Трейдинг» повідомити управління про виконання припису до 15.01.2022.

22.11.2021 до управління звернувся директор ППФ «СНГ Трейдинг» Борисенко П.В. з листом «Щодо надання документів», в якому він зазначив, що у зв`язку із хворобою на коронавірус не зміг вчасно надати документи. До вказаного листа додано витребувані відповідачем документи та довідка №127 Медичного центру «Олпіс» від 17.11.2021.

Згідно цієї довідки, лікарем ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_2 01.11.2021 звернувся до медичного центру «Олпіс» із діагнозом Sarc Cov-19, призначене відповідне лікування, надані рекомендації.

29.11.2021 відповідачем, за результатами розгляду справи, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №13/291121, якою Приватне підприємство фірма «СНГ Трейдинг» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 85644,00 грн.

Вказана постанова направлена позивачу 30.11.2021 засобами поштового зв`язку та отримана останнім (а.с. 108 т.1).

Вважаючи, що постанова та припис прийняті є протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абзацу 2, 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 6 статті 1 цього Закону врегульовано, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 цього закону передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю підлягають обов`язковому державному страхуванню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

У разі заподіяння шкоди, спричинення збитків внаслідок порушення працівниками органу державного архітектурно-будівельного контролю вимог, встановлених законами, а також вимог щодо перевірок суб`єкт господарювання може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, норми якого кореспондуються із Законом України «Про врегулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, відповідно до п. 4-1 Порядку №553, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:

достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації;

забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством;

передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта;

експлуатація об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;

залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов`язковим згідно із законодавством;

виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов`язковим згідно із законодавством;

дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об`єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця;

подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов`язковим;

застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;

додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;

додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;

забезпечення надійності та конструктивної безпеки об`єкта;

внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.

Згідно з пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою проведення перевірки на підставі наказу від 28.10.2021 №247п є виявлення самочинного будівництва, підставою для проведення перевірки на підставі наказу від 11.11.2021 №271п є службова записка від 11.11.2021 та виявлення самочинного будівництва.

Судом встановлено, що службова записка складена, у зв`язку із хворобою директора позивача та неможливості надання останнім необхідних документів для проведення перевірки. Отже, вона не містить інших фактів щодо наявності підстав для проведення перевірки.

Тобто, друга (повторна) перевірка, яка проводилась з 12.11.2021 по 15.11.2021, проводилась відповідачем за тим самим фактом, що був підставою для раніше призначеної позапланової перевірки виявлення самочинного будівництва.

Таким чином, відповідачем щодо спірного об`єкту нерухомого майна проводилась перевірка двічі на підставі наказу від 28.10.2021 №247п та на підставі наказу від 11.11.2021 №271п за тим самим фактом.

Зазначене є порушенням вимог Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Пунктом 9 Порядку №553 врегульовано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що службові особи відповідача здійснили вихід на спірний об`єкт позивача 29.10.2021, де передали направлення на проведення перевірки від 28.10.2021 №0245 фізичній особі ОСОБА_1 , яка зазначила, що вона є представником та родичем директора ППФ «СНГ Трейдинг» Борисенко П.В., та зобов`язалась передати йому направлення.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_2 направлення на перевірку від 28.10.2021 №0245, а також докази, які б підтверджували наявність підстав для представництва ОСОБА_1 інтересів ОСОБА_2 у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи також вбачається, що інспекторами відповідача здійснено вихід на спірний об`єкт один раз 29.10.2021, тобто в цей день і була проведена перевірка.

Отже, наведені вище обставини свідчать, що перевірка об`єкту нерухомого майна - автостоянка з комплексом будівель, що розташований по АДРЕСА_1 , проводилась за відсутності суб`єкта містобудування (директора ППФ «СНГ Трейдинг» або його уповноваженої особи), та за відсутності органів місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист ОСОБА_2 від 22.11.2021, адресований відповідачу щодо надання управлінню документів, однак, із службової записки інспектора Пільонова А.О. від 11.11.2021, вбачається, що службові особи відповідача неодноразово телефонували ОСОБА_2 у період з 29.10.2021 по 11.11.2021. Тобто, лист ОСОБА_2 не свідчить про обізнаність ОСОБА_2 про проведення перевірки органом архітектурно-будівельного контролю 29.10.2021.

Посилання відповідача на те, що відповідач і так є органом місцевого самоврядування, а тому, якщо перевірку проводить Управління державного архітектурно-будівельного контролю відповідної ради за відсутності суб`єкта містобудування, присутність на об`єкті під час перевірки інших представників органу місцевого самоврядування, не потрібна, суд вважає такими, що не узгоджуються з нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Позивачем додані до матеріалів справи договори оренди нежитлових приміщень від 01.02.2021 та від 01.02.2022, згідно яких фізична особа підприємець ОСОБА_1 орендує у Приватного підприємства фірми «СНГ Трейдинг» нежитлові приміщення загальною площею 39,8 кв.м. та споруди, що розташовані в будівлі автостоянки з комплексом обслуговування літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: коридор (1-11) площею 6 кв.м., комора (1-12) площею 2,8 кв.м., приміщення (1-14) площею 31 кв.м., споруда (№13).

Тож, згідно цих договорів ОСОБА_1 є орендарем частини нежитлових об`єктів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розгляду даної справи судом встановлено та представниками сторін підтверджено, що об`єкт, на якому виявлені підстави для притягнення позивача до відповідальності є навіс, який не входить до переліку майна, яке орендує ФОП ОСОБА_1 . Це свідчить про те що, ФОП ОСОБА_1 не є орендарем наведеного об`єкта нерухомого майна, а тому не має жодного відношення до нього.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. 13 цього Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи, що право на присутність суб`єкта містобудування при проведенні перевірки чітко регламентовано чинним законодавством, проведення перевірки за його відсутністю є порушенням наведених норм, що позбавило позивача на захист своїх прав та інтересів під час перевірки.

Відповідно до пункту 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 цього Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Положеннями пункту 18 вказаного Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Як вже встановлено, контролюючим органом двічі проводилась перевірка дотримання позивачем архітектурно-будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті позивача, з 29.10.2021 по 11.11.2021 на підставі наказу від 28.10.2021 №0247п та з 12.11.2021 по 15.11.2021 на підставі наказу №0271п.

Всупереч приписів п. 12 Порядку №553, контролюючим органом за результатами проведення перевірки з 29.10.2021 по 11.11.2021 не складено акт про відсутність суб`єкта містобудування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що фактично здійснювалась одна перевірка, за результатами якої складений акт від 15.11.2021, адже згідно наказів від 29.10.2021 та від 11.11.2021 призначено саме дві перевірки.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази складення контролюючим органом акту за результатами перевірки, яка проводилась з 29.10.2021 по 11.11.2021, відповідачем також порушено норми п. 16, 17, 18 Порядку.

Згідно пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз наведених вище норм вказує на те, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, перевірка проводилась за відсутності директора позивача, відповідно, відмітка в акті перевірки від 15.11.2021 про те, що директор позивача відмовився від підписання акту не відповідає дійсності та суперечить встановленим обставинам справи, адже, відмовитись від підписання акту можливо за умови присутності на об`єкті перевірки, обізнаності із встановленими під час перевірки порушеннями та будучи ознайомленим із змістом акту.

Суд критично відноситься до посилання відповідача про те, що посадові особи Управління неодноразово спілкувались з ОСОБА_2 за допомогою телефонного зв`язку та роз`яснювали йому його права, обов`язки та підстави проведення перевірки, а ОСОБА_2 відмовився у телефонному режимі від підписання акту перевірки. Нормами Порядку №553 чітко передбачена присутність суб`єкта містобудування під час перевірки та, відповідно і процедура проведення перевірки у його присутності, а також алгоритм дій контролюючого органу при відсутності суб`єкта містобудування під час перевірки. Суд зазначає, що нормами чинного законодавства у сфері містобудування не передбачена така форма спілкування, з`ясування змісту акту та обставин перевірки, як за допомогою телефонного зв`язку.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Статтею 7 Закону України Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон №877), унормовано, що, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частинами 2, 3 статті 7 Закону №877 передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Частиною 6 статті 7 вказаного Закону унормовано, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно ч.7 статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Під час розгляду даної справи судом встановлені порушення при складанні розпорядчих документів на перевірку позивача. Зокрема, як вбачається із направлень на перевірку від 28.10.2021 №0245 та від 12.11.2021 №0267 в графі «повне найменування юридичної особи / прізвище, ім`я по батькові фізичної особи/ фізичної особи - підприємця» відсутні будь-які відомості.

Порядок заповнення відомостей щодо проведення перевірки в акті від 15.11.2021 не відповідає наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.05.2012 №240, адже в графі 1 «Загальна інформація про проведення заходу державного нагляду (контролю)» від руки вписана інформація поза межами спеціально відведених місць для цієї інформації. Зокрема, службовими особами відповідача в акті здійснено запис не в місці, яке спеціально для цього відведено про наказ від 11.11.2021 №271п, та про направлення від 12.11.2021 №0267.

Таким чином, акт від 15.11.2021 складений з порушенням вимог Закону №877, Порядку №553 на Наказу №240.

Суд зазначає, що нормами Закону №3038 та Порядку №553 визначено права та обов`язки як уповноваженого державного органу на проведення контрольних заходів щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог та положень чинного законодавства у сфері містобудування, недопущення порушень прав суб`єктів містобудування, забезпечення обізнаності суб`єкта про проведення перевірки, забезпечення надання можливості щодо пред`явлення до управління письмових пояснень, зауважень, документів, так і на самих суб`єктів містобудування під час здійснення ними певних робіт на об`єктах із належним чином оформленими дозвільними документами, так і права та обов`язки під час здійснення перевірки об`єктів, що їм належить, а саме бути присутнім під час здійснення перевірки, надавати свої зауваження, пояснення, подавати документи, отримувати та оспорювати в адміністративному та судовому порядку матеріали складені та прийняті за наслідками проведеної такої перевірки.

Тобто, Законом №3038 та Порядком №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Звертаючись до практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд посилається на постанову від 25.07.2019 у справі №826/13000/18, де Верховний Суд зазначив, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (п. 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12.03.2016)).

Таким чином, позивач, з урахуванням норм чинного законодавства, мав право на те, що процедура призначення позапланової перевірки та її проведення буде дотримано. Відповідно, порушення процедури проведення перевірки є підставою для твердження про відсутність правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 та від 09.02.2021 у справі № 826/10284/16, за змістом якої невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15 червня 2021 року у справі №813/2549/18 наголошував, що відповідач, як суб`єкт, який наділений владними повноваженнями, не повинен допускати у своїй діяльності випадків, коли підконтрольні суб`єкти позбавлені можливості знати про прийняте рішення. При цьому, суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен дотримуватися встановлених чинними нормативно-правовими актами формальних процедур, які пов`язані з його прийняттям, інакше таке рішення не можна визнати законним.

У постанові КАС ВС від 25.05.2022 у справі №1440/1978/18, судом касаційної інстанції зауважено, що порушення процедури проведення заходів контролю саме по собі може бути підставою для визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками їх здійснення, у тому разі, якщо таке порушення є суттєвим та безпосередньо впливає на кінцеве рішення суб`єкта владних повноважень.

Стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

За змістом статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що у даній справі відповідачем - допущено порушення норм чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо призначення та проведення двох перевірок одного і того ж об`єкту нерухомого майна за одним і тим же фактом; не доведено правомірність призначення та проведення перевірки, дотримання процедури її проведення; не надано належних та достатніх доказів в обґрунтування належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки в день її проведення, що позбавило його права бути присутнім під час здійснення контрольного заходу на спірному об`єкті та права і обов`язку подавати пояснення, документи на підтвердження своєї позиції. Наведене є підставою для висновку про порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки щодо дотримання ППФ «СНГ Трейдинг» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 106.

Зазначені порушення є істотними, оскільки зводяться, в тому числі, до позбавлення позивача права на обізнаність про проведення перевірки, присутність під час проведення перевірки та захист при проведенні перевірки, а тому протиправні дії відповідача не тягнуть за собою правомірних наслідків.

Враховуючи наведене, суд вважає постанову про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №13/291121 від 29.11.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.11.2021, такими, що не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а тому вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн згідно платіжного доручення №17347 від 13.12.2021, та платіжного доручення №17257 від 13.12.2021.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №13/291121 від 29.11.2021 року, винесену начальником Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Надією Миколаївною, якою визнано ППФ «СНГ Трейдинг» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 85 644,0 грн (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок чотири гривні).

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.11.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 40498190) на користь Приватного підприємства фірми "СНГ Трейдинг" (провулок Штурманський, буд. 7, кв. 74, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 21859078) суму сплаченого судового збору у розмірі 4540,0 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12 серпня 2022 року.

Суддя Н.Є. Калугіна