Постанова

від 08.08.2022 по справі 640/23763/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 640/23763/20

адміністративне провадження № К/9901/33663/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участю представника позивача Левченка М.В.,

представника відповідача Демченка С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ УКРАЇНА» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ УКРАЇНА» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 (суддя - Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.) у справі №640/23763/20.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «КТ УКРАЇНА») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві) від 21.09.2020 № 0001070602.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «КТ УКРАЇНА» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження позивач посилається на те, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а також без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 06.02.2020 у справі №807/1556/17 та від 13.12.2019 у справі №820/817/17.

Зокрема, позивач, зазначає, що за наслідками проведеної перевірки за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 не встановлено завищення або заниження податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 52536249,00 грн. за цей період. При цьому, проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 21 Декларації «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 в загальній сумі 30910326,00 грн. (наростаючим підсумком) не встановлено його заниження або завищення. Внаслідок того, що позивачем у травні 2020 року продано товару в межах основної діяльності більше, ніж придбано, наростаючий підсумок від`ємного значення у травні 2020 року зменшився з 30910326,0 грн. (квітень 2020 року) до поточного значення 28582525,00 грн. за підсумками травня 2020 року. Разом з тим, всупереч зазначеним обставинам, відображеним в акті перевірки, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про те, що у зв`язку з відмовою ТОВ «КТ УКРАЇНА» у проведенні інвентаризації у присутності представників контролюючого органу, в наданні оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку № 28 в розрізі складів, документів про складське зберігання та інших підтверджуючих документів, залишки ТМЦ за квітень-травень 2020 року, за рахунок яких сформовано від`ємне значення за травень 2020 року не підтверджено перевіркою, і, як наслідок, даний товар вважається використаним платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю. Суди залишили поза увагою ту обставину, що показники декларацій з податку на додану вартість за квітень та травень 2020 року щодо розміру задекларованих в них сум податкових зобов`язань та податкового кредиту не дають підстав для твердження про виникнення у цих періодах від`ємного значення за рахунок товарних залишків у квітні і травні 2020 року (саме у вказаних періодах залишки додатково не утворювались), а свідчать про те, що від`ємне значення виникло наростаючим підсумком в інших податкових періодах, які не перевірялися відповідачем, а в квітні та травні 2020 лише зменшувалися. Також зазначає, що від`ємне значення не було сформовано безпосередньо у квітні або травні 2020 року, а було перенесено наростаючим підсумком з попереднього періоду. Правові підстави, в тому числі первинні документи, відповідно до яких від`ємне значення практично сформоване відповідачем не витребовувалися та не досліджувалися судами попередніх інстанцій.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у місті Києві підтримує позицію першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин під час розгляду даної справи, відображає обставини, викладені в оскаржуваних судових рішеннях та акті перевірки, вважає рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 цілком обґрунтованими, оскільки взято до уваги та надано належну правову оцінку наявним беззаперечним доказам у справі в їх сукупності, що враховуючи суть спору, свідчить про з`ясування всіх обставин справи які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору, та надання правильної правової оцінки доказам.

Зокрема вказує, що під час проведення перевірки контролюючим органом, окрім податкової декларації з податку на додану вартість, перевірялись також виписки банку, платіжні доручення за травень 2020 року, оборотно-сальдові відомості тощо. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про відсутність можливості провести інвентаризацію у присутності представника контролюючого органу та відмову позивача на вимогу контролюючого органу надати оборотно-сальдову відомість по рахунку бухгалтерського обліку №28 в розрізі складів, документів про складське зберігання та інших підтверджуючих документів, залишки ТМЦ за квітень-травень 2020 року, що призвело до неможливості підтвердити дані бухгалтерських документів позивача про наявні товарно-матеріальні цінності та використання придбаного товару у господарській діяльності.

У відповіді на відзив ТОВ «КТ УКРАЇНА» зазначає, що законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість обумовлена законністю формування і правильного визначення платником податків сум податкового кредиту та зобов`язань з податку на додану вартість за відповідний період. Додатково зазначає, що після подання касаційної скарги на судові рішення у даній справі, відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка за період з 01.07.2019 по 30.09.2021, результати якої оформлено актом від 01.02.2022 №5861/26-15-07-02-01-03/37266453, відповідно до висновків якого жодних порушень при декларуванні позивачем від`ємного значення податку на додану вартість відповідачем не відображено.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 22.07.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ № 4852, яким на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КТ УКРАЇНА» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за травень 2020 року, з 22.07.2020, тривалістю 10 робочих днів.

Відповідно до наказу від 30.07.2020 № 4921 продовжено строк проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «КТ УКРАЇНА» з 05.08.2020 по дату звершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

У період з 22.07.2020 по 11.08.2020 ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КТ УКРАЇНА» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за травень 2020 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.08.2020 № 51/1-26-15-05-06-01/37682336, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2020 року всього в сумі 25156734,00 грн.

