Ухвала

від 10.08.2022 по справі 640/24316/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24316/20

УХВАЛА

11 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві питання застосування заходів процесуального примусу у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу «ВЕЛМЕД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Акціонерного товариства закритого типу «ВЕЛМЕД» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося з позовом до суду, в якому просить стягнути кошти платника податків Акціонерного товариства закритого типу «ВЕЛМЕД» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 497 309,63 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Шостим апеляційним адміністративним судом за вищевказаними апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

В подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві надати Шостому апеляційному адміністративному суду докази правомірності виникнення у Акціонерного товариства закритого типу «ВЕЛМЕД» податкового боргу, надати його детальний розрахунок за весь спірний період, зазначити детально кожен період в якому дана заборгованість збільшувалася чи зменшувалася, з яких сум вона складається та яким чином податковим органом було враховано всі судові рішення, які набрали законної сили та зазначені відповідачем в апеляційній скарзі при розрахунку кінцевого розміру заборгованості, що контролюючим органом заявляється до стягнення. Крім того, до вищезазначених доказів надати детальні пояснення по кожному періоду в якому відбувалася зміна заборгованості для чіткого та беззаперечного встановлення зазначених обставин.

Також в даній ухвалі зазначено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Разом із тим, на виконання вищевказаної ухвали позивачем було надано лише витяг з інтегрованої картки платника податків, який вже містився в матеріалах справи.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною третьою статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також, відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи зобов`язані, зокрема, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживанням процесуальними правами є, зокрема, дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Так, відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Колегія суддів вказує, що в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 було чітко визначено вимоги до податкового органу та зобов`язано надати докази правомірності виникнення у Акціонерного товариства закритого типу «ВЕЛМЕД» податкового боргу, надати його детальний розрахунок за весь спірний період, зазначити детально кожен період в якому дана заборгованість збільшувалася чи зменшувалася, з яких сум вона складається та яким чином податковим органом було враховано всі судові рішення, які набрали законної сили та зазначені відповідачем в апеляційній скарзі при розрахунку кінцевого розміру заборгованості, що контролюючим органом заявляється до стягнення.

Крім того, до вищезазначених доказів надати детальні пояснення по кожному періоду в якому відбувалася зміна заборгованості для чіткого та беззаперечного встановлення зазначених обставин.

Таким чином, надання лише витягу з інтегрованої картки платника податків та певної відписки у поданій заяві жодним чином не відповідає вимогам вищевказаної ухвали, в якій чітко та в повній мірі висвітлено, що вимагається судом. Іншого трактування її змісту не вбачається.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, всупереч положенням статей 14, 44, 45 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано процесуальний обов`язок, покладений на них судом, а саме не виконано вимоги ухвали від 07.07.2022, що є зухвалим невиконанням рішень суду, яке набрало законної сили, невиконанням процесуальних обов`язків та зловживання правами, що призводить до безпідставного затягування судового процесу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що апеляційним судом неодноразово було перенесено розгляд даної справи саме через відсутність доказів та неможливість представника податкового органу обґрунтувати свою позицію та дати чітку відповідь на запитання суду, однак податковим органом ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду було зухвало проігноровано, що також підкріплено неявкою представника у судове засідання призначене на 11.08.2022.

Статтею 144 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Відповідно до положень статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних,

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відтак, з огляду на те, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві системно не виконував процесуальні обов`язки, покладені на нього судом, що призвело до суттєвого затягування судового процесу та є грубим зухвалим порушенням норм процесуального права та фактично ігноруванням судового рішення, яке набрало законної сили, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі одного розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 грн за системне невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Керуючись ст.ст. 149, 321, 328 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Застосувати до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України.

Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) штраф у сумі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини п`ятої статті 149 КАС України.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Повний тест ухвали виготовлено 11.08.2022.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Л.В. Бєлова