На підставі названого акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві 21.09.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001070602, згідно з яким ТОВ «КТ Україна» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 25156734,00 грн за травень 2020 року.

Обґрунтовуючи безпідставність формування платником податків розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 25156734,00 грн у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року, контролюючий орган вказує, що позивач відмовився провести інвентаризацію у присутності представників контролюючого органу та надати оборотно-сальдову відомість по рахунку бухгалтерського обліку № 28 в розрізі складів, документів про складське зберігання та інших підтверджуючих документів, залишки ТМЦ за квітень-травень 2020 року, за рахунок яких сформовано від`ємне значення за травень 2020 року.

Приймаючи рішення про відмову в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було виконано вимоги відповідача щодо проведення інвентаризації та не надано контролюючому органу документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2020 року, висновки акта перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Проте, Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Судами з`ясовано, що під час проведення перевірки посадовій особі ТОВ «КТ УКРАЇНА» вручено лист від 22.07.2020 № 104529/10/26-15-05-06-01, у якому:

На підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України контролюючий орган просив надати інформацію щодо проведених за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та інших активів підприємства;

Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, контролюючий орган просив провести інвентаризацію фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників, що здійснюють перевірку (а.с. 17-18).

Листом від 27.07.2020 № 64 позивач повідомив відповідача про те, що у період з 01.05.2020 по 31.05.2020 інвентаризація не проводилась. Щодо проведення інвентаризації під час перевірки, Товариство повідомило, що проведення інвентаризації потребує значного часу (2-3 місяці) та ресурсів підприємства. Також зазначило, що товари знаходяться на складах партнерів на підставі договорів складського зберігання, тому Товариство немає вільного доступу до приміщень складів так як на них зберігаються товари третіх осіб. Для забезпечення всіх регіонів товарами ТОВ «КТ УКРАЇНА» розміщує свої товари в 14 різних регіонах України і для проведення інвентаризації необхідно залучати досить великі об`єми трудових ресурсів та нести значні фінансові витрати (а.с. 19-21).

30.07.2020 позивачем надано відповідачеві лист № 67, у якому Товариство звернуло увагу, що на від`ємне значення ПДВ у деклараціях впливає збільшення обсягів закупівлі товарів та певне зменшення обсягів продажів товарів за період дії карантинних обмежень. Зазначено також, що від`ємне значення в податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року задеклароване з суворим дотриманням вимог розділу V ПК України та відповідно до сформованих постачальниками та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за вищевказаний звітний період у ТОВ «КТ УКРАЇНА» сформувався податковий кредит.

30.07.2020 ТОВ ТОВ «КТ УКРАЇНА» отримало запит контролюючого органу, у якому останній просив відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 № 1365/26142, провести інвентаризацію фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників, що здійснюють перевірку (а.с. 24-25).

Листом від 03.08.2020 № 69 ТОВ «КТ УКРАЇНА» повідомило контролюючий орган, що Податковим кодексом України не передбачено обов`язок платників податків задовольняти прохання на проведення інвентаризації в присутності осіб, що здійснюють перевірку. Також зазначив, що товари знаходяться на складах партнерів на підставі договорів складського зберігання, тому Товариство не має вільного доступу до приміщень складів, так як на них зберігаються товари третіх осіб і контрагенти можуть заперечувати щодо допущення в свої приміщення представників Податкової служби України. Повідомив, що контролюючому органу необхідно враховувати карантинні обмеження, встановлені Кабінетом Міністрів України до 31.08.2020, що також обмежує можливості Товариства у проведенні інвентаризації, а її проведення під час карантину може створювати додаткові загрози життю та здоров`ю працівників підприємства.

06.08.2020 ТОВ «КТ УКРАЇНА» було надано посадовим особам контролюючого органу лист за № 71, до якого долучено матеріали інвентаризації на одному зі складів ТОВ «Укрлогістикгруп», розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Міксата, 48, де на зберіганні знаходиться частина товарів позивача (а.с. 28-68).

07.08.2020 контролюючим органом вручено посадовій особі ТОВ «КТ УКРАЇНА» лист № 110411/10/26-15-05-06-01, у якому на підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України просив надати інформацію та її документальне підтвердження щодо складського зберігання та переміщення товару станом на 31.05.2020 та на дату отримання даного запиту.

07.08.2020 контролюючим органом вручено ТОВ «КТ УКРАЇНА» лист № 110415/10/26-15-05-06-01, у якому:

на підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України контролюючий орган просив надати інформацію щодо проведених за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та інших активів підприємства;

відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, контролюючий орган повторно просив провести інвентаризацію фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників, що здійснюють перевірку (а.с. 72-73).

Листом від 11.08.2020 № 74 ТОВ «КТ УКРАЇНА» повідомило Головне управління ДПС у м. Києві, що жодний лист чи запит, наданий в межах перевірки, не містить саме вимоги провести інвентаризацію, відповідно обов`язок проводити інвентаризацію у Товариства відсутній, що в свою чергу призводить до відсутності правових наслідків для Товариства у зв`язку з не проведенням суцільної інвентаризації на прохання контролюючого органу.

Підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків. При цьому, проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Вирішуючи даний спір судами вірно враховано, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком N 879 не встановлено вимог щодо оформлення документа з вимогою провести інвентаризацію, що спростовує доводи позивача про те, що вручені останньому листи та запит не можуть вважатись вимогою контролюючого органу, оскільки фактично містять прохання про її проведення.

При цьому, суди погодилися з доводами позивача в частині того, що карантинні заходи об`єктивно обмежують проведення інвентаризації враховуючи, що товари знаходяться на складах у різних містах України.

Поряд з цим, як вірно вказано судами, введені Урядом карантинні заходи не позбавляють платника податку можливості підтвердити наявність товару на складах без проведення інвентаризації шляхом подання до контролюючого органу доказів оприбуткування та зберігання товару.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю, інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій підтримали позицію контролюючого органу про обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення з огляду на відсутність можливості провести інвентаризацію у присутності співробітника контролюючого органу.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову випливає з такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування всіх обставин справи, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, під час перевірки контролюючим органом окрім податкової декларації з ПДВ ТОВ «КТ УКРАЇНА» разом з додатками, також перевірялись виписки банку, платіжні доручення за травень 2020 року; імпортні ВМЛ за квітень-травень 2020; Договір купівлі-продажу №01/04 від 01.04.2019 укладений між позивачем та ТОВ «ТОП СТОР»; Договір поставки №0405/20ТД від 04.05.2020 укладений з ТОВ «Техпром Дніпро», Договір купівлі-продажу від 10.12.2017 №ВП/101217 укладений з ПП «Аланбуд», Договір поставки від 29.05.2019 № КТУ/0529/1 укладеного з ТОВ «ДМ-Експортер», Договір поставки від 05.01.2018 № 05.01.2018 №КТУ0105/1 укладений з ТОВ « Рімол», Договір поставки від 25.11.2019 №134/01-19СЕ укладений з ТОВ «Суми-Електрод», Договір купівлі-продажу від 01.07.2019 № 010/19 укладений з ТОВ «»Техцентр НТК»; Договір поставки від 14.11.2019 №141119 укладений з ТОВ «Трансформ Енерджи»; Договори відповідального зберігання укладені з ТОВ «Укрлогістикгруп» та ТОВ «»Київлогістикгруп»; видаткові накладні» оборотно-сальдові відомості по рахункам 281,311,361,631,632,682,6811,6851; оборно-сальдові відомості по рахунках 281 в розрізі складів; товарно-транспортні накладні на перевезення товару від постачальників то «ТОВ «КТ Україна».

Так, відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У межах даної справи ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не дотримались обов`язку із безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки доводам учасників справи.

Зокрема, як з`ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, 07.08.2020 контролюючим органом вручено посадовій особі ТОВ «КТ УКРАЇНА» лист № 110411/10/26-15-05-06-01, у якому на підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України просив надати інформацію та її документальне підтвердження щодо складського зберігання та переміщення товару станом на 31.05.2020 та на дату отримання даного запиту, у тому числі необхідно надати копії таких документів:

інформацію щодо відповідального зберігання товару ТОВ «КТ УКРАЇНА» (договори, адреси складів, найменування, вартість та обсяги товару);

ПІБ осіб, які відповідальні за зберігання та відвантаження товару;

регістри бухгалтерського та складського обліку, оборотно-сальдові відомості по рахунку 28 в розрізі складів, де зберігається товар;

інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із вищевказаним контрагентом (а.с. 69).

Листом від 11.08.2020 № 75 ТОВ «КТ УКРАЇНА» відмовило у наданні запитуваних документів з підстав порушення контролюючим органом строків вручення запиту. Крім того, Товариство звернуло увагу, що інформація та документи, які просить надати контролюючий орган, не належать до предмета перевірки та жодним чином з ним не пов`язані, позаяк предметом документальної позапланової перевірки є законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2020 року.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Отже, контролюючим органом вручено запит позивачеві з порушенням строку, встановленого пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Не можна залишити поза увагою й посилання ТОВ «КТ УКРАЇНА» про те, що відповідно до акту перевірки від 18.08.2020 № 51/1-26-15-05-06-01/37682336, проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 21 Декларації «Сума від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3) переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду)» за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 у загальній сумі 30910326,00 грн. (наростаючим підсумком) не встановлено його завищення або заниження.

Крім того, відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка за період з 01.07.2019 по 30.09.2021, результати якої оформлено актом від 01.02.2022 №5861/26-15-07-02-01-03/37266453, відповідно до висновків якого жодних порушень при декларуванні позивачем від`ємного значення податку на додану вартість відповідачем не відображено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з`ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ УКРАЇНА» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №640/23763/20 - скасувати.

Справу №640/23763/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова